Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«емськ≥ —обори: склад, компетенц≥€




«емськими соборами називалис€ станово-представницьк≥ установи, що ≥снували з середини ’VI до к≥нц€ ’VII ст. ѕод≥бного роду установи були характерн≥ дл€ багатьох Ївропейських держав, €к≥ пройшли етап станово-представницькоњ монарх≥њ. ¬перше вони виникли в 1188 роц≥ в Ћеон≥ ≥  астил≥њ, в 1218 р≥к у  аталон≥њ, в 1254 в ѕортугал≥њ, в 1265 в јнгл≥њ, в 1274 в јрагон≥. ¬ ≤спан≥њ ц≥ представництва називалис€ кортесами, в јнгл≥њ - парламентом, у ‘ранц≥њ та Ќ≥дерландах - пров≥нц≥йними ≥ √енеральними штатами, в н≥мецьких кн€з≥вствах - ландтагами, в ѕольщ≥ ≥ „ех≥њ - сеймами. Ќа –ус≥ под≥бн≥ установи отримали найменуванн€ «емських собор≥в. ’арактерно, що ≥ноземн≥ посли, пов≥домл€ючи своњм ур€дом про скликанн€ в ћоскв≥ того чи ≥ншого собору, називали њх на св≥й лад: англ≥йц≥ - парламентом, пол€ки - сеймом.

—клад «емських собор≥в

¬важалос€, що «емськ≥ собори уособлював собою "всю землю". Ќасправд≥ на «емських соборах було представлено далеко не все населенн€ –ос≥њ (те ж саме спостер≥галос€ в зах≥дноЇвропейських представницьких установах). ” земських соборах брали участь: Ѕо€рська дума

(” повному склад≥)

ќсв€чений собор

(¬ищ≥ церковн≥ ≥Їрархи)

¬иборн≥ в≥д службових людей "по батьк≥вщин≥"

(ƒвор€н московських, наказовий адм≥н≥страц≥њ, городового двор€нства)

¬иборн≥ в≥д службових людей "по приладу"

(—тр≥льц≥в, пушкар≥в, козак≥в ≥ т.д.)

¬иборн≥ в≥д в≥тальн≥ ≥ полотн€ною сотн≥

¬иборн≥ в≥д посадского населенн€

(„орних сотень ≥ слобод)

ѕереважна б≥льш≥сть населенн€, тобто сел€ни була позбавлена ​​права станового представництва. ѕравда, на собор≥ 1613 р. були присутн≥ виборн≥ в≥д "пов≥тових людей". ≤сторики дос≥ гадають, €ку категор≥ю населенн€ вони представл€ли? ≤мов≥рно, це були виборн≥ в≥д чорносошну, тобто особисто в≥льних сел€н. « ≥ншого боку, вони представл€ли  оломенський ≥ “ульський пов≥ту, де до початку стол≥тт€ вже не було в≥льних в≥д кр≥посноњ залежност≥ сел€н. ” вс€кому випадку сел€ни, в≥льн≥ або власницьк≥, за всю ≥стор≥ю собор≥в призивалис€ на них лише одного разу в пер≥од загальнонац≥ональноњ кризи.

—обори в≥др≥зн€лис€ за к≥льк≥стю учасник≥в. Ќа собор≥ 1566 р. було 374 чолов≥к, на собор≥ 1598 - б≥льше 450. Ќайб≥льш представницьким був «емський собор 1613 р. - за р≥зними п≥драхунками в≥д 500 до 700 ос≥б. як в≥дбувалис€ вибори на собори? —кликаючи перший собор в 1550 р, ≤ван √розний наказав з≥брати "свою державу з м≥ст вс€кого чину". ” 1613 р. ватажки другого ополченн€ закликали на раду до ћоскви "м≥цних ≥ розумних" людей. ” наступн≥ дес€тил≥тт€ царськ≥ укази майже в тих же виразах скликали на собори "кращих людей, добрих, розумних ≥ посто€тельних". „лени Ѕо€рськоњ думи ≥ вищ≥ церковн≥ ≥Їрархи не обиралис€, беручи участь у соборах за своњм званн€м. Ќорми представництва в≥д службових людей ≥ ≥нших стан≥в встановлювалис€ окремо дл€ кожного собору. ѕрим≥ром, на собор 1648-49 рр.. обиралис€ в≥д кожного чину московського (ст≥льников≥, стр€пчих, двор€н московських, мешканц≥в) - по дв≥ особи, в≥д великих м≥ст - по два двор€нина, в≥д малих - по одному. —лужив≥ люди "по приладу" у столиц≥ посилали виборних в≥д полк≥в, в пров≥нц≥њ - в≥д м≥ст ≥ пов≥т≥в. ¬≥д купецькоњ верх≥вки на собор сл≥д делегувати трьох гостей ≥ по дв≥ особи в≥д в≥тальн≥ ≥ суконноњ сотень. ¬≥д посадского населенн€ ћоскви по одн≥й людин≥ в≥д кожноњ чорноњ сотн≥. ¬≥д пров≥нц≥йного посадского населенн€ - по одн≥й людин≥ в≥д м≥ста. ќднак н≥ на цьому собор≥, н≥ на ≥нших соборах н≥коли не вдавалос€ витримати встановлену норму представництва. —писки учасник≥в собору св≥дчать, що одн≥ пов≥ти ≥ м≥ста були представлен≥ б≥льше, ≥нш≥ - менше, а значна частина не була представлена ​​зовс≥м.

¬ибори в≥дбувалис€ в пов≥тових м≥стах на сходах в з'њжджаючи хат≥ п≥д нагл€дом м≥сцевих воЇвод. јктивн≥сть виборц≥в була р≥зною, високою - п≥д час патр≥отичного п≥днесенн€ 1612-1613 рр.. ≥ досить низькою в наступний пер≥од, коли участь у собор≥ сприймалас€ €к т€жка повинн≥сть, в≥д €коњ намагалис€ ухилитис€. Ќер≥дко трапл€лос€, що воЇводам по к≥лька раз≥в доводилос€ скликати сходи служивих людей з-за в≥дсутност≥ потр≥бно к≥лькост≥ учасник≥в. « ≥ншого боку, в≥дом≥ випадки ц≥Їњ передвиборноњ боротьби в пов≥тах, коли "молодшого" ≥ "старш≥" люди висували р≥зних кандидат≥в або коли м≥сцев≥ двор€ни з приводу вибор≥в вступали в конфл≥кт з воЇводою. "¬иборний список", п≥дписаний учасниками сходу, передававс€ воЇвод≥, €кий направл€в виборних у –озр€дний наказ, де перев≥р€лас€ правильн≥сть вибор≥в. ¬. ќ.  лючевський приводив курйозний випадок, коли один воЇвода, €кому було наказано послати на собор двох кращих посадських людей, в≥дписав, що в його м≥ст≥ всього лише троЇ посадських, та й т≥ худ≥ ≥ брод€ть пром≥ж дв≥р, своЇю волею призначив представл€ти посад людей з ≥нших стан≥в, за що отримав догану в≥д д€ка –азр€дного наказу: "не йому воЇвод≥ вибрати, ≥ за те його засудити набагато; та в≥н же воЇвода здуру, повз посадських людей над≥слав до њх м≥сце сина бо€рського та гармаша"





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 501 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2246 - | 2158 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.