Вати) перешкоди, усувати (усовувати) вартових

В усіх інших значеннях усувати, усовувати вживаються паралельно зі всувати, всовувати.

усуміш див. всуміш.

УТВЕРДЖУВАТИ - ЗАТВЕР­ДЖУВАТИ

Утверджувати, -ую, -уєш, утверди­ти, -джу, -диш. Установлюючи щось, робити міцним, непорушним: утвер­джувати (утвердити) владу, утвер­джувати реалізм у літературі, утвер­джувати (утвердити) себе.

Затверджувати¹, затвердити. Схва­лювати що-небудь; узаконювати щось; визнавати законним призначення ко­гось на якусь посаду, роботу: затвер­джувати, затвердити проект, за­твердити порядок денний. Пох.: за­тверджений, затвердження.

Затверджувати², затвердити, -джу, -дйш. Завчати: затвердити таблицю множення. Пох. затверджений.

УТИЛІЗАЦІЯ, -і, ор. -єю. Доціль­не використання, застосування чого- небудь; переробка: утилізація відхо­дів виробництва, утилізація відходів тепла.

УТИЛІТАРИЗМ, -у. 1. Напрям в етиці, який визнає користь чи зиск критерієм моральності.

2. Вузький практицизм, прагнення мати з усього безпосередню мате­ріальну вигоду; дріб'язковий практи­цизм.

УТИЛІТАРНИЙ. Пройнятий дріб'­язковим практицизмом; вузькопрак­тичний: утилітарні погляди, утилітар­ний підхід до справи, утилітарні знання, утилітарне значення, утилітарне став­лення до життя. Пох. утилітарність.

УЯВ

УТИСКУВАТИ, УТИСКАТИ -ВТИСКУВАТИ, ВТИСКАТИ

Утискувати, -ую, -уєш, утискати. Насильно, несправедливо обмежувати чиїсь права та дії, піддавати утиску.

В усіх інших значеннях утискува­ти, утискати вживаються паралельно зі втискувати, втискати.

утілювати див. запроваджувати.

утім — у тім див. втім.

УТОПІЗМ, -у. Утопічні погляди, теорії; нездійсненність планів.

УТОПІЯ, -ї, ор. -єю. Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не ґрунтується на науковому розумінні об'єктивних за­кономірностей суспільного розвитку; фантазія, нездійсненна мрія тощо.

утори див. втора.

утретє — у третє див. втретє.

утримувати див. стримувати.

утричі див. втричі.

утроє — у троє див. втроє.

утрьох — у трьох див. втрьох.

УФОЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Галузь знань, яка вивчає нерозпізнані літаю­чі об'єкти і пов'язані з ними явища.

учвал див. вчвал.

УЧЕНЬ - ШКОЛЯР

Учень, учня, ор. учнем. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спе­ціалізованій школі, хто навчається певному фаху, ремеслу: учні старших класів, вчителі та учні, учень морської школи.

2. Послідовник чиїхось поглядів, учення.

Школяр, -а, ор. -ем. 1. Учень за­гальноосвітньої школи: школярі схо­дились до школи.

2. перен. розм. Доросла людина, яка поведінкою, вчинками нагадує ди­тину.

учетверо — у четверо див. вчетверо.

учитель див. педагог.

учотирьох — у чотирьох див. вчоти­рьох.

ушестеро — у шестеро див. вшестеро.

ушістьох — у шістьох див. вшістьох.

УШКбДЖУВАТИ, -ую, -уєш, УШКбДИТИ, -джу, -диш. 1. Завда­вати шкоди; ранити, уражати тощо: ушкоджувати (ушкодити) руку, ушко­джувати (ушкодити) очі.

2. Робити непридатним для корис­тування; псувати, ламати: шкідники ушкоджують рослини. Підкидали [кон­куренти] огонь у його магазини, ушко­джували його апарати (І.Франко).

Пох.: ушкоджений, ушкодження, ушкоджуватися.

