Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќорманська теор≥€ походженн€ державност≥ у сх≥дних словТ€н та њњ критика




—лово "–усь" у сх≥дних слов'€н з'€вл€Їтьс€ з приходом сюди вар€г≥в з≥ —кандинав≥њ, €к≥ належали до племен≥ –усь. ѕри цьому стверджуЇтьс€ давно склалас€ точка зору про те, що вар€ги це нормани.
ѕисьмов≥ джерела в≥днос€ть виникненн€ ƒавньоруськоњ держави до IX стол≥тт€. –ос≥йська л≥топис Ђѕов≥сть временних л≥тї розпов≥даЇ наступне: Ђ¬ л≥то 862 р. новгородц≥ повстали ≥ вигнали вар€г≥в за море. јле серед переможц≥в почалис€ чвари. ¬они прийшли до вар€г≥в ≥ сказали: Ђ¬елика земл€ наша ≥ р€сна, але пор€дку в н≥й немаЇ. ѕрийд≥ть в н≥й кн€жити ≥ волод≥ти намиї. « цього заклику до Ќовгорода прийшов ≥ став кн€жити вар€зький кн€зь –юрик з≥ своњми братами —инеус ≥ “рувор. ѕ≥сл€ смерт≥ –юрика влада в Ќовгород≥ захопив родич –юрика ќлег.
ƒал≥ ѕов≥сть временних л≥т пов≥домл€Ї про те, що бо€ри –юрика јскольд ≥ ƒ≥р "в≥дпросилис€" у свого кн€з€ в пох≥д на ¬≥зант≥ю. ѕо дороз≥ вони захопили  ињв ≥ самочинно назвалис€ кн€з€ми. јле ќлег, родич ≥ воЇвода –юрика, в 882 р. вбив њх ≥ став кн€жити в  иЇв≥ з малол≥тн≥м сином –юрика ≤горем. “аким чином, у 882 роц≥ п≥д владою одного кн€з€ об'Їдналис€  ињв ≥ Ќовгород, ≥ було утворене ƒавньоруська держава  ињвська –усь.
Ќорманська теор≥€ практично в≥дразу п≥сл€ свого створенн€ викликала р≥зку критику. ¬перше вона була висловлена в рамках антинорманнскую теор≥њ, сформульованоњ ћ.¬. Ћомоносовим ≥ заснованоњ на г≥потез≥ про абсолютну самобутност≥ слов'€нськоњ державност≥.
“очка зору ант≥норманн≥стов - запереченн€ рол≥ скандинав≥в у пол≥тичних процесах - суперечить в≥домим фактам. «м≥шанн€ полог≥в ≥ племен, подоланн€ колишньоњ замкнутост≥, встановленн€ регул€рних стосунк≥в з ближн≥ми й далекими сус≥дами, етн≥чне об'Їднанн€ п≥вн≥чноруських ≥ п≥вденноруських племен - все це характерн≥ риси просуванн€ слов'€нського сусп≥льства до держави. –озвиваючись аналог≥чно «ах≥дн≥й ™вроп≥, –усь одночасно з нењ п≥д≥йшла до меж≥ осв≥ти великого ранньосередньов≥чного держави. ≤ в≥к≥нги, €к ≥ в «ах≥дн≥й ™вроп≥, стимулювала цей процес.
—уперечки точатьс€ навколо того, хто ж був легендарний –юрик ≥ зв≥дки спочатку в≥дбулос€ слово –усь. —тановленн€ державност≥ - це тривалий процес, що розвиваЇтьс€ лише на певн≥й стад≥њ розвитку ≥ пов'€заний з побудовою в≥дпов≥дноњ громадськоњ структури.
ўе у ’VIII ст. Ћомоносов п≥ддав р≥зк≥й критиц≥ норманську теор≥ю, вважаючи њњ наклепом на стародавн≥х слов'€н. ¬сю культуру  ињвськоњ –ус≥ норманнистов приписували вар€гам, стверджуючи, що слов'€ни взагал≥ були нездатн≥ до самост≥йного розвитку. ” своњх ≥сторичних прац€х в≥н показав етн≥чн≥ в≥дм≥нност≥ скандинав≥в ≥ слов'€н, роль ≥ м≥сце слов'€н у всесв≥тн≥й ≥стор≥њ.
ќтже, норманська теор≥€, €ка виходить ≥з можливост≥ Ђнавчити держав≥ї, часто ставала прапором ≥деолог≥чноњ ≥ пол≥тичноњ боротьби. “еоретичн≥ суперечки зат€тих норманнистов ≥ ант≥норманн≥стов не мають великого наукового значенн€, будучи крайн≥ми точками зору:
норманнистов переб≥льшують роль норман≥в у утворенн≥ –уськоњ держави;
ант≥норманн≥стов применшують або зовс≥м заперечують цю роль.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1079 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1364 - | 1244 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.