Стадо - череда - табун -отара

Стадо. Група тварин (переважно одного виду, віку тощо), які пасуться разом; узагалі велика група якихось тварин, рідше птахів, риб, які трима­ються разом, а також переносно: оле­няче стадо, стадо кіз, гусяче стадо, стадо слонів. — Я хотів запитати, тобто хотів би знати, хто дав право нещасному доповідачеві., називати йо­го [народ] стадом баранів (Ірина Вільде).

Череда. Гурт свійських тварин (пе­реважно великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом, а також

переносно. Невсипуща господиня Гаїн-ка давно вже встала вдвох із матір ^}ю, відігнала корову до череди (Б.Грін-ченко); — Це ж наша Палазя розгуби­ла свою череду десь по Києві. Водила, водила, поки доводилась (І.Нечуй-Ле-вицький).

Табун, -а. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів тощо), рід­ше диких або свійських птахів, риб та морських тварин, а також переносно. Там по лугу ходить табун коней (П.Куліш); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С.Скляренко); Вона миттю стрибнула з печі додолу й поба­чила табун посипальників, що товпи­лись біля порога (Панас Мирний).

Отара. Великий гурт овець, кіз, а також переносно. Через базар пройш­ла отара (М.Хвильовий); Розірвались чорні хмари, Зникли тіні степові, Десь прокинулись отари І спокійні вартові (Г.Чупринка); В сяйві місячнім блука­ють Голубі отари хмар... (О.Олесь); Кущі шелюги росли у воді, й тепер чо­вен плив через їхню зелену отару (Є.Гуцало).

СТАЛАГМІТ - СТАЛАКТИТ -СТАЛАГНАТ

Сталагміт, -а. Конічний мінераль­ний (переважно вапняковий) наріст на дні печери, галереї (конусом угору).

Сталактит, -а. Конічний мінераль­ний (переважно вапняковий) наріст на стелі печери, галереї (конусом униз).

Сталагнат, -а. Утвір, що виникає при з'єднанні сталагміта із сталак­титом.

СТАН - СТАНбВИЩЕ - ПО-ЛбЖЕННЯ

Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для

СТА

зіставлення. 1. Те саме, що станови­ще, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами): акти громадсько­го стану, внутрішній стан країни, во­єнний стан, економічний стан, міжна­родний стан, надзвичайний (винятко­вий) стан, неосудний (Іабо осудний) стан, родинний стан, санітарний стан, суспільний стан, станом на 1 січня, стан облоги, стан речей, стан справ, стан фінансів, безпорадний стан, не­безпечний стан, у занедбаному стані, моральний стан, стан душевної триво­ги, стан здоров 'я, стан невагомості, у нетверезому стані. Я ввесь час чека­ла чогось і тому завжди була в стані якогось неясного передчуття (М.Хви- льовий).

2. У фізиці: газоподібний стан, кри­тичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.

3. Соціальна група людей: духовний стан, купецький стан, розшарування суспільства на стани.

Становище. 1. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, існує, діє тощо: внутрішнє становище, мате­ріальне становище, становище на фро­нті, міжнародне становище, безвихід­не становище, критичне становище, смішне становище, скрутне станови­ще, виправити становище, шукати ви­ходу із становища, опинитися в стано­вищі безробітного.

2. Місце, роль у суспільстві, про­фесійному середовищі, родині тощо: нелегальне становище, соціальне ста­новище, рівноправне становище, зло­вживання своїм службовим станови­щем.

Положення, р. мн. -ень. 1. Місце перебування, розташування, роз-

З

міщення: географічне положення, по­ложення тіла, сидяче положення.

2. Зведення правил, законів тощо: положення про вибори, теоретичні по­ложення.

У значенні "становище" невжи­ване.

СТАНІН - СТАНІТ

Станін, -у. Мінерал сталево-сірого кольору; руда олова.

Станіт, -у. Сіль олов'яної кислоти.

СТАНОВИТИ, -овлю, -бвиш. Крім свого основного, прямого значення "ставити", вживається також у зна­ченні "являти собою якусь кількість (у підсумку, сумі, сукупності)": від­стань до села становила 10 кіло­метрів, заробіток його становить 1000 доларів на місяць (не складає).

становище див. стан.

СТАРИТИ - СТАРІТИ - СТА­РІТИСЯ, СТАРИТИСЯ - СТАРІ­ШАТИ

Старити, перех. Робити когось, щось старим, старішим. Рання сивина в чорних пасмах його чуба не старила його (О.Бойченко).

Старіти, неперех. 1. Ставати ста­рим, старішим. Хати старіли, криви­лися (Панас Мирний); Полковник старів на наших очах (І.Драч).

2. Ставати застарілим. Обчислю­вальна машина морально старіє за два-трироки (з газети); Тільки пісня не старіє, така все вона, як колись (В.Со-сюра); Так, вони вже живуть, Книги ті, що віки не старіють!.. (Л.Забашта).

3. Змінювати свої властивості під впливом фізико-хімічних умов або від часу: фотоматеріали з часом ста­ріють.

Старітися, старитися. Те саме, що старіти 1. Одинокою я Старіюся в чу-

СТА

жій хаті (Т.Шевченко); У саму глуху північ стане [Явдоха] молоденькою дів­чинкою, а там і стане старитися (Г.Квітка-Основ'яненко).

Старішати. Ставати старішим. Не одну сотню разів заводились годинники, старішали люди, час ішов (Ю.Янов- ський).

СТАРШИЙ - СТАРІШИЙ

Старший. 1. Вищ. ст. від старий; більший за віком, який має більше років у порівнянні з кимсь, чимсь. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Він лише років на шість старший від мене (Є.Гуцало); Його хлоп'яче облич­чя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О.Гончар).

2. Вищий званням, посадою тощо. Семен знав тільки третього, це був старший ватаги, що перестріла його на дорозі (П.Панч).

Старіший. Те саме, що старший 1. Як я старіших колись, так мене при­вітали молодші (М.Зеров); Він був не багато старіший за юного Івася (О.Досвітній); Старішому з тих пол­ковників Лемкові Ганжі було років з тридцять п'ять (А.Кащенко); Ця бо­ротьба робить старішим його обличчя (М.Стельмах).

...СТАТ,...СТАТИКА. Кінцеві час­тини складних слів, що вказують на незмінність положення, стану: аеро­стат, гідростатика.

СТАТЕР - СТАТОР

Статер, -а. Вагова, а згодом гро­шова одиниця в монетних системах Стародавньої Греції.

Статор, -а. Нерухома частина еле­ктричних машин.

СТАТЕЧНИЙ - СТАТИЧНИЙ

Статечний. Розсудливо-серйозний, розважливий; показний, заможний

тощо: статечні батьки, статечний козак, статечний господар, статеч­ний майстер, статечний гість, ста­течний дім, статечний вигляд, стате­чна мова.

Статичний. Пов'язаний зі станом рівноваги; нерухомий: статичне на­вантаження, статична рівновага, ста­тичний регулятор, статична електри­ка, статична сцена.

СТАТИКА - СТАТИЧНІСТЬ

Статика. 1. Розділ механіки, що вивчає умови рівноваги тіл: теорія статики.

2. Нерухомість, незмінність, рів­новага тіл: умови статики тіл.

Статичність, -ності, ор. -ністю. Властивість статичного (такого, в якому немає руху, дії, розвитку): ста­тичність зображення, статичність пози.

...статика див. ...стат.

