Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика державного ладу ћосковськоњ держави у 2 пол. XVI ст




” 1547 р. при ≤ван≥ ≤V (√розному) глава держави став носити оф≥ц≥йний титул цар€, государ€ ≥ великого кн€з€ ћосковського, €кий передававс€ у спадщину. ” своњй д≥€льност≥ в≥н опиравс€ на Ѕо€рську думу, що пост≥йно д≥€ла при цар≥. ѕ≥дготовку матер≥ал≥в дл€ думи зд≥йснював штат профес≥йних чиновник≥в, повТ€заних з приказами.

ќсобливе м≥сце в систем≥ державних орган≥в займали «емськ≥ собори, що проводились з середини XV≤ ст. до середини XV≤≤ ст. ѓх скликанн€ оголошувалось царською грамотою. ” склад —обору входили Ѕо€рська дума, Уќсв€чений соборФ (церковн≥ ≥Їрархи) ≥ виборц≥ в≥д двор€нства та посад≥в.

ƒуховна ≥ св≥тська аристократ≥€ була ел≥тою сусп≥льства, цар у р≥шенн≥ важливих питань не м≥г об≥йтис€ без њњ участ≥. ƒвор€нство було головним сусп≥льним станом, основою царського в≥йська ≥ бюрократичного апарату. ¬ерх≥вка посадського населенн€ була головним джерелом грошових надходжень дл€ казни. ÷ими основними функц≥€ми по€снюЇтьс€ присутн≥сть представник≥в ус≥х трьох соц≥альних груп у —обор≥.

«емськ≥ собори вир≥шували основн≥ питанн€ зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ пол≥тики, ф≥нанс≥в, державного буд≥вництва. ѕитанн€ обговорювались по станах, але приймались ус≥м складом —обору.

 р≥м назви У«емський соборФ, представницьк≥ установи мали й ≥нш≥ назви: Урада вс≥Їњ земл≥Ф, УсоборФ, Узагальна радаФ, Увелика земська думаФ. „ерез систему собор≥в правл€ча влада прагнула ви€вити думку окремих клас≥в ≥ груп населенн€, звичайно, найб≥льш впливових.

—таново-представницькими органами на м≥сц€х у середин≥ XV≤ ст. стали земськ≥ ≥ губн≥ хати. «аснуванн€ цих орган≥в обмежувало ≥ зам≥нювало систему кормл≥нь: виборн≥ самоуправл≥нськ≥ хати прийн€ли на себе ф≥нансово-податкову (земськ≥) ≥ пол≥цейсько-судову (губн≥) функц≥њ.  омпетенц≥€ цих орган≥в закр≥плювалась у губних та земських статутних грамотах, що п≥дписувались царем, њх штат складавс€ ≥з Укращих людейФ Ц сотських, пТ€тидес€тських, старост, ц≥лувальник≥в ≥ д€к≥в.

ƒ≥€льн≥сть земських ≥ губних хат контролювалась р≥зними галузевими приказами. —труктурним п≥дрозд≥лом приказу був ст≥л, €кий спец≥ал≥зувавс€ у своњй д≥€льност≥ за галузевим або територ≥альним принципом.

ћосковський великий ст≥л –озр€дного приказу в≥в обл≥к людей, що служили, зд≥йснював реЇстрац≥ю указ≥в ≥ грамот.

ѕом≥стний ст≥л в≥дав вотчинами ≥ пом≥стними справами. √рошовий Ц питанн€ми ф≥нансуванн€.

ѕитанн€ми орган≥зац≥њ державноњ служби ≥ ф≥нансуванн€ держапарату займались ѕриказ ¬еликого приходу, –озр€дний, ѕом≥стний ≥ ямський прикази.

–озб≥йний Ц очолював систему пол≥ц≥йно-розшукових орган≥в уже в середин≥ XV≤ ст. ” ћоскв≥ пол≥цейськ≥ функц≥њ виконував «емський приказ.

ƒо середини XV≤≤ ст. число приказ≥в дос€гло 60. ” XV≤≤ ст. в≥дбулас€ реорган≥зац≥€ м≥сцевого управл≥нн€: земськ≥, губн≥ хати ≥ м≥ськ≥ прикажчики стали п≥дпор€дковуватись воЇводам, €к≥ призначались ≥з центру. ¬оЇводи виконували адм≥н≥стративн≥, пол≥цейськ≥ ≥ в≥йськов≥ функц≥њ. ¬они опирались на спец≥ально створений апарат (приказна хата) ≥з д€к≥в, пристав≥в ≥ прикажчик≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 567 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

1967 - | 1864 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.