Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘еодальна роздроблен≥сть  ињвськоњ –ус≥




—мерть ћстислава в 1132 р. позначила к≥нець ≥сторичноњ доби, в €к≥й  ињв в≥д≥грав роль основного центру руських земель, ≥ поклала початок пер≥одов≥ пол≥тичноњ роздробленост≥, розпаду  ињвськоњ –ус≥ на окрем≥ кн€з≥вства та земл≥. «окрема, на земл€х ”крањни сформувалис€ кн€з≥вства „ерн≥г≥вське, ѕере€славське, ¬олинське, √алицьке. ” перш≥й половин≥ XII ст. в≥докремлюютьс€ Ќовгородська земл€, а трохи п≥зн≥ше —уздальська та –остовська. —початку њх було 12, а згодом Ч сотн≥.

ѕоглибленн€ соц≥ально-економ≥чних ≥ культурних процес≥в, торговельних та ≥нших зв'€зк≥в зумовило формуванн€, починаючи з XIII ст., на основ≥ цих земель ≥ кн€з≥вств територ≥й украњнськоњ, рос≥йськоњ та б≥лоруськоњ народностей. “ак, на теренах  ињвськоњ, „ерн≥гово-—≥верськоњ, ѕере€славськоњ, ¬олинськоњ, √алицькоњ, ѕод≥льськоњ земель, а також Ѕуковини та «акарпатт€ утворюЇтьс€ украњнська народн≥сть. ≈тн≥чним осерд€м украњнського етносу стала  ињвська земл€. ¬идатну роль у цьому процес≥ в≥д≥грав ≥  ињв. Ќе дивно, що саме за Ќаддн≥пр€нщиною ран≥ше, н≥ж за ≥ншими земл€ми ѕ≥вденноњ –ус≥, закр≥пилас€ назва ”крањна (1187 p.). ≤з XVII ст. ц≥Їю назвою стали позначати вс≥ земл≥, заселен≥ украњнським народом.

«емл≥ ѕ≥вн≥чно-—х≥дноњ –ус≥ (—уздальська ≥ –остовська) стали т≥Їю територ≥альною основою, на €к≥й склалас€ ≥ розвивалас€ рос≥йська народн≥сть. Ќа теренах ѕолоцькоњ земл≥ ѕсковщини й —моленщини формуЇтьс€ б≥лоруська етн≥чна сп≥льнота.

ѕроте  ињвська –усь у середин≥ XII ст. зовс≥м не розпалас€, €к це вважала значна частина ≥сторик≥в минулого. –оздроблен≥сть, що охопила в цей час –усь, д≥стала назву феодальноњ, оск≥льки була зумовлена еволюц≥Їю феодал≥зму. ‘еодальна роздроблен≥сть Ч законом≥рний етап у розвитку середньов≥чного сусп≥льства. њњ пережили також ≥мпер≥њ ™вропи, у тому числ≥ й держава  арла ¬еликого.

ƒо роздробленост≥  ињвськоњ –ус≥ призвели подальша феодал≥зац≥€ давньоруського сусп≥льства, соц≥ально-економ≥чний розвиток окремих рег≥он≥в. «багатившись за рахунок землеволод≥нь, бо€рство стало значною пол≥тичною силою, зац≥кавленою насамперед у процв≥танн≥ та примноженн≥ своњх багатств ≥ зовс≥м байдужою до держави. ћ≥сцев≥ кн€з≥, спираючись на бо€рство, що њх оточувало, почали дбати про збагаченн€ своњх кн€з≥вств коштом сус≥д≥в.

”насл≥док цього  ињвська –усь поступово перетворилас€ на ц≥ле з багатьма центрами, пов'€заними традиц≥€ми та династичними узами. «м≥нилас€ лише форма державного устрою: на зм≥ну в≥дносно Їдин≥й централ≥зован≥й монарх≥њ прийшла монарх≥€ федеративна. ≤з середини XII ст. нею сп≥льно править група найвпливов≥ших ≥ найсильн≥ших кн€з≥в, вир≥шуючи питанн€ внутр≥шньоњ й зовн≥шньоњ пол≥тики на з'њздах Ч снемах. ѕри цьому збер≥галис€ вс≥ елементи загальноруськоњ державност≥: Їдн≥сть територ≥њ, що под≥л€лас€ внутр≥шн≥ми межами, народн≥сть, культура. “обто збер≥галис€ об'Їднавч≥ тенденц≥њ державно-пол≥тичного житт€, €к≥ живила також сп≥льна боротьба ≥з зовн≥шн≥ми ворогами, Їдине законодавство та система церковноњ орган≥зац≥њ.

ќтже, попри все феодальна роздроблен≥сть була законом≥рним, до того ж прогресивним поступом в ≥сторичному розвитку  ињвськоњ –ус≥.

’оча в≥докремлен≥ кн€з≥вства були значною м≥рою самост≥йними, вони часто ворогували м≥ж собою. ќсобливо приваблював њх  ињв. “ой, хто завойовував його, м≥г претендувати на верховенство в династ≥њ –юрикович≥в. ќрест —убтельний з цього приводу наводить так≥ дан≥: в 1146Ч1246 pp. 24 кн€з≥ 47 раз правили у  иЇв≥. ѕричому, 35 кн€зювань тривали кожне менше року. ј володимиро-суздальський кн€зь, попередник московських кн€з≥в, јндр≥й Ѕоголюбський по-своЇму об≥йшовс€ з  иЇвом. ѕобоюючись втратити владу над завойованим м≥стом, а також намагаючись не допустити, щоб  ињв затьмарив його власн≥ волод≥нн€, в≥н у 1169 р. напав на м≥сто ≥ так по-дикунському пограбував його, попалив, зруйнував, що до такого не вдавс€ нав≥ть хан Ѕатий ≥з величезною татаро-монгольською ордою. ƒо всього цього јндр≥й Ѕоголюбський ще й прихопив ≥з собою ≥з ¬ишгорода ≥кону Ѕожоњ ћатер≥, €ка стала називатис€ ¬олодимирською ≥ дос≥ Ї головною церковною св€тинею ћоскви.

«вичайно, непоправноњ шкоди –ус≥ завдала татаро-монгольська навала (1237Ч1241 pp.). ќстаточне зруйнуванн€  иЇва монголо-татарами в 1240 р. ознаменувало собою траг≥чний к≥нець кињвського пер≥оду ≥стор≥њ ”крањни.

“а русич≥ зум≥ли висто€ти й в≥дродити житт€. ѕ≥сл€ розпаду  ињвськоњ –ус≥ естафета державност≥ перейшла до √алицько-¬олинського кн€з≥вства, €ке продовжило традиц≥њ  ињвськоњ –ус≥ й стало њњ завершальним етапом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1777 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

418 - | 449 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.