Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави, не оминув він і освіти. Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог. Європейський вибір у розвитку України зумовлений історичними, економічними та соціальними чинниками. Його суть полягає у виборі шляху розвитку в напрямку європейської цивілізаційної моделі, що дає можливість досягти прогресу в усіх сферах життєдіяльності суспільства і держави. Європейський вибір України – це одночасно і рух до стандартів демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства.
Оскільки процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, базове значення у них повинна відігравати освіта. Сфера освіти та навчання ще донедавна на рівні Україна – ЄС не розвивалася, а залишалася в полі зору місцевих, регіональних та національних ініціатив. У листопаді 2002 р. Україна подала пропозиції ЄС щодо подальшого розвитку співробітництва у цьому напрямку для розгляду в рамках відповідного підкомітету.
Україна та Євросоюз співпрацюють з метою підвищення рівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні, що передбачає: - удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки в Україні згідно з сучасними вимогами; - співробітництво між навчальними закладами, фірмами; - мобільність для вчителів, випускників, молодих учених і дослідників; - навчання мова країн ЄС;
- підготовку журналісті та викладачів.
Розвиток транскордонного співробітництва та розширення міждержавних стосунків з країнами-учасниками ЄС та країнами-кандидатами на вступ до ЄС сприятиме підвищенню ефективної реалізації ними практичних завдань щодо впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенню власних освітніх здобутків у Європейському Союзі, а також зростанню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища. Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави, не оминув він і вищої освіти. У 1997 р. під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, які існують у системі вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни, в тому числі і Україна. Згодом ці країни сформулювали принципи Болонської декларації, які в повному обсязі мають бути впроваджені у 2010 році.
Починаючи з 1998 року, європейське освітнє співтовариство активно консолідується задля реалізації освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названою Зоною європейської вищої совіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів її функціонування. Численні різнорівневі зустрічі, робочі наради, конференції країн-учасниць Болонського процесу дозволили сформулювати ключові позиції щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору:
1. Введення двоциклового навчання. Запропоновано ввести два цикли навчання: здобуття академічного ступеня (від 3-ох до 4-ох років) і отримання упродовж другого циклу ступеня магістра або докторського ступеня.
2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити в усіх національних системах освіти технологію обліку навчальної роботи у кредитах. За основу рекомендується прийняти EСТS (європейська система пере зарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості)), концепції “навчання впродовж життя”.
3. Контроль якості освіти. Передбачається створення акредитацій них агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка визначатиметься не тривалістю або змістом навчання, а тими знаннями, уміннями і навичками, що отримали випускники.
4. Розширення мобільності. Виконання попередніх пунктів сприятиме істотному розвиткові мобільності студентів.
5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання і уміння випускників мають знаходити практичне застосування.
6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із пріоритетів у рамках Болонського процесу має бути залучення в Європу якнайбільшої кількості студентів з інших регіонів світу.
7. Важливість соціального аспекту Болонського процесу. Збільшення конкурентоспроможності повинно відповідати меті покращення соціальних характеристик загальноєвропейського простору вищої освіти.
