Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасн≥ тенденц≥њ розвитку м≥жнародного транспорту




Ѕурхливий розвиток св≥товоњ економ≥ки в 20 стол≥тт≥, ≥нтегра≠ц≥йн≥ процеси, пол≥тичн≥ причини спри€ли вагомому прогресу на транспорт≥, швидкому зб≥льшенню вантажопоток≥в. ѕри цьому транспорт про€вив себе в повн≥й м≥р≥ €к важливий фактор в еко≠ном≥ц≥ та геопол≥тиц≥.

“ранспорт виконуЇ ≥нфраструктурну роль в св≥тов≥й економ≥ц≥ в ц≥лому та в народному господарств≥ окремих крањн, слугуЇ ма≠тер≥ально-економ≥чною базою м≥жнародних економ≥чних зв'€зк≥в. ¬ той же час першочергове значенн€ транспорту в геопол≥тиц≥ виз≠начаЇтьс€ тим, що завд€ки йому структуруЇтьс€ прост≥р. –еальне встановленн€ або п≥дтриманн€ державноњ власност≥ на конкретно≠му простор≥ неможливе без адекватноњ роботи транспорту. “ому довгостроковий прогноз його розвитку повинен враховувати ак≠тивну пол≥тику держави в ц≥й сфер≥.

¬ минулому стол≥тт≥ транспорт показав надзвичайний прогрес €к в к≥льк≥сному, так ≥ в €к≥сному в≥дношенн≥. ¬иникли транспортн≥ галуз≥, €к≥ не ≥снували ран≥ше: автомоб≥льний та ав≥ац≥йний транс≠порт. ‘актично це в≥дноситьс€ ≥ до трубопров≥дного. Ќа початку 21 стол≥тт€ €к≥сн≥ зм≥ни в галуз≥ будуть продовжуватис€. Ѕуде в≥дбуватис€ пост≥йна п≥дготовка до активних косм≥чних перельот≥в з пасажирами та грузами. ” пов≥троплавств≥, €к ≥ в ≥нших засобах пересуванн€, оч≥куютьс€ дос€гненн€ пов'€зан≥ з використанн€м в≥дновлюваних джерел енерг≥њ та зменшенн€м нанесенн€ шкоди оточуючому середовищу. ќстаннЇ, зокрема, стимулюЇ впровад≠женн€ транспортних засоб≥в, що пересуваютьс€ на невелик≥й висот≥ над поверхнею земл≥ та води (включаючи льодов≥ та засн≥жен≥ про≠стори), та ≥нш≥ нов≥ технолог≥њ.

ѕрогнозуючи об'Їми вантаж≥в, що перевоз€тьс€, та чисельн≥сть пасажир≥в в майбутн≥ роки, необх≥дно враховувати р€д суперечли≠вих фактор≥в. —тр≥мке зб≥льшенн€ населенн€ нашоњ планети, про≠мисловий прогрес, економ≥чна ≥нтеграц≥€ немовби визначають наст≥льки ж швидке зростанн€ к≥лькост≥ транспортних засоб≥в, њх пе≠рев≥зноњ здатност≥, зб≥льшенн€ об'Їму перевезень. ƒ≥йсно, прот€гом 20 стол≥тт€ тоннаж морського флоту зр≥с майже в 19 раз≥в, причому найб≥льше зростанн€ припадаЇ на другу половину стол≥тт€ ≥ пер≥од науково-техн≥чноњ революц≥њ, коли темпи росnу зб≥льшились вдв≥ч≥ пор≥вн€но з першими дес€тил≥тт€ми в≥ку. ќсновна маса товар≥в в м≥жнародн≥й торг≥вл≥, що перевозилас€ морем, лише за другу по≠ловину стор≥чч€ показала дес€тикратне зб≥льшенн€. ¬иди транспор≠ту, €к≥ виникли з нул€ Ч автомоб≥льний та ав≥ац≥йний Ч показали астроном≥чн≥ темпи зростанн€, €к≥ продовжують зб≥льшуватис€.

ѕроте, було б неправильним екстраполювати ц≥ тенденц≥њ на майбутнЇ. Ќа самому транспорт≥ в попит≥ на перевезенн€ вантаж≥в та пасажир≥в поступово виникають фактор≥њ, €к≥ вже найближчим часом будуть зд≥йснювати диференц≥йований вплив на розвиток

транспортних галузей. “ому вже до 2015 року можна оч≥кувати серйозного упов≥льненн€ поступовоњ динам≥ки, зм≥н в географ≥њ пе≠ревезень та њх товарн≥й структур≥.

