Відповідальним за зміст, підготовку і проведення свята, як і за всю роботу по музичному вихованню з дітьми, є музичний керівник. Систематично працюючи зі всім колективом вихователів протягом року, він в передсвятковий період об'єднує вихователів тих вікових груп, які беруть участь в даному святі (молодші, середні, старші).
Підготовку до свята музичний керівник починає з розробки програми, яка вимагає натхненної творчої думки, перегляду і аналізу музичного і літературного матеріалу, ретельного відбору достовірно художніх творів, загальної композиції всього відібраного в стрункий художній сценарій.
При складанні програми музичний керівник погоджує з кожним вихователем питання про розподіл музичних завдань в його групі: для кожної дитини, невеликих груп, а також для всієї групи в цілому.
Погодивши всі питання з вихователями, музичний керівник остаточно оформляє програму і представляє її на зборі педагогічного колективу, де програма обговорюється і затверджується.
На педагогічному зборі з числа вихователів виділяється ведучий свята, його помічники, розподіляються доручення між співробітниками дитячого садку і встановлюються терміни виконання цих доручень (оформлення залу, підготовка костюмів для дітей, різних атрибутів для урочистого входу дітей на свято, подарунків, оформлення постановок, сценок, сюрпризних моментів).
^ Роль ведучого доручається вихователю, що володіє музичністю, артистичністю, уміє триматися на сцені, емоційному, меткому, знаючому всіх дітей по іменах.
Вихователі, не виступаючі в яких-небудь ролях, знаходяться з дітьми своєї групи. Вони уважно стежать, як сприймають діти той або інший виступ, співають разом з ними, готують атрибути, деталі костюмів, вчасно переодягають дітей, допомагають їм при проведенні гри, танцю.
Після свята діти довгий час згадують вподобані їм виступи. Вихователь прагне закріпити найбільш змістовні, барвисті враження, пов'язуючи їх з тематикою свята. Вони відображаються в малюнках, ліпленні, розповідях і бесідах. Діти повторюють танці, що сподобалися їм, пісні, дії окремих персонажів. Вихователь бере участь в цих бесідах, підсумовуючи враження дітей, виділяючи головне, найбільш важливе, пояснює незрозуміле.
^ Лекція 8: Форми планування і обліку музичного виховання в дитячому садку
Мета: виявити значення планування і обліку роботи з музичного виховання, охарактеризувати особливості перспективного і календарного планування і обліку результатів музичного виховання і розвитку дітей.
План:
1. Перспективне і календарне планування. 2. Особливості планування.
3. Облік результатів музичного виховання і розвитку дітей.
Планування дозволяє встановити зв'язки між всіма видами музичної діяльності дітей і всіма формами її організації. Планування і облік відображають темпи музичного розвитку кожної дитини і просування всього колективу дітей в кожній віковій групі. Тому планування можна розглядати як один із способів управління складною виховною роботою.
^ Мета планування - розподілити весь матеріал програми за часом. Музичне виховання здійснюється на заняттях, в самостійній діяльності і побуті; проводяться два рази на тиждень. Розваги, свята, використовування музики в побуті проводяться епізодично, але й це віддзеркалюється в плані.
Необхідно ураховувати конкретні умови — природне оточення, склад дітей (міські або сільські), приміщення, в якому проводиться заняття.
Планування дозволяє ясно уявити собі послідовність розучування кожної пісні, танцю, хороводу, тобто намітити завдання роботи над ними протягом декількох занять і терміни їх повторного виконання.
Музичне виховання здійснюється головним чином музичним керівником. Але вихователь бере участь у всіх освітньо-виховних заходах (у тому числі і музичних), а в керівництві самостійною музичною діяльністю дітей він є головним. От чому перспективний план складається ними спільно, а календарний — переважно музичним керівником, але в загальному зошиті вихователя.
Музичний керівник працює з багатьма групами дітей різного віку. Щоб добре забезпечити поступовий музичний розвиток всіх дітей, треба добре знати кожного. Намітити ж перспективу музичного розвитку дитини, а також визначити формування «виконавського» колективу дітей можна тільки в перспективному плані.
Отже, доцільно складання двох видів плану: перспективного, розрахованого на 2—3 місяці; календарного (щоденного), розрахованого на 1—2 тижні. В першому з цих планів намічається далека мета, в другому — плануються найближчі завдання.
