Музичний керівник повинен ввести дитину в світ музичних образів, розвинути музичність і художній смак, привернути до захоплюючої і доступної їй музичної діяльності, викликати і виховати любов до музики, розбудити творчі потяги. Зробити все це може лише кваліфікований педагог -музикант, що розуміє всю важливість музично-естетичного виховання для формування особистості дитини.
Відповідальність завдань музично-естетичного виховання дітей вимагає від музичного керівника систематичної праці, підвищення рівня його знань і виконавських можливостей.
Музичний керівник планує свою роботу з дітьми на основі загально педагогічних дидактичних принципів. В систему планування і обліку музичної роботи з дітьми входять перспективний і календарний плани по всіх вікових групах, а також систематична звітність, так званий поточний і підсумковий облік роботи. До складання планів роботи музичний керівник повинен перевірити і визначити музичний розвиток дітей, що знов поступили. Така перевірка проводиться з ними протягом місяця в індивідуальному порядку. Вона повинна показати рівень розвитку у дитини основних музичних здібностей (ступінь розвитку відчуття ладу, музичних слухових уявлень і музично-ритмічного відчуття), що забезпечують дитині правильне сприйняття і відтворення мелодії. Беручи до уваги дані індивідуальної перевірки, складається план музичної роботи для кожної вікової групи і підгрупи.
^ Перспективний план дає можливість відобразити всі види музичної діяльності в системі, а також свята і суспільні події. В календарному плані також ураховуються суспільні події, передбачені в перспективному плані, але план складається на більш короткий термін, прийнятий в даному ДНЗ.
В календарному плані (в груповому журналі вихователя) музичні заняття записуються повністю, в порядку послідовності всіх його складових компонентів. В цьому ж журналі в обов'язковому порядку стисло відображаються результати проведеного заняття, ступінь виконання поставлених завдань, реакція дітей, скрута або успішне оволодіння всіма або окремими дітьми запропонованих їм музичних завдань, вияв творчої ініціативи тощо. В перспективному і календарному планах намічаються розваги з вказівкою їх програми, а також ігри із співом, хороводи, музично-дидактичні ігри. Передбачається (в другій половині дня) і самостійна музична діяльність дітей, «музичення» під керівництвом вихователя.
На закінчення всієї річної роботи за програмою музично-естетичного виховання складається підсумковий звіт з додатком даних аналізу рівня індивідуального музичного розвитку дітей в порівнянні з початком року, творчих виявів дитини. Особлива увага відводиться даним про музично-естетичний розвиток дітей підготовчої групи, що йде в школу.
В обов'язки музичного керівника входять також регулярні заняття з вихователями всіх вікових груп. Успіх спільної роботи педагога-музиканта і вихователів залежить від обопільної зацікавленості їх загальною справою і результатами музичного виховання дітей. Музичний керівник розробляє методику занять з вихователями. У міру оволодіння репертуаром (пісні, ігри, хороводи, музично-дидактичні ігри) вихователь використовує їх в роботі з дітьми своєї групи. Вихователь, що володіє хорошим слухом, голосом, рухами, повинен брати участь в святкових програмах і виступах на музичному занятті: виконувати пісню для слухання, показувати зразки рухів.
Музикант-фахівець цікавиться результатами роботи вихователя і поступово підвищує вимоги до виконання музичних творів і методики його роботи з дітьми. З метою підвищення своєї музичної і методичної кваліфікації бере участь у всіх заходах районного методичного кабінету.
^ Лекція 10: Завдання, зміст і методи роботи методиста з музичного виховання дітей
План:
4. Інспектування дошкільних закладів
Задача методиста в області музичного вихователя дітей - здійснення загального керівництва педагогічним процесом, організація і проведення різних заходів щодо підвищення кваліфікації музичних керівників і забезпечення для цього оптимальних умов.
Методист-музикант повинен мати вищу дошкільну і спеціальну музичну освіту, високу загальну і музичну культуру; бути в курсі музичного життя країни, постійно підвищувати свій теоретичний рівень, вимогливість до себе.
