Лекции.Орг
 

Категории:


Теория отведений Эйнтховена: Сердце человека – это мощная мышца. При синхронном возбуждении волокон сердечной мышцы...


Экологические группы птиц Астраханской области: Птицы приспособлены к различным условиям обитания, на чем и основана их экологическая классификация...


Деформации и разрушения дорожных одежд и покрытий: Деформации и разрушения могут быть только покрытий и всей до­рожной одежды в целом. К первым относит...

Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика



Загрузка...

Російські північно-західні землі привертають до себе інтерес дослідників та літераторів,з одного боку, своєю самобутністю, а з іншого - багатством матеріалу для дослідження. Час пощадив ці землі більше, ніж інші російські культурні центри: монголо-татарська навала, знищило багато міст Русі, не торкнулося прямо Новгородської землі, не торкнулися її і спустошливі міжусобні війни руських князів. Таким чином, саме завдяки цим обставинам до нашого часу дійшли багато писемні пам'ятки періоду феодальної роздробленості і більш ранні. Велика російська республіка середньовіччя цікава своєю унікальністю. Європейському феодалізму була відома республіканська форма правління, але випадок, коли республіка за площею дорівнювала б території цілої Франції, виняткова. Своєрідно і право Новгорода і Пскова. Незважаючи на тісні торговельні зв'язки цих міст з західноєвропейськими компаніями, законодавство мало що запозичило з правових систем Заходу. Більш пізніше право Московської держави також не сприйняло всіх досягнень правової думки північно-західних республік. Зі сказаного не випливає, що між Новгородом і решті Руссю лежить прірва і немає точок дотику. Навпаки, Новгородська земля є невід'ємною частиною Російської держави, з яким вона зв'язана загальним корінням. Саме ці зв'язки ізумовили надалі приєднання земель північно-західних республік до Москви.

Новгород - один з найдавніших центрів Русі. Новгородські землі були великі, але не дуже зручні для землеробства. Тому поряд із сільським господарством розвивалися рибальство, солеваріння, полювання. Після утворення Давньоруської держави з центром у Києві новгородські землі управлялися зазвичай князем, надсилає з Києва. Однак приблизно з початку XII ст. управління новгородської землею набуває своєрідність. Подальше зміцнення феодального землеволодіння місцевої знаті, практична відсутність князівських земель, наявність у церкви великих феодальних вотчин, а також перетворення Новгорода в центр торгівлі з Західною Європою робили Новгородську землю сильною, економічно не залежною від Києва. Зосередження величезнихбагатств в руках місцевої знаті зміцнювало її в боротьбі за політичну незалежність Новгорода.

Суспільний лад. У Новгороді, як і в інших районах Русі, існували світські і духовні феодали. До духовним насамперед належали монастирі і вищі духовні ієрархи: архієпископ, єпископ, настоятелі монастирів. Монастирське землеволодіння зростало досить швидко, багато світські феодали передавали по заповітів свої землі на помин душі, часто монастирікупували землю, були й випадки захоплення ними земель як общинних, так і незайнятих. У той же час монастирі рідко відчужували свої володіння, як виключення можуть розглядатися операції з продажу монастирями землі. Виключалося і дроблення церковних земель, властиве світському землеволодінню. Обширні землі давали Новгородської єпархії значні доходи, які пускалися духовенством в торговий оборот. Церква в Новгороді і Пскові в оголосила себе покровителькою торгівлі. Вона була берегинею еталонів мір і ваг, скріплювала міжнародні торгові договори. Все це робило церква і вище духовенство впливовою силою в обох феодальних республіках.

До світським феодалам належали бояри, жітьі люди (тобто заможні), до них можна віднести також своеземцев (земців у Пскові). Особливістю Новгорода і Пскова було відсутність князівського домену та наявність землеволодіння міської громади.