–€д складних процес≥в призводить до того, що транспортн≥ ви≠трати за своњм абсолютним розм≥ром та часткою в к≥нцев≥й соб≥вартост≥ продукц≥њ ви€вл€ютьс€ досить значними. ќсобливо ве≠ликою Ї питома вага витрат на перевезенн€ в ц≥н≥ сировини. ѕро≠блеми витрат, а також еколог≥чн≥ та ≥нш≥ проблеми, примушують наближати п≥дприЇмства, наприклад, по первинн≥й обробц≥ сиро≠вини, до родовищ корисних копалин. –езультатом Ї послабленн€ попиту на перевезенн€ масових сухогруз≥в морськими та р≥чковими судами.

¬елике значенн€ маЇ також те, що ≥нтеграц≥€ та процеси розвит≠ку ≥нформац≥њ значно вплинули на розвиток транспортноњ лог≥сти≠ки. Ќасл≥дком цього Ї сер≥€ фундаментальних зм≥н в робот≥ транс≠порту завд€ки розповсюдженню електронноњ торг≥вл≥ (через ≤нтернет ≥ т.д.). –обота транспорту ≥ служб лог≥стики адаптуЇ до своњх ≥нфраструктур, маркетингових та споживчих послуг можливост≥ електронноњ торг≥вл≥. ѕор€д з цим, велика увага прид≥л€Їтьс€ кращ≥й орган≥зац≥њ вс≥Їњ роботи по транспортн≥й лог≥стиц≥, по пе≠рем≥щенню сировини, полу фабрикат≥в, к≥нцевоњ продукц≥њ, доставц≥ товар≥в споживачу. «атрати на так≥ перем≥щенн€ в ц≥лому дос€га≠ють 50% вс≥х витрат. ѕрактичн≥ висновки змушують або зм≥нювати географ≥чн≥ напр€ми перевезень, або намагатис€ орган≥зувати ви≠робництво з б≥льш правильним врахуванн€м розташуванн€ ринк≥в.

¬ ц≥лому по св≥товому транспорту в 2000-2015 роках оч≥куЇтьс€ пом≥рний р≥ст перевезень при в≥дносно б≥льш високих темпах зб≥льшенн€ в≥дгрузок наливу та стримуванн≥ пасажирських переве≠зень.

ћорський транспорт в останн≥ роки характеризувавс€ знижен≠н€м к≥лькост≥ вантаж≥в, €к≥ потребували перевезенн€, та скорочен≠н€м в≥дстаней транспортуванн€. ÷≥ тенденц≥њ будуть продовжува≠тис€ також в найближч≥ 10 рок≥в. –озпод≥л св≥тового торгового флоту по крањнах продовжуЇ зм≥нюватис€ на користь крањн в≥дкри≠тоњ реЇстрац≥њ. «ац≥кавлен≥ в зниженн≥ витрат судноплавц≥ перево≠д€ть св≥й флот п≥д прапори ѕанами, Ћ≥бер≥њ,  ≥пра, Ѕагамських ос≠тров≥в ≥ т.д. ¬ результат≥ флот, що плаваЇ п≥д цими прапорами, фак≠тично на 2/3 належить судноплавц€м з промислове розвинутих крањн, а на 1/3 Ч з крањн, що розвиваютьс€. ¬ ц≥лому в св≥т≥ продов≠жуЇтьс€ практика державноњ допомоги морському транспорту.

¬нутр≥шн≥й водний транспорт на сьогодн≥ втрачаЇ своњ позиц≥њ внасл≥док сезонних обмежень, особливо на р≥чках, €к≥ замерзають, в п≥вн≥чних та пом≥рних кл≥матичних по€сах; еколог≥чних збитк≥в, через нестачу питноњ в оди; обмеженн€ швидкост≥ руху р≥чних суд≥в. ѕрогнозуЇтьс€, що традиц≥йне р≥чкове судноплавство збережетьс€ ще на крупних р≥чках, однак надал≥ воно буде все б≥льш ор≥Їнтува≠тис€ на круњзно-туристичн≥ ц≥л≥.