Безпосереднє керівництво методиста-музиканта кадрами полягає в наданні музичним працівникам постійної допомоги і організації підвищення їх кваліфікації; в проведенні індивідуальних і групових консультацій для музичних керівників; в організації і проведенні методичних об'єднань, семінарів, практикумів, курсів, гуртків, відкритих музичних занять в дитячих установах з метою обміну передовим досвідом музичної роботи; в організації докладів і лекцій, з окремих питань музично-естетичного виховання; в запрошенні фахівців з окремих питань музичного мистецтва, естетичного виховання; в організації науково-практичних конференцій і педагогічних читань з проблем музично-естетичного виховання дітей в районі, місті, області.
Організація і проведення творчих звітів найбільш кваліфікованих музичних керівників про зміст і методи роботи по окремих аспектах музичного виховання і утворення дітей. Це особливо корисно для молоді, що не має ще достатнього педагогічного досвіду.
Обов'язки методиста-музиканта визначаються відповідним планом роботи і систематичним його виконанням.
При методичному кабінеті створюється актив з найбільш кваліфікованих і досвідчених музикантів-методистів (під керівництвом методиста кабінету). Члени активу (суспільні методисти) керують музичними об'єднаннями в різних районах міста, відвідують дитячі установи, стежать за виконанням програми по музичному вихованню, спостерігають і аналізують музичні заняття, консультують музичних керівників з питань методики музичного виховання і навчання дітей. Особлива увага звертається на якість виконання педагогом музичних творів для дітей. Якщо при цьому спостерігаються недоліки, методист показує зразки виконання творів і намічає термін наступної перевірки.
Крім того, члени активу працюють на курсах, організовуваних для молодих музичних керівників по різних розділах програми (слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи). В процесі роботи колектив суспільних методистів-музикантів регулярно зустрічається з методистом міста (області). На цих нарадах відбувається обмін думок з питань поточної роботи в районах, питанням, методистом, що висувається, а також здійснюється його необхідний інструктаж.
^ Оформлення методичного кабінету по розділу програми «Музичне виховання». Методичний кабінет забезпечується всіма необхідними матеріалами для підвищення кваліфікації музичних керівників, їх самостійної роботи над книгою і нотною літературою. Для цього в кабінеті необхідно мати чисто настроєний інструмент (піаніно) для різних музичних занять, консультацій, курсів; бібліотеку теоретичної, методичної і музичної літератури з систематичним поповненням новими виданнями; добір статей з журналів і газет з питань естетики і музики; збірки пісень, музичних і музично-дидактичних ігор; збірки музичних казок, постановок; списки музичної літератури з окремих питань музичного виховання; тематичні картотеки книг, довідники, музичні словники, підбір книг і музичних збірок для використовування їх на місцях у вигляді пересувної бібліотеки (для районів і сільської місцевості). Крім цього, в кабінеті повинен бути добре оформлений матеріал, що відображає передовий музичний досвід роботи, перспективні і календарні плани музичної роботи; зразки поточного плану і обліку музичних занять по вікових групах; конспекти музичних занять; доповіді з різних питань музичного виховання; зразкові сценарії дитячих свят, розваг, програми різних концертів для дітей; фотознімки, що ілюструють різні музичні заняття з дітьми, самостійне музичення дітей, свята; аудіо записи музичних творів за програмою дитячого саду.
В кабінеті слід мати технічні засоби навчання: магнітофон, кінопроектор, учбові фільми, діафільми, фланелеграф. Бажана періодична виставка музичних інструментів і іграшок для розвитку у дітей сприйняття звуковисотних відносин (акордеон, баян, цитра, флейта, металофон), ритмічних (бубон, барабан, трикутник), тембрових (металофон, піаніно, цитра, кларнет, баян), динамічних. Окрім цього, на періодичній виставці повинні бути представлені зразки святкових костюмів, атрибутів, елементів оформлення ранків.