УШУ, невідм., с. Традиційне ки­тайське військове мистецтво, яке в своїй основі має філософські, етичні та психофізичні аспекти; ушу являє собою набір специфічних фізичних вправ, що включають прийоми бою з різними видами зброї і без неї.

УЯВА - УЯВЛЕННЯ

Уява. Здатність уявляти — змальо­вувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості; фантазу­вання. Вж. зі сл.: багата, буйна, дитя­ча, дитини, збуджена, мимовільна, по­етична, творча, художня, убога, хво­ра, людини, письменника; плід уяви, си­ла уяви, залишитися в уяві, спливати в уяві. — Стійте, стійте, давні чари, Хай в уяві щастя г/?дє/(Г.Чупринка); З оповідання Марти він змалював у своїй уяві образ лагідної, терпеливої, пасив­ної дівчини (БЛепкий); Ридання стру­снули її тілом, а в уяві випливло усміх­нене Романове лице (Вал. Шевчук).

Уявлення. Знання, розуміння чо­гось. Вж. зі сл.: викривлене, загальне,

УЯВ

наше, неточне, повне, помилкове, пра­вильне, релігійне, слабе, чітке, про мис­тецтво, про письменника, про розви­ток суспільства; давати уявлення, збе­рігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення.

УЯВНИЙ. Який не існує в дійсно­сті, а створений уявою, в уяві: уявне

задоволення. Імператор Іоанн був задо­волений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, нагороду (С.Скляренко); Го­ворила [Зоня] до своїх уявних слухачів (Ірина Вільде); Зрештою, між уявним і дійсним завжди існуватиме якась не­відповідність (Н. Рибак).

ф

Ф (еф). Як назва літери вживається в с. р.: початкове ф\ як назва звука вживається в ч. р.: твердий ф.

ФАБРИКА - ЗАВОД

Фабрика. Промислове підприємс­тво з механізованими процесами ви­робництва, яке випускає переважно товари легкої та харчової промисло­вості. Вж. зі сл.: бавовнопрядильна, кондитерська, взуттєва, меблева, па­перова, прядильно-ткацька, рукавична, сірникова, стрічкоткацька, суконна, текстильна, ткацька, трикотажна, тютюнова, шоколадна. У скл. сл.: птахофабрика (велике підприємство, яке постачає продукти птахівництва); фабрика-кухня (велике підприємство з механізованим приготуванням страв). Пох. фабричний.

Завод, -у. 1. Велике промислове підприємство з механізованими про­цесами виробництва, яке випускає переважно товари важкої промисло­вості. Вж. зі сл.: асфальтовий, бетон­ний, вагоноремонтний, газовий, елект­ромеханічний, комбікормовий, консерв­ний, металургійний, пивоварний, про­тезний, силікатний, содовий, суднобу­дівний, телевізорний, трубний, турбін­ний, хіміко-фармацевтичний, хімічний,

цегельний, цукровий, шинний, завод ме-талоконструкцій. У скл. сл.: авіаза­вод, автозавод, верстатозавод, радіоза­вод, спиртозавод, хлібозавод, завод-ав-томат, завод-гігант, завод-експортер.

2. Підприємство для розведення породистих та племінних тварин: кін­ний завод, рибоводний завод, устрич­ний завод.

Пох. заводський.

ФАБРИКАТ, -у. Готовий фабрич­ний виріб, завершений продукт ви­робництва, придатний для споживан­ня без додаткової обробки.

...ФАГ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "який поїдає", "який поглинає": бактеріо­фаг, ентомофаг.

...ФАГІЯ. Кінцева частина склад­них слів, що вказує на зв'язок з по­няттям "ковтання": аерофагія, антро­пофагія.

ФАТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "по­їдання, пожирання", "який стосуєть­ся бактеріофага"; пишеться разом: фагоцити, фагодіагностика, фагопро­філактика.

ФАЗО... Перша частина складних слів, що відповідає слову фазовий;

ФАН

пишеться разом: фазоамплітудний, фа-зовимірювання, фазокомпенсатор, фа­зометр.