¬ найб≥льш розвинутих крањнах продовжуЇтьс€ поступове ско≠роченн€ перевезенн€ вантаж≥в зал≥зничним транспортом. –азом з цим, в≥дм≥чаЇтьс€ тенденц≥€ до приватизац≥њ зал≥зниць в ™вроп≥, створенн€ умов дл€ б≥льшоњ конкуренц≥њ ≥ тим самим б≥льшого сти≠мулу техн≥чного розвитку ≥ скороченн€ транспортних витрат.

—в≥товий парк автомашин нараховуЇ 141,7 млн. вантажних та 462,1 млн. легкових автомоб≥л≥в. « них 3/4 припадаЇ на крањни ™вро≠пи та ѕ≥вн≥чноњ јмерики, де перевозитьс€ б≥льше 20 млрд. т ван≠таж≥в. —пец≥ал≥сти прогнозують досить висок≥ темпи зростанн€ пар≠ка автомашин та мереж≥ автошл€х≥в. ¬ найб≥льш розвинутих крањнах прогрес в автомоб≥льному транспорт≥ буде виражатис€ в €к≥сному вдосконаленн≥ транспортних засоб≥в, дос€гненн≥ високоеколог≥чнпх ефективних р≥шень, швидк≥й зм≥н≥ моделей.  р≥м того, буде продов≠жуватис€ вдосконаленн€ автошл€х≥в, п≥двищенн€ безпеки руху ≥ т.д. ќч≥куЇтьс€ також, що в≥дносна частка св≥тового автопарку, €ка при≠падаЇ на розвинут≥ держави зменшитьс€ за рахунок б≥льш швидкого зростанн€ к≥лькост≥ автомашин в крањнах, що розвиваютьс€. ѕроте число автомашин та прот€жн≥сть шл€х≥в в цих крањнах будуть харак≠теризуватис€ б≥льш скромними €к≥сними показниками

“ранспорт - особлива сфера матер≥ального виробництва ≥ самост≥йна галузь народного господарства. ¬≥н покликаний задов≥льн€ти потреби народного господарства ≥ населенн€ у перевезенн€х. «д≥йснюючи њх, транспорт пов'€зуЇ у Їдине ц≥ле р≥зн≥ галуз≥ та р≥зн≥ рег≥они крањни.

як галузь матер≥ального виробництва транспорт вид≥л€Їтьс€ двома суттЇвими особливост€ми. ÷≥ особливост≥ зумовлен≥ його роллю у процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн€ ≥ характером транспортного технолог≥чного процесу та специф≥кою ≥ природою його продукц≥њ.

ѕерша особлив≥сть у тому, що транспорт, будучи за своЇю суттю виробництвом, продовжуЇ виробничий процес у межах процесу об≥гу. “обто транспорт продовжуЇ виробничий процес ус≥х галузей народного господарства. ” промисловост≥ ≥ с≥льському господарств≥ кожне п≥дприЇмство пов'€зане лише з певним колом ≥нших п≥дприЇмств, €к≥ Ї постачальниками сировини ≥ палива або споживачами готовоњ продукц≥њ. «в'€зки п≥дприЇмств р≥зних галузей завжди обмежен≥ характером технолог≥чного процесу та умовами спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперуванн€ виробництва. ўо стосуЇтьс€ транспорту, то в≥н пов'€заний з ус≥ма п≥дприЇмствами.

¬иробнич≥ зв'€зки транспорту значно ширш≥, н≥ж в ≥нших галуз€х, тому в≥н маЇ значний вплив на економ≥ку крањни. ѕостачаючи сировину, паливо, м≥неральн≥ добрива промисловост≥ ≥ с≥льському господарству, а також готову продукц≥ю у м≥сц€ њњ споживанн€, транспорт забезпечуЇ економ≥чну циркул€ц≥ю в крањн≥. –егул€рна ритм≥чна робота транспорту зумовлюЇ безперервн≥сть технолог≥чних процес≥в, рац≥ональне використанн€ виробничих фонд≥в ≥ розвиток товарооб≥гу.

«ниженн€ соб≥вартост≥ перевезенн€ - важливий фактор зменшенн€ виробничих витрату народному господарств≥. ѕеревоз€чи майже 6,8 млрд. пасажир≥в за р≥к. транспорт виконуЇ важливу народногосподарську ≥ культуролог≥чну функц≥њ.

