Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактер державного ладу в √алицько-¬олинському кн€з≥вств≥




ќсобливост≥ державного устрою √алицько-¬олинського кн€з≥вства:1. держава тривалий час не под≥л€лась на уд≥ли;лише по смерт≥ ƒанила вона розпалась на √алицьку ≥ ¬олинську земл≥, €к≥ теж стали подр≥бнюватись;2. влада фактично перебувала у руках великого бо€рства.  н€з≥вська влада передавалась у спадок старшому сину, при €кому вагому роль в≥д≥гравала мати-вдова. ѕопри систему васальноњ залежност≥ пом≥ж членами кн€з≥вського дому, кожне кн€з≥вське волод≥нн€ було пол≥тично довол≥ самост≥йним. √алицьке бо€рство €к потужна пол≥тична сила часто розпор€джалось кн€з≥вським престолом Ц запрошувало ≥ скидало кн€з≥в, а також вело боротьбу з небажаними кн€з€ми, - запрошуючи на п≥дмогу угорц≥в ≥ пол€к≥в, убивали кн€з≥в (у 1208 р. були пов≥шен≥ кн€з≥ ¬олодимир ≥ –оман ≤горевич≥), виган€ли њх з √аличини (у 1226 р.), а бо€рин ¬олодислав  ормильчич нав≥ть проголосив себе кн€зем у 1213 р. „асто бо€рськ≥ заколоти проти кн€з€ очолювали представники церковноњ знат≥; у такому протисто€нн≥ кн€з≥ опирались на середн≥х ≥ др≥бних феодал≥в ≥ м≥ськ≥ верхи.

√алицько-волинськ≥ кн€з≥мали широк≥ адм≥н≥стративн≥, в≥йськов≥, судов≥ ≥ законодавч≥ повноваженн€; зокрема, призначали посадових ос≥б у м≥стах ≥ волост€х, надаючи њм землеволод≥нн€ за службу.  н€з≥ збирали податки, карбували монету, розпор€джались казною, визначали розм≥р ≥ пор€док ст€гненн€ митних побор≥в. ¬они мали вплив на церковн≥ справи Ц Їпископи призначались за њх згодою, а вже оп≥сл€ посв€чувались у сан  ињвським митрополитом.  н€з≥ формально були головнокомандувачами ус≥х збройних сил та в≥дали зовн≥шньопол≥тичними в≥дносинами з ≥ншими державами. ¬они видавали грамоти щодо р≥зних питань управл≥нн€, однак бо€ри часто не визнавали њх.

√алицько-¬олинськ≥й держав≥ було в≥доме сп≥льне правл≥нн€ двох великих кн€з≥в Ц з 1245 р. правл≥нн€ кн€з≥вством зд≥йснювалось у форм≥ своЇр≥дного кер≥вного дуумв≥рату ƒанила, €кий безпосередньо правив у √аличин≥ та ƒорогочинськ≥й, Ѕелзьк≥й ≥ ’олмськ≥й земл€х на ¬олин≥, ≥ ¬асилька, €кий владарював над ¬олодимиром з б≥льшою частиною ¬олин≥. Ќаприк≥нц≥ 13 ст. виникла потенц≥йна можлив≥сть встановити дуумв≥рат Ћева (√алицького) ≥ ¬олодимира (¬олинського), та внасл≥док њхн≥х м≥жусобиць вона не була реал≥зована. ј сини кн€з€ ёр≥€ јндр≥й≥ Ћев виступали €к сп≥вправител≥ у зовн≥шньопол≥тичних в≥дносинах; так, у сп≥льн≥й грамот≥ 1316 р. вони називають себе Укн€з€ми вс≥Їњ –ус≥, √аличини ≥ ¬олодимир≥њФ.

