Явлений - явлений, яв-ленний

Явлений, розм. Який з'явився пе­ред кимсь. Як троянду створити, ще не явлену світу? (П.Кочур); Ти вся — жага, ти вся — горіння, Ти — лук, стріла і тятива, Століттям явлене видіння, Моя зірнице світова (М.Риль­ський).

Явлений, явленими. Чудодійний. З явленою іконою трапилась неприємна оказія: на неї почав претендувати піп з другої парафії (С.Васильченко); [Ро­ман:] Не вмістяться зоряні мрії одвічні ні в мудрості чисел, ні в чуді явленнім (О.Левада).

ЯГНИЦЯ - ЯРКА

Ягниця, -і, ор. -ею. Переважно мо­лода (до року) вівця.

лина прийшла до батька гарно вбрана. На ній була дорога юбка, дорога спідни­ця, чудова тонка сорочка з вишивани­ми рукавами, добре намисто з дукача-ми (І.Нечуй-Левицький).

ЮРИСДИКЦІЯ, -ї, ор. -єю. Пра­вова сфера, на яку поширюється повноваження кого-небудь.

Ярка. Молода (однорічна) вівця; вівця, яка ще не ягнилася. яз див. в'яз. ЯКБИ - ЯК БИ

Якби, спол. умовний, з'ясувальний, част. Коли, коли б. Славне село, якби ви бачили (Марко Вовчок); Якби сила та відвага, Поборов би доля?/(Л.Глібов); Якби був скульптором — виліпив би ви­сокий отой лоб! Якби був живопис­цем — намалював би оті калинові щоки (О. Гончар).

Як би, присл з част. Вона тільки про те й думала та журилася, як би та як би розжитися та розбагатіти (Марко Вовчок); Ніхто не скаже нам так, як би ти хотів, Що доля завтра зробить з нами! (П.Гулак-Артемов-ський); Оксана сиділа коло вікна, ни­зько схиливши голову. О, як би вона зраділа, почувши, що її любий Іван за­лишається дома назавжди (О.Соко-ловський); — Річ у тім, як би нам по­вести справу торгівлі? (С.Божко); Те­тяна поправила хустку на голові і по­вела оком по дітях, як би ще раз хотіла упевнитись, що вони всі при ній (Н.Ко­бри нська).

я

яки

який - котрий

Який, яка, яке, займ. 1. пит. Вжи­вається в запитаннях про якість, вла­стивість когось, чогось, про чиюсь зовнішність тощо. — Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Л.Глібов); — Яким вітром принесло? Звідки? (О.Довженко); — Який же він собою? Силач? Борець? (О.Гончар); [Хуса:] Який же поговір? З якої речі? (Леся Українка).

2. пит. Вживається в риторичних запитаннях для вираження запере­чення чогось. — А мені яке діло? (П.Куліш); Павло., не одразу озвавсь на Чумакові слова.. — Ат! Який уже там з мене лірик (А.Головко).

3. означ. Вживається для виражен­ня емоційної оцінки явища (захоп­лення, обурення і т. ін. якістю, влас­тивістю чогось) або вищого ступеня вказаної якості, властивості. Бач, братику, які ми повдавались Веселії Шелестуни (Л.Глібов); Хоч то невели­кі квіточки, та які запашні, з якими яскравими кольорами! (Панас Мир­ний); — А-а!.. Яка грубка гаряча (М.Коцюбинський); [Лукаш:] Які хо­роші світляки! (Леся Українка); — Яка ж вона хороша! (В.Сосюра).

4. неознач. Один з кількох, який-небудь, якийсь, хтось тощо. А щоб який парубок та посмів би її зайняти? Ну-ну, не знаю! (Г.Квітка-Основ'я- ненко); — Невже ще яка біда трапи­лась? (І.Нечуй-Левицький); Ярина на- правду трохи вгамувалась і через який час навіть заснула (М.Лазорський); Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння (М.Коцюбинсь­кий); Треба пильно було його просити, щоб дав яку пораду (Г.Квітка-Осно-в'яненко).

5. у знач. спол. Вживається для

приєднання підрядних додаткових речень, підрядних означальних ре­чень тощо. Днина видалась чудова, тиха, тепла, яка буває лиш у маю (М.Коцюбинський); Поїли усю харч, яка була (І.Нечуй-Левицький); Я за­був, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю (В.Сосюра); Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет (П.Панч).

Котрий, котра, котре, займ. 1. пит. Який саме? Який за порядком? — В котрому вікні він сидів? (І.Нечуй-Ле­вицький); — Тадей Шамрай? Котрий це? (Григорій Тютюнник); — А котра зараз година? (О.Гончар).

2. неознач. Те саме, що який 4. Інші [чоловіки] тільки зітхали. Сплюне іноді котрий та вилається (І.Мики- тенко).

3. у знач. спол. Те саме, що який 5. Недурно сказано: ледача та дитина, котрої батько не вчив! (Г.Квітка-Ос-нов'яненко); Скиба спитав, котра го­дина (А. Головко).

ЯКЙЙ-НЕБУДЬ - ЯКИЙСЬ Якйй-небудь, якбго-небудь, займ. 1. Той або інший; будь-який з ряду подібних; байдуже, який саме. Якби розказать Про якого-небудь одного ма­гната Історію-правду, то перелякать Саме б пекло можна (Т.Шевченко); Часом Галя заспіває пісеньку яку-не- будь (Марко Вовчок).

2. Який не заслуговує на увагу, нічим не примітний; незначний, най­менший; все одно який, будь-який. "Що тут робити? Тра шукати якої- небудь роботи..." (М.Коцюбинський); Запишалась перед дзеркальцем, що во­на вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало (М.Стельмах); — Рости, моя дитино, — було, їй каже вона, — рос-

яки

ти, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені, біля печі хоч (А.Тесленко).

Якийсь, якогось, займ. 1. Невідо­мо, неясно який; не такий, як зав­жди. За генералом виліз з повозки якийсь панок (Панас Мирний); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (А.Головко); Брянсь­кий був якийсь урочистий, інакший, ніж завжди (О.Гончар).

2. Той або інший; певний. Під ти­ми словами був же якийсь реальний зміст (М.Коцюбинський).

3. Незначний. [Жінка:] Та хата є, ще чоловік стулив якусь там хижку (Леся Українка); Міське населення, за­бравши з дому останні пожитки, йшло на село вимінювати їх на якогось півпу­да картоплі (Ю.Збанацький).

4. Хтось. Коли якийсь цікавий про­бивався крізь юрбу до церкви, всі як один повертали голови до дверей (М.Ко­цюбинський); — Зате на роботі спо­кій олімпійця/ — зауважила Марися. — Ні, якась таки закохається (О.Гон­чар).

5. Вживається для підкреслення рис, якостей людей, предметів і т. ін., що викликають нерозуміння, зди­вування. — Це якесь диво, а не моло­диця (І.Нечуй-Левицький); [Ма­р'яна:] Чудна я стала якась — й сама не знаю, що робиться зо мною (С.Ва-сильченко); Розчинилися двері, ввійш­ла якась тараня в віцмундирі (Г.Хот- кевич).

6. Який кількісно наближається до чого-небудь; ще більший, ніж щось; точно не визначений. За якихось пів- милі був берег (3.Тулуб); Сьогодні він не спав цілу ніч. Лише ранком задрімав якусь годину (І.Микитенко).

ЯКІСНИЙ. Прикм. від якість: якісний аналіз, якісні зміни, якісні при­кметники, якісні показники. У значен-

ні "високоякісний; доброякісний" вважається розмовним.