Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уть ≥ функц≥њ торг≥вл≥ в умовах ринковоњ економ≥ки




 

“оварний характер виробництва в умовах ринковоњ економ≥ки зумовлюЇ необх≥дн≥сть товарного об≥гу ≥ торг≥вл≥. ” сфер≥ товарного об≥гу в≥дбуваЇтьс€ реал≥зац≥€ вироблених товар≥в шл€хом куп≥вл≥-продажу продукт≥в прац≥. ” результат≥ њх реал≥зац≥њ задовольн€ють потреби член≥в сусп≥льства в предметах особистого споживанн€ ≥ потреби виробництва в знар€дд€х прац≥ та матер≥алах. ‘ормою цього товарного об≥гу Ї торг≥вл€.

« точки зору окремих стад≥й у процес≥ об≥гу товар≥в розр≥зн€ють гуртову торг≥влю €к посередницьку ланку м≥ж галуз€ми, п≥дприЇмствами, територ≥€ми, м≥ж виробництвом ≥ ринковою ланкою ≥ роздр≥бну торг≥влю, €ка Ї к≥нцевою ланкою у сфер≥ об≥гу, що реал≥зуЇ товари безпосередн≥м споживачам.

“орг≥вл€ €к сфера товарного об≥гу виконуЇ великий комплекс р≥зних народногосподарських функц≥й. ѕерша ≥ основна њњ функц≥€ у тому, що, обслуговуючи процес об≥гу, торг≥вл€ доводить товари в≥д виробника до споживача. ÷е означаЇ, що вона вивчаЇ попит населенн€, даЇ замовленн€ виробництву, зд≥йснюЇ збер≥ганн€ потр≥бних товарних запас≥в, комплектуЇ потр≥бний асортимент товар≥в, додатково доробл€Ї њх, сортуЇ, розфасовуЇ ≥ пакуЇ. ¬есь цей складний орган≥зац≥йно-господарський процес спр€мований на задоволенн€ попиту населенн€. “орг≥вл€ допомагаЇ розпод≥л€ти матер≥альн≥ блага за працею, активно впливаЇ на виробництво споживанн€, спри€Ї п≥двищенню матер≥ального ≥ культурного р≥вн€ житт€ населенн€, зд≥йснюЇ зв'€зки не т≥льки м≥ж виробництвом ≥ споживанн€м, а й м≥ж р≥зними п≥дприЇмствами, окремими районами крањни, м≥ж м≥стом селом.

ƒругою функц≥Їю торг≥вл≥ Ї зд≥йсненн€ обм≥ну товар≥в/оск≥льки в умовах товарного виробництва виготовлену продукц≥ю до споживач≥в не можна доводити без зм≥ни форм вартост≥, без продажу ≥ куп≥вл≥, без обм≥ну товару на грош≥ й грошей на цей товар. ¬иконуючи одночасно першу ≥ другу функц≥њ, торг≥вл€ реал≥зуЇ товари ≥ тим самим покриваЇ затрати, повТзан≥ з њх виробництвом. ƒл€ безперервного процесу виробництва потр≥бно, щоб ус≥ виготовлен≥ товари були реал≥зован≥, бо т≥льки за ц≥Їњ умови виробництво, з одного боку, покриваЇ своњ затрати ≥. з ≥ншого, виникаЇ попит на товари, що в сукупност≥ створюЇ можлив≥сть ≥ стимул дальшого розвитку виробництва. Ѕез цього неможливо забезпечити безперервн≥сть сусп≥льного виробництва та його розширенн€.

 р≥м цього, структура виробництва не зб≥гаЇтьс€ безпосередньо ≥з структурою споживанн€ €к за часом, так ≥ за розм≥щенн€м. якщо виробництво спец≥ал≥зуЇтьс€ на випуску окремих товар≥в, то потреби населенн€ виникають одночасно на багато вид≥в товар≥в. –озм≥щенн€ виробництва територ≥ально не зб≥гаЇтьс€ з розм≥щенн€м покупц≥в.

Ќарешт≥, сезонн≥сть виробництва не завжди зб≥гаЇтьс€ ≥з сезонн≥стю споживанн€: р€д продовольчих товар≥в споживаЇтьс€ безперервно, а виробництво њх маЇ сезонний характер; окрем≥ непродовольч≥ товари, навпаки, споживаютьс€ сезонно (од€г, взутт€), а виробл€ютьс€ безпе≠рервно. ”се це вимагаЇ перетворенн€ виробничого асортименту товар≥в у споживчий. ÷≥ функц≥њ й виконуЇ торг≥вл€, €ка пов'€зуЇ виробництво ≥з споживанн€м.

„ерез роздр≥бну торг≥влю реал≥зують б≥льшу частину загального фонду споживанн€. ” сфер≥ торг≥вл≥ населенн€ крањни витрачаЇ майже 30% ус≥х своњх грошових доход≥в, виторг становить приблизно 90% ус≥х надходжень на€вних грошей у каси установ банк≥в. «в≥дси стаЇ зрозум≥лим, що в≥д того, €к своЇчасно ≥ повно реал≥зують товари, залежить певною м≥рою виробництво ≥ споживанн€ цих товар≥в. “ому одним з важливих завдань торг≥вл≥ Ї дос€гненн€ максимальноњ в≥дпов≥дност≥ м≥ж виробництвом ≥ споживанн€м, м≥ж обс€гом товарообороту платоспроможним попитом населенн€, м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю на окрем≥ товари.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1064 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

759 - | 594 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.