^ Робота методиста з музичними керівниками. Зміст роботи музичних керівників в дитячих установах, систематичне підвищення ними своїй музично-педагогічній кваліфікації визначається вимогами методиста, загальною спрямованістю всієї музичної роботи. Важливе значення при цьому має ділове регулярне спілкування колективу музичних працівників і методиста (міста, області, району). Музичні методичні об'єднання розглядають питання всієї музичної роботи з дітьми: виконання програми, планування музичних занять, свят, включення музики в повсякденне життя ДНЗ. Вони проводяться регулярно по затвердженому плану. Методист міста працює з колективом, об'єднуючим всіх методистів окремих районів. В кожному районі методичне об'єднання проходить під керівництвом суспільного методиста-музиканта. Вони також регулярні і мають свій план роботи.
^ Відкриті музичні заняття проводяться з метою обміну досвідом музичної роботи. На них здійснюється показ зразків музично-педагогічної майстерності, уточнюються окремі питання методики музичного виховання і навчання, структури і змісту різних форм занять, концертів для дітей, розваг.
Індивідуальні консультації проводяться методистом під час його прийому. Він консультує музичних керівників зі всіх питань, що їх цікавлять. Залежно від досвіду, кваліфікації музичного керівника і змісту питання консультація може мати теоретичний, методичний або музично-практичний характер (виконання музичних творів). Всі консультації реєструються методистом в особливому зошиті.
^ Групові консультації по музичному вихованню намічаються в більшості випадків у зв'язку з плановими відвідуваннями ДНЗ або виїздами в район (в область).
У разі виявлення однотипних помилок у декількох музичних керівників методист в узагальненому аналізі роботи розкриває недоліки і пропонує конкретні заходи по їх усуненню (групові консультації, практикуми, короткострокові курси).
Групова консультація проводиться методистом по розробленому ним плану з урахуванням питань, що вимагають уточнення.
Семінар-практикум - найбільш доцільна форма роботи для музичних працівників, що не мають достатнього досвіду. Практикум проводиться з метою виправлення виявлених недоліків.
^ Проблемний семінар - одна з форм підвищення музично-педагогічної кваліфікації, яка полягає в самостійній роботі його учасників по одній з актуальних проблем музично-естетичного виховання дітей. Семінар проводиться методистом-музикантом або запрошеним фахівцем (науковцем, викладачем вузу). Завдання семінару - підвищення рівня теоретичних знань, оволодіння навичками поглибленої самостійної роботи, аналізом наукової, методичної літератури і проведених спостережень, умінням пов'язувати теорію з практикою роботи, робити обґрунтовані висновки.
Семінар з такими вимогами звернутий до музичних керівників найбільш високої кваліфікації (з вищою або середньою педагогічною і музичною освітою, зі стажем музичної роботи). Кількість учасників семінару не повинна перевищувати 25 - 30 чоловік.
В ході роботи семінару доцільно взаємовідвідування музичних занять з метою спостереження і товариського обговорення окремих питань. На закінчення семінару найбільш цікаві, вдалі роботи можуть бути рекомендовані методистом для науково-практичних конференцій і педагогічних читань і ілюструватися на відкритому музичному занятті в дитячому садку.
^ Підвищення музично-педагогічної кваліфікації музичних керівників може бути організовано у формі курсів, гуртків, інших видів занять.
Курси можуть бути організовані в районі міста, області, краще всього без відриву від роботи. Учбовий план, програма, склад викладачів і тривалість курсів затверджується відділом освіти. В учбовий план роботи курсів можуть бути включені лекції, практичні і семінарські заняття, демонстрація музичних кінофільмів та їх аналіз, а також організовані у зв'язку з вивченням окремих тем показові музичні заняття в дитячому садку.
Курси закінчуються заліком в усній або письмовій формі. Бажано включати виконання музичних творів відповідно до музичної програми дитячого саду.