ФАЙ, фаю, ор. фаєм. Щільна шов­кова або бавовняна тканина з тон­кими поперечними рубчиками.

ФАЙЛ, -у. Цілісна сукупність да­них у зовнішній пам'яті комп'ютера, що має власну назву і яку розгляда­ють у процесі передавання й обробки інформації як єдине ціле.

факс див. телефакс.

ФАКСИМІЛЕ, невідм., с. 1. Точне відтворення яким-небудь чином ру­копису, документа, чийогось підпису.

2. Точне відтворення картини за допомогою фотомеханічної репроду­кції; факсимільна репродукція.

ФАКТ - ФАКТОР - ФАКТАЖ

Факт, -у. Дійсна, невигадана по­дія, явище, приклад; те, що служить підтвердженням якогось положення, висновку: неспростовний факт, оче­видний факт, історичний факт, ана­лізувати факти.

Фактор, -а. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища; чинник: важливий фактор, моральний фактор, фактор стабілізації.

Фактаж, -у. Сукупність фактів.

ФАКТОРИНГ, -у. Різновид торго­вельно-комісійної операції, який по­єднується з кредитуванням обігового капіталу клієнта; включає інкасуван­ня дебіторської заборгованості клієн­та, кредитування й гарантію від кре­дитних та валютних ризиків.

ФАЛЬСИФІКАТ, -у. Підробка, підроблений продукт, виріб.

ФАЛЬСТАРТ, -у. Передчасно взя­тий старт кимсь із учасників змагання.

ФАНАТИЗМ - ФАНАТИЧНІСТЬ

Фанатизм, -у. Сліпа відданість своїй вірі й нетерпимість до інших віру-

вань; надзвичайна відданість якимсь ідеям, поглядам.

Фанатичність, -ності, ор. -ністю. Властивість фанатичного: фанатич­ність переконань.

ФАНЕРОЗбЙ, -ю, ор. -єм. Най­більший етап геологічної історії, що охоплює палеозойську, мезозойську, кайнозойську ери.

ФАНТАЗУВАННЯ - ФАНТАЗЕР­СТВО

Фантазування, р. мн. -ань. Дія за знач, фантазувати. Він любив Федорове фантазування, знав, що мрійність, то, можливо, єдине багатство й радість його друга (Ю.Збанацький).

Фантазерство. Захопленість фанта­зіями, схильність до фантазування: небезпечне фантазерство.

ФАНТАСТИКА - ФАНТАСТИЧ­НІСТЬ

Фантастика. 1. Поняття, образи, створені уявою, що не відповідають дійсності; жанр літератури, пов'яза­ний з цими явищами: наукова фанта­стика.

2. Щось вигадане, нереальне, по­в'язане з фантазією.

Фантастичність, -ності, ор. -ністю. Властивість фантастичного; наяв­ність фантастики в чомусь: фантас­тичність фабули, колорит фантасти­чності.

ФАНТОМ. 1. р. -у. Щось нереаль­не, що існує лише в уяві; ілюзія; при­вид. Понад голови люду того Йдуть всесвітні бурі, Панства, царства встають і падуть, Мов фантоми пону­рі (М.Вороний); Туга за фантомом щастя — се щастя. Досягнення прино­сять розчарування (У.Кравченко).

2. р. -а. Модель людського чи тва­ринного тіла або частини тіла нату-

ФАР

рального розміру, що служить наоч­ним приладдям у навчальному закла­ді, є експонатом у музеї тощо.

фарба див. барва.

ФАРБО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову фарба; пишеться разом: фарборозпилювач.

ФАРМАЦІЯ, ФАРМАЦЕВТИ­КА - ФАРМАКОЛОГІЯ

Фармація, -ї, ор. -єю, фармацевти­ка. Наука, що вивчає питання добу­вання, обробки, виготовлення, стан­дартизації, зберігання та відпускання лікарських засобів: експериментальна фармація (фармацевтика).

