Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ орган≥зац≥њ д≥€льност≥ п≥дприЇмств зв'€зку




«в'€зок - це галузь матер≥ального виробництва, €ка за допомогою поштового, телефонного та ≥нших вид≥в зв'€зку, рад≥омовленн€ ≥ теле≠баченн€ забезпечуЇ задоволенн€ особистих ≥ громадських потребу пере≠дач≥ ≥нформац≥њ.

” зв'€зку дл€ перем≥щенн€ ≥нформац≥њ використовують засоби транспорту (поштовий зв'€зок) або властивост≥ електромагн≥тного пол€ (електричний зв'€зок). ѕри цьому в обох випадках споживач отримуЇ не саму працю (€к в послугах), а њњ результат у вигл€д≥ перем≥щенн€ ≥нформац≥њ. “ут процес прац≥ пол€гаЇ у впливов≥ людини на €вище природи, тобто це продуктивна прац€, а отже, це матер≥альне виробництво.

” виробництв≥ продукц≥њ зв'€зку беруть участь: споруди, машини, обладнанн€, допом≥жн≥ матер≥али, прац€ людей, €ку використовують дл€ створенн€ продукту, та предмети прац≥ - у вигл€д≥ пов≥домлень. –езультатом виробництва продукц≥њ зв'€зку Ї корисний ефект в≥д перем≥щенн€ ≥нформац≥њ.

≈коном≥чн≥ особливост≥ зв'€зку та його значенн€ пол€гають у тому, що:

- по-перше, продукц≥€ зв'€зку не маЇ речовоњ форми - це ефект перем≥щенн€ ≥нформац≥њ;

- по-друге, продукц≥ю зв'€зку використовують у процес≥ њњ виробництва, тому товарноњ форми (€к ≥нш≥ продукти м≥ж зак≥нченн€м виробництва ≥ реал≥зац≥Їю) продукц≥€ зв'€зку не набуваЇ;

- по-третЇ, предмет прац≥ на в≥дм≥ну в≥д промислового виробництва не повинен зазнавати жодних зм≥н, окр≥м просторового перем≥щенн€, що характерно також ≥ дл€ транспорту;

- по-четверте, в зв'€зку маЇ м≥сце нер≥вном≥рний випуск продукц≥њ у час≥ €к прот€гом року, так ≥ прот€гом м≥с€ц€, тижн€, доби;

- по-п'€те, виробництво продукц≥њ зв'€зку вимагаЇ одночасноњ участ≥ к≥лькох п≥дприЇмств (не менше двох - в≥дправника ≥ отримувача ≥нформац≥њ). ѕри цьому оплату зд≥йснюють лише на п≥дприЇмств≥, що в≥дправл€Ї ≥нформац≥ю.

ќсновними галуз€ми зв'€зку Ї: поштовий зв'€зок: телеграфний зв"€зок (фототелеграфний ≥ факсим≥льний); м≥жм≥ський телефонний зв'€зок; м≥сцевий "м≥ський" ≥ "с≥льський" телефонний зв'€зок; рад≥озв'€зок; пров≥дне мовленн€; рад≥омовленн€ ≥ телебаченн€ та косм≥чний зв'€зок.

—тосовно матер≥альноњ бази зв'€зку можна зауважити, що в даний час створена ≥ розвиваЇтьс€ Їдина автоматизована система зв'€зку крањни. ¬ основ≥ њњ побудови Ї:

- первинна мережа, €ка включаЇ вузли, високочастотн≥ тракти ≥ канали звуковоњ частоти (апаратура систем передач≥ по кабел€х ≥ рад≥о-релейних л≥н≥€х, косм≥чн≥ об'Їкти- супутники зв'€зку). ѕервинну мережу под≥л€ють на маг≥стральну та зонову мереж≥, що забезпечують орган≥зац≥ю стандарт≠них канал≥в з метою передач≥ њх у вторинн≥ мереж≥ дл€ споживач≥в, €к≥ п≥дключають до первинноњ мереж≥ через з'Їднувальн≥ л≥н≥њ. ÷е - кому≠тований телефонний ≥ телеграфний зв'€зок, телебаченн€, в≥деотелефонний зв'€зок ≥ передача даних;

- вторинна державна автоматична телефонна мережа включаЇ м≥жм≥сь≠ку телефонну мережу (м≥ж м≥стами та зонами) ≥ зонов≥ (1-2 област≥) телефонн≥ мереж≥, кожна з €ких складаЇтьс€ з м≥сцевих телефонних мереж (м≥ськ≥ телефонн≥ станц≥њ - ћ“— ≥ с≥льськ≥ телефонн≥ станц≥њ - —“—) ≥ внутр≥зонов≥ мереж≥.

