Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Ціноутворення в галузі туристичного бізнесу




Мистецтво визначення ціни полягає в можливості усвідомлення положення на ринку в цілому і в прогнозуванні реакції споживача на запропоновану ціну. Доцільним вважається використання гнучкого підходу до ціноутворення, тобто ціна повинна бути маневреною та динамічною. Розробка політики цін здійснюється з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку туристичної організації. До зовнішніх факторів відносять: співвідношення попиту та пропозиції; рівень і динаміку конкуруючих цін; державне регулювання як економіки в цілому, так і сфери туризму зокрема; політичну ситу­ацію; споживачів, їх платоспроможність, інтереси, звички та смаки.

Внутрішні фактори або цілі ціноутворення полягають в:

· максимізації поточного прибутку від формування і реалізації продукту;

· утриманні позицій на ринку:

· досягненні лідерства в якості турпродуктів:

· завоюванні і підтримці лідерства на ринку туристських послуг;

· прагненні туристської організації до збільшення темпів росту формування та реалізації, навіть за рахунок зниження доходів:

· бажанні підняти свій імідж (престиж);

· зацікавленості туроператора і турагента в збільшенні своєї част­ки на ринку туристських послуг;

· бажанні туроператора ухилятися від обвинувачення в монополізації:

· прагненні уникнути банкрутства.

Взагалі, в практиці маркетингу розроблено три методи ціноу­творення:

ü з орієнтацією на рівень конкуренції;

ü з орієнтацією на попит:

ü на основі витрат (витратний метод).

Ціноутворення з орієнтацією на рівень конкурентів досить ха­рактерно для туристських організацій. При даному методі ціни встановлюються нижче, або вище на рівні ринкових в залежності від вибагливості клієнтів, наданого сервісу, реальної чи передбаче­ної відповідної реакції конкурентів. Відмінна риса полягає у відсут­ності постійної залежності між цінами і витратами.

Ціноутворення з орієнтацією на попит засновано на вивченні бажань споживачів і встановленні цін, прийнятних для цільового ринку. Даний метод застосовується в тому випадку, якщо ціна є вирішальним чинником у придбанні турпродукту клієнтами. При цьому виявляється стеля цін — максимальна сума, яку спожи­вач буде готовий сплатити за дану послугу.

Ціноутворення на основі витрат {витратний метод} побудовано на калькульванні повної собівартості турпродукту. Воно викорис­товується тими підприємствами, які прагнуть, в першу чергу, отри­мати прибуток від інвестицій. Цей метод має наступні переваги:

1. Ціноутворення значно спрощується, якщо туристська органі­зація може досить точно визначити структуру повної собівартості турпродукту.

2. Застосування даного методу основними конкурентами фірми створює умови для зниження цінової конкуренції.

3. У турфірм з'являється можливість приділяти значно менше уваги коливанням попиту на турпродукти.

При розробці цінової стратегії туристська організація повинна використовувати три перерахованих методи ціноутворення у взаємодії, оскільки орієнтація тільки на один з них не сприяє про­веденню гнучкої цінової стратегії і навіть приводить до прямих чи непрямих збитків.

Ціна має дві межі: нижню та верхню. Нижньою межею виступають понесені витрати, тобто собівартість турпродукту. Верхню визначає попит на даний вид турпродукту. У цьому сенсі можна го­ворити про ціну попиту на туристські послуги і ціну пропозиції.

Ціноутворення в сфері туризму має характерні особливості. Їх визначними рисами є наступні.

I.Висока еластичність цін у різних сегментах туристського ринку.

II. Розриву часі між моментами встановлення ціни і купівлі-про­дажу турпродукту.

ПІ. Ціни на турпродукт є роздрібними, тому що він призначений безпосередньо для споживання.

IV. Нездатність туристських послуг до збереження, внаслідок чого роздрібні торговці не розділяють з виробниками ризику, пов'язаного з утворенням нереалізованих запасів.

V. Високий ступінь впливу конкурентів. На однакові туристські послуги діють два рівні цін — внутрішні і зовнішньоторговельні, наприклад тарифи на транспорт, готельні послуги, обслуговування туристів. Тому, з урахуванням міжнародних вимог, ціни для іно­земних туристів встановлюються на більш високому рівні, ніж для вітчизняних.

VI. Сезонна диференціація цін і тарифів, оскільки попит на ту­ристські послуги носить яскраво виражений сезонний характер.

VII. Значна вартість операції з туристськими послугами. Для стійкості попиту на туристські послуги ціна не повинна викли­кати в покупців негативних емоцій, тобто рівень цін розглядається споживачами як цілком допустимий. Добре, якщо ціна на визначе­ний пакет послуг, наданий туристською організацією, нижче вит­рат самостійно подорожуючого туриста на аналогічний пакет.

Високий рівень орієнтації на психологічні особливості спо­живача, оскільки ціна туру може бути пов'язана зі статусом клієнта.

IX. Ціни на турпродукт необхідно орієнтувати не на середнього споживача, а на певні типові групи. Типологію споживання варто розглядати як основу підвищення ефективності комерційної діяль­ності туристської організації.

X. Значний ступінь державного регулювання в еф ері транспорту, що часто включає елементи контролю цін.

XI. Ціна однієї туристської путівки залежить від виду туру (груповий чи індивідуальний). Чим більше чисельність групи, тим нижче вартість туру в розрахунку на одну людину. Ціна туру на од­ну людину залежить від кількості тур днів: чим триваліший тур, тим дорожче він буде коштувати за інших рівних умов.

Туристичні організації застосовують наступні знижки з вар­тості турпродукту:

§ сезонні;

§ знижки для дітей і школярів; зазвичай дітям до 7 років надається знижка 50%, школярам—40%;

§ спеціальні знижки, надані авіакомпаніями і готелями для людей у віці 50-65 років:

§ знижки для постійних клієнтів;

§ знижки у випадку, якщо турист, який забронював тур, дає фірмі право самостійного вибору однієї з трьох дат свого відправлен­ня й одного з трьох пунктів призначення відпочинку. Кожен метод ціноутворення має свої переваги і недоліки. Тому кожна туристична компанія повинна приймати власне рішення в цій сфері, враховуючи конкретну ситуацію і уподобання спожи­вачів, які можуть дещо відрізнятися в різних регіонах світу.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 844 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студент всегда отчаянный романтик! Хоть может сдать на двойку романтизм. © Эдуард А. Асадов
==> читать все изречения...

2396 - | 2154 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.