” певн≥й м≥р≥ значенн€ транспорту характеризуЇ те м≥сце, €ке в≥н займаЇ у народному господарств≥. “ак, основн≥ фонди транспорту становл€ть близько 13% виробничих фонд≥в ”крањни, кап≥таловкладенн€ в≥дпов≥дно 5,9%.  ожен дванадц€тий прац≥вник, зайн€тий у виробництв≥, Ї транспортником. ƒо того ж транспорт Ї важливим споживачем продукц≥њ основних галузей народного господарства: палива-7%, електроенерг≥њ - 12,7%, л≥су-4,5%.

ƒруга особлив≥сть транспорту пов'€зана з характером технолог≥чного процесу транспортуванн€, з природою його продукц≥њ. ” промисловост≥ та с≥льському господарств≥ процес виробництва зм≥нюЇ ф≥зичн≥ або х≥м≥чн≥ властивост≥ предмета прац≥, чи його форму. ” результат≥ цього створюЇтьс€ продукт, €кий за своњми властивост€ми чи формою Ї в≥дм≥нним в≥д предмет≥в прац≥. ÷ей продукт ≥снуЇ самост≥йно, незалежно в≥д виробничого процесу, що породив його. Ќа транспорт≥ все по-≥ншому. ” результат≥ транспортуванн€ не створюЇтьс€ новий продукт у речов≥й форм≥. ѕродукц≥€ транспорту не ≥снуЇ самост≥йно поза виробничим процесом. «а нормальних умов у процес≥ перевезенн€ не в≥дбуваЇтьс€ н≥€ких зм≥н у властивост€х чи форм≥ вантаж≥в, що транспортують. ” процес≥ перевезенн€ зм≥нюЇтьс€ м≥сцезнаходженн€ вантаж≥в, њх просторове ≥снуванн€, продукц≥€ транспорту - це перем≥щенн€, той корисний ефект, €кий створюЇ транспортне виробництво. ÷е стосуЇтьс€ ≥ перевезень пасажир≥в.

“ехнолог≥чн≥ процеси вантажних ≥ пасажирських перевезень аналог≥чн≥. ¬ обох випадках результатом цього процесу Ї перем≥щенн€ вантаж≥в чи людей у простор≥. –≥зниц€ пол€гаЇ не в умовах виробництва транспортноњ продукц≥њ, а в характер≥ њњ споживанн€. ѕри вантажних перевезенн€х транспортну продукц≥ю споживають продуктивно ≥ варт≥сть корисного ефекту в≥д перем≥щенн€ перенос€ть на транспортований вантаж, зб≥льшуючи його варт≥сть. ѕри пасажирських перевезенн€х варт≥сть корисного ефекту в≥д перем≥щенн€ зникаЇ у результат≥ споживанн€ њњ пасажиром. ” цьому в≥дношенн≥ транспорт не в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших галузей, продукц≥€ €ких входить ≥ у виробниче, ≥ у особисте споживанн€.

—воЇр≥дн≥сть транспортноњ продукц≥њ передбачаЇ важлив≥ економ≥чн≥ результати дл€ транспортного господарства. ќск≥льки транспортна продукц≥€ не маЇ матер≥альноњ субстанц≥њ, то в основному виробничому процес≥ в≥дсутн€ сировина. ÷е зумовлюЇ особливу структуру виробничих оборотних фонд≥в транспорту ≥ соб≥вартост≥ перевезень, спричин€Ї при висок≥й фондом≥сткост≥ транспорту значну питому вагу амортизац≥њ у соб≥вартост≥. Ќеможлив≥сть збер≥ганн€ транспортноњ продукц≥њ - корисний ефект в≥д перем≥щенн€ - зумовлюЇ особливу форму резерв≥в на транспорт≥ у вигл€д≥ резерв≥в рухомого складу, пропускноњ ≥ перев≥зноњ спроможност≥.