СТАТИСТ - СТАТИСТИК

Статист, -а. 1. Актор, який вико­нує ролі без слів, учасник масових сцен.

2. Те саме, що статистик.

Статистик, -а. Фахівець із статис­тики, людина, яка займається статис­тикою.

СТАТИСЯ, станеться. Відбутися, мати місце, трапитися: сталася важ­лива подія, що з тобою сталося?, ста­лася зустріч, сталася трагедія, стала­ся затримка, сталася біда, з ним ста­лося щось дивне, стався голод, стався переполох, що б не сталося.

Дієслово відбутися часто в цьому значенні невживане або вживається зрідка; отже, невдало: відбулася тра­гедія, відбулися глибокі зрушення, нічо­го не відбулося, раптом відбулося не­сподіване, що з вами відбулося?

сти

Дещо рідше в цьому плані вживане й трапитися.

статичність див. статика.

Статор див. статер.

СТАТУС - СТАТУТ

Статус, -у. Правове становище: майновий статус, статус дипломата, дипломатичний статус, статус неза­лежної держави.

Статус-кво, невідм., ч. Становище, яке існує в якийсь певний момент: підтримувати статус-кво.

Статут, -у. Зведення правил, поло­жень, що визначають завдання, уст­рій, функції, порядок діяльності ор­ганізації, установи тощо: військовий статут, юридичний статут.

статуя див. скульптура.

СТАЦІОНАР - СТАЦІОНЕР

Стаціонар, -у. Заклад постійного типу.

Стаціонер, -а, заст. Судно, яке в портах колоній та напівколоній несло поліцейську службу.

СТЕЖИТИ - СЛІДКУВАТИ -СПОСТЕРІГАТИ

Стежити. Багатозначне слово: сте­жити за грою, стежити за успіхом уч­нів, стежити за розвитком подій, стежити за повідомленнями, стежи­ти за собою, стежити за злодіями, стежити за зайцями, стежити, щоб ніхто не відстав. Пох.: стеження, об­стежувати, обстежити, обстеження, простежити, простежувати тощо.

Слідкувати, -ую, -уєш. 1. У значен­ні стежити вживається рідше.

2. Іти, ходити слідом за кимсь, чимсь. Діти невідступно слідкували за мамою. Ми слідком за нею слідкували (Словник Б.Грінченка).

З

Спостерігати. Дивлячись, помічати когось, щось, стежити за ким-небудь. Панкратов мовчки стояв у кутку і, посміхаючись, спостерігав веселе то­вариство (О.Донченко); Ремо залюбки спостерігав, як зникали зі столу ласощі (О.Досвітній); Трохи оддалік сиділи під парасольками жінки і пильно спосте­рігали за дітьми, які бавились у воді при березі (А.Хижняк).

СТЕК - СТЕКА

Стек, -а. Гнучка палиця з ремін­ною петлею, яка застосовується під час верхової їзди.

Стека. Паличка, якою скульптор користується при ліпленні з глини, пластиліну, воску.

степінь див. ступінь.

СТЕРЕО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттям "твердий", "просторовий", "об'єм­ний"; пишеться разом: стереозвучан­ня, стереокінозал, стереохімія.

стероїди див. астероїди.

СТИЛІСТИЧНИЙ - СТИЛЬО­ВИЙ - СТИЛІЗОВАНИЙ

Стилістичний. 1. Пов'язаний з прийомами й нормами використання мовних засобів. Вж. зі сл.: відтінок, діапазон, засіб, неологізм, план, потен­ціал, прийом, диференціація, манера, норма, система, структура мови, на­вантаження, функціонування, варію­вання, виправлення, неправильність, особливості, риси, тенденції.

2. Те саме, що стильовий 2. Вж. зі сл.: відбір, витонченість, забарвлення, збагачення, спостереження, шукання.

3. Який стосується стилістики як науки про стилі мови: стилістичні категорії.

Стильовий. 1. Те саме, що стиліс­тичний 1: стильові особливості, сти­льові тенденції.

сти

2. Який стосується стилю. Вж. зі сл.: активність, виправлення, єдність, різноманітність, специфіка, строка­тість, тональність, багатство, влас­тивості, течії.

Стилізований. Який передає озна­ки якогось стилю (зразка), наслідує його тощо: стилізований орнамент, стилізовані квіти, стилізована мова, стилізована пісня.

СТИРОЛ - СТИРбЛЬ

Стирол, -у. Рідка ароматична речо­вина деяких тропічних дерев, що її видобувають зі смоли і використову­ють у парфумерії, миловарінні тощо.

Стирбль, -ю, ор. -ем. Пральний по­рошок.

...СТІЙКИЙ -...ТРИВКИЙ

...Стійкий. Кінцева частина склад­них слів, яка означає "який не підда­ється впливу чогось, що вказано в першій частині" (вживається в тех­ніці, рослинництві): вогнестійкі ма­теріали, вогнестійкий шар ґрунту, жаростійка цегла, зимостійкий сорт, морозостійкі рослини.

...Тривкий. Те саме, що...стійкий, але тільки в техніці: вогнетривка цег­ла, вогнетривкі матеріали.

СТІННИЙ - СТІНОВИЙ

Стінний. Який стосується стіни; призначений для вивішування на стіні; настінний тощо: стінна кладка, стінний виступ, стінний годинник, стінний календар, стінна газета, стінна шафа, стінний розпис.

Стіновий. Який придатний або ви­користовується для спорудження стін: стіновий камінь, стінові мате­ріали, стінові панелі.

СТОН, -а. Міра ваги в англійській системі мір, яка дорівнює 6,35 кг.

сторона див. бік.

стосйлий - стосильний

Стосйлий, розм. Який має нездо­ланну силу. Шуми, лісе, шуми... Я вслухаюсь у шум твій стосйлий... (Л.Забашта).

Стосильний. Потужністю сто кін­ських сил: стосильний двигун.

СТОСУВАТИСЯ, -ується (кого, чого, рідше до кого-чого). Бути пов'я­заним, мати зв'язки з кимсь, чимсь. Вона вдала, що розмова її не стосуєть­ся (О.Копиленко); Це стосується всіх (О.Гончар); Це до мене не стосується (Лесь Мартович). Уживати в цьому значенні мати відношення не варто.

стосунки див. відносини.

страва див. їжа.

СТРАТЙГ, -а, іст. У Візантії VII— XI ст. голова військово-адміністрати­вного округу — феми.

СТРАТИСФЕРА - СТРАТОСФЕ­РА

Стратисфера. Верхній шар земної кори, що складається з осадових гір­ських порід.

Стратосфера. Шар атмосфери, розміщений на висоті від 8 до 55 км.

СТРАХ... Перша частина складних слів, що відповідає слову страховий; пишеться разом: страхделегат, страх­фонд.

СТРАХУВАТИ - ШТРАФУВАТИ

Страхувати, -ую, -уєш. 1. Укладати договір про відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких за­знало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку тощо: страхувати життя, страхувати май­но від пожежі.

2. Запобігати можливому нещас­ному випадку під час виконання чо-

СТР

гось (висотних робіт, гімнастичних вправ, циркових номерів тощо): страхувати гімнаста, страхувати мон­тажника.

Пох.: страхуватися, страхування (страхування життя, соціальне стра­хування).

Штрафувати. Накладати штраф на когось, щось. — Правда, наш добрий хазяїн, бува, Трохи загострі говорить слова, Трохи штрафує застрого (М.^ Риль­ський). Пох. штрафування.

