Роздрібний товарооборот та його економічна суть

Роздрібним товарооборотом називають продаж товарів населенню для особистого споживання в обмін на його грошові доходи, а також продаж товарів організаціям і установам для колективного споживання (дрібний гуртовий продаж). Як правило, товари продають через роздрібну торгову мережу-магазини, крамниці, лотки, їдальні, кафе, ресторани та інші підприємства.

Тому він ділиться на товарооборот торгової мережі й товарооборот підприємств громадського харчування.

Роздрібний товарооборот є завершальною стадією процесу обігу товарів: товар переходить із сфери обігу в сферу споживання (головним чином індивідуального і частково колективного). Цей перехід здійснюється через купівлю-продаж відповідно до економічних законів вартості. Це означає, що через роздрібний товарооборот реалізують вартість товару, створену в процесі виробництва, і виробництво, відшкодовуючи свої затрати, дістає можливість дальшого розвитку, забезпечуючи населення потрібними предметами споживання.

Тому розвиток роздрібного товарообороту має велике значення як для збільшення виробництва, так і для зростання народного споживання. Промислове і сільськогосподарське виробництво розвиватиметься лише за умови реалізації виробленої ним продукції. Для цього потрібно, щоб продукція відповідала потребам населення, його попиту. Чим більший обсяг роздрібного товарообороту і чим точніше його асортиментна структура відповідає попиту, тим вищий рівень народного споживання.

Роздрібний товарооборот є найважливішим показником народного господарства, що характеризує розвиток усього економічного життя країни. За допомогою роздрібного товарообороту здійснюють зв'язок між виробництвом і споживанням, вивчають попит населення, згідно з яким встановлюють обсяг виробництва і асортимент готової продукції, задовольняють потреби населення у товарах. Економічне значення роздрібного товарооборот)' в тому, що він сприяє зростанню мате­ріального і культурного рівня життя народу, підвищенню зацікавленості працюючих у піднесенні всього суспільного виробництва.

Роздрібний товарооборот виконує головну функцію і визначає завдання торгівлі, а також є основним показником господарської діяльності кожного торгового підприємства або організації. Він показує, на яку суму продано товарів населенню за певний період. Від роздрібного товарообороту залежать усі інші показники: розвиток торговельної мережі, чисельність торговельних працівників, рівень витрат обігу, розмір оборотних коштів, рентабельність.

План роздрібного товарообороту торговельного підприємства або організації включає такі основні показники: оборот від продажу товарів, товарні запаси, надходження товарів. Усі ці показники плану роздрібного товарообороту перебувають у взаємній балансовій залежності. Баланс товарообороту показує, з одного боку, потребу в товарах, з іншого боку -їх ресурси. Його можна передати формулою:

Зп + Н = Р + Зк,

де Зп і Зк - запаси товарів відповідно на початок і кінець періоду; Н -надходження товарів за період; Р - реалізація товарів за період.

Товарні запаси потрібні для того, щоб забезпечити безперебійність торгівлі окремими товарами. Розрізняють запаси на початок і кінець планового періоду. На початок планового періоду враховують у плані ті товарні запаси, які склалися фактично. Товарні запаси на кінець планового періоду встановлюють у межах певної норми. Надходження товарів протягом планового періоду повинно забезпечити заплановану реалізацію і зміну товарних запасів. Недостатність товарних запасів у торговельній мережі спричиняє перебої у торгівлі. Надмірні, дуже великі запаси призводять до невигідного уповільнення оборотності товарів. І те, й інше погіршує фінансовий стан торговельного підприємства, організації, гальмує виконання планів товарообороту, задоволення споживчого попиту, а отже, завдає шкоди народному господарству.

Товарні запаси мають три вимірники для їх обліку і планування: натуральний (у штуках, тоннах, метрах і т. д.), вартісний (у грошовому виразі) і в днях стосовно до товарообороту.

Товарні запаси у грошовому виразі або в натуральних показниках не дають уяви про те, багато їх чи мало. Про величину запасів можна дістати конкретнішу уяву, якщо розглядати їх порівняно з товарооборотом, тобто подати їх у днях до товарообороту. Запас у днях до обороту показує, скільком дням обороту дорівнює цей запас або на скільки днів продажу його-вистачить. Товарні запаси в днях обчислюють діленням суми запасів на середній одноденний оборот їх у продажу. Таким способом обчислюють запаси в днях до обороту не тільки на певну дату, а й середні запаси за певний період. При цьому суму середніх товарних запасів прийнято обчислювати за так званою середньо-хронологічною: підсумовують запаси на всі дати періоду, причому початкові та кінцеві беруть у половинному розмірі, й загальну суму запасів ділять на число взятих дат без однієї. Якщо запаси взято тільки на дві дати (наприклад, на початок і кінець місяця), то визначають середнє арифметичне: суму двох запасів ділять на два. Суму середнього квартального товарного запасу — З_се обчислюють за формулою:

де 31, 34 - запаси на початок і кінець кварталу; 3₂,3₃ - запаси на початок другого і третього місяця кварталу.

