Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ј. —м≥т про предмет ≥ завданн€ пол≥тичноњ економ≥њ




ѕредметом пол≥тичноњ економи, на думку ј. —м≥та, Ї досл≥дженн€ багатства, об'Їктивних закон≥в його виробництва та нагромадженн€ з метою зростанн€ добробуту населенн€ ("народу ≥ правител€"). Ѕагатство нац≥њ - це матер≥альний (ф≥зичний) продукт дл€ задоволенн€ потреб людини, його зм≥стом ≥ джерелом Ї сукупна "щор≥чна" прац€ кожного народу в ус≥х сферах виробництва. ѕол≥тична економ≥€ €к наука ставить перед собою два завданн€: забезпечити народов≥ високий дох≥д або засоби ≥снуванн€, можлив≥сть добувати њх; давати держав≥ чи сусп≥льству дох≥д, достатн≥й дл€ забезпеченн€ сусп≥льних потреб. «ростанн€ багатства нац≥њ ј. —м≥т пов'€зував з такими факторами, €к частка населенн€, зайн€того продуктивною працею, або к≥льк≥сть прац≥, €ка функц≥онуЇ у виробництв≥; продуктивн≥сть прац≥ зайн€тих у виробництв≥; розвиток обм≥ну та на€вн≥сть ринк≥в збуту; зростанн€ доходу та кап≥талу.

ј. —м≥т визначив дв≥ сторони пол≥тичноњ економи: позитивну ≥ нормативну. ѕозитивна спр€мована на об'Їктивне наукове по€сненн€ економ≥чних €вищ ≥ процес≥в, ви€вленн€ реальних законом≥рностей функц≥онуванн€ економ≥чних систем. Ќормативна ор≥Їнтована на наданн€ рекомендац≥й щодо проведенн€ державноњ економ≥чноњ пол≥тики дл€ забезпеченн€ народу можливостей дос€гненн€ достатн≥х доход≥в ≥ засоб≥в ≥снуванн€.

ћетодолог≥ю вченн€ ј. —м≥та характеризують:

o матер≥ал≥зм €к ф≥лософська основа св≥тогл€ду;

o застосовуванн€ абстрактно-лог≥чного (виокремленн€ найважлив≥ших момент≥в певного €вища, що визначають суть останнього, њх об'Їктивне досл≥дженн€) ≥ причинно-насл≥дкового (каузального) метод≥в;

o визнанн€ об'Їктивност≥ економ≥чних закон≥в, обірунтуванн€ њх д≥њ у вченн≥ про "невидиму руку ринку", €ку в≥н розгл€дав €к "систему звичайноњ свободи", ринковий механ≥зм саморегулюванн€, коли об'Їктивн≥ закони ринковоњ економ≥ки д≥ють незалежно в≥д вол≥ та бажань окремих людей, спонтанно забезпечують гармон≥ю ≥нтерес≥в особи та сусп≥льства, а реал≥зац≥€ власних ≥нтерес≥в людини забезпечуЇ сусп≥льн≥ блага. ѕринцип "невидимоњ руки" - це механ≥зм стих≥йноњ координац≥њ економ≥чноњ повед≥нки та узгодженн€ економ≥чних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господарюванн€ за умов ринковоњ економ≥ки, сусп≥льн≥ умови та правила економ≥чноњ гри;

o принцип невтручанн€ держави в економ≥ку (отримав назву "держава - н≥чний вартовий"), зг≥дно з €ким втручанн€ держави у природний пор€док гальмуЇ процес зростанн€ багатства та економ≥чно ефективне розм≥щенн€ ресурс≥в. ¬тручанн€ держави у господарське житт€ маЇ бути м≥н≥мальним: зд≥йсненн€ правосудд€ (охорона житт€, свободи ≥ власност≥ громад€н), орган≥зац≥€ сусп≥льних роб≥т, забезпеченн€ зовн≥шньоњ безпеки. ј. —м≥т висловлювавс€ за державне регулюванн€ податковоњ системи, м≥н≥муму зароб≥тноњ плати, норми позикового процента;

o концепц≥€ економ≥чного л≥берал≥зму, що ірунтуЇтьс€ на ≥де€х "природного пор€дку" та "економ≥чноњ людини". ј. —м≥т дотримувавс€ погл€д≥в на "природний пор€док", характерних дл€ сучасних йому ф≥лософ≥в-рац≥онал≥ст≥в ( . √ельвец≥€ та ≥н.), €к≥ проголошували природним фактором сусп≥льного розвитку людський егоњзм ≥ бажанн€ вигоди, пор≥внювали його ≥з законом всесв≥тнього т€ж≥нн€ у нежив≥й природ≥. Ќа думку ј. —м≥та, природний пор€док - це наб≥р правил, що в≥дпов≥даЇ сусп≥льн≥й необх≥дност≥, дл€ його забезпеченн€ необх≥дне створенн€ "системи природноњ свободи", €кою е ринковий механ≥зм господарюванн€. ќсновою природного пор€дкуЇ право власност≥, в≥льна конкуренц≥€, в≥дсутн≥сть державного втручанн€ в економ≥ку. ѕриродним стимулом людини до економ≥чноњ д≥€льност≥ Ї егоњзм ≥ турбота про власну вигоду. ≈коном≥чна людина Ї суб'Їктом економ≥чних в≥дносин, вона не залежна, здатна самост≥йно ухвалювати р≥шенн€; керуЇтьс€ у своњй д≥€льност≥ особистими егоњстичними економ≥чними ≥нтересами ≥ потребами, рац≥онал≥зуЇ свою д≥€льн≥сть з метою максим≥зац≥њ вигоди, достатньо по≥нформована про ситуац≥ю на ринку. ƒ≥€льн≥сть економ≥чноњ людини в умовах природного пор€дку забезпечуЇ багатство, добробут ≥ розвиток окремоњ людини та сусп≥льства загалом, отже, Ї вих≥дним пунктом розвитку останнього.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 563 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2556 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.