Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ теоретичн≥ положенн€ вченн€ ј. ћаршалла




¬изначальне м≥сце у теоретичн≥й спадщин≥ ј. ћаршалла займають теор≥€ ц≥ноутворенн€ та принцип р≥вноваги, €к≥ Ї основою подальшого розвитку теор≥й попиту та пропозиц≥њ, ринковоњ р≥вноваги. –озпочинаючи досл≥дженн€, ј. ћаршалл запропонував власну класиф≥кац≥ю благ: матер≥альн≥, €кими людина волод≥Ї на правах приватноњ власност≥, та нематер≥альн≥, €к≥ охоплюють д≥лов≥ та профес≥йн≥ зв'€зки, орган≥зац≥ю п≥дприЇмства. —тверджував, що багатство створюЇтьс€ не лише у сфер≥ виробництва, але й у сфер≥ послуг.

“еор≥€ ц≥ни

ј. ћаршалл в≥дмовивс€ в≥д тези австр≥йськоњ школи про визначальну роль суб'Їктивних оц≥нок граничноњ корисност≥ в анал≥з≥ ц≥ни, створив синтетичну теор≥ю вартост≥, поЇднавши теор≥њ граничноњ корисност≥ та витрат виробництва, за€вив про однакову значущ≥сть складових ц≥ни (корисност≥ та витрат) ≥ в≥дсутн≥сть пр≥оритету щодо визначенн€ ц≥ни. ¬≥льне ц≥ноутворенн€ ј. ћаршалл вважаЇ найважлив≥шою складовою Їдиноњ системи р≥вноважноњ економ≥ки, що складаЇтьс€ ≥з моб≥льних та ≥нформованих один про одного суб'Їкт≥в господарюванн€. –инкова ц≥на розгл€далас€ €к результат узгодженост≥ ц≥ни попиту, що визначаЇтьс€ граничною корисн≥стю, та ц≥ни пропозиц≥њ, що визначаЇтьс€ граничними витратами.

Ќа основ≥ досл≥дженн€ взаЇмод≥њ ц≥ни, попиту та пропозиц≥њ ј. ћаршалл розробив теор≥ю ринковоњ р≥вноваги. ÷е такий стан економ≥ки, коли Ї в≥дпов≥дн≥сть м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю, м≥ж ресурсами ≥ потребами. ƒл€ анал≥зу ц≥нового механ≥зму р≥вноваги вчений ув≥в в економ≥чну науку категор≥ю р≥вноважноњ ц≥ни - ц≥ни, €ка вр≥вноважуЇ попит ≥ пропозиц≥ю на ринку конкурентного товару, де встановлюЇтьс€ р≥вновага. √раф≥чно р≥вноважна ц≥на визначаЇтьс€ точкою (≈) перетину кривоњ попиту (2)) та кривоњ пропозиц≥њ (5), €к≥ формуютьс€ за законами попиту та пропозиц≥њ. √раф≥к, на €кому перетинаютьс€ крив≥ попиту ≥ пропозиц≥њ, прийн€то називати хрестом ћаршалла (рис. 9.2).

–ис. 9.2. ’рест ћаршалла

’рест ћаршалла св≥дчить про те, що: 1) т≥льки при ц≥н≥ –≈ бажанн€ одних ≥ готовн≥сть ≥нших зб≥гаютьс€ в к≥лькост≥ (}≈; 2) крива Ѕ виражаЇ закон спадноњ граничноњ корисност≥ певного товару дл€ споживач≥в; 3) крива 8 так само виражаЇ закон зростанн€ граничних витрат дл€ виробник≥в; 4) ринкова ц≥нн≥сть товару визначаЇтьс€ р≥вновагою граничноњ корисност≥ ≥ граничних витрат. ќбидв≥ величини взаЇмно регулюють одна одну.

ƒосл≥джуючи взаЇмозалежн≥сть ц≥ни, попиту ≥ пропозиц≥њ, ј. ћаршалл показав, що за умов в≥льноњ конкуренц≥њ, €кщо ринкова ц≥на починаЇ перевищувати ц≥ну р≥вноваги, то пропозиц≥€ буде переважати над попитом ≥ ц≥на почне знижуватис€. якщо ринкова ц≥на стаЇ нижчою за ц≥ну р≥вноваги, то попит починаЇ перевищувати пропозиц≥ю ≥ ц≥на зростатиме.