Фармакологія. Наука, що вивчає дію ліків на організм і встановлює методи й принципи їх застосування.

ФАРСІ, невідм., ж. Одна з ірансь­ких мов, поширена в Ірані, Афганіс­тані, Пакистані, Індії, Іраку, Об'єд­наних Арабських Еміратах, у країнах Закавказзя та Середньої Азії; перська мова.

ФАРФОР - ФАЯНС

Фарфор, -у. 1. Мінеральна маса із суміші каоліну, пластичної глини, кварцу та польового шпату (переваж­но білого кольору), яка використову­ється для виготовлення тонкого по­суду, виробів декоративного та при­кладного характеру, ізоляційних ма­теріалів тощо: ваза з фарфору, сервіз із китайського фарфору.

2. збірн. Вироби з такої маси: коле­кція старовинного фарфору, севрський фарфор.

Пох. фарфбровий {фарфорове виро­бництво, фарфоровий сервіз).

Фаянс, -у. 1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішкою гіпсу та інших речовин, яка викорис-

товується для виготовлення кераміч­ного посуду, статуеток тощо: чашки з фаянсу.

2. збірн. Вироби з такої маси, обпа­лені й покриті поливою.

Пох. фаянсовий (фаянсова маса, фаянсовий завод, фаянсовий посуд).

ФАС¹, -у. Лицьовий бік, вид спе­реду; прямолінійна ділянка фортеч­ної огорожі або польового укріплен­ня з певним напрямом вогню.

ФАС², -у. Різновид комерційних умов постачання та оплати товарів у міжнародній торгівлі при морському й річковому їх транспортуванні.

ФАСбННИЙ - ФАСОНИСТИЙ

Фасонний. Зроблений за фасоном (зразком); пов'язаний з виготовлен­ням виробів за певним зразком; який має складну конфігурацію (про тка­нину): фасонні різці, фасонні роботи, фасонна тафта.

Фасонистий, розм. 1. Гарного, мод­ного фасону: фасонистий одяг.

2. Якому притаманні показний шик, франтуватість: фасонистий хло­пець.

ФАТАЛЬНИЙ - ФАТАЛІСТИЧ­НИЙ

Фатальний. 1. Неминучий, невід­воротний; який виражає прирече­ність, покірність долі, нещастю тощо: фатальна зумовленість, фатальна не­минучість, фатальні очі.

2. Який зумовлює характер (пере­важно негативний, небажаний) на­ступних дій тощо: фатальний вплив, фатальна зустріч.

3. Згубний: фатальне кохання, фа­тальний збіг обставин, фатальний кі­нець.

Фаталістичний. Який стосується фаталізму, грунтується на фаталізмі:

ФІГ

фаталістична покірність долі, фата­лістична концепція.

ФАТА-МОРҐАНА, фата-моргани. Складний міраж, при якому зобра­ження наземних предметів (озера, го­ри, дерева тощо) за горизонтом зде­більшого спотворені, мінливі; марево.

ФАТОМ - ФАТУМ

Фатом, -а. Одиниця довжини в ан­глійській системі мір, що дорівнює шістьом англійським футам (1,8288 м).

Фатум, -у. Наперед визначена, не­відворотна доля; неминучість.

ФАУНА - ФЛОРА

Фауна. Сукупність тварин, що на­селяють (або населяли колись) певну територію; тваринний світ.

Флора. Сукупність видів рослин, що ростуть (або росли колись) на пе­вній території; рослинний світ.

ФЕДЕРАТИВНИЙ - ФЕДЕ­РАЛЬНИЙ - ФЕДЕРАЛІСТСЬКИЙ

Федеративний. 1. Який являє со­бою федерацію (державне об'єднан­ня): федеративний лад, федеративна держава.

2. Який стосується федерації — спілки товариств, організацій тощо: федеративні профспілки, на федерати­вних засадах.

Федеральний. І. Загальнодержав­ний (стосовно деяких держав): феде­ральний канцлер (у ФРН, Австрії), Фе­деральне бюро розслідувань (в США).

