Гуртовий товарооборот - це продаж товарів народного споживання одним підприємством іншому для дальшого продажу або переробки. В умовах гуртового товарообороту товари не надходять безпосередньо до споживача, і процес товарного обігу на цьому не закінчується. Гуртовий товарооборот здійснює гуртова торгівля, яка своїми завданнями і функціями відрізняється від роздрібної торгівлі.
Роль і значення гуртової торгівлі в тому, що вона є посередником між виробництвом і роздрібною торгівлею. Потреба в такому посередництві зумовлена кількома об'єктивними причинами: по-перше, промислові підприємства, які випускають товари народного споживання, розміщені в різних районах країни, і тому роздрібні торговельні підприємства мають обмежену можливість встановлювати з ними безпосередні зв'язки; по-друге, виробничі підприємства спеціалізуються на випуску продукції вузького асортименту, а роздрібним підприємствам торгівлі потрібен широкий асортимент товарів; по-третє, виробництво і споживання багатьох товарів має сезонний характер, а роздрібні торговельні підприємства не мають можливості створювати великі запаси таких товарів. Таким чином, гуртова торгівля здійснює посередництво за допомогою гуртового товарообороту і договірних зв'язків з виробництвом, з одного боку, і роздрібною торгівлею -з іншого.
Гуртові торговельні підприємства дають замовлення промисловості з виробництва потрібних товарів, укладають з ними договори на їх поставку, організують гуртові ярмарки, перевіряють асортимент і якість одержаної продукції, не приймають продукцію низької якості. Цим вони впливають на виробництво, змушують його випускати більше товарів, розширювати асортимент і поліпшувати їх якість.
Здійснюючи контроль за якістю і асортиментом товарів, що надходять від виробництва, гуртові торговельні підприємства не допускають у роздрібну мережу товарів, які не користуються попитом населення.
Гуртова торгівля впливає не лише на виробництво, а й на роздрібну торгівлю, яку забезпечує широким асортиментом товарів. Вона одержує від виробництва товари і перетворює виробничий асортимент у торговельний. Гуртова торгівля збирає і зберігає товарні запаси для поповнення поточних запасів у роздрібній торгівлі.
Розвиток гуртового товарообороту сприяє зміцненню економічних зв'язків не тільки між промисловістю, сільським господарством і роздрібною торгівлею, окремими областями і районами країни, здійснюючи майже всі міжобласні поставки товарів народного споживання. Такий обмін товарів стимулює економічний розвиток окремих областей країни.
Залежно від того, в яких сферах здійснюють рух товари сфери виробництва в роздрібну торгівлю та які господарські зв'язки є між гуртовою базою, роздрібними підприємствами і організаціями, оборот гуртової бази поділяють на складський і транзитний. При складському обороті одержані від виробництва товари спочатку завозять на склади гуртових баз для зберігання і формування торговельного асортименту, а потім розподіляють у роздрібну торгівлю. При транзитному обороті товари відвантажують безпосередньо з промислових підприємств роздрібним торговельним підприємствам і організаціям за їхніми замовленнями.
Показниками гуртового товарообороту гуртової бази є: оборот з продажу товарів покупцям, товарні запаси на складах і в дорозі; надходження товарів. Тут між показниками є така сама балансова залежність, як і між показниками плану роздрібного товарообороту і основним показником в обороті з продажу.
Розробці проекту продажу гуртового товарообороту гуртової бази передує аналіз очікуваного виконання плану за окремими показниками за поточній передплановий рік. Під час порівняння очікуваних планових показників визначають спочатку процент загального виконання плану реалізації товарів гуртовою базою. Потім аналогічно обчислюють виконання плану в асортиментному розрізі (за товарними групами), а також окремо за формами обороту (складського і транзитного). За кожним з цих показників визначають відхилення від плану і з'ясовують їх причини. Товарні запаси на гуртових базах аналізують так само, як і в роздрібних підприємствах, але, на відміну від роздрібної торгівлі, тут товарні запаси аналізують окремо на складах і в дорозі. Для визначення товарних запасів у днях одноденний оборот беруть виходячи з складського обороту без урахування транзитного.
Надходження товарів аналізують так само, як і в роздрібних підприємствах. При цьому визначають вплив надходження товарів на виконання плану товарообороту і стан товарних запасів на складах і в дорозі. Результати аналізу враховують під час розробки плану гуртового товарообороту бази на наступний рік. Витрати обігу торгових підприємств.
Процес доведення товарів від виробництва до споживачів пов'язаний зі здійсненням багатьох операцій, які потребують певних затрат праці та коштів: на перевезення, зберігання, пакування, закупівлю і продаж, оплату праці працівників торгівлі, утримання торговельних приміщень, управління торговими підприємствами, ведення обліку тощо. Ці затрати в грошовій формі називаються витратами обігу. Вони є узагальнюючим показником величини необхідних затрат на товарооборот і утримання торгівлі.
Рівень витрат обігу характеризує ступінь економічної діяльності торгового підприємства (організації). Від рівня витрат обігу залежить головний результативний показник господарської діяльності - прибуток.. Чим менші витрати обігу, тим більший за інших однакових умов прибуток, що є важливим джерелом матеріального заохочення працівників. Зниження витрат обігу є основним джерелом підвищення рентабельності, його розцінюють як найважливіший показник господарської діяльності торгових підприємств і організацій.
Структурою витрат обігу називається їх склад, тобто співвідношення окремих видів затрат до загальної суми обігу, взятої за 100%. Так, за попередніми даними у роздрібній торгівлі витрати на заробітну плату становили 41% всіх витрат, транспортні витрати - 18%, витрати на оренду і утримання приміщень та інвентаря - 15%, товарні витрати - 4%, адміністративно-управлінські витрати - 3%.
Структура витрат обігу, як і їх розмір, різна. Це пояснюється особливостями розміщенням торговельної мережі, асортиментним складом товарообороту тощо.
Рівень витрат обігу показує витрати не взагалі, а стосовно до виконуваної роботи, тобто товарообороту. Інакше кажучи, він показує, скільки витрат (в гривнях) припадає на 1 грн. товарообороту (або скільки копійок на гривню товарообороту). Тому рівень витрат обігу є найважливішим якісним показником господарської діяльності торгових підприємств і організацій, від рівня витрат обігу залежить рентабельність і фінансовий стан торгових підприємств та організацій.
За характером затрат витрати обігу роздрібної торгівлі поділяють на такі групи: оплата праці працівників торгівлі; оплата послуг інших галузей народного господарства (транспорту, банку, зв'язку, комунального господарства); матеріальні затрати (амортизація основних засобів, витрачання пакувальних матеріалів, тари, спецодягу), матеріальні втрати (втрати товарів, тари під час транспортування, зберігання і реалізації).
Витрати обігу планують і обліковують в абсолютному і відносному показниках. Абсолютним показником витрат є їх сума, а відносним - їх процент до товарообороту рівень витрат обігу). Абсолютний розмір або сума витрат обігу залежать від обсягу товарообороту. Але взята окремо від товарооборот}' вона не може характеризувати вартість товарного обігу. Тому основним вимірником, що характеризує стан витрат обігу торгових підприємств і організацій, є не сума, а рівень, тобто процентне відношення суми витрат до товарообороту за певний період. Рівень витрат обігу обчислюють діленням суми витрат на товарооборот і множенням на індекс зростання споживання
