Всередину (усередину), присл. У внутрішню частину чого-небудь; у знач, прийм. вказує на рух когось, чогось у внутрішню частину кого-, чого-небудь. Огонь тривоги вилизав глибокі западини в щоках, — аж усмокталися вони всередину (Панас Мирний); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (ОДосвітній); Швейцар не пустив мене всередину Палацу (Л.Смілян-ський).
В (у) середину, ім. з прийм. У місце, однаково віддалене від кінців чогось; у час, однаково віддалений від початку й кінця чогось тощо. Не встерігся й Пилипко свого ворога, що заманив його в середину глухого лісу (Панас Мирний); Врізався він з рештою своїх неза-майківців у середину поляків, багатьох комонників збив з коней і пробився до гармати (ОДовженко).
ВСІМОХ (УСІМОХ) - В (У)
сімбх
Всімох (усімох), присл. У складі семи осіб: до музею ми підемо всімох.
В (у) сімбх, числ. з прийм. Коней у них у сімох забрано (А.Головко).
ВСЛІД (УСЛІД) - В (У) СЛІД
Вслід (услід), присл. (звичайно у сполуч. з прийм. "за"). Слідом, безпо-
всм
середньо за кимсь, чимсь; у знач, прийм. — у напрямі віддалення когось, чогось. — Щоб ти собі голову зломив! — проговорили ми вслід за ним (І.Франко); Той поліз по драбині й за ним Яків услід (А.Головко); Ти нічого мені не сказала, тільки довго дивилась услід (В.Сосюра); Ціла буря, ціла хуртовина молодих, чистих, як кришталь, голосів зашуміла вслід заспівові (С.Ва- сильченко).
В (у) слід, ім. з прийм. [Джонатан:] Кому потрібна та краса? [Річард:] Мені і тим, що в слід мій підуть (Леся Українка); Довго йшли мовчки. Слід у слід — ланцюжком (АТудима).
всміхатися див. усміхатися.
всовувати див. усувати.
ВСОТЕ (УСОТЕ), присл. У сотий раз. — Ярина, Ярина! — повторював про себе, може, всоте Кривоніс (П.Панч); — Слухаєш мене? — спитав, мабуть, усоте Бобойченко (Вал. Шевчук); Стугонить за темними вікнами вітер, дощ січе у шибки, а я — може, усоте — міряю кроками редакційну кімнату і думаю (В.Дрозд).
вставка див. уставка.
ВСТУП - УСТУП - ПЕРЕДМОВА
Вступ, -у. 1. Дія — вступання. Я не мав права на вступ до університету (О.Довженко); Рух коваля, що перехопив його руку, Рубін сприйняв як вступ до бійки (І.Сенченко).
2. Початкова частина книжки, статті, доповіді, музичного твору тощо. Треба було зробити вступ, і Рая, зробивши паузу, заявила.. (О.Копи-ленко); Яким же вступом пісню я почну? (В.Самійленко); Кучеренко грає музичний вступ (А.Головко).
3. Вступна частина, що являє собою розділ певної науки, в якому ви-
кладено попередні відомості й основні поняття цієї науки: вступ до мовознавства.
Уступ, -у. 1. Виступ або виїмка в чомусь, що нагадує східець. З гір аж до моря уступи сягають, Люди прозвали їх "Чортові сходи" (Леся Українка); Уступи скель бризантні рвали злісно (І.Гончаренко).
2. Частина тексту, уривок, абзац. Я хочу, щоб ти прочитав оцей уступ в газеті (В.Самійленко); Цілі уступи "Тараса Бульби " безпосередньо навіяні козацькими думами (М.Рильський).
Передмова. Вступна стаття до якогось твору, збірки, багатотомного видання творів тощо, яка містить попередні пояснення, зауваження: передмова до другого видання словника, передмова до збірки пісень, передмова перекладача.
всувати див. усувати.
ВСУМІШ (УСУМІШ), присл. Змішано, разом. В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Леся Українка); Пішли навкруги присадкуваті кряжисті граби й дуби всуміш з гіллястими липами (З.Тулуб); Всі вони йдуть усуміш, рівним, розміреним кроком (І.Франко).
втискувати, втискати див. утискувати.
втілювати див. запроваджувати.
ВТІМ (УТІМ) - В (У) ТІМ
Втім (утім), присл., спол. Тим часом; а проте, однак. Всі четверо стояли мовчки й думали. Втім надбіг "окопом" Качковський (Леся Українка); Коло них класна дама — монотонно, як у церкві, розповідає щось нецікаве і нудне. Втім, найнудніша вона сама (Ю.Смолич); В розривах хмар темніє земля, а втім — це давно вже не земля:
вчи
синіє море, забите кригою (Л.Пер- вомайський).
В (у) тім, займ. з прийм. У тому. В тім дворі-труні якась принада (М.Коцюбинський); Мрію "побаченням, друже, з тобою В тім заповітнім краю (М.Нагнибіда).
ВТОРА - УГОРИ (ВТОРИ)
Втора. Другий голос у музичній партії; друга скрипка.
Угори (втори), -ів. Пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставляють дно.
ВТРЕТЄ (УТРЕТЄ) - В (У) ТРЕТЄ
Втретє (утретє), присл. У третій раз. Уже втретє вона йти хоче та втретє й зупиняється (Б.Грінченко); З валів на честь гетьмана ревнули гармати, раз, удруге, втретє... (М.Ла-зорський); От постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости (Г.Квітка-Основ'яненко); Та вже ж утретє чую сі слова (Леся Українка).
В (у) третє, числ. з прийм. В третє покоління перейшла ця традиція; Він зайшов аж у третю хату.
втримувати див. стримувати.
ВТРИЧІ (УТРИЧІ), присл. У три рази. Він би втричі дорожче заплатив за цю землю (М.Стельмах); У нас на околиці, на пісках, жила баба.. Разів утричі старіша за оцю яблуню (О.Гончар).
ВТРОЄ (УТРбЄ) - В (У) ТРОЄ
Втроє (утроє), присл. У три рази. Смішний, як втроє бублик (приказка); Втроє б витерпіла За єдине слово (Т.Шевченко); У воротях показався сухий, перегнутий утроє панок (Панас Мирний); В тебе аж утроє більші коси виросли (І.Нечуй-Левицький).
В (у) троє, числ. з прийм.