2. рідше. Те саме, що федератив­ний 1.

Федералістський. Який стосується федералістів, федералізму: федера­лістські погляди, федералістські спря­мування.

ФЕНОМЕН - НбУМЕН

Феномен, -а. У філософії — явище, в якому спостерігається суть чого-не-

будь; рідкісне, єдине у своєму роді явище або видатна, виняткова люди­на: феномен довголіття, психологічний феномен, феномен людської стійкості. Пох.: феноменальний (феноменальний слух, феноменальна людина), феноме­налістичний.

Ноумен, -а. У філософії — те, що осягається тільки розумом; те, що нібито перебуває по той бік явищ і становить непізнаванну сутність; "річ у собі". Пох. ноуменальний.

ФЕНОМЕНАЛІЗМ, -у. Вчення, що визнає об'єктом пізнання явища і заперечує можливість пізнання сут­ності речей.

ФЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "за­лізо", "залізистий"; пишеться разом: феромагнетизм, феромарганець.

ФІГУРАЛЬНИЙ - ФІГУРНИЙ

Фігуральний, лінгв. Який має бага­то особливих форм, стилістичних прийомів, словесних зворотів, що ви­користовуються для підсилення ви­разності мови: фігуральний вислів, фігуральна мова.

Фігурний. 1. Зроблений, виготов­лений у формі якоїсь тварини, росли­ни, візерунка тощо; який має складну форму або призначений для надання чому-небудь такої форми: фігурний орнамент, фігурний різець, фігурне зо­браження, фігурні дужки (у мовознав­стві).

2. Який виконується фігурами, комплексом рухів; призначений для виконання чогось фігурами: фігурні танці, фігурне плавання, фігурне ка­тання, фігурний політ.

ФІГУРАНТ - ФІГУРИСТ

Фігурант, -а. 1. У балеті — танців­ник, який виступає в кордебалеті.

ФІГ

2. Актор, який виконує ролі без слів; статист.

Пох.: фігурантка, фігурантський.

Фігурист, -а. Спортсмен, що зай­мається фігурним ковзанням або вза­галі виконує якісь вправи з фігурами. Пох.: фігуристка, фігурйстський.

фігурний див. фігуральний.

фієста див. сієста.

ФІЗ... Перша частина складних слів, що відповідає слову фізичний; пишеться разом: фізкабінет, фізпідго-товка.

ФІЗИКО-... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "який стосується фізики, пов'язаний з фізикою"; пишеться через дефіс: фізико-географічний, фізико-матема-тичний, фізико-хімічний.

ФІЗІО... Перша частина складних слів, що вказує на належність до при­роди; пишеться разом: фізіотерапія, фізіотерапевт.

ФІЗІОНбМІКА. Мистецтво ви­значати за зовнішнім виглядом і мімікою обличчя внутрішні власти­вості, психічний стан людини; вчен­ня про зв'язок психічного стану лю­дини з рухами, мімікою обличчя.

...ФІКАЦІЯ. Кінцева частина складних слів, що означає здійсню­вання, втілювання: газифікація, ра­діофікація.

...ФІН. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "при­хильник", "шанувальник": бібліофіл, слов янофіл.

ФІЛЕ¹, невідм., с. 1. Найвищий сорт м'яса із середньої частини хреб­та туші; полядвиця.

2. Шматок риби або м'яса свійсь­кої птиці або дичини, очищений від кісток.

ФІЛЕ², невідм., с. Ажурне в'язан­ня; виріб, виготовлений таким спосо­бом; вишивка на сітчастій тканині з ниток.

...ФІЛІЯ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "схильність", "нахил", "любов до чо­гось": анемофілія.

ФІНВАЛ, -а. Велика морська тва­рина з підряду беззубих китів; оселед­цевий кит.

ФІНИ - ФІНЛЯНДЦІ

Фіни, -ів, мн. (одн. фін, -а). Народ, що становить основне населення Фін­ляндії. Пох. фінський.

