Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈коном≥чна думка ”крањни литовсько-польського часу




” XIV ст. Ћитовсько-–уське  н€з≥вство жило переважно економ≥чною спадщиною попередн≥х час≥в, коли панувало натуральне господарство ≥ широко використовувалос€ велик≥ природн≥ багатства ”крањни. ¬ XIV ст. на ¬олин≥ ≥ на ѕол≥сс≥ були ц≥л≥ села мисливц≥в, бобровник≥в, сок≥льник≥в, що жили з полюванн€. ¬ л≥сах водилис€ дик≥ кози, лан≥, кабани, лос≥, олен≥, тури, зубри. Ћитовський статут ув≥в нав≥ть охоронне право на зубр≥в. Ѕули села, людн≥сть €ких платила данину шк≥рами бобр≥в ≥ куниць. ” Ѕелзщин≥ спец≥€льно збирали чернець (кошен≥ль), €кий продавали до «ах≥дньоњ ≈вропи €к червону фарбу. ¬ степах випасали череди кор≥в, вол≥в, коней, на карпатських полонинах √аличини випасали овець. ” л≥сах були села бортник≥в, €к≥ займалис€ пас≥чництвом. ” XIV ст. багато с≥л платило данину худобою. ќсобливо характеристичн≥ в цьому в≥дношенн≥ Ђволоськ≥ї села, про €к≥ вже була мова. “акий стан сел€нства св≥дчить, що панство в ’≤”-’” ст. ще не ц≥кавилос€ зб≥жж€м, воно не було статтею експорту, ≥ шк≥рка бобра або м≥рка меду мали б≥льший попит, н≥ж в≥дпов≥дна м≥рка пшениц≥. ¬елике значенн€ в економ≥ц≥ ”крањни мали л≥си. «ах≥дн€ ≈врош потребувала багато дерев'€них вироб≥в: бальки, дошки тощо. ÷≥л: села працювали €к тесл€р≥, іонтар≥, бондар≥, колод≥њ, смол€р≥, дьогт€р≥. « XV ст. по€вилис€ при великих млинах тартаки. ƒерево, непридатне дл€ вироб≥в, палили ≥ поп≥л висилали за кордон, де йог(переробл€ли на поташ, потр≥бний дл€ виробництва пороху.  урилї смолу, випалювали дьоготь. Ћ≥си давали багатий прост≥р дл€ бортництва. ¬ б≥льших м≥стах були воскоб≥йн≥, де топили в≥ск на т. зв Ђкамен≥ї, на €ких ставили печатки, що св≥дчили про њх добру €к≥сть Ќасл≥дком хижацького господарюванн€ величезн≥ пущ≥ над Ѕќ√ќ≤” та ≥ншими р≥ками в XVI ст. вже не ≥снували.

як ≥ в попередню добу, значне м≥сце належало сол€ному промислов≥. √аличина мала славетн≥ сол€н≥ родовища на ѕ≥дкарпатт≥: н≥ ѕеремищин≥ (м. —оли), коло ƒрогобича, в  оломињ, коло  осова. Ќ≥мецьк≥ колон≥сти запровадили досконал≥ше знар€дд€ дл€ видобуванн€ соли, њњ виварюванн€ та очищуванн€. √алицьку с≥ль вивозили в далек≥ кутки ”крањни та за кордон. ¬идобували с≥ль також на лиманах „орного мор€ та на —лобожанщин≥. –озвозили њњ чумаки, €ких тод≥ називали сол€никами або Ђпрасоламиї, Ч назва, €ку в п≥зн≥ш≥ часи перенесено на гурт≥вник≥в, що ган€ли худобу. ћайже по вс≥й ”крањн≥, переважно на ѕравобережж≥, видобували з болот€ноњ руди зал≥зо. ¬ XIV ст. вже ≥снували прим≥тивн≥ печ≥ дл€ њњ витоплюванн€, але великого значенн€ рудна промислов≥сть не мала. « XVI ст. в панських маЇтках починають будувати вод€н≥ млини €к≥ стали прерогативою шл€хти. ” XV ст. зайшли перш≥ зм≥ни в господарств≥: п≥двищилис€ ц≥нг на худобу в «ах≥дн≥й ≈вроп≥, ≥ почавс€ њњ експорт. «ростаЇ скотарство, особливо там, де не було л≥с≥в, на ѕод≥лл≥. √одованих вол≥в висилали тис€чами на €рмарки Ћьвова, Ћуцька, ярослава, а зв≥дти великими гуртами на Ўльонськ. ¬оли зам≥н€ли грош≥: королев≥ Ѕон≥, —≥г≥змундов≥й ж≥нц≥, за в≥дновленн€ галицькоњ катедри православн≥ заплатили 200 вол≥в. ” 1534 роц≥ через √ородок перегнали 12.000 вол≥в, а через ярослав Ч 18.000. ” 1560 роц≥ сам≥ м≥щани, ж рахуючи шл€хти, перегнали через ѕеремишль 20.000 вол≥в. ”крањнська худоба була широко в≥дома в «ах≥дн≥й ≈вроп≥; в XVI ст агенти Ѕаварського курфюрства закуповували вол≥в у √аличин≥. ≈кспорт ус≥х перел≥чених продукт≥в, кр≥м деревних, не шкодив економ≥ц≥ ”крањни. √≥рше стало, коли в «ах≥дн≥й ≈вроп≥ по€вивс€ попит на зб≥жж€, що викликало в ”крањн≥ зростанн€ шл€хетського землеволод≥нн€, зр≥ст попиту на робоч≥ руки дл€ обробки земл≥ ≥ зростанн€ панщини та кр≥пацтва сел€н.

« XV ст. головним портом дл€ вивозу зб≥жж€ став •данськ на Ѕалтицькому мор≥. ƒо того часу головним експортером зб≥жж€ була ¬≥зант≥€; €ка постачала його ≤тал≥њ, ‘ранц≥њ, ‘л€ндр≥њ. √оловними продуцентами зб≥жж€ були мориски, €ких вигнано з ≈спан≥њ в 1571 роц≥. ¬ той же час зростало виноробство, €ке в≥дт€гало роб≥тн≥ руки в≥д р≥лл≥. ≈спан≥€ почала сама потребувати зб≥жж€, ≥ •данськ з к≥нц€ XVI ст. транспортуЇ його до т≥Їњ крањни.  р≥м того зростав попит на зб≥жж€ в ѕортугал≥њ, ‘ранц≥њ, ‘л€ндр≥њ, Ќ≥дерл€ндах. ≤ так •данськ став св≥товим експортером зб≥жж€, розшир€ючи район, з €кого йоге д≥ставав: кр≥м ѕрус≥њ, ѕомор'€, Ћивон≥њ, включивс€ обшир ¬исли з њњ притоками Ѕуга, ЌарЇва тощо. ¬ середин≥ XVI ст. експортували зб≥жж€ з ’олмщини, ¬олзькоњ земл≥, ѕеремищини, Ѕерестейщини, Ћуцького пов≥ту, ѕод≥лл€, ѕокутт€. ѕр€мим насл≥дком вивозу зб≥жж€ було розширенн€ панських ф≥льварк≥в, за рахунок сел€нськоњ земл≥, та зростанн€ панщини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 537 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2072 - | 1877 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.