Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Даний метод оптимізації структури капіталу пов’язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяються на такі три групи: позаоборотні активи, постійна частина оборотних активів, змінна частина оборотних активів.
У даній ситуації необхідно більше уваги звернути на дві останні групи.
Постійна частина оборотних активів. Вона є незмінною частиною сукупного розміру, який не залежить від сезонних та інших коливань обсягу операції діяльності, не пов’язана з формуванням запасів сезонного зберігання, дострокового завозу і цільового призначення. Отже, це такий незнижувальний мінімум оборотних активів, який необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності.
Змінна частина оборотних активів. Дана частина оборотних активів пов’язана з такими змінами: сезонним зростанням обсягу реалізації продукції, необхідністю у формуванні товарних запасів сезонного зберігання; дострокового завозу і цільового призначення. У складі цієї змінної частини оборотних активів виділяють максимальну і середню потребу в них.
Існує три підходи до фінансування різних груп активів підприємства: консервативний, поміркований та агресивний.
При консервативному підході приблизно 50% змінної частини оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов’язань, інші 50% змінної частини, постійна частина оборотних активів та необоротні активи покриваються власним капіталом та довгостроковими зобов’язаннями.
При поміркованому підході 100% змінної частини оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов’язань, а 100% постійної частини - за рахунок власних коштів, що дозволяє встановити конкретні його значення на майбутній період. В процесі такого вибору враховуються індивідуальні особливості діяльності кожного підприємства. Заключне рішення по даному питанню дозволяє сформувати на прогнозований період найбільш прийнятну для підприємства структуру капіталу.
При агресивному підході 100% змінної частини та 50% постійної оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов’язань, решта постійної частини оборотних активів та необоротні активи фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов’язань.
Розрахунок провести на основі табл. 6.4
Таблиця 6.4
Визначення структури капіталу за критерієм мінімізації рівня ризику
| Підходи до фінансування активів підприємства | Власний капітал і довгострокові зобов’язання, млн. грн. | Короткострокові зобов’язання, млн. грн. | Співвідношення власного капіталу і позикового капіталу (за відсутності довгострокових зобов’язань), % |
| Консервативний | |||
| Поміркований | |||
| Агресивний |
Практична робота №7.
Тема: Управління реальними інвестиціями. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів.
Мета роботи: опрацювати методику оцінки інвестиційних проектів. Визначити ефективність двох інвестиційних проектів з використанням методу оцінки на основі вартості грошей у часі або чистої поточної вартості. Провести оптимізацію розміщення інвестицій з використанням методів просторової оптимізації.
Задача 1.
Визначити ефективність двох інвестиційних проектів, що реалізуються на протязі 5 років, виходячи з даних таблиці 7.1. Стартові інвестиції в проектах однакові і дорівнюють по 160 тис. грн. Норма доходності або ставка дисконтування становить 10%.
Таблиця 7.1
Грошові надходження за двома інвестиційними проектами
| Грошові надходження за проектами | Проект «А» | Проект «Б» |
| 1-й рік | ||
| 2-й рік | ||
| 3-й рік | ||
| 4-й рік | 40,5 | |
| 5- рік | 34,5 | |
| Всього |