«в'€зку €к галуз≥ народного господарства п≥дпор€дкован≥ також окрем≥ промислов≥, буд≥вельн≥ та транспортн≥ п≥дприЇмства, науково-досл≥дн≥ та проектно-конструкторськ≥ ≥нститути й орган≥зац≥њ.

ѕ≥дприЇмство зв'€зку - це господарсько уособлена одиниц€ у систем≥ державноњ мереж≥ зв'€зку, €ка зд≥йснюЇ виробничий процес передач≥ пов≥домлень. ”с≥ п≥дприЇмства зв'€зку класиф≥кують за двома ознаками:

- за характером функц≥й, що виконуютьс€;

- спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства зв'€зку, €к≥ надають послуги одн≥Їњ галуз≥ зв'€зку (пошта, телеграф, рад≥оцентр ≥ т.д.);

- об'Їднан≥, €к≥ надають послуги вс≥х або дек≥лькох вид≥в зв'€зку (поштамт, виробничо-техн≥чн≥ вузли зв'€зку);

- за участю у реал≥зац≥њ продукц≥њ:

- п≥дприЇмства, що реал≥зують послуги зв'€зку (поштамти, м≥ськ≥ вузли зв'€зку);

- п≥дприЇмства, що обслуговують л≥н≥йно-кабепьн≥ споруди, пов≥тр€н≥ л≥н≥њ ≥ стац≥онарн≥ споруди зв'€зку (територ≥альн≥ управл≥нн€ маг≥стрального зв'€зку та телебаченн€, експлуатац≥йно-техн≥чн≥ вузли зв'€зку).

ќсоблив≥стю процесу управл≥нн€ звТ€зком Ї необх≥дн≥сть жорсткого управл≥нн€ галуззю через ф≥нансов≥ проблеми. “ому особливе значенн€ маЇ територ≥ально-галузевий принцип орган≥зац≥њ управл≥нн€.

«аслуговуЇ уваги також той факт, що зв'€зок - це перша галузь народного господарства, €ка перейшла до автоматизованоњ системи управл≥нн€ галуззю.

ƒо особливостей процесу плануванн€ роботи п≥дприЇмств зв'€зку сл≥д в≥днести специф≥чний склад плану п≥дприЇмства зв'€зку. ќсновними розд≥лами плану Ї:

-розвиток зв'€зку (прир≥ст абонент≥в телефону; рад≥оточок, розвиток Їмност≥ ћ“—. —“—, телеканал≥в, рад≥оканал≥в, механ≥зац≥€ ≥ автоматизац≥€);

- обс€г продукц≥њ (варт≥сний показник);

- перевезенн€ пошти (варт≥сний показник);

- доходи ≥ прибуток- (тарифн≥ та власн≥ доходи, загальна сума прибутку);

- соб≥варт≥сть продукц≥њ;

- використанн€ основних фонд≥в, оборотних засоб≥в, рентабельн≥сть;

- розповсюдженн€ друку (товарооб≥г в т. ч. роздр≥бний);

- плани п≥дсобних господарств ≥ орган≥зац≥й;
- прац€ (загальний фонд зарплати):

- п≥дготовка ≥ п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в зв'€зку;

- фонди економ≥чного стимулюванн€ (‘≈—);

- орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ заходи - наукова орган≥зац≥€ прац≥ ≥ науково-техн≥чний прогрес;

- баланс доход≥в ≥ витрат.

ќсоблив≥стю виробничоњ програми п≥дприЇмства зв'€зку Ї те, що њх продукц≥€ виступаЇ у двох формах: передача окремих пов≥домлень ≥ наданн€ у користуванн€ техн≥чних засоб≥в -телефон≥в, факс≥в, телеграфу, рад≥оточок, канал≥в зв'€зку.

