Стадо - череда - табун -отара

Стадо. Група тварин (переважно одного виду, віку тощо), які пасуться разом; узагалі велика група якихось тварин, рідше птахів, риб, які тримаються разом, а також переносно: оленяче стадо, стадо кіз, гусяче стадо, стадо слонів. — Я хотів запитати, тобто хотів би знати, хто дав право нещасному доповідачеві., називати його [народ] стадом баранів (Ірина Вільде).

Череда. Гурт свійських тварин (переважно великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом, а також

переносно. Невсипуща господиня Гаїн-ка давно вже встала вдвох із матір ^}ю, відігнала корову до череди (Б.Грін-ченко); — Це ж наша Палазя розгубила свою череду десь по Києві. Водила, водила, поки доводилась (І.Нечуй-Ле-вицький).

Табун, -а. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів тощо), рідше диких або свійських птахів, риб та морських тварин, а також переносно. Там по лугу ходить табун коней (П.Куліш); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С.Скляренко); Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний).

Отара. Великий гурт овець, кіз, а також переносно. Через базар пройшла отара (М.Хвильовий); Розірвались чорні хмари, Зникли тіні степові, Десь прокинулись отари І спокійні вартові (Г.Чупринка); В сяйві місячнім блукають Голубі отари хмар... (О.Олесь); Кущі шелюги росли у воді, й тепер човен плив через їхню зелену отару (Є.Гуцало).

СТАЛАГМІТ - СТАЛАКТИТ -СТАЛАГНАТ

Сталагміт, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на дні печери, галереї (конусом угору).

Сталактит, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на стелі печери, галереї (конусом униз).

Сталагнат, -а. Утвір, що виникає при з'єднанні сталагміта із сталактитом.

СТАН - СТАНбВИЩЕ - ПО-ЛбЖЕННЯ

Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для

СТА

зіставлення. 1. Те саме, що становище, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами): акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, міжнародний стан, надзвичайний (винятковий) стан, неосудний (Іабо осудний) стан, родинний стан, санітарний стан, суспільний стан, станом на 1 січня, стан облоги, стан речей, стан справ, стан фінансів, безпорадний стан, небезпечний стан, у занедбаному стані, моральний стан, стан душевної тривоги, стан здоров 'я, стан невагомості, у нетверезому стані. Я ввесь час чекала чогось і тому завжди була в стані якогось неясного передчуття (М.Хви- льовий).

2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.

3. Соціальна група людей: духовний стан, купецький стан, розшарування суспільства на стани.

Становище. 1. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, існує, діє тощо: внутрішнє становище, матеріальне становище, становище на фронті, міжнародне становище, безвихідне становище, критичне становище, смішне становище, скрутне становище, виправити становище, шукати виходу із становища, опинитися в становищі безробітного.

2. Місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині тощо: нелегальне становище, соціальне становище, рівноправне становище, зловживання своїм службовим становищем.

Положення, р. мн. -ень. 1. Місце перебування, розташування, роз-

міщення: географічне положення, положення тіла, сидяче положення.

2. Зведення правил, законів тощо: положення про вибори, теоретичні положення.

У значенні "становище" невживане.

СТАНІН - СТАНІТ

Станін, -у. Мінерал сталево-сірого кольору; руда олова.

Станіт, -у. Сіль олов'яної кислоти.

СТАНОВИТИ, -овлю, -бвиш. Крім свого основного, прямого значення "ставити", вживається також у значенні "являти собою якусь кількість (у підсумку, сумі, сукупності)": відстань до села становила 10 кілометрів, заробіток його становить 1000 доларів на місяць (не складає).

становище див. стан.

СТАРИТИ - СТАРІТИ - СТАРІТИСЯ, СТАРИТИСЯ - СТАРІШАТИ

Старити, перех. Робити когось, щось старим, старішим. Рання сивина в чорних пасмах його чуба не старила його (О.Бойченко).

Старіти, неперех. 1. Ставати старим, старішим. Хати старіли, кривилися (Панас Мирний); Полковник старів на наших очах (І.Драч).

2. Ставати застарілим. Обчислювальна машина морально старіє за два-трироки (з газети); Тільки пісня не старіє, така все вона, як колись (В.Со-сюра); Так, вони вже живуть, Книги ті, що віки не старіють!.. (Л.Забашта).

3. Змінювати свої властивості під впливом фізико-хімічних умов або від часу: фотоматеріали з часом старіють.

Старітися, старитися. Те саме, що старіти 1. Одинокою я Старіюся в чу-

СТА

жій хаті (Т.Шевченко); У саму глуху північ стане [Явдоха] молоденькою дівчинкою, а там і стане старитися (Г.Квітка-Основ'яненко).

Старішати. Ставати старішим. Не одну сотню разів заводились годинники, старішали люди, час ішов (Ю.Янов- ський).

СТАРШИЙ - СТАРІШИЙ

Старший. 1. Вищ. ст. від старий; більший за віком, який має більше років у порівнянні з кимсь, чимсь. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Він лише років на шість старший від мене (Є.Гуцало); Його хлоп'яче обличчя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О.Гончар).

2. Вищий званням, посадою тощо. Семен знав тільки третього, це був старший ватаги, що перестріла його на дорозі (П.Панч).

Старіший. Те саме, що старший 1. Як я старіших колись, так мене привітали молодші (М.Зеров); Він був не багато старіший за юного Івася (О.Досвітній); Старішому з тих полковників Лемкові Ганжі було років з тридцять п'ять (А.Кащенко); Ця боротьба робить старішим його обличчя (М.Стельмах).

...СТАТ,...СТАТИКА. Кінцеві частини складних слів, що вказують на незмінність положення, стану: аеростат, гідростатика.

СТАТЕР - СТАТОР

Статер, -а. Вагова, а згодом грошова одиниця в монетних системах Стародавньої Греції.

Статор, -а. Нерухома частина електричних машин.

СТАТЕЧНИЙ - СТАТИЧНИЙ

Статечний. Розсудливо-серйозний, розважливий; показний, заможний

тощо: статечні батьки, статечний козак, статечний господар, статечний майстер, статечний гість, статечний дім, статечний вигляд, статечна мова.

Статичний. Пов'язаний зі станом рівноваги; нерухомий: статичне навантаження, статична рівновага, статичний регулятор, статична електрика, статична сцена.

СТАТИКА - СТАТИЧНІСТЬ

Статика. 1. Розділ механіки, що вивчає умови рівноваги тіл: теорія статики.

2. Нерухомість, незмінність, рівновага тіл: умови статики тіл.

Статичність, -ності, ор. -ністю. Властивість статичного (такого, в якому немає руху, дії, розвитку): статичність зображення, статичність пози.

...статика див. ...стат.

СТАТИСТ - СТАТИСТИК

Статист, -а. 1. Актор, який виконує ролі без слів, учасник масових сцен.

2. Те саме, що статистик.