Гуртки організовуються з метою поглибленого оволодіння окремими видами музичної діяльності. Вони сприяють розширенню музичного кругозору, збагаченню досвіду, розвитку творчої думки і виконавської майстерності.
^ Університет педагогічних знань для батьків. Систематичні заняття в університеті підвищують музичну культуру батьків, розвивають їх власний художній смак, сприяють організації музичного виховання дітей в сім'ї.
Інспектування ДНЗ по темі «Музично-естетичне виховання»
Тематична перевірка доручається суспільному інспектору, що є кваліфікованим фахівцем-музикантом. Інспектор повинен бути знайомий з результатами попереднього обстеження, щоб правильно судити про те, як реалізовані в ДНЗ зауваження попередньої перевірки.
Тематична перевірка з'ясовує умови організації музично-естетичного виховання відповідно до вимог програми. Шляхом особистих спостережень і бесід з керівником ДНЗ перевіряючий з'ясовує питання про гігієнічний стан залу, його устаткування і оформлення. Він звертає увагу на чистоту і свіжість повітря, на стан музичного інструменту, аналізує якість і кількість посібників для музичних занять, музичних інструментів та іграшок, перевіряє умови, створені для підвищення музичної кваліфікації педагога і вихователів груп, наявність музичної і методичної літератури.
В бесіді з'ясовується, які заходи щодо підвищення музичної кваліфікації, організовані в районі, відвідує музичний керівник, які форми роботи використовуються ним в роботі з дітьми і вихователями груп, чи є розклад цих занять (заняття з дітьми, консультації і практичні заняття з вихователями груп, гуртки).
Після цього перевіряється документація: план роботи з музичного виховання, записи поточних занять та їх облік в груповому зошиті вихователя, таблиці індивідуального обстеження дітей, щоденники, сценарії свят, розваг.
По закінченні огляду документації інспектор спостерігає музичні заняття у всіх вікових групах, фіксуючи в зошиті свої спостереження. Він аналізує зміст, структуру занять, методику навчання дітей, взаємозв'язок в роботі музичного керівника і вихователя, активність і самостійність дітей, якість виконання ними пісень, вправ і музичних ігор. Особлива увага надається якості виконання творів музичним керівником. Крім того, інспектор спостерігає за самостійною музичною діяльністю дітей в групі і наявністю умов для цього (визначене місце для самостійних занять, забезпеченість музичними інструментами та іграшками), з'ясовує, яка роль вихователя в організації самостійної діяльності дітей.
Після закінчення перевірки проводиться бесіда з музичним керівником і вихователями груп. Інспектор розкриває помічені недоліки в роботі, даючи їм переконливе обґрунтовування. Закінчується така бесіда конкретними пропозиціями по виправленню недоліків. Обов'язково наголошуються позитивні моменти.
На підставі аналізу роботи, огляду документів, присутності на заняттях з дітьми, індивідуального спілкування з членами колективу, ретельного вивчення всього матеріалу з музичного виховання дітей інспектор робить об'єктивний висновок і дає оцінку. На педагогічній нараді він докладає результати перевірки стану роботи по музично-естетичному вихованню в кожній групі, аргументуючи аналіз фактичними даними, а також намічає терміни для усунення виявлених недоліків.
Після обговорення докладу членами педагогічного колективу ДНЗ рішення по обстеженню стану музично-естетичного виховання записується в акті перевірки. Акт складається в двох екземплярах: один залишається у керівника дитячої установи, інший здається у відділ освіти.
^ Лекція 11: Роль музики в духовному розвитку особистості
Мета: проаналізувати вплив музики на духовний розвиток особистості з античних часів до сьогодення, висвітлити виховний вплив музики завдяки її формі і змісту.
План:
1. Розвиток поглядів на музику
2. Виховний вплив музики
Вчені, педагоги, психологи, музикознавці постійно замислювалися над питанням: як музика впливає на внутрішній світ людини, формує її моральність, підкреслювали роль музики, її особливі якості, які виокремлюють її поміж інших мистецтв.
