Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ самодержавноњ влади в ћосковськ≥й держав≥




”творенн€ ћосковськоњ держави повТ€зане ≥з формуванн€м рос≥йськоњ народност≥. ѕерша л≥тописна згадка про ћос-кву датуЇтьс€ 1147 р.

” друг≥й половин≥ X≤V ст. у п≥вн≥чно-сх≥дн≥й –ус≥ посилилась тенденц≥€ до обТЇднанн€ земель. ÷ентром обТЇднанн€ стало ћосковське кн€з≥вство, €ке вид≥лилось ≥з ¬олодимира-—уздальського ще в X≤≤ст.

ѕослабленн€ ≥ розпад «олотоњ ќрди, розвиток економ≥чних м≥жкн€з≥вських звТ€зк≥в ≥ торг≥вл≥, виникненн€ нових м≥ст ≥ укр≥пленн€ становища двор€нства в≥д≥грали роль обТЇднуючих фактор≥в. ” ћосковському кн€з≥вств≥ ≥нтенсивно розвивалась система пом≥стних в≥дносин: двор€ни одержували землю в≥д великого кн€з€ за службу ≥ на строк служби. ÷е ставило њх в залежн≥сть в≥д кн€з€ ≥ укр≥плювало його владу.

« X≤≤≤ ст. ћосковськ≥ кн€з≥ ≥ церква розпочинають зд≥йснювати широку колон≥зац≥ю заволзьких територ≥й, створюютьс€ нов≥ монастир≥, м≥ста.

¬≥дбуваЇтьс€ обТЇднанн€ рос≥йських земель навколо нового центру Ц ћоскви, створюЇтьс€ централ≥зований державний апарат.

ѕ≥д час централ≥зац≥њ в≥дбуваЇтьс€ перетворенн€ вс≥Їњ пол≥тичноњ системи. «ам≥сть великоњ к≥лькост≥ самост≥йних кн€з≥вств утворюЇтьс€ Їдина держава.

÷ентрал≥зац≥€ привела до суттЇвих зм≥н у державному апарат≥ ≥ державн≥й ≥деолог≥њ. ¬еликий кн€зь став називатис€ царем за аналог≥Їю з ординським ханом чи в≥зант≥йським ≥мператором. –усь прийн€ла в≥д ¬≥зант≥њ атрибути православноњ держави, державну ≥ рел≥г≥йну символ≥ку. ” XV ст. митрополит на –ус≥ став призначатис€ без згоди в≥зант≥йського патр≥арха.

ѕосиленн€ влади великого кн€з€ (цар€) в≥дбувалось паралельно з формуванн€м новоњ системи державного управл≥нн€ Ц приказно-воЇводськоњ. ƒл€ нењ були характерн≥ централ≥зац≥€ ≥ станов≥сть. ¬ищим органом влади стала Ѕо€рська дума, що складалась ≥з св≥тських ≥ духовних феодал≥в. ÷е був аристократичний дорадчий орган.

ƒо середини XV≤ ст. остаточно склалась багатонац≥ональна рос≥йська держава. Ќа вершин≥ державноњ ≥Їрарх≥чноњ п≥рам≥ди знаходилась царська влада, не обмежена н≥ пол≥тично, н≥ юридично. ÷ар видавав статути, укази, судебники. ¬≥н був вищим джерелом державноњ влади.

‘ормуванн€ державного апарату зд≥йснювалось за принципом м≥сництва, €ке базувалось на критер≥€х знатност≥ походженн€. ƒо компетенц≥њ ƒуми в≥дносилась участь у формуванн≥ законодавства, в управл≥нн≥ та судов≥й д≥€льност≥. як верховний орган управл≥нн€, ƒума зливалась з приказами.

« XV≤ ст. дв≥рцево-вотчинна система управл≥нн€ трансформуЇтьс€ в приказно-воЇводську систему. ¬елик≥ кн€з≥ дають своњм бо€рам дорученн€ Ув≥датиФ т≥Їю чи ≥ншою областю управл≥нн€, тобто УприказуватиФ. ≤з цих доручень виникають спец≥ал≥зован≥, галузев≥ органи управл≥нн€ Ц прикази, €к≥ стають монопольними органами центрального управл≥нн€ (ѕосольський, ѕом≥стний, –озб≥йний), що сум≥щають адм≥н≥стративн≥ ≥ судов≥ функц≥њ. ќчолюЇ приказ бо€рин, €кому п≥дпор€дкован≥ приказн≥ д€ки ≥ писар≥. Ќа м≥сц€х знаходились спец≥альн≥ уповноважен≥. ѕор€д з галузевими приказами п≥зн≥ше стали виникати територ≥альн≥, €к≥ зав≥дували справами окремих рег≥он≥в.

ƒо середини XV≤ ст. м≥сцеве управл≥нн€ базувалось на систем≥ кормл≥нь. ” пов≥ти ≥ кн€з≥вства, приЇднан≥ до ћоскви, направл€лись нам≥сники (у м≥ста) ≥ волостел≥ (у волост≥), що мали повний наб≥р повноважень. ” своњй д≥€льност≥ нам≥сники ≥ волостел≥ опирались на штат чиновник≥в.

¬они в≥дали адм≥н≥стративними, ф≥нансовими ≥ судовими органами, залишаючи частину збор≥в з м≥сцевого населенн€ соб≥.

ќсобливост≥ процесу державноњ централ≥зац≥њ зводились до наступного: в≥зант≥йський ≥ сх≥дний вплив обумовили сильн≥ деспотичн≥ тенденц≥њ в структур≥ ≥ пол≥тиц≥ влади; основною опорою самодержавноњ влади став не союз м≥ст з двор€нством, а пом≥стне двор€нство; централ≥зац≥€ супроводжувалась закр≥паченн€м сел€нства ≥ посиленн€м становоњ диференц≥ац≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 522 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

457 - | 461 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.