Статистик, -а. Фахівець із статистики, людина, яка займається статистикою.

СТАТИСЯ, станеться. Відбутися, мати місце, трапитися: сталася важлива подія, що з тобою сталося?, сталася зустріч, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався голод, стався переполох, що б не сталося.

Дієслово відбутися часто в цьому значенні невживане або вживається зрідка; отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?

сти

Дещо рідше в цьому плані вживане й трапитися.

статичність див. статика.

Статор див. статер.

СТАТУС - СТАТУТ

Статус, -у. Правове становище: майновий статус, статус дипломата, дипломатичний статус, статус незалежної держави.

Статус-кво, невідм., ч. Становище, яке існує в якийсь певний момент: підтримувати статус-кво.

Статут, -у. Зведення правил, положень, що визначають завдання, устрій, функції, порядок діяльності організації, установи тощо: військовий статут, юридичний статут.

статуя див. скульптура.

СТАЦІОНАР - СТАЦІОНЕР

Стаціонар, -у. Заклад постійного типу.

Стаціонер, -а, заст. Судно, яке в портах колоній та напівколоній несло поліцейську службу.

СТЕЖИТИ - СЛІДКУВАТИ -СПОСТЕРІГАТИ

Стежити. Багатозначне слово: стежити за грою, стежити за успіхом учнів, стежити за розвитком подій, стежити за повідомленнями, стежити за собою, стежити за злодіями, стежити за зайцями, стежити, щоб ніхто не відстав. Пох.: стеження, обстежувати, обстежити, обстеження, простежити, простежувати тощо.

Слідкувати, -ую, -уєш. 1. У значенні стежити вживається рідше.

2. Іти, ходити слідом за кимсь, чимсь. Діти невідступно слідкували за мамою. Ми слідком за нею слідкували (Словник Б.Грінченка).

Спостерігати. Дивлячись, помічати когось, щось, стежити за ким-небудь. Панкратов мовчки стояв у кутку і, посміхаючись, спостерігав веселе товариство (О.Донченко); Ремо залюбки спостерігав, як зникали зі столу ласощі (О.Досвітній); Трохи оддалік сиділи під парасольками жінки і пильно спостерігали за дітьми, які бавились у воді при березі (А.Хижняк).

СТЕК - СТЕКА

Стек, -а. Гнучка палиця з ремінною петлею, яка застосовується під час верхової їзди.

Стека. Паличка, якою скульптор користується при ліпленні з глини, пластиліну, воску.

степінь див. ступінь.

СТЕРЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "твердий", "просторовий", "об'ємний"; пишеться разом: стереозвучання, стереокінозал, стереохімія.

стероїди див. астероїди.

СТИЛІСТИЧНИЙ - СТИЛЬОВИЙ - СТИЛІЗОВАНИЙ

Стилістичний. 1. Пов'язаний з прийомами й нормами використання мовних засобів. Вж. зі сл.: відтінок, діапазон, засіб, неологізм, план, потенціал, прийом, диференціація, манера, норма, система, структура мови, навантаження, функціонування, варіювання, виправлення, неправильність, особливості, риси, тенденції.

2. Те саме, що стильовий 2. Вж. зі сл.: відбір, витонченість, забарвлення, збагачення, спостереження, шукання.

3. Який стосується стилістики як науки про стилі мови: стилістичні категорії.

Стильовий. 1. Те саме, що стилістичний 1: стильові особливості, стильові тенденції.

сти

2. Який стосується стилю. Вж. зі сл.: активність, виправлення, єдність, різноманітність, специфіка, строкатість, тональність, багатство, властивості, течії.

Стилізований. Який передає ознаки якогось стилю (зразка), наслідує його тощо: стилізований орнамент, стилізовані квіти, стилізована мова, стилізована пісня.

СТИРОЛ - СТИРбЛЬ

Стирол, -у. Рідка ароматична речовина деяких тропічних дерев, що її видобувають зі смоли і використовують у парфумерії, миловарінні тощо.

Стирбль, -ю, ор. -ем. Пральний порошок.

...СТІЙКИЙ -...ТРИВКИЙ

...Стійкий. Кінцева частина складних слів, яка означає "який не піддається впливу чогось, що вказано в першій частині" (вживається в техніці, рослинництві): вогнестійкі матеріали, вогнестійкий шар ґрунту, жаростійка цегла, зимостійкий сорт, морозостійкі рослини.

...Тривкий. Те саме, що...стійкий, але тільки в техніці: вогнетривка цегла, вогнетривкі матеріали.

СТІННИЙ - СТІНОВИЙ

Стінний. Який стосується стіни; призначений для вивішування на стіні; настінний тощо: стінна кладка, стінний виступ, стінний годинник, стінний календар, стінна газета, стінна шафа, стінний розпис.

Стіновий. Який придатний або використовується для спорудження стін: стіновий камінь, стінові матеріали, стінові панелі.

СТОН, -а. Міра ваги в англійській системі мір, яка дорівнює 6,35 кг.

сторона див. бік.

стосйлий - стосильний

Стосйлий, розм. Який має нездоланну силу. Шуми, лісе, шуми... Я вслухаюсь у шум твій стосйлий... (Л.Забашта).

Стосильний. Потужністю сто кінських сил: стосильний двигун.

СТОСУВАТИСЯ, -ується (кого, чого, рідше до кого-чого). Бути пов'язаним, мати зв'язки з кимсь, чимсь. Вона вдала, що розмова її не стосується (О.Копиленко); Це стосується всіх (О.Гончар); Це до мене не стосується (Лесь Мартович). Уживати в цьому значенні мати відношення не варто.

стосунки див. відносини.

страва див. їжа.

СТРАТЙГ, -а, іст. У Візантії VII— XI ст. голова військово-адміністративного округу — феми.

СТРАТИСФЕРА - СТРАТОСФЕРА

Стратисфера. Верхній шар земної кори, що складається з осадових гірських порід.

Стратосфера. Шар атмосфери, розміщений на висоті від 8 до 55 км.

СТРАХ... Перша частина складних слів, що відповідає слову страховий; пишеться разом: страхделегат, страхфонд.

СТРАХУВАТИ - ШТРАФУВАТИ

Страхувати, -ую, -уєш. 1. Укладати договір про відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку тощо: страхувати життя, страхувати майно від пожежі.

2. Запобігати можливому нещасному випадку під час виконання чо-

СТР

гось (висотних робіт, гімнастичних вправ, циркових номерів тощо): страхувати гімнаста, страхувати монтажника.

Пох.: страхуватися, страхування (страхування життя, соціальне страхування).

Штрафувати. Накладати штраф на когось, щось. — Правда, наш добрий хазяїн, бува, Трохи загострі говорить слова, Трохи штрафує застрого (М.^ Рильський). Пох. штрафування.