Фінляндці, -ів, мн. (одн. фінлян­дець, -дця). Мешканець Фінляндії. Пох. фінляндський.

ФІСКАЛЬНИЙ. Який стосується державної скарбниці: фіскальна по­літика, фіскальні доходи.

...ФЇТ. Кінцева частина складних слів, що вказує на належність до рос­лин: ксерофіт, спорофіт.

ФІТО... Перша частина складних слів, що вказує на зв'язок з поняттям "рослина"; пишеться разом: фіто­планктон, фітотерапія, фітофено-логія.

ФІТОЦЕНОЗ, -у. Історична су­купність видів рослин у природі, що перебувають у тісній взаємодії між собою та з умовами середовища.

ФЛАНЕЛЕВИЙ - ФЛАНЕЛЬ­НИЙ

Фланелевий. Який стосується фла­нелі, вироблений з фланелі: фланеле­ве виробництво, фланелевий халат.

Фланельний. Призначений для фланелі, для виготовлення її: флане­льний склад, фланельний цех.

ФОР

ФЛЕШ - ФЛІШ

Флеш¹, -і, ор. -шшю. У старих ар­міях — польове укріплення у вигляді прямого кута.

Флеш², -і, ор. -шшю. Верхівка мо­лодого пагона чайного дерева.

Фліш, -у, ор. -ем. Потужні товщі осадових гірських порід (морських відкладів), які чергуються між собою в певній послідовності.

флора див. фауна.

ФЛОТ - ФЛОТИЛІЯ

Флот, -у. 1. Сукупність суден од­накового призначення або певного типу, належності, району плавання тощо: торговельний флот, підводний флот, Чорноморський флот.

2. Сукупність літальних апаратів певного призначення: повітряний флот, військовий флот, цивільний флот.

Флотилія, -ї, ор. -єю. З'єднання промислових, спортивних, експеди­ційних або військових суден; багато човнів, суден: військова флотилія, Дніпровська флотилія, флотилія підво­дних човнів, флотилія яхт.

...ФОБ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "нетер­пимий", "супротивник": слов'янофоб, термофоб.

...ФОБІЯ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "нетерпимість", "боязнь": гідрофобія.

ФОЛЬКЛОРНИЙ - ФОЛЬКЛО­РИСТИЧНИЙ

Фольклорний. Який стосується фольклору — усної народної творчос­ті: фольклорний матеріал, фольклорний твір, фольклорні багатства, фольклор­на експедиція.

Фольклористичний. Який стосуєть­ся фольклористики — науки про фольклор: фольклористичне видання, фольклористична діяльність, фолькло­ристична експедиція.

фон див. тло.

...ФОН. Кінцева частина складних слів, що вказує на зв'язок з поняттям "звук": диктофон, таксофон.

...ФОНЇЯ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "звучання": поліфонія, стереофонія.

ФОНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "звук"; пишеться разом: фонометр, фономет­рія.

...ФОР. Друга частина складних слів, що означає "той, що несе": семафор.

ФОРИНТ, -а. Грошова одиниця Угорщини, що дорівнює 100 філерам.

ФОРМАЛІЗМ - ФОРМАЛІСТИ­КА - ФОРМАЛІСТИЧНІСТЬ

Формалізм, -у. 1. Дотримання зов­нішньої форми в чомусь на шкоду су­ті справи; формальне ставлення до чогось: наслідки формалізму, прояви формалізму.

2. Ідеалістичний напрям у мистец­тві й науці, що надає значення формі у відриві від практики: формалізм в іс­торіографії.

Формалістика, розм. 1. Формальне ставлення до справи: дріб'язкова фор­малістика.

2. Дотримання зовнішніх фор­мальностей.

Формалістичність, -ності, ор. -ніс-тю. Властивість формалістичного: формалістичність напрямів (течій).

ФОРМАЛІСТИЧНИЙ - ФОР­МАЛЬНИЙ - ФОРМАЛІСТСЬКИЙ

Формалістичний. Який стосується формалізму: формалістичне навчання, формалістичне ставлення до справи, формалістична теорія.

