Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќовгородська ≥ ѕсковська судн≥ грамоти: загально-правова характеристика




ѕро право Ќовгорода ≥ ѕскова можна судити головним чином по Ќовгородськ≥й та ѕсковськ≥й судним грамотам, м≥жнародних договор≥в та ≥ншим що д≥йшли до нас документ≥в. —л≥д зауважити, що нав≥ть найб≥льш≥ ≥ найважлив≥ш≥ з цих документ≥в д≥йшли до нас не повн≥стю: в≥д Ќ—√ збер≥гс€ лише уривок, що м≥стить 42 статт≥, а ѕ—√, хоча збереглас€ ц≥лком ≥ нав≥ть у двох списках, маЇ велик≥ дефекти в текст≥. —п≥рна ≥ датуванн€ обох пам'€тник≥в права. «азвичай њх в≥днос€ть до к≥нц€XV ст.

” Ќовгород≥ та ѕсков≥ д≥€ли й ≥нш≥ правов≥ зб≥рники, перш за все –уська ѕравда, ћ≥рило ѕраведне,  ормчоњ книги. якщо –уська ѕравда - це перш за все пам'€тник крим≥нального ≥ процесуального права, то ѕ—√ заповнюЇ суттЇв≥ прогалини у галуз≥ цив≥льного права, що визначалос€ розвитком товарно-грошових в≥дносин у ѕсков≥.

«ах≥дна ™вропа добре знала римське приватне право ≥, природно, користувалас€ придатними нормами. –ос≥йська ж практика самост≥йно виробила ц≥лий р€д ориг≥нальних ≥нститут≥в, що випливають з потреб житт€.

” цив≥льному прав≥ отримали закр≥пленн€ ≥нститути речового права, т. тобто права на реч≥, центральним з €ких було право власност≥. ” закон≥ вперше з'€вл€Їтьс€ терм≥н, що позначаЇ рухоме майно - жив≥т. ™ в ѕ—√ ≥ терм≥н, що визначаЇ нерухом≥сть - отчина. ¬елика увага прид≥л€Їтьс€ земл≥ €к об'Їкта права власност≥. „асто згадуЇтьс€ в ѕ—√ та рухоме майно, з €кого особливо вид≥л€Їтьс€ худобу.

—еред способ≥в придбанн€ права власност≥ ѕ—√ згадуЇ давн≥сть волод≥нн€. ÷ей найдавн≥ший спос≥б був закр≥плений в н≥й в≥дносно орноњ земл≥ та рибальського д≥л€нки водойми. ѕри цьому закон перераховуЇ р€д умов,без дотриманн€ €ких неможливо придбанн€ права власност≥ за давн≥стю. ќсновним же способом придбанн€ права власност≥ були договори й спадкуванн€. ѕ—√ в≥дом≥ також знах≥дка ≥ припл≥д.

ѕраво на чуж≥ реч≥ представлено в ѕ—√ годую, тобто дов≥чним правом користуванн€ нерухом≥стю. ћайно переходило в годую, €к правило, п≥сл€ смерт≥ власника. „олов≥к м≥г запов≥дати €кий пережив дружину свою землю в дов≥чну годую; при в≥дсутност≥ запов≥ту земл€ також переходила в годую €кий пережив дружину. ѕродаж годую заборон€лас€.

ќсновним способом укладенн€ договору стаЇ запис - письмовий документ, коп≥€ €кого, скр≥плена печатками, здавалас€ в арх≥в. «аписом оформл€лис€ договори куп≥вл≥-продажу земл≥, збер≥ганн€, позики на велик≥ суми, ≥зорн≥чество ≥порука; за допомогою запису оформл€лос€ запов≥т. —кладанн€ запису було досить складною справою, але цей документ не можна було оскаржити. ќформленн€ договор≥в на незначн≥ суми (позики до одного рубл€) зд≥йснювалос€ за допомогою дошки, тобто неформального письмового документа. ƒошка була доказом, €кий можна було оскаржити. «береглас€ й усна форма укладанн€ угод. …мов≥рно, найб≥льш поширеною вона була в с≥льськ≥й м≥сцевост≥, оск≥льки в ѕ—√ вона зустр≥чаЇтьс€ у зв'€зку з суперечкою ≥зорн≥ка з паном з приводу покрутити. ” раз≥ усного оформленн€ договору було потр≥бно 4 - 5 св≥дк≥в.

—ерйозне увага прид≥л€лас€ способам забезпеченн€ виконанн€ зобов'€зань. ” ѕ—√ досить багато м≥сц€ в≥дведено поручительства ≥ застав≥. ѕорука (порука) застосовувалос€ у випадках, коли сума боргу не перевищувала одного рубл€. ћожливий була застава рухомого майна та нерухомого. «астава нерухомого майна не супроводжувавс€ передачею майна кредитору, рухоме майно, навпаки, передавалос€. —уд€чи з к≥лькост≥ статей, присв€чених закладу, суперечки тут були досить частими.

—ерйозну увагу прид≥лено в ѕ—√ договором збер≥ганн€. ¬≥н перестаЇ бути дружньою послугою, пор€док його укладанн€ суворо формальний. ƒогов≥р оформл€Їтьс€ записом, де перерахован≥ вс≥ ц≥нност≥, що здаютьс€ на збер≥ганн€. “≥льки в окремих вин€ткових випадках допускалас€ передача речей без запису. ” цьому випадку застосовувалис€ так≥ докази, €к прис€га, поЇдинок.

ћайновий позику, не згадуваний в –уськ≥й ѕравд≥, знаком ѕ—√. “ут маЇтьс€ на уваз≥ найманн€ прим≥щенн€. Ќаймач-подсуседн≥к за законом може в потр≥бних випадках пред'€вл€ти позов господарев≥.

—воЇр≥дним був догов≥р ≥зорн≥чества. ≤зорн≥к, одна з категор≥йополоник≥в, укладав догов≥р, за €ким за користуванн€ землею зобов'€зувавс€ в≥ддавати господарев≥ половину або ≥ншу частину врожаю. ≤зорн≥к при цьому часто брав покрути - щось под≥бне купе –уськоњ ѕравди.

ѕоширеним видом договору був особистий найм. ƒогов≥р укладавс€ зазвичай усно, проте можлива була ≥ запис. «акон ставить обидв≥ сторони в р≥вн≥й положенн€, надаючи њм право в≥дстоювати своњ ≥нтереси, хоча на практиц≥ р≥зн≥ категор≥њ наймит≥в мали р≥зний статус.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 399 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

539 - | 428 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.