” теор≥њ попиту ј. ћаршалл:

o в≥докремив ≥ндив≥дуальний попит окремого споживача в≥д сумарного (сукупного), тобто ринкового попиту;

o сформулював закон попиту на основ≥ двох п≥дход≥в: зростанн€ ц≥ни та насиченн€ споживчого попиту. «г≥дно з першим п≥дходом, к≥льк≥сть товару, на €кий Ї попит, зб≥льшуЇтьс€ при зниженн≥ ц≥ни ≥ зменшуЇтьс€ при п≥двищенн≥ ц≥ни. якщо ц≥на знижуЇтьс€ - попит зростаЇ, €кщо ц≥на п≥двищуЇтьс€ - попит спадаЇ. «г≥дно з другим - кожен наступний акт куп≥вл≥ одного й того самого товару приносить споживачев≥ пор≥вн€но меншу корисн≥сть (задоволенн€) ≥ вигоду. ¬икористанн€ двох п≥дход≥в до визначенн€ закону попиту дозволило за суб'Їктивною повед≥нкою покупц≥в побачити об'Їктивну економ≥чну лог≥ку. ј. ћаршалл граф≥чно в≥добразив д≥ю закону попиту у вигл€д≥ спадноњ кривоњ;

o розробив концепц≥ю ц≥новоњ еластичност≥ попиту. ѕ≥д ц≥новою еластичн≥стю попиту розум≥в функц≥ональну залежн≥сть зм≥ни обс€гу попиту в≥д зм≥ни ц≥ни. —тверджував, що "ступ≥нь еластичност≥ (або швидк≥сть реакц≥њ) попиту на ринку залежить в≥д того, в €к≥й м≥р≥ його обс€г зростаЇ за певного зниженн€ ц≥ни або скорочуЇтьс€ за певного п≥двищенн€ ц≥ни";

o розр≥зн€в еластичний ≥ нееластичний попит. ѕопит Ї еластичним, €кщо в≥н зм≥нюЇтьс€ б≥льшою м≥рою, н≥ж ц≥на, €ка викликала зм≥ну попиту, ≥ нееластичним, €кщо в≥н зм≥нюЇтьс€ меншою м≥рою, н≥ж ц≥на;

o дав математичне обірунтуванн€ под≥лу попиту на еластичний ≥ нееластичний. ј. ћаршалл показав, що за умов нееластичного попиту прибуток може зб≥льшитис€ за рахунок зростанн€ ц≥ни, а за умов еластичного попиту - за рахунок зменшенн€ ц≥ни;

o ви€вив р≥зний ступ≥нь еластичност≥ попиту товар≥в залежно в≥д структури споживанн€, р≥вн€ доход≥в та ≥нших фактор≥в. ј. ћаршалл показав, що найменша еластичн≥сть попиту притаманна товарам першоњ необх≥дност≥. ¬чений також зазначав, що потреби багатьох людей Ї нееластичними (попит на них не реагуЇ на зм≥ни ц≥н), середнього класу - еластичн≥ (попит реагуЇ на зм≥ни ц≥н товар≥в, €к≥ зараховують до предмет≥в розкош≥);

o ув≥в пон€тт€ "споживчий надлишок", €ке п≥зн≥ше отримало розвиток в економ≥чн≥й теор≥њ добробуту. «а ј. ћаршаллом, споживчий надлишок - це р≥зниц€ м≥ж ц≥ною, €ку покупець готовий був сплатити лише за те, щоб не об≥йтись без певноњ реч≥, ≥ т≥Їю ц≥ною, €ку в≥н фактично за нењ сплачуЇ.

” теор≥њ пропозиц≥њ ј. ћаршалл:

o в≥др≥зн€в грошов≥ витрати виробництва в≥д фактичних. √рошов≥ витрати - це платеж≥ за ресурси, €к≥ п≥дприЇмство (ф≥рма) купуЇ на в≥дпов≥дних ринках. ‘актичн≥ - це витрати на ус≥ ресурси, що використовуютьс€ у виробництв≥, незалежно в≥д того, придбан≥ вони за грош≥ на сторон≥ чи Ї власн≥стю п≥дприЇмства;