«агальну потребу в послугах зв'€зку розраховують за формулою:

Q = q NЌ + g Nѕ,

де q - норма особистого споживанн€;

Nh - прогнозована чисельн≥сть населенн€:

g- норматив споживанн€ в народногосподарському сектор≥ (за галуз€ми);

Nѕ- прогнозована чисельн≥сть працюючих.

ѕрогнозуванн€ потреби в послугах зв"€зку зд≥йснюють використовуючи коеф≥ц≥Їнти впливу внутр≥виробничих фактор≥в народного господарства на зростанн€ р≥вн≥в споживанн€ послуг зв"€зку, €кий у свою чергу залежить в≥д коеф≥ц≥Їнт≥в доступност≥ й пол≥пшенн€ €кост≥.

–озр≥зн€ють вх≥дний, вих≥дний ≥ транзитний обм≥н ≥нформац≥Їю. ѕри њх плануванн≥ враховують ступ≥нь нер≥вном≥рност≥ надходженн€ навантаженн€ по годинах доби за допомогою коеф≥ц≥Їнта концентрац≥њ:

,

де  год..нер≥в. - коеф≥ц≥Їнт нер≥вном≥рност≥;

Q год.- годинне навантаженн€,

Q доби - добове навантаженн€;

Q н..н.Ц найб≥льше (п≥кове) навантаженн€.

Ќайважлив≥ше значенн€ цей коеф≥ц≥Їнт маЇ у час максимального навантаженн€. ѕри цьому розраховують коеф≥ц≥Їнт нер≥вном≥рност≥ за дн€ми тижн€ та за м≥с€ць:

де  доб.нер≥в.-- коеф≥ц≥Їнт добовоњ нер≥вном≥рност≥;Q - добове навантаженн€; доб. - середнЇ добове навантаженн€ за тиждень.

ƒе   м≥с.нер≥в. - коеф≥ц≥Їнт м≥с€чноњ нер≥вном≥рност≥; Qм≥с. - м≥с€чне навантаженн€; м≥с - середньом≥с€чне навантаженн€ за р≥к.

—пециф≥чними Ї також питанн€ €кост≥ продукц≥њ зв'€зку, котра визначаЇтьс€ споживною варт≥стю, що виступаЇ у форм≥ корисного ефекту. ƒл€ характеристики €кост≥ продукц≥њ зв'€зку використовують так≥ ознаки:

- швидк≥сть обслуговуванн€ (затриман≥ телеграми);

- точн≥сть (незм≥нн≥сть, достов≥рн≥сть ≥нформац≥њ, €ку передають);

- над≥йн≥сть.

як≥сть продукц≥њ зв'€зку оц≥нюють за допомогою системи показник≥в, €к≥ можна розбити на дв≥ групи. ƒо першоњ групи в≥днос€ть показники, що характеризують м≥ру порушенн€ заданого р≥вн€ €кост≥; показники порушенн€ нормативних терм≥н≥в пересиланн€ ≥ доставки поштових пов≥домлень (лист≥в, бандеролей, газет ≥ т. д.); показники порушенн€ нормативних терм≥н≥в передач≥ та доставки телеграм; показники нормативного часу оч≥куванн€ м≥жм≥ських телефонних розмов ≥ т. д.; показники порушенн€ точност≥ в≥дтворенн€ переданих пов≥домлень: дефекти (брак), погана €к≥сть звучанн€; показники порушенн€ д≥њ канал≥в: техн≥чних зупинок, к≥льк≥сть ≥ тривал≥сть перерв у робот≥.

ƒо другоњ групи показник≥в в≥днос€ть показники, €к≥ визначають п≥двищенн€ р≥вн€ €кост≥ продукц≥њ: показники п≥двищенн€ швидкост≥ передач пов≥домлень; показники скороченн€ нормативних терм≥н≥в передач≥ ≥нформац≥њ; показники зб≥льшенн€ автоматизованих систем комун≥кац≥њ ≥ скороченн€ коеф≥ц≥Їнта транзиту; показники зменшенн€ можливост≥ виникненн€ порушенн€ достов≥рност≥; показники п≥двищенн€ м≥ри над≥йност≥ д≥њ канал≥в, скороченн€ середньоњ к≥лькост≥ порушень ≥ часу њх усуненн€.