Планування виховного процесу вимагає обліку його результатів. Облік виконує не тільки констатуючу функцію (що зроблено, як, скількома дітьми засвоєний матеріал, намічений в плані). На основі обліку ще вносяться корективи в подальше планування. Облік ведеться по пунктах перспективного і календарного планів. Результати роботи по перспективному плану ураховуються один раз в кінці року. Календарний облік підводить підсумки окремих музичних занять.
В перспективному плані плануються:
- види музичної діяльності;
- завдання навчання і виховання (знання, уміння і навички, розвиток здібностей);
- репертуар (по всіх видах музичної діяльності).
Не слід механічно переписувати обсяг знань і умінь, вказаний в програмі, указувати тільки ті з них, які необхідні.
При плануванні репертуару указуються терміни, в які розучується та або інша пісня, гра, вправи. Таким чином, намічається загальна кількість творів, які діти повинні розучити у вказаний час. В перспективному плані повинен бути відображений весь обсяг роботи з музичного виховання даної вікової групи дітей.
На основі перспективного плану складається і календарний (повсякденний) план роботи і облік. В календарному плані указується виховна робота, що проводиться протягом всього дня. В ньому передбачено конкретне музичне заняття і гра в ранковий, денний, вечірній час. Вихователь (разом з музичним керівником) повинен продумати і спланувати включення музики, пісні, танцю в різні моменти життя дитини. В окремій графі плану фіксується виконання наміченого (облік).
В календарному плані музичних занять відображені виховні завдання, одержувані і формовані навички, а також репертуар і деякі найбільш істотні методичні прийоми.
Доцільно відобразити в плані хід заняття. В календарному плані відображається:
- послідовність розучуваного матеріалу;
- програмні вимоги, над якими ведеться робота у зв'язку з наміченим репертуаром;
- деякі методичні прийоми.
Зразковий календарний план може бути складений і більш стисло (якщо скоротити методичні вказівки, залишити лише репертуар і програмні уміння).
^ Вимоги програми, в загальній формі відображені в перспективному плані, потім конкретизуються в календарному.
Особливості планування
Необхідно оволодіти певними навичками аналізу посібників.
Важливо спостерігати і керувати колективними діями дітей.
Необхідне використовування відповідних прийомів, особливих завдань, які ставили б дітей в несподівані ситуації, що вимагають від них самостійних рішень і дій.
Здійснення індивідуально-диференційованого підходу до дітей в процесі колективних занять. Можна в заняття включати спеціальні завдання, які допоможуть розкрити індивідуальні особливості дітей. Подібні завдання (одне - два) підбираються по кожному виду музичної діяльності, а також по виявленню музичного слуху, співацького діапазону.
В результаті накопичених спостережень вихователь має нагоду умовно віднести дитину до тієї або іншої підгрупи дітей, які відрізняються схожими знаннями і навичками. Подальше керівництво музичною діяльністю дітей будується з урахуванням їх індивідуальних особливостей, а також особливостей кожної підгрупи.
Звичайно діти розбиваються на три підгрупи за рівнем музичного розвитку: перша (І) — слабо підготовлена, друга (II) — добре успішна, третя (III) — відмінно виконуюча всі завдання. Коли планується календарне заняття, то можна відзначати, яке завдання виконується всіма дітьми, фронтально (Ф), яке — невеликою підгрупою, диференційовано (Д), яке — індивідуально (І). Тому при індивідуальному опиті (І) або завданні всій підгрупі (Д) це наголошується наступним символом: І - III і означає, що індивідуальне завдання виконала дитина з III підгрупи. Якщо відповідають невеликою підгрупою (Д), то це відмічається відповідно: Д — III.
^ Облік результатів музичного виховання і розвитку дітей
В календарному плані відмічаються результати кожного заняття. Важливо вказати, що саме добре засвоїли діти, в чому утрудняються і, отже, на наступних заняттях потрібні додаткові вправи.
В обліку повинні фігурувати імена дітей, щоб можна було судити про їх просування. Якщо діти опитуються індивідуально, то можна поряд із прізвищем дитини ставити які-небудь умовні позначення — оцінки якості їх відповідей («відмінно» — О, «добре» — Х, «задовільно» — З). Можна привести і кількісні дані — вказати, що крок польки добре засвоїли 12 дітей, інші припускаються помилки і троє зовсім не володіють цим рухом.