СТРЕС, -у. Загальна реакція організму на дію внутрішніх або зовнішніх подразників: емоційний стрес, інформаційний стрес, психічний стрес, психологічний стрес. Навіщо мені зайві переживання, стресів у сучасному світі вистачає і без романів (В.Дрозд).

СТРЕТА — СТРЕТО

Стрета, -и. Тісне проведення теми кількома голосами у фузі (тема виступає в наступному голосі до того, як вона закінчилась в попередньому голосі); заключний епізод музичного твору або його частини в прискореному темпі.

Стрето, незм. Прискорення музичного темпу.

стривати див. тривати.

СТРИМУВАТИ - УТРИМУВАТИ - ВТРИМУВАТИ

Стримувати, -ую, -уєш. Уповільнювати рух кого-, чого-небудь; протистояти натискові когось, чогось; не давати чомусь виявлятися повною мірою тощо: стримувати коня, стримувати натовп, стримувати ридання.

Утримувати. 1. Тримати когось, щось, не даючи впасти; уповільнювати просування когось, чогось; просити когось залишитися; не віддавати ворогові позиції тощо: утримувати

воза, утримувати дітей в хаті, утримувати плацдарм.

2. Забезпечувати кого-небудь засобами до існування; бути власником якогось закладу, підприємства тощо: утримувати родину, утримувати худобу, утримувати пансіонат. Неписаним правилом для козацької старшини було будувати храми, шпиталі, школи й утримувати їх (М.Слабошпиць-кий).

Втримувати. Те саме, що утримувати 1.

стрівати див. тривати.

СТРОК, -у. 1. Установлений, визначений, призначений для чогось час; термін: строк військової служби, добути строку, пустити заводу строк.

2. іст. Служба, робота по найму протягом певного установленого часу. Ой матінко-зірко, Як у строку гірко, Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся (пісня); Христя за дванадцять рублів у строку жила і харчувалася там (К.Гордієнко).

СТРУКТУРА - СТРУКТУРНІСТЬ

Структура. Будова, організація чогось: структура ґрунту, структура сталі, структура організації, економічна структура.

Структурність, -ності, ор. -ністю. Наявність певної структури в чомусь: структурність ґрунту, структурність мінералів.

СТРУКТУРНИЙ - СТРУКТУРАЛЬНИЙ - СТРУКТУРАЛІСТСЬКИЙ

Структурний. 1. Який стосується структури: структурний аналіз сплавів, структурний розвиток, структурні зміни, структурні компоненти, структурна лінгвістика.

2. Який має певну структуру: структурні ґрунти.

СТУ

Структуральний, лінгв. Який ґрунтується на принципах структуралізму: структуральний метод дослідження, структуральна лінгвістика.

Структуралістський. Прикм. від структуралізм, структураліст: структуралістська теорія, структуралістський напрям у мовознавстві.

структурність див. структура.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ. Ступені порівняння якісних прикметників (і похідних від них прислівників) мають дві форми: синтетичну (просту) й аналітичну (складену).

Синтетична форма вищого (першого) ступеня порівняння утворюється додаванням до кореня або основи прикметника суфіксів -іш-, -ш-, -ч-: веселий — веселіший, багатий — багатший, далекий — дальший, близький — ближчий.

Аналітична форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до звичайної (так званої нульової) прикметникової форми слів більш або менш: більш пізній, більш рішучий, менш уживаний.

Синтетична форма найвищого (другого) ступеня порівняння прикметників із значенням найбільшої або найменшої міри якості утворюється додаванням префікса най... до форми вищого ступеня: дорожчий — найдорожчий, швидший — найшвидший. Тодозя стояла найближче до дверей (І.Нечуй-Левицький); Батькові Юрко привіз найліпше — жилет і шкарпетки (С.Чорнобривець). Форми найвищого ступеня можуть також уживатися з підсилювальними частками щонай... (що + най), якнай... (як + най), які надають їм значення найбільшої або найменшої міри якості з більшою категоричністю: щонай-

дорожчий, щонайтісніший, якнайкращий, якнайменший. Онук щонаймолодший сів близенько край діда (Леся Українка); Кабінет був маленький, у ньому могло заразом вміститися щонайбільше шість чоловік (М.Трубла-їні); — Ти сердишся на мене, Наталю? — якнайласкавіше питається Яків (С.Васильченко); — Дочка в мене од- на-одиначка: все я робила задля неї якнайкраще, всьому навчала якнайліпше (Л.Яновська).

Аналітична форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням слів найбільш або найменш до звичайної прикметникової форми: найбільш прогресивний, найбільш зручно, найменш рентабельний, найменш переконливо.

Синтетичні й аналітичні форми ступенів порівняння прикметників здебільшого вживаються в мові паралельно, з однаковим значенням і призначенням, проте між ними є й певна відмінність. Так, аналітичні (складені) форми у граматичній системі української мови мають свої особливості, не властиві синтетичним (простим) формам: а) аналітичні форми дають можливість виражати якість з обома протилежними напрямами інтенсивності, що не завжди можливо при використанні синтетичної форми: більш або менш гостра критика; більш ефективний і менш затратний; не менш, а ще більше важливий. Рими, що більш чи менш строго чергуються; розташовані за схемами абаб або аабб (М.Рильський); б) аналітичні форми легко утворюються від тих якісних прикметників, від яких неможливі синтетичні форми ("від гожий, обтічний, одинокий, роботящий, свійський, скороспілий тощо,), від прикметників (переважно книжного ха-

СТУ

рактеру), для яких синтетичні форми менш природні ("від авантюристичний, анархічний), а також від дієприкметників, вживаних як якісні прикметники (від вишколений, наляканий, обшарпаний). Ця пітьма, більш знайома, більш свійська, не так мучила її (М.Коцюбинський); Він був у засмальцьованім кашкеті і ще більш засаленому сурдуті (О.Досвітній); Усе більш обшарпані й похмурі (А. Головко); в) аналітичним способом можна утворювати також ступені порівняння й від деяких прикметників відносних, що вживаються в значенні якісних: від оксамитовий — більш оксамитовий голос, від педагогічний — більш педагогічний.

Однак тоді, коли таких відмінностей між цими формами ступенів порівняння прикметників немає, вони варіюються залежно від стилістичних потреб (зокрема, щоб уникнути небажаних повторень, надати мові милозвучності тощо). З цією метою можуть добре прислужитися чимало сполучень простої форми вищого ступеня зі словами багато, набагато, значно, трохи, далеко, ще, якомога та ін.: багато кращий, не набагато сильніший, значно густіший, трохи активніший, далеко більший, ще рівніший. Якомога швидше утікай (І.Котляревський); — Слухай, — кажу йому якомога лагідніше (Є.Гуцало).