СТРЕС, -у. Загальна реакція орга­нізму на дію внутрішніх або зовніш­ніх подразників: емоційний стрес, ін­формаційний стрес, психічний стрес, психологічний стрес. Навіщо мені зайві переживання, стресів у сучасному світі вистачає і без романів (В.Дрозд).

СТРЕТА — СТРЕТО

Стрета, -и. Тісне проведення теми кількома голосами у фузі (тема висту­пає в наступному голосі до того, як вона закінчилась в попередньому го­лосі); заключний епізод музичного твору або його частини в прискоре­ному темпі.

Стрето, незм. Прискорення музич­ного темпу.

стривати див. тривати.

СТРИМУВАТИ - УТРИМУВА­ТИ - ВТРИМУВАТИ

Стримувати, -ую, -уєш. Уповіль­нювати рух кого-, чого-небудь; про­тистояти натискові когось, чогось; не давати чомусь виявлятися повною мірою тощо: стримувати коня, стри­мувати натовп, стримувати ридання.

Утримувати. 1. Тримати когось, щось, не даючи впасти; уповільнюва­ти просування когось, чогось; проси­ти когось залишитися; не віддавати ворогові позиції тощо: утримувати

воза, утримувати дітей в хаті, утри­мувати плацдарм.

2. Забезпечувати кого-небудь засо­бами до існування; бути власником якогось закладу, підприємства тощо: утримувати родину, утримувати ху­добу, утримувати пансіонат. Неписа­ним правилом для козацької старшини було будувати храми, шпиталі, школи й утримувати їх (М.Слабошпиць-кий).

Втримувати. Те саме, що утримува­ти 1.

стрівати див. тривати.

СТРОК, -у. 1. Установлений, ви­значений, призначений для чогось час; термін: строк військової служби, добути строку, пустити заводу строк.

2. іст. Служба, робота по найму протягом певного установленого ча­су. Ой матінко-зірко, Як у строку гір­ко, Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся (пісня); Христя за дванадцять рублів у строку жила і харчувалася там (К.Гордієнко).

СТРУКТУРА - СТРУКТУРНІСТЬ

Структура. Будова, організація чо­гось: структура ґрунту, структура сталі, структура організації, еконо­мічна структура.

Структурність, -ності, ор. -ністю. Наявність певної структури в чомусь: структурність ґрунту, структурність мінералів.

СТРУКТУРНИЙ - СТРУКТУ­РАЛЬНИЙ - СТРУКТУРАЛІСТСЬ­КИЙ

Структурний. 1. Який стосується структури: структурний аналіз спла­вів, структурний розвиток, структур­ні зміни, структурні компоненти, структурна лінгвістика.

2. Який має певну структуру: стру­ктурні ґрунти.

СТУ

Структуральний, лінгв. Який ґрун­тується на принципах структуралізму: структуральний метод дослідження, структуральна лінгвістика.

Структуралістський. Прикм. від структуралізм, структураліст: струк­туралістська теорія, структураліст­ський напрям у мовознавстві.

структурність див. структура.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ. Ступені порівняння якісних прикметників (і похідних від них прислівників) мають дві форми: синтетичну (просту) й аналітичну (складену).

Синтетична форма вищого (пер­шого) ступеня порівняння утворю­ється додаванням до кореня або ос­нови прикметника суфіксів -іш-, -ш-, -ч-: веселий — веселіший, багатий — багатший, далекий — дальший, близь­кий — ближчий.

Аналітична форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до звичайної (так званої нульової) прикметникової форми слів більш або менш: більш пізній, більш рішучий, менш уживаний.

Синтетична форма найвищого (другого) ступеня порівняння при­кметників із значенням найбільшої або найменшої міри якості утворю­ється додаванням префікса най... до форми вищого ступеня: дорожчий — найдорожчий, швидший — найшвид­ший. Тодозя стояла найближче до две­рей (І.Нечуй-Левицький); Батькові Юрко привіз найліпше — жилет і шкарпетки (С.Чорнобривець). Фор­ми найвищого ступеня можуть також уживатися з підсилювальними част­ками щонай... (що + най), якнай... (як + най), які надають їм значення найбільшої або найменшої міри яко­сті з більшою категоричністю: щонай-

дорожчий, щонайтісніший, якнайкра­щий, якнайменший. Онук щонаймолод­ший сів близенько край діда (Леся Українка); Кабінет був маленький, у ньому могло заразом вміститися що­найбільше шість чоловік (М.Трубла-їні); — Ти сердишся на мене, Ната­лю? — якнайласкавіше питається Яків (С.Васильченко); — Дочка в мене од- на-одиначка: все я робила задля неї як­найкраще, всьому навчала якнайліпше (Л.Яновська).

Аналітична форма найвищого сту­пеня порівняння утворюється дода­ванням слів найбільш або найменш до звичайної прикметникової форми: найбільш прогресивний, найбільш зруч­но, найменш рентабельний, найменш переконливо.

Синтетичні й аналітичні форми ступенів порівняння прикметників здебільшого вживаються в мові пара­лельно, з однаковим значенням і призначенням, проте між ними є й певна відмінність. Так, аналітичні (складені) форми у граматичній сис­темі української мови мають свої осо­бливості, не властиві синтетичним (простим) формам: а) аналітичні форми дають можливість виражати якість з обома протилежними напря­мами інтенсивності, що не завжди можливо при використанні синтетич­ної форми: більш або менш гостра критика; більш ефективний і менш за­тратний; не менш, а ще більше важли­вий. Рими, що більш чи менш строго чергуються; розташовані за схемами абаб або аабб (М.Рильський); б) ана­літичні форми легко утворюються від тих якісних прикметників, від яких неможливі синтетичні форми ("від го­жий, обтічний, одинокий, роботящий, свійський, скороспілий тощо,), від прик­метників (переважно книжного ха-

СТУ

рактеру), для яких синтетичні форми менш природні ("від авантюристич­ний, анархічний), а також від дієприк­метників, вживаних як якісні прик­метники (від вишколений, наляканий, обшарпаний). Ця пітьма, більш знайо­ма, більш свійська, не так мучила її (М.Коцюбинський); Він був у засма­льцьованім кашкеті і ще більш засале­ному сурдуті (О.Досвітній); Усе більш обшарпані й похмурі (А. Головко); в) аналітичним способом можна утворювати також ступені порівнян­ня й від деяких прикметників віднос­них, що вживаються в значенні якіс­них: від оксамитовий — більш оксами­товий голос, від педагогічний — більш педагогічний.

Однак тоді, коли таких відміннос­тей між цими формами ступенів по­рівняння прикметників немає, вони варіюються залежно від стилістичних потреб (зокрема, щоб уникнути неба­жаних повторень, надати мові мило­звучності тощо). З цією метою мо­жуть добре прислужитися чимало сполучень простої форми вищого ступеня зі словами багато, набагато, значно, трохи, далеко, ще, якомога та ін.: багато кращий, не набагато силь­ніший, значно густіший, трохи актив­ніший, далеко більший, ще рівніший. Якомога швидше утікай (І.Котлярев­ський); — Слухай, — кажу йому яко­мога лагідніше (Є.Гуцало).

