Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ неокласичноњ теор≥њ




ѕрот€гом останн≥х тридц€ти рок≥в XIX стол≥тт€ класичну пол≥теконом≥ю зм≥нила маржинальна теор≥€, €ка спричинила в науц≥ революц≥ю. ѕерший етап маржинальноњ революц≥њ охоплюЇ 70-80-≥ роки XIX стол≥тт€, коли виникли ≥дењ австр≥йськоњ школи маржинал≥зму. ÷ей етап прийн€то називати суб'Їктивним напр€мок пол≥теконом≥њ, тому що головна ≥де€ - теор≥€ граничноњ корисност≥ •рунтувалас€ на досл≥дженн≥ суб'Їктивних оц≥нок товар≥в (благ) абстрактним споживачем.

ƒругий етап "маржинальноњ революц≥њ" припадаЇ на 90-≥ роки XIX стол≥тт€. Ќа цьому етап≥ маржинал≥сти так званоњ "другоњ хвил≥" в≥дмовл€ютьс€ в≥д психолог≥зму й суб'Їктив≥зму. «а словами в≥домого вченого Ўумпетера, метою чистоњ економ≥ки завжди залишалос€ по€сненн€ економ≥чного житт€ на основ≥ об'Їктивних факт≥в (умов). —аме тому цих учених стали розц≥нювати €к насл≥дувач≥в класичноњ пол≥теконом≥њ й називати неокласиками.

«агальна характеристика неокласичноњ теор≥њ

1. Ќеокласики обірунтували необх≥дн≥сть вивченн€ обох сфер економ≥ки: виробництва й споживанн€, не вид≥л€ючи жодну з них ≥ не протиставл€ючи одну одн≥й. ¬они об'Їднали обидв≥ сфери в об'Їкт ц≥л≥сного системного анал≥зу, з'Їднавши при цьому теор≥ю вартост≥ класик≥в ≥ теор≥ю корисност≥ суб'Їктив≥ст≥в.

2. ѕредставники неокласичноњ теор≥њ застосовують у досл≥дженн€х пор€д з методом математичного моделюванн€ функц≥ональний метод.

3. Ќеокласики так само, €к ≥ класики, пр≥оритетним принципом вважали економ≥чний л≥берал≥зм ≥ дотримувалис€ чистоњ економ≥чноњ теор≥њ без суб'Їктив≥зму, психолог≥зму й ≥нших нееконом≥чних фактор≥в.

4. ќднак неокласики звузили предмет вивченн€ пол≥теконом≥њ, виключивши з нього проблематику соц≥ального й макроеконом≥чного спр€муванн€.

5. Ќайб≥льший внесок у формуванн€ неокласичноњ пол≥теконом≥њ зробили ј. ћаршалл, ƒж.  ларк, ¬. ѕарето.

‘ормуванн€ неокласичноњ теор≥њ (ј. ћаршалл, ƒж.  ларк, ¬. ѕарето)

ј. ћаршалл - англ≥йський учений, основоположник м≥кроеконом≥ки, л≥дер  ембриджськоњ школи маржинал≥зму. «ак≥нчив  ембриджський ун≥верситет, де вивчав математику. “ут же з 1863 по 1908 pp. викладав пол≥теконом≥ю. « 1902 р. по-новому викладав пол≥теконом≥ю, називавс€ курс "Economics". √оловна робота ћаршалла - шестикнижж€ "ѕринципи економ≥чноњ науки" (1890 p.), €ка пост≥йно переробл€лас€ автором, у восьми, опубл≥кованих за його житт€, виданн€х. ” ц≥й робот≥ ћаршалл велику увагу прид≥лив проблем≥ оптимального обс€гу виробництва, за €кого прибуток дос€гаЇ максимуму.

“еор≥€ ц≥ни

“еор≥€ ц≥ни становить симб≥оз (злитт€ р≥знор≥дного) витрат виробництва, граничноњ корисност≥, попиту та пропозиц≥њ. ћаршалл ув≥в пон€тт€ "ц≥на попиту" ≥ "ц≥на пропозиц≥њ".

"÷≥на попиту" - визначаЇтьс€ корисн≥стю, при цьому саму корисн≥сть в≥н розгл€даЇ €к максимальну ц≥ну, €ку покупець готовий сплатити за товар. ћаршалл пов'€зуЇ категор≥ю граничноњ корисност≥ т≥льки з функц≥Їю попиту, а попит залежить в≥д зм≥ни ц≥н. ѕри зниженн≥ ц≥н попит зростаЇ, а при зб≥льшенн≥ - попит спадаЇ. –озгл€даючи проблему попиту, в≥н уводить пон€тт€ "еластичн≥сть попиту". ѕопит на товар Ї еластичним, €кщо в≥н зм≥нюЇтьс€ б≥льшою м≥рою, н≥ж ц≥на цього товару. ≤ навпаки, попит буде нееластичним, €кщо в≥н зм≥нюЇтьс€ меншою м≥рою, н≥ж ц≥на цього товару.