Приклад. Товарооборот за IV квартал становив 1800 тис. грн., товарні запаси на 1 жовтня - 700 тис. грн., на 1 листопада-450 тис. грн., на 1 грудня -740 тис. грн., на 1 січня наступного року - 500 тис. грн. На основі цих даних обчислюємо:

Середній товарний запас: (700/2 + 450 + 740 + 500/2): 3= 600 тис. грн. Середній запас, у днях до обороту: 600 тис. грн.: 20 тис. грн. = 30 днів. Запаси на початок кварталу, у днях: 700 тис. грн.: 20 тис. грн. = 35 днів. Запаси на кінець кварталу, в днях: 500 тис. грн.: 20 тис. грн. = 25 днів. Товарні запаси постійно змінюються і перебувають у русі. Вони зменшуються внаслідок безперервної реалізації і збільшуються в результаті систематичного поповнення. Цей рух товарних запасів є не що інше, як товарооборотність. Товарооборотність - це швидкість реалізації товарів або термін, протягом якого реалізують товарні запаси в розмірі середньої величини. Чим менше часу товарні запаси перебувають у торговому підприємстві, тим швидша їх товарооборотність і навпаки.

Товарооборотність вимірюють кількістю днів одного обороту середнього запасу або кількістю обороту середнього запасу за певний період. Економічна суть обох показників та сама, а обчислюють їх по-різному. Товарооборотність у днях (час обігу) означає тривалість перебування товарів у торговому підприємстві, обчислюють її діленням середнього запасу на середньоденний оборот. Товарооборотність в оборотах (швидкість обороту) показує, скільки разів протягом певного періоду обернувся середній товарний запас. її обчислюють діленням обсягу товарообороту за період на розмір середнього товарного запасу або діленням кількості днів на тривалість одного обороту середнього запасу.

Розглянемо на попередньому числовому прикладі співвідношення показників товарооборотності, товарних запасів і товарообороту.

Товарооборотність у днях (час обігу) дорівнює середньому запасу, поділеному на середньоденний оборот:

600 тис. грн.: 20 тис. грн. = ЗО днів.

Товарооборотність в оборотах (швидкість обороту) дорівнює сумі кількості днів періоду, поділеному на тривалість одного обороту:

90 днів: ЗО днів = 3 обороти.

Звідси видно, що абсолютні розміри товарних запасів (у грошовому виразі) залежать від швидкості товарообороту або часу обігу. Чим швидша оборотність, тим менше потрібно товарних запасів для здійснення того самого товарообороту. Це означає, що прискорення товарооборотності дає змогу скоротити товарні запаси без шкоди для товарообороту і вивільнити частину оборотних засобів, які перебувають у товарних запасах. Крім цього, прискорення товарооборотності сприяє успішному виконан­ню плану товарообороту, скороченню витрат обігу і підвищенню рента­бельності торгового підприємства.

Розмір товарних запасів як в абсолютній, так і у відносній величинах у кожному конкретному випадку залежить від ряду факторів. Абсолютний розмір товарних запасів залежить, насамперед, від обсягу товарообороту: чим більший товарооборот, тим більшим (при інших однакових умовах) повинен бути розмір товарних запасів у грошовому виразі.

Якщо при рівних обсягах товарообороту встановлено однакову норму товарних запасів у днях, то за такої умови абсолютна величина її буде різною, оскільки запас у сумі обчислюють множенням норми запасу в днях на середній одноденний оборот. Отже, сума товарного запасу перебуває у прямій залежності від величини середньоденного обороту з продажу товарів, а отже, і від загального обсягу товарообороту.

Розмір товарних запасів як в абсолютній, так і у відносній величинах залежить від частоти і рівномірності завезення товарів, від організації і умов постачання товарів торговим підприємствам. Чим частіше і рівномірніше завозять товари в торговельну мережу, тим менше потрібно товарних запасів. Якщо товари завозять рідко і нерівномірно, то, щоб виконати такий самий обсяг товарообороту, потрібен більший розмір товарних запасів, оскільки він має забезпечити наявність товарів до наступного завезення. Частота завезення, в свою чергу, залежить від розміщення торговельної мережі, її розмірів і відстані від постачальників, а також від розмірів партій товарів та інших особливостей кожного торгового підприємства.

Розмір товарних запасів залежить від асортиментної структури товарообороту і складності асортименту окремих товарів. Чим більша номенклатура товарів, якими торгує підприємство, і чим ширший їх асортимент, тим більшим повинен бути розмір товарних запасів при тому самому обсязі товарообороту. Товари складного асортименту (тканини, взуття, галантерея, одяг, господарські товари) потребують певного часу для попередньої підготовки їх до продажу. Щоб забезпечити широкий вибір товарів і безперебійність торгівлі ними, треба мати товарні запаси значно більшого розміру, ніж запас товарів нескладного асортименту.

Середній розмір товарних запасів можна визначити за формулою:

Н = П + Р+І/2Ч + Г,

де Н - норма розміру товарного середнього запасу; П- запас на час приймання і підготовки товарів до продажу: Р - робочий запас, який є постійно в магазині для показу і продажу; '/₂Ч - запас, необхідний для забезпечення безперебійної торгівлі в період до наступного надходження товару; Г - гарантійний (страховий) запас, створюваний на випадок порушення терміну поставки товару, збільшення попиту населення в окремі дні та інших непередбачуваних обставин.

Отже, норма товарних запасів з урахуванням усіх конкретних факторів, від яких вони залежать у кожному конкретному випадку, є необхідною умовою нормальної, безперебійної торгівлі.