o звернув увагу на проблему зростанн€ ≥ зменшенн€ в≥ддач≥ в≥д виробництва за умов розширенн€ його масштаб≥в. ј. ћаршалл зазначав, що, €к правило, великий масштаб виробництва в конкурентн≥й економ≥ц≥ забезпечуЇ ф≥рм≥ зниженн€ ц≥ни на товари ≥, в≥дпов≥дно, переваги перед конкурентами (завд€ки пост≥йному зростанню економ≥њ в≥д п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в ≥ застосуванн€ спец≥ал≥зованих машин, обладнанн€). «агалом вигоду в≥д такоњ економ≥њ отримуЇ все сусп≥льство;

o проанал≥зував особливост≥ функц≥онуванн€ "представницькоњ (репрезентативноњ) ф≥рми", тобто ф≥рми ≥з середн≥ми галузевими показниками (нормальноњ ефективност≥). –озм≥р такоњ ф≥рми, на думку

ј. ћаршалла, зб≥льшуЇтьс€ ≥з зростанн€м сукупного обс€гу виробництва товару, €кий вона виробл€Ї. ÷е призводить до отриманн€ нею ≥ внутр≥шньоњ, ≥ зовн≥шньоњ вигоди, зумовленоњ меншими, н≥ж ран≥ше, витратами прац≥ та зниженн€м ≥нших витрат у процес≥ виробництва;

o обірунтував на€вн≥сть д≥њ трьох економ≥чних закон≥в, €к≥ характеризують р≥зну повед≥нку ц≥ни пропозиц≥њ у р≥зних галуз€х економ≥ки. ј. ћаршалл стверджував, що в одних галуз€х д≥Ї закон пост≥йноњ в≥ддач≥ (пост≥йноњ продуктивност≥): обс€г виробництва не зм≥нюЇтьс€ незалежно в≥д зм≥ни ц≥ни пропозиц≥њ (граничних витрат); у других - закон зростаючоњ в≥ддач≥ (зростаючоњ продуктивност≥): обс€г виробництва зб≥льшуЇтьс€ при зменшенн≥ граничних витрат ≥ ц≥ни пропозиц≥њ; у трет≥х - закон спадноњ в≥ддач≥ (спадноњ продуктивност≥): обс€г виробництва зб≥льшуЇтьс€ за умови зб≥льшенн€ граничних витрат ≥ ц≥ни пропозиц≥њ;

o розмежував пост≥йн≥, зм≥нн≥, граничн≥ та загальн≥ витрати виробництва. √раничн≥ витрати розум≥в €к витрати на виробництво останньоњ одиниц≥ блага у всьому його запас≥, ототожнював њх з т≥Їю м≥н≥мальною ц≥ною (ц≥ною пропозиц≥њ), за €кою п≥дприЇмець ще згоден продавати певну к≥льк≥сть товару;

o запровадив пон€тт€ "пер≥оди часу" й вид≥лив серед них короткий, довгий ≥ тривалий (дуже довгий). ѕоказав, що у тривалому пер≥од≥ часу пост≥йн≥ витрати стають зм≥нними;

o обірунтував теоретично ≥ граф≥чно залежн≥сть пропозиц≥њ в≥д ц≥ни.

ј. ћаршалл проанал≥зував вплив територ≥ального фактора ≥ фактора часу на взаЇмод≥ю ц≥ни, попиту ≥ пропозиц≥њ. Ќа основ≥ цього анал≥зу вчений:

o в≥дзначив складн≥сть врахуванн€ ≥ величезну роль фактора часу у ц≥й взаЇмод≥њ, вказав на необх≥дн≥сть виокремленн€ довго- ≥ короткотерм≥нового пер≥од≥в;

o по€снив, що у короткотерм≥новому пер≥од≥ головним регул€тором ц≥ни Ї попит, тод≥ €к пропозиц≥€ незм≥нна, вона не встигаЇ за коливанн€м попиту. ƒл€ зм≥ни пропозиц≥њ потр≥бн≥ нов≥ умови виробництва, додатков≥ виробнич≥ ресурси. ” довготерм≥новому пер≥од≥ роль основного ц≥ ноу творю вального фактора належить вже пропозиц≥њ та пов'€заним з нею витратам виробництва. ≤ чим цей пер≥од тривал≥ший, тим б≥льшого значенн€ набуваЇ вплив витрат виробництва на ц≥ну пропозиц≥њ.

