Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроцес за –уською ѕравдою: форма, судов≥ докази




—удов≥ органи. ”  ињвськ≥й –ус≥ суд не був в≥дд≥лений в≥д ад≠м≥н≥страц≥њ. ¬≥н захищав насамперед ≥нтереси пан≥вних верх≥в дав≠ньоруського сусп≥льства. ” рол≥ судд≥ передус≥м виступав кн€зь. ƒо компетенц≥њ лише кн€з≥вського суду належали справи, в €ких хоча б одн≥Їю з≥ стор≥н були представники феодальноњ знат≥. ѕро суд кн€≠з€ розпов≥даЇтьс€ в –уськ≥й ѕравд≥ та ≥нших джерелах. —татт≥ –уськоњ ѕравди заборон€ли мучити смерда й огнищанина без Ђкн€≠жа словаї (ст. 33  . ѕ., ст. 78 ѕ. ѕ.). «акуп м≥г п≥ти Ђжал≥тис€ до кн€з€ ≥ до судд≥вї (ст. 56 ѕ. ѕ.). ѕро себе €к про суддю говорить у Ђѕовчанн≥ї ¬олодимир ћономах: ЂЌа посадников не полага€сь, ни на биричей, сам делал...ї Ќайважлив≥ш≥ справи кн€зь вир≥шував разом з≥ своњми бо€рами на звичайному м≥сц≥ суду Ч кн€жому двор≥ (ст. 40 ѕ. ѕ.).

—удов≥ функц≥њ, кр≥м кн€з€, зд≥йснювали також представники м≥сцевоњ адм≥н≥страц≥њ Ч посадники, волостел≥, њхн≥ми пом≥чниками були т≥уни, в≥рники та ≥н. ÷е знайшло в≥дбиток у статт€х –уськоњ ѕравди (ст. 41  . ѕ.; статт≥ 9Ч10, 20, 74, 86, 107Ч108 ѕ. ѕ.), де визна≠чаютьс€ й уточнюютьс€ судов≥ побори на користь численних ос≥б до≠пом≥жного судового персоналу (мечника, дит€чого, метельника).

”  ињвськ≥й –ус≥ активно в≥дбувалос€ становленн€ вотчинного суду. ÷е був суд землевласник≥в над феодально залежним насе≠ленн€м, €кий зд≥йснювавс€ на основ≥ ≥мун≥тетних жалувань. ¬иник≠ненн€ вотчинного суду пов'€зано з≥ зростанн€м великого землево≠лод≥нн€ й утвердженн€м феодальних в≥дносин на –ус≥. ѕро ц≥ суди згадуЇтьс€ у л≥топис≥ й грамот≥ новгородського кн€з€ ћстислава ¬олодимировича ёр'Їву монастирю 1130 р.

≤снував у  ињвськ≥й –ус≥ ≥ так званий общинний суд. ѕро нього –уська ѕравда згадуЇ лише один раз (ст. 15  . ѕ.), говор€чи про пережиток давнього общинного суду (Ђизвод пред 12 человекаї).

«апровадженн€ христи€нства в  ињвськ≥й –ус≥ та зростаючий вплив церкви на в≥руючих визначили виникненн€ церковного суду. —удов≥ функц≥њ зд≥йснювали Їпископи, арх≥Їпископи ≥ митрополит. ѕ≥д час вир≥шенн€ справ, €к≥ стосувалис€ чернецтва й населенн€, залежного в≥д монастир≥в, у рол≥ судовоњ ≥нстанц≥њ виступав ар≠х≥мандрит. «г≥дно з церковними статутами кн€з≥в ¬олодимира ≥ ярослава, церкв≥ були п≥дсудними справи, що виникали на грунт≥ шлюбно-с≥мейних стосунк≥в. ÷ерковний суд розгл€дав також спра≠ви про св€тотатство, чаклунство ≥ знахарство, про зд≥йсненн€ коли≠шнього дохристи€нського €зичницького культу.

÷ерковному суду з ус≥х справ п≥дл€гали так зван≥ церковн≥ люди. ¬≥н втручавс€ в житт€ населенн€ так само часто, €к ≥ кн€з≥в≠ський суд. „ерез Їпископського волостел€ або т≥уна проходили ус≥ побутов≥ конфл≥кти, пов'€зан≥ з житт€м с≥м'њ, а також справи, зу≠мовлен≥ зам≥ною традиц≥йних общинних шлюбних норм ≥ звичањв новими нормами класового сусп≥льства.

ƒл€ ƒавньоруськоњ держави були характерними так≥ типов≥ феодальн≥ риси судових пор€дк≥в, €к роздробленн€ судовоњ влади, њњ зв'€зок ≥з земельною власн≥стю, на€вн≥сть церковного су≠ду, що конкурував ≥з державним судом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1178 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

634 - | 433 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.