Останнім часом багато хто з усіх форм ступенів порівняння прикметників (і прислівників) явної переваги чомусь надає тільки аналітичним формам з більш і найбільш, рясно насичуючи ними тексти, хоч мало б бути навпаки. Ось кілька прикладів такого невиправданого надуживання цією формою, взятих з одного видан-

ня: більш вольовий, більш глибокий, більш істотний, більш надійний, більш ощадливий, більш серйозний; найбільш відсталий, найбільш дорогий, найбільш доцільний, найбільш ефективний, найбільш небезпечний, найбільш перспективний, найбільш повний, найбільш поширений, найбільш придатний, найбільш розвинений, найбільш сприятливий, найбільш суворий, найбільш успішний, найбільш цінний, найбільш яскравий тощо.

Дехто творить синтетичну форму вищого й найвищого ступенів, порушуючи всякі словотвірні норми української мови: найвеличезніший, най-верхній, найзахоплюючий, наймисля-чий, найнайпростіше, найнепередбаче-ніше, найтерпляче, найулюблена дитина, найсвяте місце, найпотрясаюча історія. Невживаними в українській мові є й утворення з префіксом по...: поближче, повище, повлучніше, погаря-чіше, поглибше, поласкавіше, пошвид- ше. Не можна також поєднувати дві форми в одну: більш гостріший, більш дружелюбніший, більш жорстокіший, більш масштабніший, більш тепліший, менш могутніший.

СТУПІНЬ - СТЕПІНЬ - СТУПНЯ

Ступінь¹, -пеня, ор. -пенем, ч. 1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чогось: ступінь нагрітості, ступені порівняння.

2. Посада, ранг, звання, чин: воєначальники всіх ступенів, вчений ступінь.

Ступінь², -пеня / -пня, ч. Крок.

Степінь, -пеня, ч. У математиці — добуток кількох однакових співмножників.

СУБ

Ступня, -і, ор. -ею, ж. Нижня опорна частина ноги; стопа.

СУБ... Перша частина складних слів, що означає "розташований під чимсь чи коло чогось; підпорядкований; не основний або менший"; пишеться разом: субтропіки, субарктичний, субінспектор, субрегент, суборенда, субмікрон.

СУБ'ЄКТИВІЗМ - СУБ'ЄКТИВНІСТЬ

Суб'єктивізм, -у. 1. У філософії — світосприйняття, в основі якого лежить заперечення об'єктивних законів розвитку й утвердження чільної ролі окремого суб'єкта в процесі пізнання і в суспільній діяльності.

2. Особисте, надто суб'єктивне ставлення до чогось; брак об'єктивності: вияв суб'єктивізму, суб'єктивізм в оцінці подій, суб'єктивізм у зображенні дійсності.

Суб'єктивність, -ності, ор. -ністю. 1. Властивість суб'єктивного: суб'єктивність сприйняття.

2. Те саме, що суб'єктивізм 2: суб'єктивність розповіді.

СУБ'ЄКТИВНИЙ - СУБ'ЄКТНИЙ - СУБ'ЄКТИВІСТСЬКИЙ

Суб'єктивний. 1. Який стосується суб'єктивізму: суб'єктивний ідеалізм.

2. Який стосується суб'єкта, особи: суб'єктивний фактор в історії, суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності.

3. Який відображає думки, переживання тощо тільки даного суб'єкта; особистий, індивідуальний: суб'єктивне відчуття, суб'єктивні смаки, суб'єктивна оцінка, суб'єктивне ставлення.

Суб'єктний. Який стосується суб'єкта як предмета судження чи під-

мета речення: суб'єктні відношення в логіці.

Суб'єктивістський. Який спирається не на об'єктивні закономірності, а на суб'єктивні чинники (бажання, прагнення, волю певних осіб), на ідеалістичні оцінки: суб'єктивістський підхід, суб'єктивістські смаки.

суб'єктивність див. суб'єктивізм.

суб'єктний див. суб'єктивний.

СУДНОВИЙ - СУДОВИЙ

Судновий. Прикм. від судно: суднове устаткування, судновий лікар, суднова команда.

Судовий. Прикм. від суд: судовий орган, судова колегія, судова справа, судові видатки.

СУДОМА. 1. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, захворювання тощо); корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С.Добровольський); Горлянка ще судомою здавлена (А. Головко).

2. перен. розм. Горе, біда. Ой судома, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (пісня).

СУКЕНКА - СУКбНКА

Сукенка. Маленька сукня; платтячко. Мама обіцяла доні., рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Ганна оглянула сестру з голови до ніг, наче вперше побачивши: і маленькі ніжки в гарних черевичках, і шовкову сукенку на принадних плечах (Ю.Яновський).

Суконка. Клапоть сукна; сукнина. Обклавшись щітками та суконками, завзято чистив свої потріскані чоботи сержант Лошаков (О.Гончар).

СУЛЬФАТ - СУЛЬФІД - СУЛЬФІТ

Сульфат, -у. Сіль і ефір сірчаної кислоти: сульфат амонію, сульфат натрію.

СУС

Сульфід, -у. Сполука сірки з металом, а також з деякими неметалами: сульфід кальцію.

Сульфіт, -у. Сіль сірчистої кислоти.

СУМИРНИЙ - СУМІРНИЙ

Сумирний. Покірний, лагідний, смирний тощо: сумирна людина, сумирний кінь, сумирні очі, сумирна вдача.

Сумірний. Якого можна виміряти однаковою з чимсь міркою; спільномірний: сумірні відрізки, сумірні структурні форми.

суниці, суниця див. полуниці.

СУПЕР... Префікс, що означає зверхність, найвищу якість, посилену дію: суперарбітр, супермаркет, супертурнір; суперважкий (у спорті).

СУПЕРЕЧКА - СУПЕРЕЧНІСТЬ, СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ

Суперечка. Словесне змагання при обговоренні чого-небудь, в якому кожна сторона обстоює свою думку, свою правоту: гостра суперечка, безпредметна суперечка, родинна суперечка, вести суперечку, вступати в суперечку.

Суперечність, -ності, ор. -ністю, рідше суперечливість, -вості, ор. -вістю. Невідповідність чого-небудь чомусь; протилежність інтересів (звичайно суспільних, класових) тощо: непримиренні суперечності, економічні суперечності, політичні суперечності, поглиблення суперечностей, усувати суперечності.

СУРМОВИЙ - СУРМ'ЯНИЙ

Сурмовий. Пов'язаний з музичним інструментом сурмою; який видає сурма тощо: сурмовий звук, сурмовий голос.

Сурм'яний. Пов'язаний із сріблясто-білим металом сурмою; сурм'яний блиск.

СУРЙВИЙ. На відміну від загальновідомого суворий (вимогливий, непохитний, непривітний тощо), вживається в значенні "грубий, небіле-ний, сировий" (про тканину, нитки): сурове полотно.

СУСІДНІЙ - СУСІДСЬКИЙ -СУСІДІВ

Сусщній, -я, -є. Розташований поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поруч: сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній полк.

Сусідський. 1. Який стосується сусіда, належний сусідові, складається з сусідів тощо: сусідський хлопець, сусідський півень, сусідська родина, сусідський город.

