Ворсистий - ворсовий -ворсяний

Ворсистий. Укритий ворсом, вор­синками: ворсистий джміль, ворсис­тий килим, ворсистий рушник, ворсис­та ковдра, ворсиста тканина.

Ворсовий. 1. З ворсом: ворсовий ки­лим, ворсовий рушник, ворсова тканина.

2. Який виготовляє ворс: ворсовий цех.

Ворсяний. Те саме, що ворсовий 1: ворсяний начіс.

ВОСТАННЄ - В ОСТАННЄ

Востаннє, присл. В останній раз. Трохим кинув востаннє заготовлені вже до упряжі шлеї і мовчки попря­мував до стайні (В.Винниченко); На гілці лист пожовклий Затремтить в конанні І впаде, і тихо ляже, І засне востаннє (О.Олесь); — А тепер питаю вас востаннє, чи хочете оставатися зі мною, чи йти геть? (Б.Лепкий); Десь за Покровськими садками поринає за обрій сонце і востаннє багряно освіт­лює старі стіни дерев'яної церкви (Б.Антоненко-Давидович).

В останнє, ім. з прийм. — Добре, Грицько, — пообіцяв дід, лаштуючись в останнє чумакування. — Якщо можна буде, неодмінно сповіщу (О.Довженко).

6 — 4-2287 <

ВОСЬМЕРО, вісьмох, числ. збірн.: восьмеро дітей, восьмеро качат. Пор. двоє.

ВОЯК - ВОЇН - ВОЯКА

Вояк, -а. Той, хто воює з ворогом. Від ночі вояки в спілці з огневою сторо­жею лили воду на сю купу сіна (І.Франко); Прийшов розказ до війта, щоби доставив одного вояка (казка); / замовкли враз розмови, І спустилися чарки, І з палат, схилившись, вийшли Воєводи й вояки (О.Олесь); Богун з Не-чаєм були невтомні. Вони з являлися в найнебезпечніших місцях і своїм при­кладом підтримували вояків (О.Соко-ловський).

Воїн, -а. Те саме, що вояк. Дорож­ній пил, мости камінні Під ноги воїну лягли (Т.Масенко); Найкращі воїни — це вчорашні робітники (О. Гончар); Цю материнську планету ви, Кров 'ю і по­том напоєну, Дайте любити поетові, Дайте любити воїну! (М.Руденко).

Вояка, -и, ч. розм. 1. Те саме, що вояк. Бравий виявився він вояка (В.Лог-виненко); Козак Мамай — мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ (О.Ільченко).

2. Іронічно — поганенький солдат, хлопець, що наслідує воїна; забіяка. — Ех ти, вояко!.. — промовив він. — Запалу й завзяття багато, а сили й ро­зуму мало.. Як же ти воюватимеш? (Л.Смілянський).

ВПЕНЬ (УПЕНЬ) - В (У) ПЕНЬ

Впень (упень), присл. Геть усе, геть усі; цілком, зовсім. А козаки вже ви-хрем летять за своїм улюбленим ва­тажком, ворогів шаблями упень руба­ють (А.Кащенко); А люди роблять ніч та й день. А піт все ллється, ллється, А смерть рубає їх упень, А доля з них сміється (Б.Лепкий); Що таке Реньо-ва? Це здеморалізована упень, розпеще-

ВПЕ

на хоробливим вихованням пустотлива пані (М.Вороний).

В (у) пень, їм, з прийм. Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба (приказка); Утулив Бог душу у пень (приказка); Ковадло вузькою части­ною вбивали в пень.

ВПЕРЕД (УПЕРЕД), присл. У на­прямі руху, перед собою тощо. Впе­ред, вперед, старі і юні! (В.Сосюра); Луною покотився гук вперед по вулиці (А. Головко).

ВПЕРЕМІЖ (УПЕРЕМІЖ), ВПЕ­РЕМІЖКУ (УПЕРЕМІЖКУ) -ВПЕРЕМІШ (УПЕРЕМІШ), ВПЕ­РЕМІШКУ (УПЕРЕМІШКУ)

Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Трасу потро­ху обступили гінкі топольки, висадже­ні впереміж із кленами, ясенами та шовковицею (В.Логвиненко); На сході розгорявся ранок, рожево-волошкові квіти були розсипані впереміжку з бла­китними (П.Кочура).

Впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку), присл. Перемішуючись з чимсь. Йшаи холодні дощі впереміш із снігом (І.Волошин); В вікно повіяло ароматом рож вперемішку з гіркими пахощами волоського горіха та бузку (І.Нечуй-Левицький); Взявшись попід руки, вперемішку дівчата й хлопці, ру­шають вони серединою майдану, мов степом (О.Гончар).

ВПЕРШЕ (УПЕРШЕ) - В (У) ПЕРШЕ

Вперше (уперше), присл. У перший раз. Женя була вперше в місті (С.Ва-сильченко); Вперше в житті Данько заплакав (Ю.Яновський); Остап упер­ше вирядився з людьми на заробіток (А.Головко); У золотому шумі віт по­бачив він уперше світ (В.Сосюра).

В (у) перше, числ. з прийм. Він за­їхав у перше село.

ВПЛИВАТИ - УПЛИВАТИ

Впливати. 1. Вливатися, втікати кудись (про річку, струмок тощо). З-під коріння липи било джерело пого­жої води і.. впливало до потока (І.Франко).

2. Діяти певним чином на когось, щось, робити вплив на когось. От­рута почала впливати (3.Тулуб); — Заспокойся, золотко моє, чадацьке повітря так гарно впливає на твій організм (І.Ле); По ній можна було спостерігати, як впливають на ауди­торію слова доповідача (О.Дончен-ко).

Упливати. Те саме, що впливати 1. Дзеркало ріки спокійне, закам'яніле, і тільки аж під берегом видко, що вода не стоїть на місці, а неквапом і урочи­сто упливає вниз (Ю.Смолич); Моя доля враз з Дунаєм В синє море упливає (С.Руданський).