При цьому важливо відзначити не тільки якість виконання розученого матеріалу, не тільки обсяг навичок, але й рівень музичного розвитку (музичний слух, співацький голос, виразність руху, творчі вияви). Вибирають ті показники, які піддаються перевірці і є найбільш значущими. Наприклад, в співі це будуть показники засвоєння репертуару (чи співають найпростіші пісні без супроводу фортепіано, чи співають виразно з супроводом, скільки дітей знають ту або іншу пісню), показники засвоєння співацьких навичок (співають чисто чи ні, якість звуку, скільки дітей нечисто співаючих), показники музичного слуху (чи розрізняють діти звуки по висоті, по тривалості, чи уміють прислухатися і підстроюватися до співу дорослого). В ритмічних рухах можна оцінити якість виконання знайомих танців, ігор, хороводів, засвоєння окремих елементів танцю і можливості творчих виявів в грі і танці.
Для обліку результатів музичному керівнику бажано мати робочий зошит, в якому епізодично, по окремих показниках, буде ураховуватися і оцінюватися просування кожної дитини.
Час від часу на заняттях, а іноді залишаючи дитину після заняття, педагог виявляє її музичні інтереси: яку пісню полюбив і чи добре співає, чи здатна розрізняти деякі засоби музичної виразності, чи засвоїла той або інший елемент танцю.
^ Зразкова схема обліку музичного розвитку дітей
| №п/п | Прізвище ім'я дитини | Оцінка рівня оволодіння навиком | ||
| 15/XI | 25/XI | 5/XII | ||
| Спів знайомої пісні без супроводу | Розрізнення трьох частинної форми твору | Імпровізація танцю (польки) під незнайому музику | ||
| 1 2 | Петров Андрійко Рогова Таня | X О | О X | З О |
Примітка. Умовні позначки О — відмінно, Х — добре, З — задовільно
Облік результатів роботи по показниках перспективного плану за рік проводиться в травні. В обліку важливо підвести підсумки роботи зі всією групою і відзначити індивідуальний розвиток кожної дитини.
Результати перевіряються в трьох напрямках:
1) естетичне відношення дітей до музики і музичної діяльності, тобто музичні інтереси, пам'ять, перші вияви музичного смаку, рівень розвитку музичного слуху, творчі здібності;
2) засвоєння музичного репертуару, впізнавання знайомих творів, виконання знайомих пісень, танців, ігор;
3) оволодіння деякими знаннями і практичними уміннями в сприйнятті музики в співі, танцях, хороводах і грі на дитячих інструментах.
Завдання по перевірці, які включаються в звичайні заняття, можна умовно назвати учбово-контрольними. Дітьми вони сприймаються як повсякденна діяльність, що проходить на заняттях. Старшим дітям можна сказати, що сьогодні вони будуть демонструвати свої успіхи: «Давайте подивимося, чому ми навчилися». Особливо важлива ця установка для дітей підготовчої до школи групи.
^ Лекція 9: Керівництво роботою з музичного виховання в ДНЗ
План:
2. Обов’язки музичного керівника з музичного виховання дітей.
Музично-естетичне виховання в дошкільних установах здійснюється музичним керівником, який має спеціальну музичну освіту. Проте загальна спрямованість керівництва музичною роботою з дітьми входить в обов'язки завідуючого дитячою установою, відповідального за всю постановку виховного педагогічного процесу. Перш за все, завідуючий стежить за виконанням вимог програми виховання в дитячому садку і відповідністю всієї роботи по музично-естетичному вихованню рекомендаціям методичного кабінету районного і міського відділів освіти.
Для успішної музичної роботи з дітьми необхідно створити оптимальні умови, що полягають у всебічному забезпеченні музично-педагогічного процесу. Це означає: завжди настроєний музичний інструмент, наявність музичних посібників, дитячих музичних інструментів, музичних іграшок для «музичення» дітей поза музичних занять, костюмів і легкого взуття для дітей всіх вікових груп, нотної і методичної літератури, в залі спеціальної шафи або окремої кімнати для зберігання обладнання (м'ячі, прапорці, стрічки, хусточки) і музичних інструментів для занять з оркестром. Все це повинно бути красиво оформлено, дитячі інструменти чисто настроєні, зберігатися в зразковому порядку, зручно розміщені для самостійної діяльності і використовування на музичних заняттях.
Дошкільну установу потрібно забезпечити ^ ТЗН і комплектом аудіо-матеріалів з програмного репертуару дитячого садку. Доцільно відібрати для слухання твори народної, класичної і сучасної музики у вокальному, інструментальному, хоровому і оркестровому виконанні.