Формальний. Який стосується фор­ми, зумовлений формою тощо; прой-

ФОР

нятий ідеями формалізму і т. ін.: фор­мальна логіка, формальна освіта, фор­мальне ставлення до роботи, формаль­на підстава, формальний прийом.

Формалістський. Властивий фор­малістові, формалізму: формалістсь­кий підхід.

формалістичність див. формалізм.

формальний — формалістський див. формалістичний.

ФОРМАНТ - ФОРМАНТА

Формант, -а. Частина слова, яка служить для словотворення й слово­зміни; афікс.

Форманта. 1. Призвук, який надає звучанню певного тембру.

2. Те саме, що формант.

ФОРС-МАЖОР, -у. Надзвичайні непередбачувані обставини, через які виконання зобов'язань однією із сторін, що уклала угоду (контракт, до­говір), стає повністю або частково неможливим. Пох. форс-мажбрний.

ФОРСУВАТИ - ФОРСЙТИ

Форсувати, -ую, -уєш. Прискорю­вати розвиток чогось, посилення чо­го-небудь; у військовій справі — до­лати природну перешкоду на місце­вості: форсувати підготовку, форсувати процес, форсувати справу, форсувати голос, форсувати водні рубежі.

Форсйти, форшу, форсйш, розм. Виставляти напоказ що-небудь, праг­нути вразити чимось (одягом, мане­рами). Була осінь, солом'яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчу­вали останніми (Ю.Смолич).

ФОРТЕПІАНО, ФОРТЕП'ЯНО -РОЯЛЬ - ПІАНІНО

Фортепіано, фортеп'яно, невідм., с. Струнний ударно-клавішний музич-

ний інструмент, сучасними видами якого є рояль і піаніно.

Рояль, -я, ор. -ем. Різновид форте­піано — інструмент з горизонтально розташованими струнами й корпусом крилоподібної форми.

Піаніно, невідм., с. Різновид форте­піано, що має форму високого ящика з вертикально розташованими стру­нами.

ФбРУМ, -у. 1. іст. Майдан в Ста­родавньому Римі, де зосереджувалось усе суспільне життя міста.

2. Широкі представницькі збори; з'їзд.

ФОСФАТ - ФОСФІД - ФОС­ФІН - ФОСФІТ

Фосфат, -у. Сіль фосфорної кис­лоти; застосовується як добриво й мийні засоби, використовується в харчовій промисловості.

Фосфід, -у. Сполука фосфору з ме­талом; деякі з цих сполук використо­вуються як напівпровідники.

Фосфін, -у. Фосфористий водень — безбарвний газ з неприємним запа­хом.

Фосфіт, -у. Сіль та ефір фосфорис­тої кислоти.

ФОТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову фотографіч­ний і поняттям "той, що діє за допо­могою світла", "заснований на дії світла"; пишеться разом: фотовис­тавка, фотодокумент, фотоіонізація, фотокерування.

ФРАКТУРА. 1. У медицині — пе­релом.

2. Один з видів готичного шрифту; почерк готичного малюнка.

ФРАНКО-... (ФРАНКО...) - ФРА­НЦУЗЬКО-...

Франко-... (франко...)¹. Перша ча­стина складних слів, що означає

ФУН

"який стосується Франції, францу­зів". Коли ця частина сурядна з дру­гою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: франко-пруська війна, франко-американські відносини. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пише­ться разом: франкомовний.

Франко-...². Перша частина склад­них слів, що вказує на торговельну угоду, за якою в ціну товару включа­ють витрати на його вантаження, транспортування, а іноді й страхуван­ня; пишеться через дефіс: франко-ва­гон, франко-склад, франко-станція.

Французько-... Те саме, що фран­ко-...¹, але переважно вживається стосовно французької мови; пишеть­ся через дефіс: французько-українсь­кий словник.

ФРАХТ, -у. Плата за транспорту­вання або використання судна (літака) для перевезень вантажів чи пасажирів. Пох. фрахтовий.