Останнім часом багато хто з усіх форм ступенів порівняння прикмет­ників (і прислівників) явної переваги чомусь надає тільки аналітичним формам з більш і найбільш, рясно на­сичуючи ними тексти, хоч мало б бу­ти навпаки. Ось кілька прикладів та­кого невиправданого надуживання цією формою, взятих з одного видан-

ня: більш вольовий, більш глибокий, більш істотний, більш надійний, більш ощадливий, більш серйозний; найбільш відсталий, найбільш дорогий, найбільш доцільний, найбільш ефективний, най­більш небезпечний, найбільш перспек­тивний, найбільш повний, найбільш поширений, найбільш придатний, най­більш розвинений, найбільш сприятли­вий, найбільш суворий, найбільш ус­пішний, найбільш цінний, найбільш яск­равий тощо.

Дехто творить синтетичну форму вищого й найвищого ступенів, пору­шуючи всякі словотвірні норми укра­їнської мови: найвеличезніший, най-верхній, найзахоплюючий, наймисля-чий, найнайпростіше, найнепередбаче-ніше, найтерпляче, найулюблена дити­на, найсвяте місце, найпотрясаюча іс­торія. Невживаними в українській мові є й утворення з префіксом по...: поближче, повище, повлучніше, погаря-чіше, поглибше, поласкавіше, пошвид- ше. Не можна також поєднувати дві форми в одну: більш гостріший, більш дружелюбніший, більш жорстокіший, більш масштабніший, більш тепліший, менш могутніший.

СТУПІНЬ - СТЕПІНЬ - СТУП­НЯ

Ступінь¹, -пеня, ор. -пенем, ч. 1. Порівняльна величина, що харак­теризує розмір, інтенсивність чогось: ступінь нагрітості, ступені порівнян­ня.

2. Посада, ранг, звання, чин: воє­начальники всіх ступенів, вчений сту­пінь.

Ступінь², -пеня / -пня, ч. Крок.

Степінь, -пеня, ч. У математиці — добуток кількох однакових співмно­жників.

СУБ

Ступня, -і, ор. -ею, ж. Нижня опо­рна частина ноги; стопа.

СУБ... Перша частина складних слів, що означає "розташований під чимсь чи коло чогось; підпорядкова­ний; не основний або менший"; пи­шеться разом: субтропіки, субарктич­ний, субінспектор, субрегент, суборен­да, субмікрон.

СУБ'ЄКТИВІЗМ - СУБ'ЄКТИВ­НІСТЬ

Суб'єктивізм, -у. 1. У філософії — світосприйняття, в основі якого ле­жить заперечення об'єктивних зако­нів розвитку й утвердження чільної ролі окремого суб'єкта в процесі пізнання і в суспільній діяльності.

2. Особисте, надто суб'єктивне ставлення до чогось; брак об'єктив­ності: вияв суб'єктивізму, суб'єкти­візм в оцінці подій, суб'єктивізм у зо­браженні дійсності.

Суб'єктивність, -ності, ор. -ністю. 1. Властивість суб'єктивного: суб'єк­тивність сприйняття.

2. Те саме, що суб'єктивізм 2: су­б'єктивність розповіді.

СУБ'ЄКТИВНИЙ - СУБ'ЄКТ­НИЙ - СУБ'ЄКТИВІСТСЬКИЙ

Суб'єктивний. 1. Який стосується суб'єктивізму: суб'єктивний ідеалізм.

2. Який стосується суб'єкта, особи: суб'єктивний фактор в історії, суб'єк­тивне відображення об'єктивної дійс­ності.

3. Який відображає думки, пере­живання тощо тільки даного суб'єк­та; особистий, індивідуальний: су­б'єктивне відчуття, суб'єктивні сма­ки, суб'єктивна оцінка, суб'єктивне ставлення.

Суб'єктний. Який стосується су­б'єкта як предмета судження чи під-

мета речення: суб'єктні відношення в логіці.

Суб'єктивістський. Який спираєть­ся не на об'єктивні закономірності, а на суб'єктивні чинники (бажання, прагнення, волю певних осіб), на іде­алістичні оцінки: суб'єктивістський підхід, суб'єктивістські смаки.

суб'єктивність див. суб'єктивізм.

суб'єктний див. суб'єктивний.

СУДНОВИЙ - СУДОВИЙ

Судновий. Прикм. від судно: судно­ве устаткування, судновий лікар, суд­нова команда.

Судовий. Прикм. від суд: судовий орган, судова колегія, судова справа, судові видатки.

СУДОМА. 1. Мимовільне скоро­чення м'язів (від болю, холоду, захво­рювання тощо); корчі. Маруся від­чувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С.Добровольський); Горлянка ще судомою здавлена (А. Го­ловко).

2. перен. розм. Горе, біда. Ой судо­ма, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (пісня).

СУКЕНКА - СУКбНКА

Сукенка. Маленька сукня; плаття­чко. Мама обіцяла доні., рожеву шов­кову сукенку (Ірина Вільде); Ганна оглянула сестру з голови до ніг, наче вперше побачивши: і маленькі ніжки в гарних черевичках, і шовкову сукенку на принадних плечах (Ю.Яновський).

Суконка. Клапоть сукна; сукнина. Обклавшись щітками та суконками, завзято чистив свої потріскані чоботи сержант Лошаков (О.Гончар).

СУЛЬФАТ - СУЛЬФІД - СУЛЬ­ФІТ

Сульфат, -у. Сіль і ефір сірчаної кислоти: сульфат амонію, сульфат нат­рію.

СУС

Сульфід, -у. Сполука сірки з мета­лом, а також з деякими неметалами: сульфід кальцію.

Сульфіт, -у. Сіль сірчистої кис­лоти.

СУМИРНИЙ - СУМІРНИЙ

Сумирний. Покірний, лагідний, смирний тощо: сумирна людина, сумир­ний кінь, сумирні очі, сумирна вдача.

Сумірний. Якого можна виміряти однаковою з чимсь міркою; спільно­мірний: сумірні відрізки, сумірні стру­ктурні форми.

суниці, суниця див. полуниці.

СУПЕР... Префікс, що означає зверхність, найвищу якість, посилену дію: суперарбітр, супермаркет, супер­турнір; суперважкий (у спорті).

СУПЕРЕЧКА - СУПЕРЕЧ­НІСТЬ, СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ

Суперечка. Словесне змагання при обговоренні чого-небудь, в якому ко­жна сторона обстоює свою думку, свою правоту: гостра суперечка, без­предметна суперечка, родинна супереч­ка, вести суперечку, вступати в супе­речку.

Суперечність, -ності, ор. -ністю, рідше суперечливість, -вості, ор. -віс­тю. Невідповідність чого-небудь чо­мусь; протилежність інтересів (зви­чайно суспільних, класових) тощо: непримиренні суперечності, економічні суперечності, політичні суперечності, поглиблення суперечностей, усувати суперечності.

СУРМОВИЙ - СУРМ'ЯНИЙ

Сурмовий. Пов'язаний з музичним інструментом сурмою; який видає су­рма тощо: сурмовий звук, сурмовий го­лос.

Сурм'яний. Пов'язаний із срібляс­то-білим металом сурмою; сурм'яний блиск.

СУРЙВИЙ. На відміну від загаль­новідомого суворий (вимогливий, не­похитний, непривітний тощо), вжи­вається в значенні "грубий, небіле-ний, сировий" (про тканину, нитки): сурове полотно.

СУСІДНІЙ - СУСІДСЬКИЙ -СУСІДІВ

Сусщній, -я, -є. Розташований по­руч, поблизу когось, чогось; який ме­шкає поруч: сусіднє село, сусідня кім­ната, сусідня країна, сусідній полк.

Сусідський. 1. Який стосується су­сіда, належний сусідові, складається з сусідів тощо: сусідський хлопець, сусід­ський півень, сусідська родина, сусідсь­кий город.

