Тривалий - тривкий -тривний

Тривалий. Який довго тривав або триває: тривалий час, тривала пауза, тривала боротьба.

Тривкий. Який важко зіпсувати, зруйнувати; якого не можна легко зла­мати, розбити, порвати і т. ін.; міц­ний, стійкий, витривалий тощо: три­вка броня, тривке дерево, тривка опо­ра, тривкий мур, тривке яблуко, трив­ке щастя.

Тривний. Поживний, ситний, який добре вгамовує голод (про страву). Поки перепрягали коні, старенька се-лянка-бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Ї.Нечуй-Левиць-кий); Ложки сходяться колом над мис­кою, цокаються злегка одна об одну і ворушаться в мисці, загрібаючи трив­ної гущі (І.Микитенко).

ТРИ

ТРИВАТИ - СТРИВАТИ -СТРІВАТИ

Тривати. Відбуватися протягом пе­вного відрізку часу; існувати, бути. Ще тиждень тривала тиша в Борис­лаві (І.Франко); Так далі тривати не може (О.Довженко); А пауза тим ча­сом тривала (І.Багряний); Йому рап­том до болю захотілося, щоб мир у його душі тривав (Вал. Шевчук).

Не варто в цьому значенні надужи­вати словом продовжуватися: боротьба продовжувалася, обговорення продов­жувалося, стосунки продовжувалися, не може так довго продовжуватися.

Стривати. Уживається тільки нака­зовий спосіб стривай, стривайте як прохання не поспішати з чимось, по­чекати певний час, не робити чого-небудь, а також як нахваляння, по­гроза тощо. — Стривай/ — не дала вона йому казати (Б.Грінченко); — Стривайте, мамо, не спішіть. Роз­кажіть краще, що в нас там дома ро­биться (О.Гончар); [Кирило:] Стри­вай, дадуться вони [відьми] коли-небудь тобі взнаки! (М.Кропивницький).

Стрівати, стріти / стрінути. Зу­стрічати, стрічати. Стрівають їх зна­йомі, становляться, розпитують (Па­нас Мирний); Вона була переповнена радістю і обдаровувала нею всіх, кого тільки стрівала (О.Копиленко).

тривкий — тривний див. тривалий.

ТРИДЦЯТЕРО, -тьбх, -тьом, нисл. збірн. Вж. зі сл.: козаків, школярів, се­лян. Пор. двоє.

ТРЙЛЕР, -у. Пригодницький кіно­фільм чи художній твір, який викори­стовує специфічні засоби вираження (затягування пауз, натуралістичні де­талі та ін.) для збудження сильних емоцій (тривожного очікування, не-

спокою, страху тощо); оповідь прова­диться від імені жертви, злочинця.

ТРИМАРАН, -а. Судно, яке скла­дається з трьох з'єднаних у верхній частині паралельних корпусів.

ТРИМЕСТР, -у. Частина навчаль­ного року (три місяці) у вищих навчальних закладах деяких країн.

ТРИПЛАН, -а. Літак з трьома пло­щинами крил, розміщеними парале­льно одна над одною.

ТРИПЛЕКС, -у. 1. Матеріал, що складається з трьох шарів силікатно­го або органічного скла і склеюваль­ного шару (як правило, з полівініл-бутиралю).

2. Будь-який пристрій або процес, що складається з трьох самостійних частин.

3. У поліграфії — спосіб трибарв­ного репродукування однобарвних напівтонових оригіналів.

ТРИПЛЕТ, -у. 1. Система, що складається з трьох частин — на­приклад, сукупність трьох близьких за своїми властивостями елементар­них частинок.

2. Третій примірник якоїсь речі.

3. У більярдній грі — удар, при якому куля влучає в ціль, відскочив­ши від двох бортів.

ТРИПТИХ, -а. Композиція з трьох картин, малюнків, барельєфів тощо, об'єднаних спільною темою, моти­вом і т.ін.: хореографічний триптих.

ТРИФТОНГ, -а, лінгв. Поєднання трьох голосних звуків в одному складі.

ТРІЄР - ТРІЄРА

Трієр, -а. Машина для очищування та сортування насіння.

Трієра. Судно з трьома рядами ве­сел у давніх греків.

ТРУ

тріод - тріодь

Тріод, -а, н. Трьохелектродна елек­тронна лампа; трьохелектродний на­півпровідниковий прилад (транзис­тор).

Тріодь, -і, ор. -ддю, ж. Книга цер­ковних пісень і молитов — трипісен-них канонів.

ТРІУМФАЛЬНИЙ - ТРІУМФА-ТОРСЬКИЙ

Тріумфальний. Який стосується тріумфу; переможний, урочистий. Вж. зі сл.: марш, похід, хід, вЬд, вхід, успіх, шлях, арка, ворота, брама, клич.

