Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравове становище населенн€ в ћосковськ≥й держав≥ в XV ст




” XV≤ ст. московська держава приЇднуЇ до себе нов≥ ≥ нов≥ земл≥. ¬≥дбуваЇтьс€ подальше юридичне оформленн€ стан≥в (обовТ€зк≥в ≥ прив≥лей). ѕравл€чий клас ч≥тко д≥литьс€ на феодальну аристократ≥ю Ц бо€р ≥ двор€н. ≈коном≥чною базою першоњ групи були вотчинн≥ землеволод≥нн€, другоњ Ц пом≥стне землеволод≥нн€. ¬отчина була спадковою владою, пом≥ст€ давалось на строк ≥ при умов≥ служби.

” середин≥ XV≤ ст. була зроблена перша спроба юридично зр≥вн€ти вотчину з пом≥ст€м. ¬становлювавс€ Їдиний пор€док державноњ (в≥йськовоњ) служби. « певних розм≥р≥в земельних уг≥дь залежно в≥д њх виду (вотчина чи пом≥ст€) власники зобовТ€зувались встановлювати однакове число ек≥п≥рованих ≥ озброЇних людей. ѕринцип службовост≥ розповсюджувавс€ на обидва феодальн≥ стани Ц бо€рство ≥ двор€нство. ќдночасно розширюютьс€ права власник≥в пом≥сть: даЇтьс€ дозв≥л на обм≥н пом≥ст€ на вотчину, передачу в придане, на спадкуванн€. « XV≤≤ ст. пом≥ст€ царським указом могли перетворюватись у вотчини.

 онсол≥дац≥€ феодального стану супроводжувалась закр≥пленн€м його прив≥лењв: монопольного права волод≥нн€ землею, зв≥льненн€ в≥д повинностей, переваги в судовому процес≥ ≥ права займати чиновницьк≥ посади. ћ≥ське населенн€ в XV≤≤ ст. одержуЇ ст≥йку назву Упосадськ≥ людиФ. —клалась певна ≥Їрарх≥€: гост≥ ≥ гостинна сотн€ (купц≥, що торгували за межами держави), суконна та чорна сотн≥ (середн≥, др≥бн≥ торг≥вц≥) ≥ слободи (рем≥снич≥ квартали та цехи).

√ост≥ обТЇднувались у корпорац≥њ, користувались прив≥ле€ми. ¬иконуючи ф≥нансову службу, зав≥дували таможн€ми, розпод≥л€ли статт≥ доход≥в ≥ розход≥в, займали м≥сц€ гол≥в ≥ д€к≥в у присутн≥х м≥сц€х, ст€гували торгове мито з ≥ноземних купц≥в, торгували державними товарами.

Ћюди гостинноњ ≥ суконноњ сотень служили збирачами при таможн€х ≥ перевозах, старостами торгових ларк≥в. ¬они не зв≥льн€лись, €к Угост≥Ф, повн≥стю в≥д т€гла, але несли загальн≥ дл€ посадських людей повинност≥.

У„орн≥Ф посадськ≥ люди жили на земл≥, що була власн≥стю державноњ казни, ≥ у повному обТЇм≥ несли державне Ут€глоФ, що накладалось на м≥ську общину.

«начна частина двор≥в у м≥ст≥, що належали духовним ≥ св≥тським феодалам зв≥льн€лась в≥д державного Ут€глаФ ≥ на-зивалась Уб≥лими слободамиФ. « 1550 р. розпочинаЇтьс€ пол≥тика скороченн€ Уб≥лих слободФ, приймаютьс€ законодавч≥ акти, €к≥ передбачають обмеженн€ переходу посадських людей у Уб≥л≥ слободиФ.

—оборне уложенн€ 1649 р. закр≥пило монопольне право, посаду на ремесло ≥ торг≥влю, включивши в державне Ут€глоФ Уб≥л≥ слободиФ. «а посадом було закр≥плено все його населенн€, були повернен≥ вт≥кач≥, а перех≥д з посаду в посад заборон€вс€.

ѕрикр≥пленн€ сел€н до земл≥ розпочалось значно ран≥ше. ¬же в X≤V ст. у м≥ж кн€з≥вських договорах записувалось зобовТ€занн€ не переманювати один у одного горнот€глових сел€н.

ѕершим юридичним актом, €кий обмежив право переходу сел€н в≥д одного феодала до ≥ншого, був —удебник (1497 р.). —татт€ 57 —удебника 1497 р. обмежувала право переходу сел€н т≥льки на ёр≥њв день ≥ встановлювала пор€док виплати УпотилогоФ (плата за проживанн€ сел€нина на земл≥ пана). « 1581 р. вводитьс€ Узапов≥дн≥ л≥таФ, прот€гом €ких нав≥ть встановлений перех≥д сел€н заборон€вс€. « к≥нц€ XV≤ ст. почали видаватись укази про Уурочн≥ л≥таФ, що встановлювали строки розшуку ≥ поверненн€ сел€н-вт≥кач≥в (5 Ц 15 р.).

«аключним актом процесу закр≥паченн€ стало ¬иборне ”ложенн€ 1649 р., €ке в≥дм≥нило Уурочн≥ л≥таФ ≥ встановило безстроков≥сть розшуку.

ƒо середини XV≤≤≤ ст. майже все землеволод≥нн€ УчорнихФ (державних) волостей центральних пов≥т≥в держави було в руках феодал≥в, ≥ сел€ни, що в них проживали, перетворювались на кр≥пак≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д УчорносошнихФ владельгеськ≥ сел€ни (т≥, що належали вотчинникам, пом≥щикам, монастир€м) вс≥ повинност≥ несли безпосередньо на користь власника.

ѕрикр≥пленн€ розвивалось двома шл€хами Ц позаеконом≥чним ≥ економ≥чним. ” XV ст. ≥снувало дв≥ основн≥ категор≥њ сел€н: старожильц≥ ≥ новоприходц≥. ѕерш≥ вели своЇ господарство ≥ в повному обс€з≥ несли своњ повинност≥, складаючи основу феодального господарства. ≤нш≥, €к≥ т≥льки що прибули, не могли повн≥стю нести повинност≥, тому користувались певними п≥льгами, одержували позики ≥ кредити. ѓх залежн≥сть в≥д власника була борговою, кабальною. ” форм≥ залежност≥ сел€нин м≥г бути УполовникомФ (працювати за половину врожаю) або Усеребр€нникомФ (працювати за проценти).

ќсновним документом, €кий закр≥пив права землевласник≥в на сел€н вт≥кач≥в ≥ бобил≥в (одиноких безземельних сел€н), стали переписн≥ книги 1626 р.

ѕозаеконом≥чна залежн≥сть у чистому вигл€д≥ ви€вл€лась в ≥нститут≥ холопства. –озвиток кабального холопства (холоп не м≥г передаватис€ по запов≥ту, його д≥ти не ставали холопами) призвело до зр≥вн€нн€ статусу холоп≥в з кр≥паками.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 627 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2003 - | 1937 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.