—пециф≥чними дл€ п≥дприЇмств зв'€зку Ї також питанн€ використанн€ виробничих фонд≥в. —труктура основних фонд≥в п≥дприЇмств зв'€зку значно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д структури основних фонд≥в промисловост≥. Ѕ≥льшу частина основних фонд≥в п≥дприЇмств зв'€зку становл€ть виробнич≥ фонди - 95% ≥ лише 5 %- невиробнич≥ фонди. ¬иробнич≥ фонди под≥л€ютьс€ на:

- фонди основноњ д≥€льност≥ (передача ≥нформац≥њ) - 95%;

- фонди неосновноњ д≥€льност≥ (промислов≥ п≥дприЇмства, буд≥вельн≥
та транспортн≥ орган≥зац≥њ) - 5 в≥дсотк≥в.

«начну частину основних фонд≥в становл€ть передавальн≥ пристроњ, на €к≥ припадаЇ 45-50 в≥дсотк≥в вартост≥ основних фонд≥в, натом≥сть питома вага буд≥вель становить лише 15-20%, тод≥ €к у промисловост≥ вона с€гаЇ 50% в≥д загальноњ вартост≥ основних фонд≥в. «начну частку основних фонд≥в п≥дприЇмств зв'€зку становл€ть робоч≥ машини - 20-30 в≥дсотк≥в.

«начн≥ в≥дм≥нност≥ мають п≥дприЇмства зв'€зку ≥ в питанн€х кальку≠люванн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ. ƒо особливостей структури соб≥вартост≥ продукц≥њ п≥дприЇмств зв'€зку сл≥д в≥днести те, що найб≥льшу питому вагу в н≥й займаЇ зароб≥тна плата штату основноњ д≥€льност≥ - 30Ч75%. јморти≠зац≥йн≥ в≥драхуванн€ у соб≥вартост≥ становл€ть 11-43%. «начну частку в соб≥вартост≥ займають також допом≥жн≥ матер≥али ≥ запчастини - 2,5-10 в≥дсотк≥в та електроенерг≥€ збоку дл€ виробничих ц≥лей - 1,5-20%. ќдночасно сл≥д в≥дзначити малу питому вагу управл≥нських та експлу≠атац≥йно-господарських витрат-3-5%.

ѕевну специф≥ку мають також ц≥ни на продукц≥ю п≥дприЇмств зв'€зку, €к≥ встановлюють на основ≥ тариф≥в.

“ариф - оф≥ц≥йно встановлена ставка плати за продукц≥ю, що не маЇ речового вигл€ду (там, де результат виробничоњ д≥€льност≥ не товар, а послуга, д≥€льн≥сть).

“арифи зв'€зку на в≥дм≥ну в≥д ц≥н на промислову продукц≥ю включають лише дв≥ складов≥: соб≥варт≥сть ≥ прибуток (враховуючи сусп≥льно-необх≥дн≥ витрати на виробництво продукц≥њ зв'€зку). “ут попит ≥ пропозиц≥€ впливають не так оперативно, €к у випадку промисловоњ продукц≥њ, а встановлен≥ централ≥зовано на вс≥й територ≥њ крањни.

–озр≥зн€ють тарифи: загальн≥ (звичайн≥); п≥льгов≥; п≥двищен≥; на додатков≥ види послуг зв'€зку.

ƒоходи п≥дприЇмств зв'€зку за обс€г наданих послуг за д≥ючими тарифами називають тарифними доходами. ¬они характеризують обс€г реал≥зованоњ продукц≥њ.

„астину тарифних доход≥в, що належить окремому п≥дприЇмству, називають власними доходами.

≈коном≥чний ≥нструмент розпод≥лу тарифних доход≥в м≥ж ус≥ма п≥дприЇмствами зв"€зку передбачаЇ використанн€ коеф≥ц≥Їнта власних доход≥в, €кий показуЇ, €ку частину тарифних доход≥в реал≥зованоњ продукц≥њ п≥дприЇмство може залишити соб≥. ÷ей коеф≥ц≥Їнт визначають за формулою:

де   - коеф≥ц≥Їнт власних доход≥в;

ƒвл. - власн≥ доходи п≥дприЇмства базового року;

ƒт. - тарифн≥ доходи п≥дприЇмства базового року.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 908 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

761 - | 588 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.