Найбільш впливову групу феодалів становили бояри - нащадки родоплемінної знаті. В основі їх політичної могутності лежало багатство. Спочатку бояри користувалися доходами від громадських земель Новгорода, що виступав як колективний феодал. Проте до XIV ст. склалося вже й індивідуальне землеволодіння боярства .* Крім того,новгородські бояри широко займалися торгівлею і лихварством. Вони ревно охороняли свої виключні права займати вищі виборні посади в республіці (посадника, кончанского старости). Що мали часом і великі статки жітьім людям шлях до цими посадами був закритий. Навіть посаду тисяцького, що представляв інтереси насамперед жітьіх і «чорних» людей, у XIV ст. стали займати бояри. Оскільки в Пскові велике землеволодіння поширена не було, економічне панування бояр не стало таким сильним, як у Новгороді. У силу цього роль князя і віча у Пскові була вищою, ніж у Новгороді.

Державний лад. На знак незалежності від князівської влади, у зв'язку з встановленням республіканського ладу, Новгород став іменуватися Пан Великий Новгород. З досягненням незалежності Псков також став називатися Пан Псков. Вищим органом влади в обох республіках вважалося віче головних міст, тобто збори жителів міських громад. Участь селян в віче не передбачалося. Не мали вирішального голосу і мешканці інших міст, хоча випадки їх присутності на зборах вічових Новгорода і Пскова зафіксовані в документах.

Про склад віча, його ролі у вирішенні державних питань у науковій літературі немає єдиної думки. Традиційною єточка зору, що в ньому могло брати участь весь вільний чоловіче населення міста, яке прилягало по дзвону вічового дзвони. У Новгороді віче проходило на Ярославовом дворище на Торговій стороні міста або на Софійській площі. У Пскові віче збиралося на площі перед Троїцьким собором. Пам'ятники донесли звістки про численних сутичках між новгородцями, що відбувалися на віче. Іноді розбіжності були настільки великі, що збиралися два віча: одне на Софійській, інше на Торговій стороні, а потім вони йшли назустріч один одному, щоб врукопашну на Великому мосту через Волхов з'ясувати, хто ж правий. Лише втручанням духовенства вдавалося іноді запобігти кровопролиттю. Усім цим відомостями, а також численним згадуванням документів про присутність на віче не тільки «кращих», але і «чорних» людей суперечать дані, отримані В. Л. Яніни в результаті археологічних розкопок на місці Ярославового дворища. Встановивши, що вічова площа могла вмістити за своїми розмірами не більше 500 чоловік, він припустив, що на віче були присутні приблизно по 100 представників від кожного кінця Новгорода, і вже в XIV ст.боярство узурпував представництво «чорних» людей. Очевидно, що на початковій стадії існування Новгородської республіки віче, представляючи всі верстви міської громади та захищаючи їх інтереси, проводив політику, спрямовану на обмеження князівської влади. Поступово ж влада боярства посилюється, віче стає менш представницьким, і до XV ст. воно вже перетворюється до орган, через який боярська олігархія проводить свої рішення.

Деякі особливості мало псковське віче. Відсутність великого боярського землеволодіння в республіці робило боярство не настільки сильним, щоб зосередити у своїх руках всю політичну владу. Військова небезпеку, що загрожувала постійно Пскова, посилювала роль князя, що в свою чергу також послаблювало політичну роль боярства. Тому віче в Пскові в значно більшому ступені, ніж у Новгороді, враховувало інтереси міської громади.

Опції віча як вищого органу влади в республіках були вельми різноманітні. Воно вирішувало питання війни і миру, обирало вищих посадових осіб, включаючи й архієпископа. Вибори проходили шляхом жеребкування. Збереглися відомості про вибори архієпископа. Імена трьох кандидатів записувалися на окремі лошат і клалися на вівтар Софійського собору. Два лошат повиненбув зняти хлопчик чи сліпий. Кандидат, записаний на що залишився лошат, вважався обраним. На віче вирішувалися питання покликання князів, воно ж «вказувало їм шлях». Є відомості і про те, що на віче відбувався суд. На ньому схвалюєте чи ні основні всередині - і зовнішньополітичні заходи, приймалися закони.





Дата добавления: 2015-05-06; просмотров: 361 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.