ФРАХТУВАТИ, -ую, -уєш. Найма­ти судно (літак) для перевезення вантажів або пасажирів. Пох.: фрах­тований, фрахтування.

ФРЕЙЛЕЙН - ФРЕЙЛІНА -ФРЕКЕН

Фрейлейн, невідм., ж. Звертання до дівчини або форма ввічливого на­гадування про неї в німців та деяких інших народів; уживається також ра­зом з ім'ям та прізвищем.

Фрейліна. Дівчина чи жінка арис­тократичного походження, яка пере­буває в почті цариці, королеви, при­нцеси тощо.

Фрекен, невідм., ж. Звертання до дівчини або форма ввічливого нага­дування про неї в скандинавських краї­нах; уживається також разом з ім'ям та прізвищем.

26 — 4-2287 4

ФРИСТАЙЛ, -у. Вид гірськолиж­ного спорту — швидкісний спуск на лижах горбкуватою трасою, спуск з виконанням різноманітних фігур, стрибки з двометрового трампліну з виконанням сальто, піруетів.

ФРОНТАЛЬНИЙ - ФРОНТО­ВИЙ

Фронтальний. 1. Який знаходиться на передній стороні чого-небудь; спрямований у бік фронту; лобовий, звернений обличчям до глядача: фронтальний бік будинку, фронтальна стіна, фронтальна атака, фронтальна композиція.

2. перен. Який поширюється на всіх; загальний: фронтальне опиту­вання, фронтальна перепідготовка.

Фронтовий. Який діє, відбувається, перебуває, виникає на фронті, у во­єнній обстановці; призначений, ха­рактерний для фронту; з яким пов'я­зане перебування на фронті. Вж. зі сл.: укріплення, дружба, дороги, жит­тя, роки, спогади, газета, пісня, кіно­оператор, пригоди.

ФУНГІЦИД - ФУНГЩИДЙН

Фунгіцид, -у. Хімічна отруйна ре­човина, що застосовується для боро­тьби з грибковими, бактеріальними, вірусними і т. ін. хворобами рослин.

Фунгіцидин, -у. Лікарський препа­рат ністатин.

ФУНДАТОР, -а. Засновник, орга­нізатор, основоположник чогось.

ФУНТ¹, -а. Давня міра маси, що дорівнювала в Англії, Бельгії 456,6 г, в Україні і Росії — 409,5 г.

ФУНТ², -а. Грошова одиниця в де­яких країнах: англійський фунт (фунт стерлінгів), єгипетський фунт, ірланд­ський фунт.

ФУТ

ФУТ, -а. Одиниця довжини в де­яких країнах, яка дорівнює 12 дюй­мам (від 28,3 до 32,48 см).

ФУТУРИСТСЬКИЙ - ФУТУРИ­СТИЧНИЙ

Футуристський. Який стосуєть­ся футуриста, футуризму: футури-

X (ха). Як назва літери вживається в с. р.: мале х; як назва звука вжива­ється в ч. р.: пом'якшений х.

ХАДЖ-ХАДЖІ

Хадж, -у. Паломництво до Мекки і Медіни.

Хаджі, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.

ХАЛІФ, -а, КАЛІФ, -а. У деяких мусульманських країнах — титул феодального правителя, що об'єднує світську владу з духовною. У словосп. халіф (каліф) на годину.

ХАМІТИ, -ів, мн. (одн. хаміт, -а). Група народностей Північної Афри­ки, які розмовляють спорідненими мо­вами. Пох.: хамітка, хамітський (ха­мітські мови).

хамса див. тюлька.

ХАРАКТЕРНИЙ - ХАРАКТЕР­НИЙ - ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ

Характерний. Властивий певній особі, предмету, явищу, притаман­ний багатьом; типовий, своєрідний, специфічний тощо: характерний рух, характерне явище, характерна вимо­ва, характерна хода.

Характерний, розм. Який має твер­дий, вольовий характер; упертий,