Тріумфаторський. Який стосується тріумфатора — переможця: тріумфа­торський погляд, тріумфаторська ра­дість.

ТРОЄ, трьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: ведмедів, дядьків, коней, купців, мисли­вців, партизанів, слуг, хлопців, вікон, літ, полотен, голів, дівчат, дітей, лю­дей, саней; на дорогу вийшло троє, всі троє побігли, нас було троє, відер з троє. Пор. двоє.

ТРОЇТИ - ТРУЇТИ

Троїти, трою, троїш. 1. Ділити на­троє.

2. Збільшувати втроє; потроювати.

Труїти, трую, труїш. Винищувати отрутою; отруювати; переносно — позбавляти когось душевного спо­кою, рівноваги тощо.

ТРОМБ¹, -у. Кров'яний згусток, що утворився в кровоносній судині або в порожнині серця.

ТРОМБ², -у. Руйнівної сили атмо­сферний вихор у вигляді темного стовпа діаметром десятки й сотні ме­трів.

ТРОМБЇН - ТРОМБОН -ТРОМБОЗ

Тромбїн, -у. Фермент, який зумов­лює зсідання крові.

Тромбон, -а. Мідний духовий інст­румент, що характеризується різким звуком.

Тромбоз, -у. Процес утворення тромбів у судинах або в порожнині серця.

ТРОП, -а. Слово або вислів, вжи­ваний у переносному значенні для досягнення якнайбільшої виразності (метафора, метонімія, гіпербола, епітет тощо).

ТРОПОСФЕРА. Нижня частина атмосфери, що переходить у страто­сферу.

...ТРОФЇЯ,...ТРОФНИЙ. Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв'язок з поняттями "їжа", "жив­лення": гіпертрофія, гетеротрофний.

ТРОФО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "жив­лення"; пишеться разом: трофолак-сис, трофоневроз.

ТРУБОУКЛАДАЛЬНИК - ТРУ­БОУКЛАДАЧ

Трубоукладальник, -а. Робітник, який укладає труби в траншеї.

Трубоукладач, -а, ор. -би. Пересув­ний підйомний кран для укладання труб у траншеї.

труїти див. троїти.

ТРУНОК, -нку. 1. Напій (пере­важно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікуваль­них та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не ви­пускайте Тверезим нікого (П.Куліш); Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі, а трунків — не перелічиш: наливки, запіканки і біломорські вина (Ю.Стороженко); — Угорське, шам-

ТРУ

пан благородний, портвейн, бордо — то мої трунки (М.Коцюбинський); [Ма­руся:] Бабусю, дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу... [Баба:] Не треба мені нічого... ось тобі дві пля­шечки: в одній червоний трунок, у дру­гій зелений (М.Старицький).

2. діал. Шлунок. Чи я ззів чого та­кого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано (Словник Б.Грін-ченка); Я випити вип ^ую, бо щось мене в трунку млоїть (І.Франко).

ТРУПА. Колектив артистів театру або цирку: балетна трупа, гастрольна трупа, мандрівна трупа, трупа теат-

РУ-

ТРЬОХ... - ТРИ...

Вживаються як двох... і дво... (див.).

Трьох...: трьохадресний, трьохелек­тродний, трьох'ярусний (і триярус­ний), трьохтисячний (і тритисячний), п ятдесятитрьохкілометровий, трьох­сотлітній.

Три...: тризначний, тричленний.

ТРЮМО, невідм. с. 1. Високе сто­яче (спочатку простінкове) дзеркало. Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А.Головко).

2. Простінок між вікнами, зви­чайно оздоблений орнаментом.

ТУМАН¹, -у. Скупчення в атмо­сфері конденсованої водяної пари (дрібних крапельок води, кристали­ків льоду або їх суміші).

ТУМАН², -а. Іранська золота мо­нета, яку чеканили з кінця XVIII до початку XX ст. Тепер використову­ють в Ірані як одиницю великого ра­хунку (1 туман дорівнює 100 ріалам).

ТУПАТИ - ТЮПАТИ

Тупати. Стукати ногами об щось тверде; іти, ходити. Тупає [Лісовик] з злості ногою (Леся Українка); Танцю­вав він, втягши голову в плечі, тупав

ногою на одному місці або дриґав то назад, то вперед (Григорій Тютюн­ник); Ніхто не грюкав так дверима, не тупав черевиками, як Горбенко (Я.Гри-майло); Каленик тупав на місці (М.Коцюбинський).

Тюпати. Бігти, нешироко ступаю­чи; бігти швидко або помалу малень­кими кроками. Конячка весело форка­ла, тюпала (Ю.Збанацький); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп'я (М.Рильський).

ТУПИТИ - ТУПІТИ - ТУПІ­ШАТИ

Тупити, -плю, -пиш, перех. Робити тупим. Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня (О.Ільченко).