2. Те саме, що сусідній: сусідське подвір 'я, сусідська держава.

Сусщів, -дова, -дове. Належний сусідові: сусідів син, сусідів тин, су­сідова хата.

СУСПІЛЬНИЙ - ГРОМАДСЬ­КИЙ

Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності від­носин, що зв'язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вж. зі сл.: поділ праці, прогрес, розвиток, чинник, харак­тер виробництва, небезпека, праця, свідомість, науки.

2. Який виражає відносини, стано­вище людей у суспільстві. Вж. зі сл.: договір, клас, мораль, система, форма господарювання, буття, самовряду­вання.

3. Створений, нагромаджений сус­пільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Вж. зі сл.: продукт, фонди споживан­ня, надбання.

СУТ

4. Який має, відчуває потребу жи­ти в суспільстві: суспільна людина; який живе в групі (про тварин): сус­пільні комахи (бджоли, оси, мурахи, терміти тощо).

Громадський. 1. Який стосується громади — групи людей, об'єднаних спільністю інтересів, становища то­що. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, по­дяка, рада, визнання, доручення, зав­дання, заохочення, звучання, акти, збори, кола.

2. Належний усій громаді, колек­тиву, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, зе­мля, канцелярія, каса, користь, уста­нова, худоба, господарство, лихо, май­но, тваринництво, харчування, гроші.

3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, конт­роль, обвинувач, комісія, опікун, орга­нізація, доручення.

4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільст­ва, пов'язаний з ним. Вж. зі сл.: поря­док, інтереси, права, справи.

Іноді допускається паралельне вживання слів суспільний і громадсь­кий зі словами: обов'язок, прибуток, рух, активність, власність, думка, ба­гатство, виховання, життя, стано­вище, інтереси тощо.

Пор. громадянський.

СУТИЧКА - ЗІТКНЕННЯ - СУ­ТОЧКИ

Сутичка. 1. Гостра суперечка, свар­ка. Завадка здає собі справу з того, що своєю сутичкою з Рудим він передчасно розжене хмари над їхнім цехом (Ірина Вільде); Русевич намагається показа-

ти, що вчорашні сутички між ними на технараді не мають для нього значення (Ю.Шовкопляс).

2. Невеликий, короткочасний бій, а також переносно. Бій шумів, мов ураган, дим обгортав місця сутичок (О.Десняк); Кілька разів на добу спа­лахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (О.Гончар); Ба­гато прекрасних людяних поривань роз­губилось і призабулось в життєвих до­рогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (О.Довжен­ко).

Зіткнення, р. мн. -ень. Дія за знач. зіткнутися — наткнутися одне на од­ного, на когось, щось, ударитися об когось, щось; несподівано зустрітися з ким-небудь тощо. Ніколає чомусь згадав, як колись читав про зіткнення двох поїздів у тунелі (М.Чабанівсь-кий); Розбиті при першому зіткненні з руськими кінними дружинами, угри по­чали відходити (А.Хижняк).

Суточки, -чок, мн. Вузький прохід між двома будівлями, тинами тощо. Розбіглися [собаки] врозтіч, щоб схо­ватися десь під ґанком або у вузеньких суточках, де їх не могла дістати зло­вісна гицелева петля (Б.Антоненко-Давидович); Одразу ж за хатою був невисокий паркан, що відгороджував сусіднє подвір 'я; між ним і хатою були вузенькі суточки (Л.Первомайський).

суфізм див. софізм.

СУШАРКА - СУШАРНЯ, СУ­ШИЛЬНЯ

Сушарка. Пристрій, прилад (рід­ше — приміщення) для сушіння.

Сушарня, р. мн. -рень, сушильня, р. мн. -лень. Приміщення для сушіння.

СХІД¹, сходу. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна заходу; на­прям, протилежний західному; місце-

ТА

вість, частина країни, материка, роз­ташована в цьому напрямі. Світало. Місяць поблід і став хилитися до вид­нокола. На сході зір поменшало (Вас. Шевчук); 3 далекого сходу Йшло троє царів. їм промінь від зірки Із неба світив (Я.Щоголів).

2. (з великої літери). Частина мате­рика, протилежна Західній Європі; країни, розташовані на цій частині: Далекий Схід, Близький Схід. Нова ре­лігія, зароджена на Сході, запанувала на нашій землі (І.Франко); У шаті жалібній, дитя покірне Сходу, Я полю­била дух убогого житла (М.Зеров); Легенди Сходу уявляють Всесвіт як ве­летенське зоряне Дерево, на якому роз­квітають світила й планети — вогняні квіти (О.Бердник).

3. Поява над обрієм небесного світила. Схід сонця зустріти я вийшов у поле і став на коліна до сходу (О.Олесь); Він проспав схід сонця (Ю.Мушкетик).

СХІД², сходу. Проростання із зем­лі (про рослини); у множині сходи,

Т (те). Як назва літери вживається в с. р.: початкове т\ як назва звука вживається в ч. р.: твердий т.

ТА. 1. спол. єднальний, приєднуваль­ний. Відповідаючи за значеннями сполучнику і, вживається для поєд­нання однорідних членів речення, приєднання речень тощо. Настав ве­чір, тихий, теплий та погожий (І.Нечуй-Левицький); Мов дві крини­ці, сині та глибокі, в моїх очах відбили­ся твої (В.Сосюра); Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в

сходів — перші паростки посіяних рослин. Нема дошу — нема сходу (Словник Б.Грінченка); Виорав [Ми- кула] пізно, кинув у ріллю все своє жи­то, але скільки туди не ходив, не діж­дався буйного сходу (С.Скляренко); Дощ на сходи рясні випаде — зеленіє усе, цвіте (М.Рудь).

СХІДНО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову східний; пишеться разом: східнослов'янський, Східноєвропейська рівнина, Східноки-тайське море.

СХОЛАСТ - СХОЛІАСТ

Схоласт, -а. Послідовник схолас­тики.

Схоліаст, -а, книжн. Коментатор, упорядник схолій — приміток, пояс­нень до тексту.

СЦЕНОГРАФІЯ, -і, ор. -єю. Мис­тецтво художнього оформлення теат­ральної сцени, а також саме це офор­млення.

сяк-так див. так-сяк.

гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Т.Шевченко); Та болять руч­ки, та болять ніжки, Та пшениченьку жнучи, Та вже ж мені надокучило, Та миленького ждучи. Та нема ж мого ми­ленького, Та нема ж мого пана, Та вже ж моя постіль біла Пилочком припала (пісня).

Дбаючи про милозвучність мови, не варто (без стилістичної потреби) часто повторювати його в тексті, а та­кож уживати після або перед т (особ­ливо та): гармати та танки, співи та

т

ТАБ

танці, турки та татари, хата та по­двір'я, молот та ковадло.

2. спол. протиставний. Але. Сонце світило не ярко, та тепло (Марко Вовчок); Рака рано лягла в ліжко. Та спати не могла (М.Коцюбинський).

3. част. підсил. Вживається на по­чатку речення для посилення вислов­люваної думки, в середині речення перед присудком для підсилення йо­го значення тощо. Хто має право ру­бати їх виноградники? Та вони на шма­тки розірвуть першого, що підніме со­киру над кущем (М.Коцюбинський); — Ой нащо ж я свою долю Та й занапа­стила (Леся Українка).

табун¹ див. стадо.

ТАБУН², -у. Отруйна речовина з нервово-паралітичною дією.