2. Те саме, що сусідній: сусідське подвір 'я, сусідська держава.

Сусщів, -дова, -дове. Належний сусідові: сусідів син, сусідів тин, сусідова хата.

СУСПІЛЬНИЙ - ГРОМАДСЬКИЙ

Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв'язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вж. зі сл.: поділ праці, прогрес, розвиток, чинник, характер виробництва, небезпека, праця, свідомість, науки.

2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Вж. зі сл.: договір, клас, мораль, система, форма господарювання, буття, самоврядування.

3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Вж. зі сл.: продукт, фонди споживання, надбання.

СУТ

4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві: суспільна людина; який живе в групі (про тварин): суспільні комахи (бджоли, оси, мурахи, терміти тощо).

Громадський. 1. Який стосується громади — групи людей, об'єднаних спільністю інтересів, становища тощо. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, подяка, рада, визнання, доручення, завдання, заохочення, звучання, акти, збори, кола.

2. Належний усій громаді, колективу, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, земля, канцелярія, каса, користь, установа, худоба, господарство, лихо, майно, тваринництво, харчування, гроші.

3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, контроль, обвинувач, комісія, опікун, організація, доручення.

4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов'язаний з ним. Вж. зі сл.: порядок, інтереси, права, справи.

Іноді допускається паралельне вживання слів суспільний і громадський зі словами: обов'язок, прибуток, рух, активність, власність, думка, багатство, виховання, життя, становище, інтереси тощо.

Пор. громадянський.

СУТИЧКА - ЗІТКНЕННЯ - СУТОЧКИ

Сутичка. 1. Гостра суперечка, сварка. Завадка здає собі справу з того, що своєю сутичкою з Рудим він передчасно розжене хмари над їхнім цехом (Ірина Вільде); Русевич намагається показа-

ти, що вчорашні сутички між ними на технараді не мають для нього значення (Ю.Шовкопляс).

2. Невеликий, короткочасний бій, а також переносно. Бій шумів, мов ураган, дим обгортав місця сутичок (О.Десняк); Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (О.Гончар); Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і призабулось в життєвих дорогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (О.Довженко).

Зіткнення, р. мн. -ень. Дія за знач. зіткнутися — наткнутися одне на одного, на когось, щось, ударитися об когось, щось; несподівано зустрітися з ким-небудь тощо. Ніколає чомусь згадав, як колись читав про зіткнення двох поїздів у тунелі (М.Чабанівсь-кий); Розбиті при першому зіткненні з руськими кінними дружинами, угри почали відходити (А.Хижняк).

Суточки, -чок, мн. Вузький прохід між двома будівлями, тинами тощо. Розбіглися [собаки] врозтіч, щоб сховатися десь під ґанком або у вузеньких суточках, де їх не могла дістати зловісна гицелева петля (Б.Антоненко-Давидович); Одразу ж за хатою був невисокий паркан, що відгороджував сусіднє подвір 'я; між ним і хатою були вузенькі суточки (Л.Первомайський).

суфізм див. софізм.

СУШАРКА - СУШАРНЯ, СУШИЛЬНЯ

Сушарка. Пристрій, прилад (рідше — приміщення) для сушіння.

Сушарня, р. мн. -рень, сушильня, р. мн. -лень. Приміщення для сушіння.

СХІД¹, сходу. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна заходу; напрям, протилежний західному; місце-

ТА

вість, частина країни, материка, розташована в цьому напрямі. Світало. Місяць поблід і став хилитися до виднокола. На сході зір поменшало (Вас. Шевчук); 3 далекого сходу Йшло троє царів. їм промінь від зірки Із неба світив (Я.Щоголів).

2. (з великої літери). Частина материка, протилежна Західній Європі; країни, розташовані на цій частині: Далекий Схід, Близький Схід. Нова релігія, зароджена на Сході, запанувала на нашій землі (І.Франко); У шаті жалібній, дитя покірне Сходу, Я полюбила дух убогого житла (М.Зеров); Легенди Сходу уявляють Всесвіт як велетенське зоряне Дерево, на якому розквітають світила й планети — вогняні квіти (О.Бердник).

3. Поява над обрієм небесного світила. Схід сонця зустріти я вийшов у поле і став на коліна до сходу (О.Олесь); Він проспав схід сонця (Ю.Мушкетик).

СХІД², сходу. Проростання із землі (про рослини); у множині сходи,

Т (те). Як назва літери вживається в с. р.: початкове т\ як назва звука вживається в ч. р.: твердий т.

ТА. 1. спол. єднальний, приєднувальний. Відповідаючи за значеннями сполучнику і, вживається для поєднання однорідних членів речення, приєднання речень тощо. Настав вечір, тихий, теплий та погожий (І.Нечуй-Левицький); Мов дві криниці, сині та глибокі, в моїх очах відбилися твої (В.Сосюра); Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в

сходів — перші паростки посіяних рослин. Нема дошу — нема сходу (Словник Б.Грінченка); Виорав [Ми- кула] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, не діждався буйного сходу (С.Скляренко); Дощ на сходи рясні випаде — зеленіє усе, цвіте (М.Рудь).

СХІДНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову східний; пишеться разом: східнослов'янський, Східноєвропейська рівнина, Східноки-тайське море.

СХОЛАСТ - СХОЛІАСТ

Схоласт, -а. Послідовник схоластики.

Схоліаст, -а, книжн. Коментатор, упорядник схолій — приміток, пояснень до тексту.

СЦЕНОГРАФІЯ, -і, ор. -єю. Мистецтво художнього оформлення театральної сцени, а також саме це оформлення.

сяк-так див. так-сяк.

гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Т.Шевченко); Та болять ручки, та болять ніжки, Та пшениченьку жнучи, Та вже ж мені надокучило, Та миленького ждучи. Та нема ж мого миленького, Та нема ж мого пана, Та вже ж моя постіль біла Пилочком припала (пісня).

Дбаючи про милозвучність мови, не варто (без стилістичної потреби) часто повторювати його в тексті, а також уживати після або перед т (особливо та): гармати та танки, співи та

т

ТАБ

танці, турки та татари, хата та подвір'я, молот та ковадло.

2. спол. протиставний. Але. Сонце світило не ярко, та тепло (Марко Вовчок); Рака рано лягла в ліжко. Та спати не могла (М.Коцюбинський).

3. част. підсил. Вживається на початку речення для посилення висловлюваної думки, в середині речення перед присудком для підсилення його значення тощо. Хто має право рубати їх виноградники? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем (М.Коцюбинський); — Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка).

табун¹ див. стадо.

ТАБУН², -у. Отруйна речовина з нервово-паралітичною дією.

ТАВРИ - ТАВРИЧАНИ

Таври, -ів, мн. Племена, які в І тисячолітті до н. є. населяли Крим.

Тавричани, -ан, мн. (одн. тавричанин, -а). Мешканці колишньої Таврійської губернії — тепер Кримського півострова й прилеглих до нього районів.

