Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈коном≥чн≥ ≥дењ  ињвськоњ –ус≥




≈коном≥́чна ду́мка —тарода́внього —хо́ду

 

маЇ в основному рел≥г≥йну форму ≥ п≥дпор€дкована вир≥шенню соц≥альних та пол≥тичних проблем. ¬ економ≥чних творах того часу проблеми економ≥ки в ц≥лому не стали предметом наукового анал≥зу. ” той же час економ≥чн≥ прац≥ м≥стили рекомендац≥њ з управл≥нн€ державою ≥ контролю за економ≥чною д≥€льн≥стю громад€н[1].

≈коном≥чна думка —тародавнього  итаю

ќдним з перших економ≥чних праць Ї ƒавньо  итайський Ђ√уан-÷зиї, 564 об'Їднав трактату, створених в 7-4. до нашоњ ери. ¬ Ђ√уан-÷зиї з'€вилас€ ≥де€ вр≥вноваженн€ ринковоњ стих≥њ. ѕравитель повинен утримувати товар, €кий знаходитьс€ у надлишку у населенн€ ≥ випускати в об≥г товар, €кий знаходитьс€ в недостач≥. јвтори трактат≥в висловлювалис€ за нормовану ем≥с≥ю грошових знак≥в, а також державне регулюванн€ ц≥н з метою стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки[2].

≈коном≥чна думка —тародавньоњ ≤нд≥њ

ќсновним економ≥чним працею —тародавньоњ ≤нд≥њ Ї трактат Ђјртхашастраї складаЇтьс€ з 15 книг. “рактат присв€чено Ђјртхеї Ч матер≥альн≥й вигод≥, €ку можна отримати шл€хом завоюванн€ нових населених земель. «а рахунок доход≥в в≥д нових земель цар може з≥брати б≥льше в≥йськ ≥ в результат≥ стати Ђволодарем св≥туї. ” трактат≥ Ї конкретн≥ рекомендац≥њ дл€ поповненн€ скарбниц≥: максимально можлив≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ податки, у тому числ≥ за алкогольн≥ напоњ, ст€гненн€ кошт≥в з паломник≥в, страта ≥ конф≥скац≥€ майна злочинц≥в. ќдн≥Їю з головний завдань ставитьс€ боротьба з корупц≥Їю ≥ €к заходи боротьби пропонуЇтьс€ часта зм≥на чиновник≥в, щоб вони не встигли звикнути до посади ≥ використовувати своЇ становище в корисливих ц≥л€х[3].

≈коном≥чна думка ¬ав≥лон≥њ

—оц≥ально-економ≥чним працею в ¬ав≥лон≥њ Ї закони цар€ ’аммурап≥, в €ких задавалис€ конкретн≥ кроки щодо пол≥пшенн€ економ≥чноњ ситуац≥њ. «начною м≥рою прид≥л€лас€ увага захисту майна громад€н, в першу чергу чиновник≥в ≥ воњн≥в. «акони ’аммурап≥ будувалис€ на основ≥ под≥лу населенн€ на повноправних в≥льних громад€н, неповноправних в≥льних ≥ раб≥в. ¬≥дпов≥дно, покаранн€ дл€ повноправних в≥льних було найменшим, дл€ раб≥в Ч найб≥льшим. –егулювалас€ д≥€льн≥сть лихвар≥в: ч≥тке визначенн€ в≥дсотковоњ ставки, обмеженн€ боргового рабства трьома роками, у раз≥ неврожаю терм≥н погашенн€ боргу продовжувавс€, встановлювалас€ в≥дпов≥дальн≥сть за жорстоке поводженн€ з боржниками. ¬елика увага прид≥л€лас€ питань найму, але не було р≥зниц≥ м≥ж найманн€м людей чи майна[3].

≈коном≥чна думка —тародавнього ™гипту

√оловною проблемою давньоЇгипетськоњ л≥тератури було питанн€ управл≥нн€. ¬ Ђѕовчанн€хї в≥дбивалис€ питанн€ управл≥нн€ на р≥зних р≥вн€х, в Ђѕовчанн€х геракл≥опольского цар€ своЇму синов≥ ћер≥караї прид≥л€лас€ увага зм≥цненню чиновницького апарату, в Ђѕовчанн€х јхто€, сина ƒуауфа, своЇму синов≥ ѕ≥оп≥ї прославл€лас€ кар'Їра писар€. « л≥тературних джерел можна зробити висновок про високий р≥вень централ≥зац≥њ управл≥нн€ в —тародавньому ™гипт≥[1].

ћеркантил≥сти

ћеркантил≥сти були першою школою, €ка у своњй теоретичн≥й систем≥ в≥двела податкам суттЇву роль, €к ≥нструменту впливу держави на економ≥ку. «г≥дно з њхньою теор≥Їю, держава повинна стимулювати надходженн€ золота в крањну, що забезпечить њй стаб≥льне положенн€ в св≥т≥, а њњ громад€нам - достойний р≥вень житт€[23, —. 41]. ѕредставники ц≥Їњ теч≥њ вважали, що податки Ї тим ≥нструментом, за допомогою €кого можна одночасно дос€гнути двох ц≥лей - поповнити державну скарбницю шл€хом оподаткуванн€ ≥мпортних товар≥в, а також п≥дтримати в≥тчизн€ного товаровиробника, що, в свою чергу, також спри€тиме нагромадженню золота в крањн≥, позитивному торговельному балансу.

 

≈коном≥чн≥ ≥дењ  ињвськоњ –ус≥

≈коном≥чна думка в ”крањн≥ у пер≥од раннього середньов≥чч€ найб≥льш широко в≥дображена в л≥тературн≥й пам'€тц≥ пер≥оду  ињвськоњ –ус≥ - "–уськ≥й правд≥" (XI ст.): законом охорон€лась приватна власн≥сть, визначалась м≥ра покаранн€ за заз≥ханн€ на нењ. ѕри спроб≥ боржника втекти в≥д кредитора останн≥й м≥г перетворити його на свого одв≥чного раба.  н€з≥ та бо€ри мали виключне й спадкоЇмне право на землю, позбавити €кого њх не м≥г нав≥ть великий кн€зь.

Ќа в≥дм≥ну в≥д зах≥дноЇвропейських держав раннього середньов≥чч€, де лихварство вважалос€ гр≥ховним, у  ињвськ≥й –ус≥ воно законодавчо регулювалось. "–уська правда" по сут≥ не обмежувала розм≥р в≥дсотка. ѕозиковий в≥дсоток у  ињвськ≥й –ус≥ був дуже високим.

"ѕов≥сть временних л≥т" (к≥нець XI - початок XII ст.) стверджуЇ, що джерелом вс€кого багатства Ї прац€. ¬изнаЇтьс€ природним под≥л прац≥ на розумову ≥ ф≥зичну. ” документах п≥знього середньов≥чч€ заф≥ксовано значне поширенн€ в ”крањн≥ вотчинноњ форми власност≥ на землю, давалос€ тлумаченн€ њњ €к такоњ, що надавалас€ у спадкове волод≥нн€ з дозволом обм≥ну, даруванн€, продажу. “аким чином, земл€ стаЇ товаром.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 455 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2051 - | 1931 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.