ТАВРИ - ТАВРИЧАНИ

Таври, -ів, мн. Племена, які в І тисячолітті до н. є. населяли Крим.

Тавричани, -ан, мн. (одн. таврича­нин, -а). Мешканці колишньої Тав­рійської губернії — тепер Кримського півострова й прилеглих до нього ра­йонів.

ТАВРО, -а. 1. Клеймо на шкірі, рогах чи копитах тварин; мітка на тілі людини (невільника, в'язня), рід­ше — на товарі; знаряддя, яким його роблять. — Звісне діло — баришник... Звик на крадених конях тавра випіка­ти і до людей лізе (Григорій Тютюн­ник); Біля мосту ще одна партія коло­дників зі спотвореними тавром облич­чями лагодила дорогу (3.Тулуб); Гора­ми лежать уже біля дверей наглухо по­зашивані лантухи, позначені чорними таврами (О.Гончар).

2. перен. розм. Ознака, свідчення чогось (переважно ганебного, прини­зливого). Обличчя Хоми його вразило

ядучим виглядом. Тавро заздрості і роз­губленості спотворювало його (Н.Ри­бак); Жінка шпигуна, дитина шпигуна! Хіба може бути ще гірше тавро для її молодості і дитинства Петрика? (М. Стельмах).

ТАЙМНИЙ - ТАЄМНИЧИЙ -СЕКРЕТНИЙ

Таємний. 1. Якого навмисне при­ховують від інших; відомий небага­тьом або комусь одному. Вж. зі сл.: ворог, зв'язок, мотив, намір, ритуал, забава, згода, крадіжка, любов, обіця­нка, сповідь, чутка.

2. Який не підлягає розголошен­ню. Вж. зі сл.: агент, нагляд, наказ, пакет, папір, радник, спільник, прохід, нарада, поліція, порада, робота, розмо­ва, справа, угода, голосування, пере­слідування, переговори.

3. Не висловлений, не виявлений зовні; затаєний (про думки, почуття, переживання). Вж. зі сл.: біль, жар, дума, журба, радість, бажання, горе, задоволення, сльози, страх.

4. Те саме, що таємничий. Вж. зі сл.: вечір, зміст, ліс, світ, сон, шепіт, безодня, жінка, казка, краса, ніч, тем­рява, тиша, тінь, море, зорі, сили, ча­ри, шерехи, знаки.

5. Не дозволений законом; конс­піративний. Вж. зі сл.: від'їзд, гурток, організація, товариство, збори, сход­ка.

Таємничий. 1. Сповнений таєм­ниць, загадковий; якого не можна зрозуміти, осягнути. Вж. зі сл.: вигляд, острів, простір, птах, світ, четвер, шепіт, шум, глибінь, доля, історія, каз­ка, краса, ніч, особа, постать, прірва, сила, смерть, темрява, тиша, безлюд­дя, море, страхіття, води, глибини океану, тіні.

ТАК

2. Який свідчить про наявність та­ємниці: таємничий голос, таємничий погляд, таємничі знаки. Вона., прислу­халась до таємничих розмов, що шелес­тіли по закутках колись спокійного містечка (М.Хвильовий).

Секретний. 1. Те саме, що таємний 2. Вж. зі сл.: архів, відділ, документ, про­хід, шифр, зброя, нарада, справа, відо­мості, завдання.

2. Який має в собі потайні при­строї — секрети: секретний замок.

ТАЖ - ТА Ж

Таж, част. підсип., спол. [Мати:] Давай серпа, як кажуть! Таж не твій (Леся Українка); — "Підеш, га?" — Таж іду вже, йду (Є.Гуцало); — 3 ним і їхати страшно. Таж це звір, не чоло­вік! (Б.Лепкий).

Та ж, займ. з част. Почуття поки-нутості змінюється надіями, полонить хлопця все та ж невідчепна думка про втечу (О.Гончар).

ТАКИ, част. ствердж., підсил. У постпозиції пишеться з іншими сло­вами через дефіс. — А що, — кажу-таки, — як він тебе та покине? (Мар­ко Вовчок); Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в Гнатовій хаті (М.Коцюбинський). Але при наявно­сті частки ж (же) — окремо. — За свої ж таки ґрунти й левади ми будемо платить графові чинш (І.Нечуй-Ле-вицький). У препозиції пишеться з іншими словами окремо. Сама в най­ми піду, Діток в школу оддам, А черво­ним черевичкам Таки дам, таки дам! (Т.Шевченко); Ранішній холод не хоче ніяк дати поспати, пройма і таки хоче побудити й таки побудить (Марко Вовчок); Господиня таки вболівала, що я бив ноги у неблизький світ, почу­валась винуватою (Є.Гуцало).

також див. теж.

ТАКСАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Визначен­ня такси, кількості та якості чогось; оцінка лісу тощо: таксація товарів, таксація врожаю, лісова таксація.

ТАК-СЯК, СЯК-ТАК - І ТАК І СЯК, І СЯК І ТАК

Так-сяк, сяк-так, присл. розм. 1. З великими труднощами; насилу. Гнат думав так-сяк перебитись через літо, щоб побачити, який вийде ячмінь, що він таки успів посіяти (Грицько Гри-горенко); Сяк-так бідуючи, прожили Гнибіди, що й синок-єдинак підріс (Дніпрова Чайка); Сяк-так до ранку дотягли. Як розвиднілося, вийшли ми з того спасенного куреня (Г.Хоткевич).

2. Як-небудь, погано; абияк. Розг­лядаю папір. В кінці — незграбним дрюч­чям так-сяк зляпано безграмотний підпис: "Дувид Волинський" (С.Ва-сильченко); Всередині свинарні по оби­два боки ліпилися сяк-так змайстро­вані станки з поламаними дошками, звідкись визирали чотириногі мешканці (С.Добровольський).

3. присудк. сл. Допустимо, можна. Килина ще так-сяк там, а менша Яв-доха — що сьогодні вивче, то завтра й забуде (Панас Мирний).

І так і сяк, і сяк і так. По-різному, різними способами; по-всякому, і краще, і гірше. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк (казка); [За­губа] Ну, от бачиш... Треба поспіша­ти... Я думав і так і сяк — тяжко. Мало людей наших лишилося в селі (Я.Мамонтов); Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел. Мурко вже за­крадався до хвоста. І сяк і так, неначе справжній злодій (М.Рильський); Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний).

ТАКТИЧНИЙ - ТАКТОВНИЙ Тактичний. Який стосується такти­ки як сукупності прийомів або спосо-

ТАЛ

бів, використовуваних для досягнен­ня мети або здійснення певної бойо­вої операції. Вж. зі сл.: маневр, план, схема, прорахунок, удар, успіх, бороть­ба, перевага, варіанти, заняття, захо­ди, ідеї, міркування, мислення, питан­ня, принципи, ракети.

Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту в чомусь. Вж. зі сл.: вихо­вателька, людина, допомога, співчут­тя, використання, керівництво, бути тактовним.

ТАЛАНТ - ТАЛАН

Талант¹. 1. р. -у. Обдаровання лю­дини; хист.

2. р. -а. Людина з видатними здіб­ностями.

Талант², -а. У Стародавній Гре­ції — вагова й грошово-вагова одини­ця; в сучасній Греції — міра ваги.