ТАВРО, -а. 1. Клеймо на шкірі, рогах чи копитах тварин; мітка на тілі людини (невільника, в'язня), рідше — на товарі; знаряддя, яким його роблять. — Звісне діло — баришник... Звик на крадених конях тавра випікати і до людей лізе (Григорій Тютюнник); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями лагодила дорогу (3.Тулуб); Горами лежать уже біля дверей наглухо позашивані лантухи, позначені чорними таврами (О.Гончар).

2. перен. розм. Ознака, свідчення чогось (переважно ганебного, принизливого). Обличчя Хоми його вразило

ядучим виглядом. Тавро заздрості і розгубленості спотворювало його (Н.Рибак); Жінка шпигуна, дитина шпигуна! Хіба може бути ще гірше тавро для її молодості і дитинства Петрика? (М. Стельмах).

ТАЙМНИЙ - ТАЄМНИЧИЙ -СЕКРЕТНИЙ

Таємний. 1. Якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом або комусь одному. Вж. зі сл.: ворог, зв'язок, мотив, намір, ритуал, забава, згода, крадіжка, любов, обіцянка, сповідь, чутка.

2. Який не підлягає розголошенню. Вж. зі сл.: агент, нагляд, наказ, пакет, папір, радник, спільник, прохід, нарада, поліція, порада, робота, розмова, справа, угода, голосування, переслідування, переговори.

3. Не висловлений, не виявлений зовні; затаєний (про думки, почуття, переживання). Вж. зі сл.: біль, жар, дума, журба, радість, бажання, горе, задоволення, сльози, страх.

4. Те саме, що таємничий. Вж. зі сл.: вечір, зміст, ліс, світ, сон, шепіт, безодня, жінка, казка, краса, ніч, темрява, тиша, тінь, море, зорі, сили, чари, шерехи, знаки.

5. Не дозволений законом; конспіративний. Вж. зі сл.: від'їзд, гурток, організація, товариство, збори, сходка.

Таємничий. 1. Сповнений таємниць, загадковий; якого не можна зрозуміти, осягнути. Вж. зі сл.: вигляд, острів, простір, птах, світ, четвер, шепіт, шум, глибінь, доля, історія, казка, краса, ніч, особа, постать, прірва, сила, смерть, темрява, тиша, безлюддя, море, страхіття, води, глибини океану, тіні.

ТАК

2. Який свідчить про наявність таємниці: таємничий голос, таємничий погляд, таємничі знаки. Вона., прислухалась до таємничих розмов, що шелестіли по закутках колись спокійного містечка (М.Хвильовий).

Секретний. 1. Те саме, що таємний 2. Вж. зі сл.: архів, відділ, документ, прохід, шифр, зброя, нарада, справа, відомості, завдання.

2. Який має в собі потайні пристрої — секрети: секретний замок.

ТАЖ - ТА Ж

Таж, част. підсип., спол. [Мати:] Давай серпа, як кажуть! Таж не твій (Леся Українка); — "Підеш, га?" — Таж іду вже, йду (Є.Гуцало); — 3 ним і їхати страшно. Таж це звір, не чоловік! (Б.Лепкий).

Та ж, займ. з част. Почуття поки-нутості змінюється надіями, полонить хлопця все та ж невідчепна думка про втечу (О.Гончар).

ТАКИ, част. ствердж., підсил. У постпозиції пишеться з іншими словами через дефіс. — А що, — кажу-таки, — як він тебе та покине? (Марко Вовчок); Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в Гнатовій хаті (М.Коцюбинський). Але при наявності частки ж (же) — окремо. — За свої ж таки ґрунти й левади ми будемо платить графові чинш (І.Нечуй-Ле-вицький). У препозиції пишеться з іншими словами окремо. Сама в найми піду, Діток в школу оддам, А червоним черевичкам Таки дам, таки дам! (Т.Шевченко); Ранішній холод не хоче ніяк дати поспати, пройма і таки хоче побудити й таки побудить (Марко Вовчок); Господиня таки вболівала, що я бив ноги у неблизький світ, почувалась винуватою (Є.Гуцало).

також див. теж.

ТАКСАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Визначення такси, кількості та якості чогось; оцінка лісу тощо: таксація товарів, таксація врожаю, лісова таксація.

ТАК-СЯК, СЯК-ТАК - І ТАК І СЯК, І СЯК І ТАК

Так-сяк, сяк-так, присл. розм. 1. З великими труднощами; насилу. Гнат думав так-сяк перебитись через літо, щоб побачити, який вийде ячмінь, що він таки успів посіяти (Грицько Гри-горенко); Сяк-так бідуючи, прожили Гнибіди, що й синок-єдинак підріс (Дніпрова Чайка); Сяк-так до ранку дотягли. Як розвиднілося, вийшли ми з того спасенного куреня (Г.Хоткевич).

2. Як-небудь, погано; абияк. Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: "Дувид Волинський" (С.Ва-сильченко); Всередині свинарні по обидва боки ліпилися сяк-так змайстровані станки з поламаними дошками, звідкись визирали чотириногі мешканці (С.Добровольський).

3. присудк. сл. Допустимо, можна. Килина ще так-сяк там, а менша Яв-доха — що сьогодні вивче, то завтра й забуде (Панас Мирний).

І так і сяк, і сяк і так. По-різному, різними способами; по-всякому, і краще, і гірше. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк (казка); [Загуба] Ну, от бачиш... Треба поспішати... Я думав і так і сяк — тяжко. Мало людей наших лишилося в селі (Я.Мамонтов); Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел. Мурко вже закрадався до хвоста. І сяк і так, неначе справжній злодій (М.Рильський); Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний).

ТАКТИЧНИЙ - ТАКТОВНИЙ Тактичний. Який стосується тактики як сукупності прийомів або спосо-

ТАЛ

бів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції. Вж. зі сл.: маневр, план, схема, прорахунок, удар, успіх, боротьба, перевага, варіанти, заняття, заходи, ідеї, міркування, мислення, питання, принципи, ракети.

Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту в чомусь. Вж. зі сл.: вихователька, людина, допомога, співчуття, використання, керівництво, бути тактовним.

ТАЛАНТ - ТАЛАН

Талант¹. 1. р. -у. Обдаровання людини; хист.

2. р. -а. Людина з видатними здібностями.

Талант², -а. У Стародавній Греції — вагова й грошово-вагова одиниця; в сучасній Греції — міра ваги.

Талан, -у. Чийсь життєвий шлях, доля; щастя. — Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (І.Нечуй-Левицький); Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану? (Т.Шевченко); Виросла і Галя.. — То талан Парасці Господь послав, — казали люди, — та тілько не вміє вона того талану шанувати (Панас Мирний); Планета стогне, ніби хвора, Що в дітях не зазнала талану (М.Руденко); Чи знайдеш ти талан зі мною? (П.Карманський).