¬ анал≥з≥ "ц≥на пропозиц≥њ" ћаршалл вважаЇ, що "ц≥на пропозиц≥њ" визначаЇтьс€ витратами. јле, на в≥дм≥ну в≥д класик≥в, витрати у ћаршалла визначаютьс€ не витратами (€к об'Їктивна варт≥сть виробництва), а суб'Їктивними жертвами (турботами) роб≥тника й кап≥тал≥ста. ∆ертвою з боку кап≥тал≥ста (п≥дприЇмц€) або роботодавц€ Ї оч≥куванн€, ризик або задоволенн€, в≥дстрочен≥ в≥д особистого споживанн€ кап≥талу. "÷≥на пропозиц≥њ" повинна забезпечити компенсац≥ю вс≥х негативних в≥дчутт≥в: зароб≥тна плата - компенсац≥€ за утому, позиковий в≥дсоток - компенсац≥€ за оч≥куванн€, п≥дприЇмницький дох≥д - плата за ризик. «а такого п≥дходу, хоча крива ц≥н пропозиц≥њ зростаЇ й визначаЇтьс€ зб≥льшенн€м витрат, останн≥ становл€ть суб'Їктивн≥ переживанн€ виробник≥в (рис. 7.1.).

–ис.7.1. –инковий "хрест" ћаршалла

ѕроанал≥зувавши "ц≥ну попиту" ≥ "ц≥ну пропозиц≥њ", ћаршалл п≥дходить до визначенн€ ц≥ни р≥вноваги, що становить точку перетину кривих попиту й пропозиц≥њ.

ќтже, у рамках свого анал≥зу ћаршалл зн≥маЇ питанн€ про те, що Ї остаточною п≥дставою ц≥н - корисн≥сть або витрати. ќбидва фактори однаковою м≥рою важлив≥ й суперечка з приводу цього аналог≥чна, за словами ћаршалла, суперечц≥ про те, €ке лезо ножиць - верхнЇ або нижнЇ - розр≥же шматок паперу.

јле €кщо вводити в анал≥з ц≥ни р≥вноваги фактор часу, а ћаршалл був першим, хто це зробив, то вплив попиту та пропозиц≥њ на ц≥ну р≥вноваги буде неоднаковим.

” короткостроковому пер≥од≥ на ц≥ни вир≥шальний вплив зд≥йснюЇ зм≥на попиту, тому що виробництву дл€ пристосуванн€ до зб≥льшеного попиту потр≥бен час. ƒеф≥цит товару, що виникаЇ на певний час, дозвол€Ї виробникам п≥двищити ц≥ну й одержувати додатковий дох≥д (ћаршалл називаЇ його кваз≥рентою). ” довгостроковому пер≥од≥ на ц≥ни зд≥йснюЇ великий вплив зм≥на пропозиц≥њ (в≥дбуваЇтьс€ зб≥льшенн€ продукц≥њ), попит насичуЇтьс€ й ц≥ни знижуютьс€.

—тановленн€ маржинал≥зму пов'€зане також ≥з розробками математичноњ школи, €ка представлена такими вченими, €к ј. ¬альрас ≥ ¬. ѕарето. ћатематичний метод використовуЇтьс€ дл€ досл≥дженн€ економ≥чних €вищ ≥з позиц≥њ маржинал≥зму.

Ћеон ћат≥ ≈спр≥ ¬альрас (1834-1910) Ї одним ≥з найб≥льш впливових зах≥дних економ≥ст≥в, представником "чистоњ економ≥чноњ теор≥њ", прац≥ €кого заклали основи багатьох напр€м≥в сучасноњ економ≥чноњ теор≥њ.

¬альрас народивс€ у ‘ранц≥њ. ” 50-≥ роки п≥д впливом батька - в≥домого економ≥ста - в≥н починаЇ вивчати економ≥чну теор≥ю. ѕричиною в≥дбитт€ зац≥кавлень пол≥тичною економ≥Їю, за допомогою засоб≥в математики стала базове математична осв≥та ¬альраса.

¬ 1870 р. в≥н прийн€в пропозиц≥ю з≥ Ўвейцар≥њ дл€ роботи на кафедр≥ пол≥тичноњ економ≥њ Ћозаннського ун≥верситету. „ерез к≥лька рок≥в (у 1874 р.) була опубл≥кована основна прац€ Ћ. ¬альраса "≈лементи чистоњ пол≥тичноњ економ≥њ", €ка дозвол€Ї в≥днести його до числа маржинал≥ст≥в першоњ хвил≥. ¬≥н уперше спробував застосувати математичну модель дл€ ви€вленн€ проблем ≥снуванн€ р≥вноваги економ≥чноњ системи й наданн€ ц≥й систем≥ стаб≥льност≥. јле на в≥дм≥ну в≥д моделей ринковоњ р≥вноваги ќ.  урно, ”. ƒжевонсона, ј. ћаршалла й ≥нших, модель ¬альраса характеризуЇ не частка, а загальна економ≥чна р≥вновага симетричних ринк≥в. “ому ¬альраса вважають по праву основоположником сучасного макроеконом≥чного моделюванн€.  р≥м того, в≥н Ї основоположником лозаннськоњ школи маржинал≥зму.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 678 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2194 - | 2051 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.