Антична теорія етосу, вчення Аристотеля про катарсис, подальший розвиток цих ідей у Середньовіччі були першими науковими ідеями, що визначили інтерес до проблеми духовної корисності музики.
У Давній Греції було помічено, що музика змінює настрій людини, перебудовує її внутрішній стан. В античності музика сприймалася як триєдність „мусичних мистецтв”: поезії, танцю, музики, де музиці відводилося одне з головних місць у впливі на духовний світ людини. Оскільки греки вважали, що саме у дитячому віці формуються моральні й громадянські якості майбутнього члена суспільства, то й музичному вихованню надавалося вагомого значення.
Всі теорії, які відіграли роль у розвитку поглядів на музику, так чи інакше варіювали відкриту у далеку давнину закономірність про колосальний духовний вплив музики на людину. Природу цього впливу визначали як „етос” (античність), як почуття (теорія афектів або романтична „естетика почуття”), як волю (гегелівське вчення про духовний зміст або „світова воля” Шопенгауера). Проте єдиним було визнання високої організуючої сили музичного мистецтва, його здатності забезпечувати цілісність внутрішнього світу особистості.
Ідея морального значення музичного мистецтва пронизує історію думки про музику. У першому музичному словнику, який склав нідерландський композитор 15 ст. Тінкторис, мистецтву музики приписують здатність виганяти смуток, пом`ягшувати жорстокі серця, перемагати злу волю, тішити людей, зціляти хворих, робити душі праведними.
У тлумаченні музики естетика завжди змикалася з педагогікою і етикою: незнання музики вважалося не просто недоліком в освіченості, а й було сигналом якоїсь вади у внутрішньому світі людини. Вплив музики розумівся не ізольовано, а у комплексі різноманітних засобів виховання.
Виховний вплив музики ненав’язливий завдяки художній формі, відсутності повчальності. Інформація у мистецтві подібна до життєвих спостережень і переживань, вона наводить людину на роздуми, звертається до власного досвіду людини, її знань і оцінок. Здійснюється художній ефект – переробка інформації і глибоке проникнення у внутрішній світ, в особисте відношення до дійсності, до самого себе.
Зміст музики – почуття, емоції, настрій. Музика – це шлях до пізнання світу людських почуттів. Вона пробуджує добрі почуття, робить людину більш чистою, кращою, оскільки переважно передбачає позитивного героя, піднесені емоції. Музика прагне втілити етико-естетичний ідеал, - у цьому особливість її змісту, її впливу на людину.
Музика виховує не лише почуття форми, а й логічне почуття – здатність її естетичного усвідомлення, завершеності і внутрішнього зв’язку елементів цілого. В музиці нібито закріплюється духовний досвід сучасників. Великі генії музичного мистецтва були здатні уловлювати цю спільність і втілювати у музичній формі важливіші ідеї свого часу.
Ідейне і емоційне розуміння змісту музичного твору дає поштовх нашим роздумам, які залежать від нашого досвіду, від музичного виховання, від культури почуттів.
Мистецтво називають школою почуттів, але у залежності від змісту його творів воно може викликати різноманітні почуття: цінні й ущербні, які ведуть до духовного розвитку або обідняють людину. Дуже важливо, щоб вплив мистецтва починався якомога раніше, у дитинстві. Вихована змалечку здатність глибоко відчувати і розуміти мистецтво, любов до нього зберігаються на все життя, впливають на формування естетичних почуттів і смаків людини. „ Якщо у ранньому дитинстві донести до серця красу музичного твору, якщо у звуках дитина відчує багатогранні відтінки людських почуттів, вона підніметься на такий щабель культури, який не може бути досягнутий ніякими іншими засобами. Відчуття краси музичної мелодії відкриває перед дитиною власну красу – маленька людина усвідомлює власну гідність”, - писав В.О. Сухомлинський.