тамувати див. гамувати.

ТАНКА. Жанр японської поезії.

ТАНОК, -нку. 1. Хоровод. Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох то ж моя кохана Танок весільний водить/ (Леся Українка); На луці палає ватра, На луці ідуть танки. Тут в вінках цвітуть дівчата, Там співають парубки (О.Олесь); Хлопці змагалися на перегонах та влаштовували борню,

а дівчата водили танки та співали веселих веснянок (С.Добровольський).

2. Те саме, що танець. Заграв патефон, і почалися танки (М.Трублаїні); Коли заграли музики — все загуло в танку (П.Кочура); Та тут можна вмерти з нудьги/Ані полювань, ані бенкетів, ані танків/ (3.Тулуб).

ТАПЕР - ТАПІР

Тапер, -а, заст. Музикант (піаніст, баяніст тощо), який грав за плату на танцювальних вечорах; піаніст, який грою на піаніно супроводив демонстрацію німого кінофільму.

Тапір, -а. Рід великих ссавців ряду непарнокопитних.

ТАР, ТАРІ - ТАРА

Тар, -а, тарі, невідм., ж. Струнний щипковий інструмент на Кавказі та в Середній Азії.

Тара. Товарна упаковка, вага її.

ТАФТА - ТАХТА

Тафта. Цупка блискуча бавовняна або шовкова тканина: турецька тафта.

Тахта. Широкий низький диван без спинки: м 'яка тахта.

ТАХОМЕТР - ТАХІМЕТР -ТАХЕОМЕТР

Тахометр, -а. Прилад, яким вимірюють кутову швидкість обертового тіла.

Тахіметр, -а. 1. Прилад для вимірювання швидкості течії води.

2. заст. Те саме, що тахометр.

Тахеометр, -а. Геодезичний прилад для вимірювання на місцевості горизонтальних кутів, віддалі та перевищення.

тахта див. тафта.

ТЕК

ТВАРИНА - ЗВІР

Тварина. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини, а також переносно — про люту, жорстоку людину.

Звір, -а. Дика (звичайно хижа) тварина, а також переносно — про люту, жорстоку людину.

ТВЕРДИТИ - ТВЕРДИТИ -ТВЕРДІТИ - ТВЕРДІШАТИ

Твердити, -джу, -диш, перех. Запевняти. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (І.Франко).

Твердити, -джу, -дйш, перех. Повторювати. — Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? — стрічала Параска Василя у хаті (Панас Мирний); Ніхто не питав, чи розуміють вони те, що твердять (3.Тулуб).

Твердіти, неперех. Ставати твердим, твердішим: алебастр твердіє протягом кількох хвилин.

Твердішати. Ставати твердішим. Ґрунт під ногами загону твердішав (О.Бойченко); Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Ю.Зба-нацький).

ТЕВТОН - ТЕВТОНЕЦЬ

Тевтон, -а, одн. (мн. тевтони, -ів). Представник стародавнього германського племені.

Тевтонець, -нця, ор. -нцем. Рицар Тевтонського ордену.

ТЕЖ - ТЕ Ж - ТАКОЖ

Теж. 1. присл. Те саме, що також 1—2. — Бачиш мої мозолі? — "Бачу..." — Теж історичні? — "Теж!" (О.Гончар); Наступний день теж не приніс затишшя (В.Малик).

2. част. розм. Вживається для вираження несхвального, іронічного

або негативного ставлення до когось, чогось. Роман обвів поглядом невеличкий гурток парубків: братів Щербин, Гайового і Дзвонаря. — Оце але! Теж: помічників знайшов! — недовірливо промовив Левко (М.Стельмах).

Те ж, займ. з част. Хтось невідомий, хтось могутній Нас водить в колі тайних меж: Колишній я, а ти майбутній — Одно і те ж, одно і те ж (Г.Чупринка); Все те ж. І хата убога, напіврозвалена, і тіні в кутках (А. Головко); Ось хворостянка, йтеж віконце, і в хату двері без сіней (В.Сосюра).

Також. 1. присл. Так само, таким же чином. Біля мосту Тимка наздогнав Гаврило, що також ішов з обіду на жнива (Григорій Тютюнник); Учора також, як усіма цими днями, ми вирядилися в мандрівку (Ю.Яновський).

2. присл. Разом з тим, одночасно. — Так вона в кожнім листі і мені привіт передавала. Також називала... сином (О.Гончар).

3. спол. (переважно в сполученні з а). Вживається для приєднання однорідних членів речення або цілих речень у значенні "крім того, разом з тим". Спілка дуже прохає Вас, коли Ви згодитесь з її проектом, прислати їй свою фотографію, а також питає, чи не схотіли б Ви одкрити свій псевдонім? (М.Коцюбинський).

ТЕЗАВРАЦІЯ, -ї, ор. -єю, ТЕЗАВРУВАННЯ. Приватне накопичення золота як скарбу.

ТЕЗАУРУС, -а. Словник, що подає лексичний склад мови в повному обсязі; в інформатиці — повний систематизований набір даних у будь-якій сфері знання, який дозволяє людині або обчислювальній машині орієнтуватися в ній.

...ТЕКА. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "сховище": фільмотека.

ТЕК

ТЕКСТОВИЙ - ТЕКСТУАЛЬНИЙ

Текстовий. Який стосується тексту: текстове оточення, текстові варіанти.

Текстуальний. 1. Те саме, що текстовий: текстуальна точність, текс-туальні варіанти, текстуальні синоніми.

2. Який точно відтворює певний текст; дослівний: текстуальний переклад.

ТЕЛЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову телевізійний, а також означає "який діє на далеку відстань або здійснюється на відстані"; пишеться разом: телефільм, телемайстерня, телеоб'єктив, телерепортаж:.

ТЕКСТУРА. Особливості будови твердої речовини, зумовлені розташуванням її складових частин (кристалів тощо).

ТЕКТОНІЧНИЙ. Пов'язаний з рухами й деформаціями земної кори, є їхнім результатом: тектонічні явища, тектонічні процеси, тектонічна карта.

ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ - ТЕЛЕВІЗОРНИЙ

Телевізійний. Який стосується телебачення, призначений для нього або здійснюється за його допомогою. Вж. зі сл.: журнал, клуб, коментар, оператор, репортаж:, спектакль, турнір, фестиваль, фільм, центр, апаратура, вежа, компанія, передача, програма, станція, студія, щогла, ательє, зображення.

Телевізорний. Який стосується телевізора як предмета, приладу; який виготовляє телевізори: телевізорний екран, телевізорна упаковка, телевізорний завод.

ТЕЛЕКС. 1. р. -у. Міжнародна мережа абонентського телеграфування: передати по телексу (телексом).

2. р. -а. Апарат для такого телеграфування: ввімкнути телекс.

3. р. -у. Текст повідомлення, одержаний по такому апарату: одержати телекс.