“ранспортна система ”крањни Ї частиною њњ матер≥ально-техн≥чноњ бази, €ка складаЇтьс€ з 23 тис. км. зал≥зничних кол≥й загального користуванн€, 28,6 тис. км. зал≥зничних п≥дТњзних шл€х≥в промислових п≥дприЇмств, 6.4 тис. км. внутр≥шн≥х водних судноплавних шл€х≥в (в т. 4.4,4 тис. км.-р≥чков≥). 161 тис. км. автомоб≥льних шл€х≥в з твердим покритт€м, 6.3 тис. км. маг≥стральних нафтопровод≥в ≥ нафтопродуктопровод≥в, 32.6 тис. км. газопровод≥в. ”с≥ ц≥ види транспорту разом з пов≥тр€ним створюють Їдину транспортну систему ”крањни.

ѕров≥дна роль у транспортно-економ≥чних звТ€зках належить зал≥зниц€м. Ќа них припадаЇ майже половина всього вантажооб≥гу ”крањни (46%). ѕроте питома вага зал≥зниць у зал≥зничному вантажооб≥гу значно знизилас€ внасл≥док прискореного розвитку ≥нших вид≥в транспорту, особливо автомоб≥льного ≥ трубопров≥дного.

” межах ”крањни функц≥онують Ћьв≥вська, ѕ≥вденно-«ах≥дна. ќдеська, ѕридн≥провська ≥ ƒонецька зал≥зниц≥. ѕров≥дне м≥сце в структур≥ в≥дправлень вантаж≥в зал≥зницею займають м≥неральн≥ буд≥вельн≥ матер≥али, кам'€не вуг≥лл€, зал≥зн≥ та марганцев≥ руди, чорн≥ метали та ≥нш≥. —ередн€ дальн≥сть перевезенн€ 1т. вантаж≥в становить 458 км.

¬ ”крањн≥, €ку з п≥вдн€ омивають „орне ≥ јзовське мор€, ≥нтенсивно розвиваЇтьс€ морський транспорт. ” структур≥ вантажооб≥гу вс≥х вид≥в транспорту загального користуванн€ сучасний морський транспорт займаЇ друге м≥сце п≥сл€ зал≥зничного, аза пасажирооборотом - четверте.

„орне й јзовське мор€ взимку практично не замерзають, вони зТЇднан≥ з —ередземним морем через протоку Ѕосфор, ћармурове море ≥ протоку ƒарданелли. «агальна довжина морськоњ береговоњ л≥н≥њ ”крањни перевищуЇ 2 тис. км. „ерез морськ≥ порти зд≥йснюЇтьс€ значний обс€г зовн≥шньо≠економ≥чних зв'€зк≥в ”крањни. ќсобливими експортними вантажами Ї кам'€не вуг≥лл€, зал≥зна руда, кокс, чорн≥ метали, цукор та ≥н. ѕров≥дне м≥сце в ≥мпорт≥ належить машинам, устаткуванню, м≥нерально-сировин≠ним ресурсам.

« 1978 р. в ”крањн≥ д≥Ї одна з найб≥льших у св≥т≥ паромна переправа м≥ж ≤лл≥ч≥вськом ≥ болгарським м≥стом ¬арна. њњ прот€жн≥сть-435 км.

ѕор€д з морським в ”крањн≥ широко використовують р≥чковий транспорт, €кий зд≥йснюЇ €к внутр≥шн≥, так ≥ зовн≥шн≥ перевезенн€ вантаж≥в ≥ пасажир≥в.

Ќайб≥льша внутр≥шн€ р≥чкова артер≥€ - ƒн≥про. —удноплавними Ї притоки ƒн≥пра Ч ѕрип'€ть ≥ ƒесна. ƒл€ р≥чкового судноплавства використовують також ƒунай. ѕ≥вденний Ѕуг, —≥верський ƒонець та ≥н.

ќсновними видами вантаж≥в р≥чкового транспорту Ї м≥неральн≥ буд≥вельн≥ матер≥али, руди, вуг≥лл€, метали, металобрухт, хл≥б.

”крањна з њњ переважно р≥внинним рельЇфом маЇ спри€тлив≥ умови дл€ розвитку автомоб≥льного транспорту. ¬ крањн≥ створена розгалужена мережа автомоб≥льних шл€х≥в. Ќа кожну тис€чу кв. км. територ≥њ припадаЇ 266 км. автошл€х≥в (тод≥ €к кол≥й-38 км.).