Тупіти, неперех. Ставати тупим, ту­пішим.

Тупішати. Ставати тупішим.

ТУР¹, -у. 1. Один оберт по колу в танці: тур вальсу. Лише три тури про­танцювала Лора з Васютою (Ю.Шов-копляс).

2. Частина якогось змагання, кон­курсу: останній тур шахового турніру.

3. Етап на багатоступеневих вибо­рах: перший тур виборів.

4. Мандрівка, подорож для відпо­чинку й ознайомлення з визначними пам'ятками якої-небудь країни, міста тощо.

ТУР², -а. 1. Вимерлий дикий бик. — Ганялись наші діди, коли правда, що співають у піснях, і за золоторогими турами на Дніпрових борах (П.Куліш).

2. Гірський кавказький козел. На скелястій верховині Турів вистежив юнак (Л.Первомайський).

ТУР... Перша частина складних слів, що відповідає слову туристсь­кий; пишеться разом: турбаза, турпо­хід.

ТЮР

ТУРБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову турбінний; пишеться разом: турбогвинтовий, тур­бокомпресор.

ТУРИСТИЧНИЙ - ТУРИСТ­СЬКИЙ

Туристичний. Який стосується ту­ризму: туристичний довідник, турис­тичне бюро, туристичний похід.

Туристський. Який стосується ту­риста, туристів: туристський намет, туристський автобус, туристський похід (похід туристів), туристський сезон, туристський табір, туристська база, туристська група, туристська подорож, туристська путівка.

турки, туркмени див. тюрки.

ТУРНЮР, -а, заст. Модна напри­кінці XIX ст. частина жіночого туале­ту у вигляді подушечки, яка підклада­лася під сукню нижче талії для надан­ня постаті пишності, а також широка спідниця, призначена для носіння з такою подушечкою.

ТУШ¹, -і, ор. -шшю, ж. Рідка або густа фарба, звичайно чорного, дуже стійкого кольору, яку вживають для креслення, малювання пензлем або пером тощо. На стінах висіло кілька добрих малюнків, виконаних тушшю (Ірина Вільде).

ТУШ², -у, ор. -ем, ч. Невелика му­зична п'єса, що виконується як урочисте привітання під час ушану­вання, вручення нагород тощо: ор­кестр заграв туш. Молоді встали з во­за,..музики вдарили туш (В.Кучер).

ТУШКУВАТИ - ТУШУВАТИ

Тушкувати, -ую, -уєш. Варити м'я­со, овочі в закритому посуді на слаб­кому вогні у власному соку: тушкува­ти баклажани. Пох.: тушкований, ту­шкування.

Тушувати, затушувати. Накладати тіні на щось, покривати тушшю: ту­шувати фотографію.

ТЬМЯНІТИ - ТЬМЯНІШАТИ

Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмя­нішим; виділятися невиразно, нечіт­ко; бути позбавленим блиску, яскра­вості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується (В.Бабляк); Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Д.Ткач); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокарт­ка (П.Колесник).

Тьмянішати. Ставати тьмянішим. Раптом день став тьмянішати (З.Ту-луб); На Ніниному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерза­ло, тьмянішало (Є.Гуцало).

ТЮЛЬКА - КАМСА, ХАМСА

Тюлька. Дрібна морська промис­лова риба родини оселедцевих.

Камса, хамса. Дрібна морська про­мислова риба родини анчоусових ря­ду оселедцеподібних.

тюпати див. тупати.

ТЮРБО, невідм., с. Донна хижа риба родини камбалових, що має про­мислове значення. Поширена в Се­редземному морі та в Атлантичному океані.

ТЮРКИ - ТУРКИ - ТУРКМЕ­НИ

Тюрки, -ів, мн. (одн. тюрок, -рка). Велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, уз­беки, азербайджанці, казахи, кирги­зи, башкири, туркмени, якути, кара­калпаки, турки тощо. Пох. тюркський.

Турки, -ів, мн. (одн. турок, -рка). Нація, основне населення Туреччи­ни. Пох. турецький.

тяг

Туркмени, -ів, мн. (оди. туркмен, -а). Нація, основне населення Турк-меністану. Пох. туркменський.

ТЯГОВИЙ - ТЯГЛОВИЙ

Тяговий. Призначений для пере­міщення чого-небудь: тягова маши­на, тяговий трос, тяговий пристрій, тяговий електродвигун.

Тягловий. Який використовується для роботи в сільському господарстві (про коней, худобу тощо): тяглова си­ла, тяглове господарство.

тяжкий див. важкий.

ТЯЖКОПОРАНЕНИЙ, ВАЖКО­ПОРАНЕНИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ПОРАНЕНИЙ

Тяжкопоранений, важкопоранений, -ого, ім. Той, хто має тяжке поранен­ня. Над полем висів тягучий стогін за­лишених тяжкопоранених (П.Кочура); Костецький дивився, як зносять у човен важкопоранених (Л.Первомайський).

