План:
3. Варіативність структури музичних занять.
4. Особливості побудови занять в групах раннього віку
5. Індивідуальні музичні заняття. Музичні заняття з невеликими групами. Музичні з'єднані групові заняття.
Музичні заняття є основною організаційною формою систематичного навчання дітей дошкільного віку в дитячому саду.
Види занять залежно від складу дітей: фронтальні (об'єднуючі всю вікову групу); групові (невеликі групи по 4 - 7 дітей); індивідуальні; з'єднані (2 - 3 вікові групи). Залежно від змісту занять - тематичні (в старших групах) і комплексні. Всі види музичних занять намічаються в перспективному і календарному планах.
Зміст і структура фронтальних музичних занять. Фронтальні музичні заняття об'єднують всі основні види дитячої музичної діяльності - слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи.
Структура музичних занять може і повинна варіюватися залежно від учбових, освітньо-виховних задач, ступеня засвоєння дітьми музичного матеріалу, а також загального психофізіологічного стану дітей. Слід дотримувати гігієну нервової системи дитини, ураховуючи її вікові особливості і швидку стомлюваність.
Типове фронтальне музичне заняття передбачає послідовне чергування основних видів музичної діяльності дітей: слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.
На початку заняття при ходьбі під музику і виконанні різних ритмічних вправ у дітей активізується діяльність слухового і рухового аналізаторів. Вони зосереджено слухають музику, погоджуючи з нею свої рухи.
В процесі співу діти повинні: правильно інтонувати мелодію, своєчасно починати спів, погоджувати спів з інструментальним супроводом, колективом однолітків, усилювати, ослабляти звучання пісні, уповільнювати або прискорювати темп співу.
Прослуховування музичного твору вимагає активізації слухової уваги і сприйняття, роботи думки і уяви, викликає у дітей співпереживання художнього образу, відображення одержуваних вражень в словах.
В процесі музичної гри, танцю дитина зосереджено слухає музику, погоджуючи з нею свої рухи, утілюючи рухи в образі, виразно інтерпретуючи його.
Не зважаючи на чергування різної діяльності на музичному занятті, увага і сприйняття дітей весь час мобилизовані, знаходяться на рівні певної напруги. Тому суворе дотримання дозування кожного окремого компоненту заняття і регламенту всього музичного заняття в цілому для педагога обов'язково.
Найбільш сталою структурою музичного заняття є наступна послідовність дитячої музичної діяльності: на початку заняття музично-ритмічні вправи, вслід за ними слухання музики, потім спів (або спочатку спів, а за ним слухання залежно від поставлених задач) і після цього музична гра або танець.
Марші, виконувані на початку музичного заняття, слід частіше різноманітити. Кожний новий марш сприяє емоційному підйому, активізує увагу і сприйняття дітей, виключає звичну автоматизацію рухів на давно знайому для них музику.
Вправи даються з метою вдосконалення основних рухів (ходьба, біг, стрибки, підскоки), розучування і вдосконалення вправ гімнастичного типу (з предметами і без них), танцювальних рухів.
На початку музичного заняття важливо викликати у дітей інтерес і емоційну настроєність, зосередити їх увагу і сприйняття, повторити музично-ритмічні рухи.
Після цього дітям пропонують прослухати новий для них музичний твір і вже знайоме - повторно. Потім педагог переходить до навчання дітей співу, включаючи вправи: на виспівування, розвиток сенсорних музичних здібностей, засвоєння вокальних і хорових навичок, дає вправи творчого характеру. Якщо в плані даного заняття намічено розучування з дітьми нової для них пісні, тоді її перше виконання відноситься до розділу слухання музики. Після відносного спокою при слуханні і співі дітям пропонується музична гра або танець. Закінчується заняття ходьбою під музику маршу. Цей вид ритмічної діяльності спрямований на зниження деякого збудження, приведення дитини в стан звичайної норми.