Ќайвища щ≥льн≥сть автошл€х≥в на “ерноп≥льщин≥ - 370 км., „ерн≥веччин≥ - 365,4 км.. Ћьв≥вщин≥ - 354.6 км. Ќайнижча - на ’ерсонщин≥ -179,2 км., ћиколањвщин≥- 196 км., ≥ „ерн≥г≥вщин≥-202,2 км.

јвтомоб≥льний транспорт займаЇ перше м≥сце в пасажирооборот≥ ”крањни. —ередн€ дальн≥сть перевезенн€ 1 т. вантаж≥в становила 17 км.

ќдним з наймолодших вид≥в сполученн€ в ”крањн≥ Ї пов≥тр€ний транспорт. …ого почали ширше використовувати дл€ перевезень пасажир≥в ≥ вантаж≥в лише в повоЇнний пер≥од.

ѕроте в сучасних умовах обс€ги перевезень пасажир≥в ≥ вантаж≥в пор≥вн€но з попередн≥ми роками значно скоротились ≥ Ї в≥дносно незначними.

ќкр≥м перевезень пасажир≥в ≥ вантаж≥в, ав≥ац≥€ виконуЇ ав≥ах≥м≥чн≥ роботи на замовленн€ с≥льського ≥ л≥сового господарств.

¬ажливу роль у транспортуванн≥ нафти ≥ нафтопродукт≥в, газу ≥ х≥м≥чних продукт≥в в≥д≥граЇ трубопров≥дний транспорт. ¬ ”крањн≥ вперше цей вид транспорту почали використовувати з 1924 р. ÷е був газопров≥д ƒашава -—трий - ƒрогобич. ѕ≥зн≥ше ƒашава -Ћьв≥в, а п≥сл€ в≥йни ƒашава -  ињв. –≥зке скороченн€ газовидобутку в ѕрикарпатт≥ у зв'€зку з виснаженн€м ресурс≥в вимагало доставки газу в цей рег≥он. ќсвоЇнн€ газових родовищ у сх≥дн≥й частин≥ ”крањни викликало необх≥дн≥сть спорудженн€ газопровод≥в з даного рег≥ону. ÷е газопроводи: Ўебелинка - ’арк≥в, Ўебелинка-ƒн≥пропетровськ -  ривий –≥г - ќдеса -  ишин≥в та ≥н.

¬идобуток нафти в ”крањн≥, €к в≥домо, не забезпечуЇ потреб у р≥дкому палив≥ ≥ продуктах його переробки - дл€ њх транспортуванн€ широко використовуютьс€ трубопроводи  уйбишев - Ћисичанськ -  ременчук-’ерсон - ќдеса, в «ах≥дн≥й ”крањн≥ - трансЇвропейський нафтопров≥д Ђƒружбаї та ≥н.

«а останн≥ роки в ”крањн≥ створена мережа продуктопровод≥в: ам≥акопров≥д “оль€тт≥ - √орл≥вка - ќдеса, етиленопров≥д Ћен≥нварош (”горщина) - алуш та де€к≥ ≥нш≥.

ќсобливим видом транспорту Ї м≥ський пасажирський транспорт. ƒо нього належать метропол≥тени, трамвањ, тролейбуси, автобуси ≥ такс≥.

ћетропол≥тени споруджено в  иЇв≥ ≥ ’арков≥, будують у ƒн≥пропет≠ровську та ќдес≥. ≈ксплуатац≥йна довжина шл€х≥в становить 63 км. «а р≥к цим видом транспорту перевоз€ть приблизно 690 млн. пасажир≥в.

Ќаприк≥нц≥ 1995 р. трамвайний транспорт д≥€в у 24 м≥стах ”крањни. «агальна довжина трамвайних кол≥й становить 2139 км. ÷им видом транспорту щор≥чно перевозитьс€ понад 2 млрд. пасажир≥в.

ќдним з наймасов≥ших внутр≥м≥ських транспорт≥в Ї тролейбусний. ƒовжина тролейбусних л≥н≥й становить 4 тис. км. ўор≥чно тролейбуси перевоз€ть понад 3 млрд. пасажир≥в.

¬ ”крањн≥ понад 640 м≥ст ≥ селищ м≥ського типу використовують автобуси дл€ внутр≥м≥ських перевезень. ўор≥чно цим видом транспорту користуЇтьс€ приблизно 5 млрд. чол.

” 610 м≥ських поселенн€х ”крањни працюють легков≥ такс≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1022 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1926 - | 1859 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.