Всередину (усередину) -в (у) середину

Всередину (усередину), присл. У внутрішню частину чого-небудь; у знач, прийм. вказує на рух когось, чо­гось у внутрішню частину кого-, чо­го-небудь. Огонь тривоги вилизав гли­бокі западини в щоках, — аж усмокта­лися вони всередину (Панас Мирний); Гриць провів нас аж до якогось порож­нього вагона й допоміг вилізти усереди­ну (ОДосвітній); Швейцар не пустив мене всередину Палацу (Л.Смілян-ський).

В (у) середину, ім. з прийм. У місце, однаково віддалене від кінців чогось; у час, однаково віддалений від почат­ку й кінця чогось тощо. Не встерігся й Пилипко свого ворога, що заманив його в середину глухого лісу (Панас Мир­ний); Врізався він з рештою своїх неза-майківців у середину поляків, багатьох комонників збив з коней і пробився до гармати (ОДовженко).

ВСІМОХ (УСІМОХ) - В (У)

сімбх

Всімох (усімох), присл. У складі се­ми осіб: до музею ми підемо всімох.

В (у) сімбх, числ. з прийм. Коней у них у сімох забрано (А.Головко).

ВСЛІД (УСЛІД) - В (У) СЛІД

Вслід (услід), присл. (звичайно у сполуч. з прийм. "за"). Слідом, безпо-

всм

середньо за кимсь, чимсь; у знач, прийм. — у напрямі віддалення ко­гось, чогось. — Щоб ти собі голову зломив! — проговорили ми вслід за ним (І.Франко); Той поліз по драбині й за ним Яків услід (А.Головко); Ти нічого мені не сказала, тільки довго дивилась услід (В.Сосюра); Ціла буря, ціла хур­товина молодих, чистих, як кришталь, голосів зашуміла вслід заспівові (С.Ва- сильченко).

В (у) слід, ім. з прийм. [Джонатан:] Кому потрібна та краса? [Річард:] Мені і тим, що в слід мій підуть (Леся Українка); Довго йшли мовчки. Слід у слід — ланцюжком (АТудима).

всміхатися див. усміхатися.

всовувати див. усувати.

ВСОТЕ (УСОТЕ), присл. У сотий раз. — Ярина, Ярина! — повторював про себе, може, всоте Кривоніс (П.Панч); — Слухаєш мене? — спи­тав, мабуть, усоте Бобойченко (Вал. Шевчук); Стугонить за темними вік­нами вітер, дощ січе у шибки, а я — може, усоте — міряю кроками редак­ційну кімнату і думаю (В.Дрозд).

вставка див. уставка.

ВСТУП - УСТУП - ПЕРЕД­МОВА

Вступ, -у. 1. Дія — вступання. Я не мав права на вступ до університету (О.Довженко); Рух коваля, що перехо­пив його руку, Рубін сприйняв як вступ до бійки (І.Сенченко).

2. Початкова частина книжки, статті, доповіді, музичного твору то­що. Треба було зробити вступ, і Рая, зробивши паузу, заявила.. (О.Копи-ленко); Яким же вступом пісню я поч­ну? (В.Самійленко); Кучеренко грає музичний вступ (А.Головко).

3. Вступна частина, що являє со­бою розділ певної науки, в якому ви-

кладено попередні відомості й основ­ні поняття цієї науки: вступ до мово­знавства.

ВТОРА - УГОРИ (ВТОРИ)

Втора. Другий голос у музичній партії; друга скрипка.

Угори (втори), -ів. Пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставля­ють дно.

ВТРЕТЄ (УТРЕТЄ) - В (У) ТРЕТЄ

Втретє (утретє), присл. У третій раз. Уже втретє вона йти хоче та втретє й зупиняється (Б.Грінченко); З валів на честь гетьмана ревнули гар­мати, раз, удруге, втретє... (М.Ла-зорський); От постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости (Г.Квітка-Основ'яненко); Та вже ж утретє чую сі слова (Леся Українка).

В (у) третє, числ. з прийм. В третє покоління перейшла ця традиція; Він зайшов аж у третю хату.