4. р. -а. Номер абонента такої мережі.

Пох. телексний.

ТЕЛЕТАЙП, -а. Телеграфний апарат з клавіатурою, який, приймаючи, автоматично записує повідомлення літерами. Пох.: телетайпний, телетайпіст. У скл. сл. телетайпограма.

ТЕЛЕТАЙПСЕТЕР, -а. Пристрій, що дозволяє кодувати текст на перфорованій стрічці, передавати код лініями телеграфного зв'язку або по радіо і використовувати його для автоматичного керування роботою набірної машини.

ТЕЛЕФАКС - ФАКС

Телефакс. 1. р. -у. Система фототелеграфних приладів для передавання й відтворення графічної інформації — нерухомого зображення тексту, таблиць, креслень, схем, графіків, фотографій тощо.

2. р. -а. Апарат з друкувальним пристроєм для здійснення такого зв'язку.

3. р. -а. Номер абонента такого зв'язку.

4. р. -у. Інформація, яку передають за допомогою такого зв'язку.

Факс. 1. р. -у. Те саме, що телефакс 1.

2. р. -а. Те саме, що телефакс 2.

3. р. -у. Копія, одержана за допомогою телефаксу.

ТЕР

ТЕЛЕФОНІЗУВАТИ - ТЕЛЕФОНУВАТИ

Телефонізувати, -ую, -уєш, недок. і док. Встановлювати телефонний зв'язок: телефонізувати весь район.

Телефонувати, недок. і док. Викликати по телефону, повідомляти телефоном.

ТЕЛУР - ТЕЛУРІЙ

Телур, -у. Крихкий метал сріблясто-сірого кольору.

Телурій, -я, ор. -єм. Прилад, який наочно зображує рух Землі навколо Сонця.

ТЕМА - ТЕМАТИКА

Тема. Коло життєвих явищ, подій тощо, які становлять зміст твору, наукового дослідження, розмови і т. ін.: соціальна тема, цікава тема, твір на сучасну тему.

Тематика. Сукупність тем: тематика наукових досліджень, історична тематика, багатство тематики.

ТЕМНИТИ - ТЕМНІТИ - ТЕМНІШАТИ

Темнити, -ню, -нйш, перех. розм. Робити щось темним, малопомітним. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Н.Рибак).

Темніти, неперех. Ставати темним, темнішим, сутеніти тощо; виділятися темним кольором, видніти ся (про щось темне). Сніг темнів, осідав (Панас Мирний); Борис мовчав. Коли починає отак мовчати, обличчя його, Наталка це знає, темніє і стає непроникне (Вал. Шевчук); Сірий шлях зробивсь чорним і виразно темніє серед хлібів (В.Винниченко); Де-не-де темніють кущики комишів (О.Гончар).

Темнішати. Ставати темнішим; вечоріти, сутеніти. Надворі темнішає й

24 — 4-2287 З

темнішає (А.Кримський); Круг мене все більше темнішала мла (О.Олесь); Володимир іронічно посміхається, потім очі його темнішають, до нього повертається гнів (О.Довженко).

ТЕНЗИМЕТР - ТЕНЗОМЕТР

Тензиметр, -а. Прилад для вимірювання насиченої пари.

Тензометр, -а. Прилад для вимірювання деформацій, спричинених механічними напруженнями у твердих тілах.

ТЕНЗИМЕТРІЯ - ТЕНЗОМЕТРІЯ

Тензиметрія, -ї, ор. -єю. Вимірювання тиску пари.

Тензометрія. Вимірювання деформацій у твердих тілах.

тензометр див. тензиметр.

тензометрія див. тензиметрія.

ТЕПЛИЦЯ - ОРАНЖЕРЕЯ

Теплиця, -і, ор. -ею. Засклене опалюване приміщення для вирощування ранніх або південних рослин, а також розсади.

Оранжерея, -ї, ор. -єю. Засклене приміщення для вирощування або перезимівлі південних вічнозелених рослин; на відміну від теплиці оранжерея не завжди опалюється.

терарій, тераріум див. віварій.

ТЕРАТОЛОГІЯ, -і, ор. -ією. Наука, що вивчає виродження й вади рослин, тварин і людини.

ТЕРЕЗИ, -ів, мн. Важільні ваги.

ТЕРЕН - ТЕРЕН

Терен, терну. Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди; плоди цієї рослини. Плаче козак: шляхи биті Заросли тернами (Т.Шевченко); — Тату, завтра я з Левком думаю піти в ліс по терен

ТЕР

(М.Стельмах); Блищали чорні, як терен, очі (І.Нечуй-Левицький).

Терен, терену. Місцевість, територія, а також переносно. Нагоничі швидко означували терен, куди заблукав вовк, прапорцями (П.Загребель-ний).

...ТЕРІЙ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна людина": анхітерій, пелео-терій.

ТЕРМЕНОЛ - ТЕРМІНАЛ

Терменол, -у. Магнітно-м'який сплав на основі заліза.

Термінал. 1. р. -а. Пристрій для введення інформації в обчислювальну систему і виведення інформації з неї.

2. р. -у. Частина порту, де обробляються контейнерні й пакетовані вантажі, перевантажують нафту тощо.

../ГЕРМИ,...ТЕРМІЯ,...ТЕРМ-НИЙ. Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв'язок з поняттями "тепло", "жар": ізотерми, гіпотермія, пойкілотермний.

термінал див. терменол.

ТЕРМІТНИЙ, ТЕРМІТОВИЙ -ТЕРМІЧНИЙ

Термітний¹, термітовий. Який містить речовину терміт; який здійснюється за допомогою терміту: термітна суміш, термітна бомба, термітне зварювання.

Термітний². Прикм. від назви комахи терміт.

Термічний. Пов'язаний з використанням тепла; тепловий: термічна дія струму, термічний спосіб сушіння зерна, термічна піч.

...термія,...термний див. ...терми.

ТЕРМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям

"температура", "тепло"; пишеться разом: термобарокамера, термобатарея, термоводолікування, термограф, термострічка, термоядерний.

ТЕРНОВИЙ¹. Прикм. від терен; темно-синій: тернові ягоди, тернові колючки, терновий вінок, терновий байрак. Маляренкова — маленька, з терновими очима (Г.Косинка); Сніги вилискували на сонці, сліпили очі, далекі байраки огорталися терновою синявою (Григорій Тютюнник).

ТЕРНОВИЙ². Пошитий з шерстяної тканини терно, переважно чорного кольору, схожої на кашемір. Вона була в чорній з квіточками по краях терновій хустці (М.Олійник).

ТЕРОРИСТИЧНИЙ - ТЕРОРИСТСЬКИЙ

Терористичний. Який стосується терору, тероризму: терористична диктатура, терористичний акт, терористичні методи боротьби.

Терористський. Який стосується терориста; який складається з терористів: терористська група.

терпимий див. терплячий.

ТЕРПЛЯЧ