Талан, -у. Чийсь життєвий шлях, доля; щастя. — Пожила я з ним два ро­ки та й овдовіла. Отакий мій талан (І.Нечуй-Левицький); Нащо мені вро­да, Коли нема долі, нема талану? (Т.Шевченко); Виросла і Галя.. — То талан Парасці Господь послав, — каза­ли люди, — та тілько не вміє вона того талану шанувати (Панас Мирний); Планета стогне, ніби хвора, Що в дітях не зазнала талану (М.Руденко); Чи знайдеш ти талан зі мною? (П.Карманський).

тамувати див. гамувати.

ТАНКА. Жанр японської поезії.

ТАНОК, -нку. 1. Хоровод. Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох то ж моя кохана Танок весільний водить/ (Леся Українка); На луці па­лає ватра, На луці ідуть танки. Тут в вінках цвітуть дівчата, Там співають парубки (О.Олесь); Хлопці змагалися на перегонах та влаштовували борню,

а дівчата водили танки та співали ве­селих веснянок (С.Добровольський).

2. Те саме, що танець. Заграв пате­фон, і почалися танки (М.Трублаїні); Коли заграли музики — все загуло в танку (П.Кочура); Та тут можна вмерти з нудьги/Ані полювань, ані бен­кетів, ані танків/ (3.Тулуб).

ТАПЕР - ТАПІР

Тапер, -а, заст. Музикант (піаніст, баяніст тощо), який грав за плату на танцювальних вечорах; піаніст, який грою на піаніно супроводив демонст­рацію німого кінофільму.

Тапір, -а. Рід великих ссавців ряду непарнокопитних.

ТАР, ТАРІ - ТАРА

Тар, -а, тарі, невідм., ж. Струнний щипковий інструмент на Кавказі та в Середній Азії.

Тара. Товарна упаковка, вага її.

ТАФТА - ТАХТА

Тафта. Цупка блискуча бавовняна або шовкова тканина: турецька таф­та.

Тахта. Широкий низький диван без спинки: м 'яка тахта.

ТАХОМЕТР - ТАХІМЕТР -ТАХЕОМЕТР

Тахометр, -а. Прилад, яким ви­мірюють кутову швидкість обертово­го тіла.

Тахіметр, -а. 1. Прилад для ви­мірювання швидкості течії води.

2. заст. Те саме, що тахометр.

Тахеометр, -а. Геодезичний прилад для вимірювання на місцевості гори­зонтальних кутів, віддалі та переви­щення.

тахта див. тафта.

ТЕК

ТВАРИНА - ЗВІР

Тварина. Будь-яка істота на від­міну від рослини чи людини, а також переносно — про люту, жорстоку лю­дину.

Звір, -а. Дика (звичайно хижа) тва­рина, а також переносно — про люту, жорстоку людину.

ТВЕРДИТИ - ТВЕРДИТИ -ТВЕРДІТИ - ТВЕРДІШАТИ

Твердити, -джу, -диш, перех. Запе­вняти. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (І.Франко).

Твердити, -джу, -дйш, перех. По­вторювати. — Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? — стрічала Параска Василя у хаті (Панас Мирний); Ніхто не питав, чи розуміють вони те, що твердять (3.Тулуб).

Твердіти, неперех. Ставати твер­дим, твердішим: алебастр твердіє протягом кількох хвилин.

Твердішати. Ставати твердішим. Ґрунт під ногами загону твердішав (О.Бойченко); Голос Кузьміна спочат­ку був несміливий, ніби винуватий, по­тім він все міцнів і твердішав (Ю.Зба-нацький).

ТЕВТОН - ТЕВТОНЕЦЬ

Тевтон, -а, одн. (мн. тевтони, -ів). Представник стародавнього герман­ського племені.

Тевтонець, -нця, ор. -нцем. Рицар Тевтонського ордену.

ТЕЖ - ТЕ Ж - ТАКОЖ

Теж. 1. присл. Те саме, що також 1—2. — Бачиш мої мозолі? — "Бачу..." — Теж історичні? — "Теж!" (О.Гон­чар); Наступний день теж не приніс затишшя (В.Малик).

2. част. розм. Вживається для ви­раження несхвального, іронічного

або негативного ставлення до когось, чогось. Роман обвів поглядом невелич­кий гурток парубків: братів Щербин, Гайового і Дзвонаря. — Оце але! Теж: помічників знайшов! — недовірливо промовив Левко (М.Стельмах).

Те ж, займ. з част. Хтось невідо­мий, хтось могутній Нас водить в колі тайних меж: Колишній я, а ти майбу­тній — Одно і те ж, одно і те ж (Г.Чупринка); Все те ж. І хата убога, напіврозвалена, і тіні в кутках (А. Го­ловко); Ось хворостянка, йтеж вікон­це, і в хату двері без сіней (В.Сосюра).

Також. 1. присл. Так само, таким же чином. Біля мосту Тимка наздог­нав Гаврило, що також ішов з обіду на жнива (Григорій Тютюнник); Учора також, як усіма цими днями, ми виря­дилися в мандрівку (Ю.Яновський).

2. присл. Разом з тим, одночас­но. — Так вона в кожнім листі і мені привіт передавала. Також називала... сином (О.Гончар).

3. спол. (переважно в сполученні з а). Вживається для приєднання однорід­них членів речення або цілих речень у значенні "крім того, разом з тим". Спілка дуже прохає Вас, коли Ви зго­дитесь з її проектом, прислати їй свою фотографію, а також питає, чи не схотіли б Ви одкрити свій псевдонім? (М.Коцюбинський).

ТЕЗАВРАЦІЯ, -ї, ор. -єю, ТЕЗАВ­РУВАННЯ. Приватне накопичення золота як скарбу.

ТЕЗАУРУС, -а. Словник, що по­дає лексичний склад мови в повному обсязі; в інформатиці — повний сис­тематизований набір даних у будь-якій сфері знання, який дозволяє лю­дині або обчислювальній машині орі­єнтуватися в ній.

...ТЕКА. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "сховище": фільмотека.

ТЕК

ТЕКСТОВИЙ - ТЕКСТУАЛЬ­НИЙ

Текстовий. Який стосується тексту: текстове оточення, текстові варі­анти.

Текстуальний. 1. Те саме, що текс­товий: текстуальна точність, текс-туальні варіанти, текстуальні сино­німи.

2. Який точно відтворює певний текст; дослівний: текстуальний пере­клад.

ТЕЛЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову телевізій­ний, а також означає "який діє на да­леку відстань або здійснюється на відстані"; пишеться разом: теле­фільм, телемайстерня, телеоб'єктив, телерепортаж:.

ТЕКСТУРА. Особливості будови твердої речовини, зумовлені розта­шуванням її складових частин (крис­талів тощо).

ТЕКТОНІЧНИЙ. Пов'язаний з ру­хами й деформаціями земної кори, є їхнім результатом: тектонічні явища, тектонічні процеси, тектонічна карта.

ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ - ТЕЛЕВІЗОР­НИЙ

Телевізійний. Який стосується те­лебачення, призначений для нього або здійснюється за його допомогою. Вж. зі сл.: журнал, клуб, коментар, оператор, репортаж:, спектакль, тур­нір, фестиваль, фільм, центр, апара­тура, вежа, компанія, передача, про­грама, станція, студія, щогла, ательє, зображення.

Телевізорний. Який стосується те­левізора як предмета, приладу; який виготовляє телевізори: телевізорний екран, телевізорна упаковка, телевізо­рний завод.

ТЕЛЕКС. 1. р. -у. Міжнародна ме­режа абонентського телеграфування: передати по телексу (телексом).

2. р. -а. Апарат для такого телегра­фування: ввімкнути телекс.