” теор≥њ розпод≥лу та доход≥в досл≥джуютьс€ проблеми розпод≥льних в≥дносин ≥ формуванн€ джерел доход≥в. ј. ћаршалл виходив з того, що джерелом доход≥в ус≥х фактор≥в виробництва в м≥ру граничних послуг, €к≥ вони надають, Ї нац≥ональний див≥денд, тобто нац≥ональний дох≥д. ¬≥н не т≥льки зб≥льшуЇтьс€ п≥д впливом зростанн€ пропозиц≥њ кожного ≥з фактор≥в виробництва, зад≥€них у сусп≥льств≥, але ≥ сам ц≥лком розпод≥л€Їтьс€ м≥ж ними пропорц≥йно граничн≥й потреб≥ населенн€ в послугах цих фактор≥в.

“еоретичною основою ц≥Їњ теор≥њ Ї положенн€, що кожен фактор виробництва п≥дл€гаЇ д≥њ закону попиту ≥ пропозиц≥њ. ѕри цьому ц≥на попиту того чи ≥ншого фактора виробництва визначаЇтьс€ його граничною продуктивн≥стю, а ц≥на пропозиц≥њ - граничними витратами на нього.

”с≥ фактори виробництва принос€ть доходи.  ожна форма доходу (зароб≥тна плата, п≥дприЇмницький дох≥д, процент, рента) перебуваЇ у функц≥ональн≥й залежност≥ в≥д в≥дпов≥дних фактор≥в виробництва ≥ ними забезпечуЇтьс€. —аме ц≥ чотири форми доходу вчений об'ЇднуЇ в пон€тт€ "нац≥ональний див≥денд".

«ароб≥тна плата розгл€далас€ €к винагорода найманих роб≥тник≥в за працю. Ќа думку ј. ћаршалла, зароб≥тна плата кожноњ категор≥њ роб≥тник≥в маЇ тенденц≥ю дор≥внювати чистому продукту, виробленому додатковою працею граничного роб≥тника, зароб≥тна плата €кого дор≥внюЇ виробленому ним чистому продукту. ѕрибуток складаЇтьс€ ≥з двох самост≥йних вид≥в винагороди: п≥дприЇмницького доходу та процента. ѕ≥дприЇмницький дох≥д - це винагорода п≥дприЇмц≥в за управл≥нську працю ≥ ризик, €кий ј. ћаршалл виводив з прибутку. ѕроцент на кап≥тал - винагорода за втрати, з €кими пов'€зане оч≥куванн€ майбутнього задоволенн€ в≥д матер≥альних ресурс≥в. –ента в≥д земл≥ - винагорода землевласникам за реал≥зац≥ю власност≥ на землю.

ƒосл≥джуючи п≥дприЇмницький дох≥д, вчений багато уваги прид≥лив проблем≥ п≥дприЇмництва. ¬≥н под≥лив п≥дприЇмц≥в на дв≥ категор≥њ: тих, хто йде уторованим шл€хом ≥ отримуЇ нормальний прибуток, ≥ тих, хто в≥дкриваЇ нов≥, пол≥пшен≥ методи господарюванн€ ≥ отримуЇ, кр≥м нормального прибутку, тимчасовий додатковий дох≥д. ÷ей надлишок над нормальним прибутком ј. ћаршалл розгл€даЇ €к кваз≥ренту - рентопод≥бний дох≥д (в≥д лат. quasi "под≥бний до"). ¬чений вважав, що кваз≥ренту створюють у короткому пер≥од≥ (коротшому в≥д часу, необх≥дного дл€ введенн€ ≥ повноти запровадженн€ в практику нових удосконалень ≥ речового кап≥талу) ус≥ види ресурс≥в, €к≥ зад≥€н≥ у виробничому процес≥. Ќа думку ј. ћаршалла, величина кваз≥ренти у короткому пер≥од≥ залежить в≥д ц≥ни ≥ попиту на товар. ÷е пов'€зано з браком часу дл€ пристосуванн€ р≥зних фактор≥в виробництва до попиту.

јнал≥зуючи категор≥ю "кап≥тал", ј. ћаршалл виокремив дв≥ складов≥: "здатн≥сть виробл€ти" ≥ "здатн≥сть нагромаджувати", звернув увагу на зд≥бност≥ людини €к на засоби виробництва (що розвиваЇтьс€ у теор≥њ людського кап≥талу).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 491 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2027 - | 1873 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.