Володимиро-Суздальське князівство розцінюється як класичний зразок російського князівства періоду феодальної роздробленості. До цього є ряд підстав. По-перше, воно займало величезну територію північно-східних земель - від Північної Двіни до Оки і від витоків Волги до впадання Оки у Волгу. Володимиро-Суздальської Русі стала згодом центром,навколо якого об'єднувалися руські землі, складалося Російська централізована держава.* На території Володимиро-Суздальського князівства утворилася Москва, що стала згодом столицею великої держави.
По-друге, саме у Володимиро-Суздальське князівство перейшов з Києва великокнязівський титул. Всі володимиро-суздальські князі, нащадки Мономаха - від Юрія Долгорукого (1125 - 1157) аж до Данила Московського (1276 - 1303) - носили великокнязівський титул. Це ставило Володимиро-Суздальське князівство в центральне положення в порівнянні з іншими руськими князівствами періоду феодальної роздробленості.
По-третє, у Володимир була перенесена митрополича кафедра. Після розорення Батиєм Києва в 1240 р. на зміну митрополиту - грека Йосипу константинопольський патріарх поставив в 1246 р. як глави російської православної церкви руського за походженням митрополита Кирила. У своїх роз'їздах по єпархіях Кирило явно віддавав перевагу Північно-Східної Русі. А вже наступний за ним митрополит Максим у 1299 р., «не стерпівши насилля татарського», залишив митрополію в Києві. В 1300 р. він вже остаточно «седе в Володимер і з усімкліром своїм». Максим першим з митрополитів привласнив собі титул митрополита «всієї Русі».
Ростов Великий і Суздаль - два найдавніших російських міста, перший з яких згадується в літописі під 862 р., другий - під 1024 р. Ці важливі північно-східні руські центри спрадавна давалися великими київськими князями в уділи своїм синам. Володимир Мономах заснував у 1108 р. м. Володимир на Клязьмі і дав його на ділянку сімнадцятирічному синові Андрію. Місто увійшло до складу Ростово-Суздальського князівства, великокнязівський престол якого займав старший брат Андрія - Юрій Володимирович Долгорукий. Після смерті Юрія Долгорукого його син Андрій Боголюбський (1157 - 1174) переніс столицю з Ростова у Володимир. З тих пір і бере свій початок Володимиро-Суздальське князівство.
Слід сказати, що Володимиро-Суздальське князівство недовгий час зберігало єдність і цілісність. Незабаром після свого піднесення за великого князя Всеволода Юрійовича Велике Гніздо (1176 - 1212) воно стало дробитися на дрібні князівства. На початку ХШ в. від нього відокремилося Ростовське князівство, в 70-х роках того ж століття при молодшого сина Олександра ЯрославовичаНевського (1252 - 1263) - Данила - самостійним стало Московське князівство.