3. р. -у. Текст повідомлення, одер­жаний по такому апарату: одержати телекс.

4. р. -а. Номер абонента такої ме­режі.

Пох. телексний.

ТЕЛЕТАЙП, -а. Телеграфний апа­рат з клавіатурою, який, приймаючи, автоматично записує повідомлення літерами. Пох.: телетайпний, телетай­піст. У скл. сл. телетайпограма.

ТЕЛЕТАЙПСЕТЕР, -а. Пристрій, що дозволяє кодувати текст на пер­форованій стрічці, передавати код лініями телеграфного зв'язку або по радіо і використовувати його для ав­томатичного керування роботою на­бірної машини.

ТЕЛЕФАКС - ФАКС

Телефакс. 1. р. -у. Система фототе­леграфних приладів для передавання й відтворення графічної інформа­ції — нерухомого зображення тексту, таблиць, креслень, схем, графіків, фотографій тощо.

2. р. -а. Апарат з друкувальним пристроєм для здійснення такого зв'язку.

3. р. -а. Номер абонента такого зв'язку.

4. р. -у. Інформація, яку передають за допомогою такого зв'язку.

Факс. 1. р. -у. Те саме, що теле­факс 1.

2. р. -а. Те саме, що телефакс 2.

3. р. -у. Копія, одержана за допо­могою телефаксу.

ТЕР

ТЕЛЕФОНІЗУВАТИ - ТЕЛЕФО­НУВАТИ

Телефонізувати, -ую, -уєш, недок. і док. Встановлювати телефонний зв'я­зок: телефонізувати весь район.

Телефонувати, недок. і док. Викли­кати по телефону, повідомляти теле­фоном.

ТЕЛУР - ТЕЛУРІЙ

Телур, -у. Крихкий метал срібляс­то-сірого кольору.

Телурій, -я, ор. -єм. Прилад, який наочно зображує рух Землі навколо Сонця.

ТЕМА - ТЕМАТИКА

Тема. Коло життєвих явищ, подій тощо, які становлять зміст твору, на­укового дослідження, розмови і т. ін.: соціальна тема, цікава тема, твір на сучасну тему.

Тематика. Сукупність тем: тема­тика наукових досліджень, історична тематика, багатство тематики.

ТЕМНИТИ - ТЕМНІТИ - ТЕМ­НІШАТИ

Темнити, -ню, -нйш, перех. розм. Робити щось темним, малопомітним. Тихий став віддзеркалював високе бла­китне небо. Хмари, занурені в його спо­кійні води, темнили його (Н.Рибак).

Темніти, неперех. Ставати темним, темнішим, сутеніти тощо; виділятися темним кольором, видніти ся (про щось темне). Сніг темнів, осідав (Па­нас Мирний); Борис мовчав. Коли по­чинає отак мовчати, обличчя його, Наталка це знає, темніє і стає непро­никне (Вал. Шевчук); Сірий шлях зро­бивсь чорним і виразно темніє серед хлібів (В.Винниченко); Де-не-де тем­ніють кущики комишів (О.Гончар).

Темнішати. Ставати темнішим; ве­чоріти, сутеніти. Надворі темнішає й

24 — 4-2287 З

темнішає (А.Кримський); Круг мене все більше темнішала мла (О.Олесь); Володимир іронічно посміхається, по­тім очі його темнішають, до нього по­вертається гнів (О.Довженко).

ТЕНЗИМЕТР - ТЕНЗОМЕТР

Тензиметр, -а. Прилад для ви­мірювання насиченої пари.

Тензометр, -а. Прилад для ви­мірювання деформацій, спричинених механічними напруженнями у твер­дих тілах.

ТЕНЗИМЕТРІЯ - ТЕНЗОМЕТ­РІЯ

Тензиметрія, -ї, ор. -єю. Вимірю­вання тиску пари.

Тензометрія. Вимірювання дефор­мацій у твердих тілах.

тензометр див. тензиметр.

тензометрія див. тензиметрія.

ТЕПЛИЦЯ - ОРАНЖЕРЕЯ

Теплиця, -і, ор. -ею. Засклене опа­люване приміщення для вирощуван­ня ранніх або південних рослин, а та­кож розсади.

Оранжерея, -ї, ор. -єю. Засклене приміщення для вирощування або перезимівлі південних вічнозелених рослин; на відміну від теплиці оран­жерея не завжди опалюється.

терарій, тераріум див. віварій.

ТЕРАТОЛОГІЯ, -і, ор. -ією. Нау­ка, що вивчає виродження й вади рослин, тварин і людини.

ТЕРЕЗИ, -ів, мн. Важільні ваги.

ТЕРЕН - ТЕРЕН

Терен, терну. Колючий кущ роди­ни розових, що дає темно-сині їстівні плоди; плоди цієї рослини. Плаче ко­зак: шляхи биті Заросли тернами (Т.Шевченко); — Тату, завтра я з Левком думаю піти в ліс по терен

ТЕР

(М.Стельмах); Блищали чорні, як те­рен, очі (І.Нечуй-Левицький).

Терен, терену. Місцевість, терито­рія, а також переносно. Нагоничі швидко означували терен, куди заблу­кав вовк, прапорцями (П.Загребель-ний).

...ТЕРІЙ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "викопна людина": анхітерій, пелео-терій.

ТЕРМЕНОЛ - ТЕРМІНАЛ

Терменол, -у. Магнітно-м'який сплав на основі заліза.

Термінал. 1. р. -а. Пристрій для введення інформації в обчислюваль­ну систему і виведення інформації з неї.

2. р. -у. Частина порту, де обробля­ються контейнерні й пакетовані ван­тажі, перевантажують нафту тощо.

../ГЕРМИ,...ТЕРМІЯ,...ТЕРМ-НИЙ. Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв'язок з поняттями "тепло", "жар": ізотерми, гіпотермія, пойкілотермний.

термінал див. терменол.

ТЕРМІТНИЙ, ТЕРМІТОВИЙ -ТЕРМІЧНИЙ

Термітний¹, термітовий. Який міс­тить речовину терміт; який здійсню­ється за допомогою терміту: терміт­на суміш, термітна бомба, термітне зварювання.

Термітний². Прикм. від назви ко­махи терміт.

Термічний. Пов'язаний з викорис­танням тепла; тепловий: термічна дія струму, термічний спосіб сушіння зер­на, термічна піч.

...термія,...термний див. ...терми.

ТЕРМО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттям

"температура", "тепло"; пишеться разом: термобарокамера, термобата­рея, термоводолікування, термограф, термострічка, термоядерний.

ТЕРНОВИЙ¹. Прикм. від терен; темно-синій: тернові ягоди, тернові колючки, терновий вінок, терновий байрак. Маляренкова — маленька, з терновими очима (Г.Косинка); Сніги вилискували на сонці, сліпили очі, дале­кі байраки огорталися терновою синя­вою (Григорій Тютюнник).

ТЕРНОВИЙ². Пошитий з шерстя­ної тканини терно, переважно чорно­го кольору, схожої на кашемір. Вона була в чорній з квіточками по краях терновій хустці (М.Олійник).

ТЕРОРИСТИЧНИЙ - ТЕРО­РИСТСЬКИЙ

Терористичний. Який стосується терору, тероризму: терористична ди­ктатура, терористичний акт, теро­ристичні методи боротьби.

Терористський. Який стосується терориста; який складається з теро­ристів: терористська група.

терпимий див. терплячий.

ТЕРПЛЯЧ