Тяжко (важко) поранений, присл. з

У¹. Як назва літери вживається в с. р.: мале у\ як назва звука вживаєть­ся в ч. р.: довгий у.

У² — В, прийм. Вж. у словосп.: у (в) десять разів більше, у (в) селі (і на селі) працювати, у (в) село (і на село) поїха­ти, у службових справах, вода пере­творюється в пару (і на пару), зошит в одну лінійку, покласти в кишеню (і до кишені), поїхати в місто (і до міста), вступити в університет (і до універси­тету), ходити в школу (і до школи).

Прийменник у (як і початкове не-наголошене у в багатьох словах сучас-

дієприкм. Не один з них кинув на важ­кому шляху вбитих і тяжко поранених товаришів і братів (О.Довженко); Сер­гій показав, що гість був дуже тяжко поранений на війні (Григорій Тютюн­ник); Упав важко поранений Пахомов (О.Довженко).

ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВО­РИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ

Тяжкохворий, важкохворий, -ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний об­хід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О.Донченко); Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохво­рого (Ірина Вільде); Обличчя його було жовте і спите, а очі запалені, мов у важкохворого (А.Дімаров).

Тяжко (важко) хворий, присл. з діє-прикм. — Він тяжко хворий (М.Стель­мах); [Юрій:] Я чув — цей чоловік тя­жко хворий (Л.Смілянський).

ної української мови) чергується з в (у нескладовим): а) між приголосни­ми, щоб уникнути їх збігу, а також незалежно від закінчення попере­днього слова перед наступними в, ф та перед сполученнями приголосних звичайно вживається у: наш учитель, прибув у Львів тощо; б) між голосни­ми, щоб уникнути їх збігу, як прави­ло, пишеться в: ми були в Одесі, хата стояла в яру; в) після голосного перед приголосним або після приголосного перед голосним, залежно від швид­шого чи повільнішого темпу мови,

У

УГО

від ритму її, вживається і в, і у: ми бу­ли в саду — ми були у саду, наша вчи­телька — наша учителька; г) на поча­тку речення, після паузи вживається, як правило, у, а перед голосними та­кож в.

У — в ніколи не чергуються в сло­вах, що вживаються тільки з в або тільки з у: влада, вплив, увага, узбе­режжя, указ, умова, установа, уява та багато інших. Слід мати на увазі, що від початкового у і в залежить семан­тика ряду слів, пор.: удача і вдача, уклад і вклад, управа і вправа. Слова, в яких відбувається чергування почат­кового у з в, іноді не мають повної се­мантичної тотожності, напр.: вклада­ти і укладати в багатьох значеннях рівноцінні, але словники, угоди, пла­ни і т. ін. переважно укладати. Не чергуються у — в у власних назвах і словах іншомовного походження та похідних від них: Власенко, Врубель, Угорщина, угорський, Урал, уральсь­кий, увертюра, ультиматум, ульти­мативний, утопія, утопічний.

убачати див. вбачати.

убік — у бік див. вбік.

убрід — у брід див. вбрід.

УВАГА - УВАЖНІСТЬ

Увага. Зосередження думки або зору, слуху на якомусь об'єкті; при­хильне, доброзичливе ставлення до когось, чогось тощо: брати до уваги, відвертати увагу, загострювати ува­гу, мати на увазі, оточити увагою, зна­ки уваги до когось. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розту­лилися — вся увага її була звернена на роботу (М.Коцюбинський).

Уважність, -ності, ор. -ністю. Вияв уваги; уважне ставлення до когось, чогось: робота потребує уважності,

З

уважність до людей. [Хуса:] Я безмірно вдячний за уважність до мене й до звичаїв мого люду (Леся Українка).

уверх — у верх див. вверх.

уві див. вві.

увік — у вік див. ввік.

увісьмох — у вісьмох див. ввісьмох.

уволю — у волю див. вволю.

углиб — у глиб див. вглиб.

углибині — у глибині див. вглибині.

углибину — у глибину див. вгли­бину.

угода див. договір.

уголос — у голос див. вголос.

угорі — у горі див. вгорі.

угору — у гору див. вгору.

УГбРЦІ - МАДЯРИ

Угорці, -ів, мн. (одн. угорець, -рця). Народ, що становить основне насе­лення Угорщини.

Мадяри, -ів, мн. (одн. мадяр, -а). Самоназва угорців.

угруповання див. групування.

удалечині — у далечині див. вдале­чині.

удалечінь — у далечінь див. вдале­чінь.

удалині — у далині див. вдалині.

удалину — у далину див. вдалину.

удаль — у даль див. вдаль.

удатний див. вдатний.

удача див. вдача.