ƒл€ п≥дтриманн€ свого авторитету кн€з≥ прослуговувались титулами Уруськ≥ корол≥Ф, (корол≥вським титулом волод≥в ƒанило ≥ ёр≥й ≤), УпринцепасиФ, Укн€з≥ –уськоњ земл≥Ф; а в окрем≥ пер≥оди нав≥ть вважались Усамодержц€миФ, тобто необмеженими правител€ми. јтрибутами влади були корона, герб, ст€г, печатка. ќднак, кн€з≥ були змушен≥ допускати бо€р до управл≥нн€ державою, ≥, попри св≥й авторитет ≥ владу, фактично залежали в≥д бо€рства та були змушен≥ захищати њхн≥ ≥нтереси. “обто, формою правл≥нн€ √алицько-¬олинського кн€з≥вства була феодальна монарх≥€ з сильними ол≥гарх≥чними тенденц≥€ми м≥сцевого бо€рства.

Ѕо€ри зд≥йснювали владу за допомогою –ади бо€р, до складу €коњ входили знатн≥ ≥ велик≥ бо€ри-землевласники, Їпископи ≥ вищ≥ державн≥ посадовц≥ (судд€ кн€з≥вського двору, де€к≥ воЇводи ≥ нам≥сники), очолювали њњ найвпливов≥ш≥ бо€ри; њњ склад, права ≥ компетенц≥€ не були точно визначен≥. Ѕо€рська рада скликалась, здеб≥льшого, за ≥н≥ц≥ативою самого бо€рства, кн€зь не мав права скликати њњ за власним бажанн€м (без погодженн€ з бо€рством) ≥ не м≥г видавати жодного акту (за час≥в ёр≥€ ≤≤ найважлив≥ш≥ документи в≥н п≥дписував лише сп≥льно з бо€рами) чи зд≥йснити будь-€ку пол≥тичну акц≥ю без њњ в≥дома ≥ згоди. Ѕо€рська рада втручалась нав≥ть у с≥мейн≥ справи кн€з€ Ц так, спалили другу нешлюбну дружину ярослава ќсмомисла Ќастас≥ю „агр≥вну. “ож, не будучи формально вищим органом влади, Ѕо€рська рада фактично управл€ла державою;а оск≥льки до њњ складу входили бо€ри, €к≥ займали найважлив≥ш≥ адм≥н≥стративн≥ посади, њй фактично п≥дпор€дковувавс€ увесь державний апарат управл≥нн€.

≤нод≥ за надзвичайних обставин галицько-волинськ≥ кн€з≥ дл€ зм≥цненн€ своЇњ влади скликали ¬≥че, €ке не було пост≥йною установою ≥ не мало вагомого значенн€. ” ньому могло брати участь усе населенн€, та вир≥шальну роль в≥д≥гравала феодальн≥ верх≥вка. √алицько-волинськ≥ кн€з≥ брали участь у загальноруських феодальних з`њздах, а ≥нод≥ скликались феодальн≥ з`њзди безпосередньо √алицько-¬олинського кн€з≥вства Ц наприклад, у м.Ўарц≥ у перш≥й половин≥ 12 ст. дл€ розв`€занн€ питанн€ про м≥жусобиц≥ м≥ж синами ѕеремиського кн€з€ ¬олодар€ –остиславом ≥ ¬олодимирком.

” √алицько-¬олинському кн€з≥вств≥ ран≥ше, н≥ж в ≥нших руських земл€х, виникло дв≥рцево-вотчинне управл≥нн€ Ц особи, €к≥ займали посади дв≥рцево-вотчинних слуг у кн€з≥вському домен≥, паралельно зд≥йснювали р≥зн≥ функц≥њ управл≥нн€ у межах того кн€з≥вства. ќчолював цю систему (апарат управл≥нн€ ус≥м господарством кн€з≥вського домену) дв≥рцевий (дв≥рський), €кий в≥дав двором (палацом) кн€з€, супроводжував кн€з€ у його вињздах за меж≥ кн€з≥вства, а також часто заступав кн€з€, виступаючи в≥д його ≥мен≥, в управл≥нн≥, в≥йську (у т.ч. забепечував охорону кн€з€ на час в≥йськових д≥й), суд≥ - €к судд€ кн€з≥вського двору.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 612 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

315 - | 327 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.