Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«лочин ≥ покаранн€ за –уською ѕравдою: пон€тт€, види




Ѕагато пон€ть, €к≥ регулювали в≥дносини людей при родоплеменном лад≥, були перенесен≥ в цив≥л≥зоване сусп≥льство. ÷е перш за все в≥дноситьс€ до пон€тт€ Ђзлочинї, €ке по –уськ≥й ѕравд≥ трактувалос€ €к образа, що запод≥юЇ певний матер≥альний або моральний збиток.
ќб'Їктами злочину були особа ≥ майно. ќб'Їктивна сторона злочину розпадалас€ на дв≥ стад≥њ: замах на злочин (оголити меч) ≥ зак≥нчений злочин. –уська ѕравда мала у€вленн€ про перевищенн€ меж необх≥дноњ оборони (€кщо злод≥€ уб'ють п≥сл€ його затриманн€). ƒо пом'€кшувальною обставинами закон в≥дносив стан сп'€н≥нн€, до обт€жуючих - корисливий нам≥р.
—уб'Їктами злочину могли бути т≥льки в≥льн≥ люди. ¬они в≥дпов≥дали за правопорушенн€: оплачували крим≥нальн≥ штрафи, могли бути вигнан≥ з общини, продан≥ в рабство.
« самого початку крим≥нальну право формуЇтьс€ €к право-прив≥лей. ∆итт€, честь ≥ майно бо€р ≥ дружинник≥в захищалис€ значно б≥льш суворими покаранн€ми, н≥ж житт€, честь ≥ майно простоњ в≥льноњ людини. ’олопи ж взагал≥ не захищалис€ законом.
–уська ѕравда ставила питанн€ ≥ про суб'Їктивну сторону злочину, €ка включала умисел або необережн≥сть. “ак, €кщо вбивство було зд≥йснене в результат≥ сварки або Ђв бенкет≥ї, то винний сплачував крим≥нальний штраф разом з общиною (ст. 6). якщо ж злочинець був профес≥йним граб≥жником ("став на розб≥й") ≥ вбив кого-небудь, то громада не т≥льки не допомагала йому в сплат≥ штрафу, а й повинна була видати його разом з дружиною та д≥тьми "на пот≥к ≥ розграбуванн€ї (ст. 7). ¬бивство ж≥нки каралос€ тими ж покаранн€ми, що ≥ вбивство чолов≥ка.
–уська ѕравда знала так≥ види злочин≥в:
Х злочини проти особистост≥, до €ких належали вбивство, т≥лесн≥ ушкодженн€, побоњ, образа словом;
Х майнов≥ злочини, €кими вважалис€ розб≥й, татьба (крад≥жка), незаконне користуванн€ чужим майном, псуванн€ межових знак≥в.
¬иди покарань. —истема покарань по –уськ≥й ѕравд≥ досить проста. ”  ињвськ≥й –ус≥ ≥снували так≥ види покарань: пот≥к ≥ розграбуванн€ ≥ штрафи.
¬≥дшкодуванн€ завданоњ шкоди зд≥йснювалось за допомогою штраф≥в, €к≥ називалис€: го-ловн≥чество, урок, поверненн€ викрадених речей.
ѕот≥к ≥ розграбуванн€ було вищою м≥рою покаранн€ за –уською ѕравдою. …ого суть пол€гала у вигнанн≥ злочинц€ та його с≥м'њ з общини ≥ конф≥скац≥њ його майна на користь громади (п≥зн≥ше на користь кн€з€). « часом, п≥д потоком ≥ пограбуванн€м стали розум≥ти ф≥зичну розправу ≥ конф≥скац≥ю майна. ÷е покаранн€ призначалос€ т≥льки в трьох випадках: за вбивство в розбоњ (ст. 7), конокрадство (ст. 35), п≥дпал (ст. 83).
Ќаступним за т€жк≥стю видом покаранн€ була в≥ра - штраф, €кий призначавс€ т≥льки за вбивство. ¬≥ра була грошовим ст€гненн€м, €ке йшло на користь кн€з€. Ќайб≥льш поширений розм≥р в≥ри - 40 гривень. ÷е був дуже важкий штраф. «а цю суму можна було купити 20 кор≥в або 200 баран≥в. –€довий член громади, €кий залучавс€ до сплати в≥ри, потрапл€в у важке становище. ¬иходом дл€ таких людей був ≥нститут дикоњ в≥ри - штраф, €кий платила громада сама або разом з правопорушником (ст.4).
«а нанесенн€ кал≥цтв, т€жких т≥лесних ушкоджень призначалос€ Ђполув≥рьеї - 20 гривень (ст. 27).
¬с≥ ≥нш≥ злочини каралис€ Ђпродажемї. ѕ≥д продажем розум≥вс€ штраф у розм≥р≥ в≥д 1 до 12 гривень. ѕродаж надходила в кн€з≥вську скарбницю, а потерп≥лий отримував Ђурокї - грошове в≥дшкодуванн€ за запод≥€ну йому шкоду.
–одич≥ вбитого отримували грошову компенсац≥ю, €ка називалас€ Ђголовництвої. Ѕ≥льш≥сть досл≥дник≥в приход€ть до висновку, що головництво ст€гувалос€ в тому ж розм≥р≥, що ≥ в≥ра.
ѕотр≥бно п≥дкреслити, що в –уськ≥й ѕравд≥ була в≥дсутн€ смертна кара. ќднак це не означало, що на практиц≥ њњ не було. ѕо-перше, в  ињвськ≥й –ус≥ досить довго ≥снувала кровна помста. ƒуже ц≥кава статт€, €ка дозвол€ла вбивати злод≥€ в тому випадку, коли в≥н був захоплений вноч≥ на м≥сц≥ злочину або в раз≥ опору з його боку. якщо ж злод≥й убитий пов'€заним або за межами двору, де в≥н зд≥йснить крад≥жку, - вбивц€ п≥дл€гав покаранню.
«а ¬олодимира —в€тослаз≥че дл€ розб≥йник≥в була встановлена смертна кара, але ненадовго, бо це негативно позначилос€ на доходах кн€з€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2691 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

530 - | 495 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.