Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 оном≥чна теор≥€ ф≥з≥ократ≥в у ‘ранц≥њ




‘≥з≥ократ≥€ (з грец. Ц Ђвлада природиї) Ц напр€м кла≠сичноњ пол≥тичноњ економ≥њ у ‘ранц≥њ, що центральну роль в економ≥ц≥ в≥дводив с≥льськогосподарському виробництву.

‘≥з≥ократи п≥ддавали критиц≥ меркантил≥зм, вважаючи, що увага виробництва маЇ бути спр€мована не на розвиток торг≥вл≥ та нагромадженн€ грошей, а на створенн€ достат≠ку Ђтвор≥в земл≥ї, в чому, на њхню думку, пол€гаЇ справжн≥й достаток нац≥њ.

 

‘≥з≥ократизм виражав ≥нтереси великого кап≥тал≥стич≠ного фермерства.

Ќейтральн≥ ≥дењ теор≥њ ф≥з≥ократ≥њ так≥.

  • ≈коном≥чн≥ закони мають природний характер (тобто зрозум≥л≥ кожному), ≥ в≥дхиленн€ в≥д них призводить до порушенн€ процесу виробництва.
  • ƒжерелом багатства Ї сфера виробництва матер≥альних благ Ц насамперед землеробство. “≥льки землеробство Ї про≠дуктивним, оск≥льки при цьому працюють природа ≥ земл€.
  • ѕромислов≥сть ф≥з≥ократи вважали безпл≥дною, невироб≠ничою сферою.
  • ѕ≥д чистим продуктом вони розум≥ли р≥зницю м≥ж сумою вс≥х благ ≥ витратами на њх виробництво. ÷ей надлишок (чи≠стий продукт) Ц ун≥кальний дар природи. ѕромислова пра≠ц€ лише зм≥нюЇ його форму, не зб≥льшуючи розм≥ру чистого продукту.
  • Ѕезпл≥дною ф≥з≥ократами вважалас€ ≥ торгова д≥€льн≥сть.

‘≥з≥ократи проанал≥зували речовинн≥ складов≥ кап≥та≠лу, розр≥зн€ючи Ђщор≥чн≥ авансиї, р≥чн≥ витрати ≥ Ђпервинн≥ авансиї, €к≥ становл€ть фонд орган≥зац≥њ землеробського господарства ≥ витрачаютьс€ в≥дразу на багато рок≥в упе≠ред. Ђѕерв≥сн≥ авансиї (витрати на землеробське облашту≠ванн€) в≥дпов≥дають основному кап≥талу, а Ђщор≥чн≥ аван≠сиї (щор≥чн≥ витрати на с≥льськогосподарське виробниц≠тво) Ц оборотному кап≥талу.

√рош≥ не зараховувалис€ до жодного з вид≥в аванс≥в. ƒл€ ф≥з≥ократ≥в не було пон€тт€ грошового кап≥талу, вони ствер≠джували, що грош≥ сам≥ по соб≥ безпл≥дн≥, ≥ визнавали лише одну функц≥ю грошей Ц Ђ€к зас≥б об≥гуї. Ќагромадженн€ грошей вважали шк≥дливим, оск≥льки воно вилучаЇ грош≥ з обороту ≥ позбавл€Ї њх Їдиноњ корисноњ функц≥њ Ц слугува≠ти обм≥ну товар≥в.

‘≥з≥ократи дали визначенн€ Ђпервинних аванс≥вї (основ≠ний кап≥тал) Ц витрати на землеробське облаштуванн€ Ц ≥ Ђщор≥чних аванс≥вї (оборотний кап≥тал) Ц щор≥чн≥ витра≠ти на с≥льськогосподарське виробництво.

ќподаткуванн€ ф≥з≥ократи зводили до трьох принцип≥в:

  • оподаткуванн€ Ї джерелом прибутку;
  • на€вн≥сть сп≥вв≥дношенн€ м≥ж податками ≥ прибутками;
  • витрати на ст€гненн€ податк≥в не повинн≥ обт€жувати.

ќсновоположник школи ф≥з≥ократ≥в ‘рансуа  ене (1694Ц 1774) був придворним медиком Ћюдов≥ка XV, а проблемами економ≥ки почав займатис€ у 60 рок≥в.  ене Ц автор Ђеконо≠м≥чноњ таблиц≥ї, в €к≥й показано, €к сукупний р≥чний про≠дукт, що створюЇтьс€ в с≥льському господарств≥, розпод≥≠л€Їтьс€ м≥ж класами: продуктивним (особи, зайн€т≥ в с≥льському господарств≥, Ц фермери ≥ с≥льськ≥ найман≥ ро≠б≥тники), безпл≥дним (особи, зайн€т≥ в промисловост≥, а та≠кож купц≥) ≥ власниками (особи, що одержують ренту, Ц землевласники ≥ король). ” цьому твор≥  ене представив основн≥ шл€хи реал≥зац≥њ сусп≥льного продукту у вигл€д≥ напр€мленого граф≥ка з трьома вершинами (класами), об'Їд≠навши вс≥ акти обм≥ну в масовий рух грошей ≥ товар≥в, але при цьому виключивши процес накопиченн€.

—ам оборот р≥чного продукту, на думку  ене, складаЇть≠с€ з п'€ти акт≥в:

1) клас землевласник≥в купуЇ у класу фермер≥в засоби ≥снуванн€ на один м≥ль€рд л≥вр≥в. ¬насл≥док цього до класу фермер≥в повертаЇтьс€ один м≥ль€рд л≥вр≥в ≥ одна третина р≥чного продукту виходить з об≥гу;

2) клас землевласник≥в на другий м≥ль€рд л≥вр≥в отриманоњ ренти купуЇ у Ђбезпл≥дногої класу промислов≥ вироби;

3) клас Ђбезпл≥днихї на отриманий за своњ товари м≥ль€рд л≥вр≥в купуЇ у класу фермер≥в продукти харчуванн€. ќтже, до класу фермер≥в повертаЇтьс€ другий м≥ль€рд л≥вр≥в ≥ дв≥ третини продукту виход€ть з об≥гу;

4) клас фермер≥в купуЇ у Ђбезпл≥дногої класу на м≥ль€рд л≥вр≥в промислов≥ вироби, що йдуть на в≥дновленн€ ≥нстру≠мент≥в ≥ матер≥ал≥в, варт≥сть €ких ув≥йшла до вартост≥ ви≠робленого р≥чного продукту;

5) клас Ђбезпл≥днихї на цей м≥ль€рд л≥вр≥в закуповуЇ сировину в класу фермер≥в.

“аким чином, об≥г р≥чного продукту забезпечуЇ в≥дшко≠дуванн€ використаних фонд≥в с≥льського господарства та промисловост≥ €к передумову поновленн€ виробництва.

ѕодатки, на думку  ене, повинн≥ ст€гуватис€ т≥льки ≥з землевласник≥в у розм≥р≥ 1/3 чистого продукту.  ене розробив концепц≥ю природного пор€дку, в основ≥ €коњ лежать моральн≥ закони держави, тобто ≥нтереси окре≠моњ особи не можуть ≥ти врозр≥з з≥ сп≥льними ≥нтересами сусп≥льства.

јнн –обер ∆ак “юрго (1727 Ц 1781) народивс€ у ‘ран≠ц≥њ. «г≥дно ≥з с≥мейною традиц≥Їю зак≥нчив теолог≥чний фа≠культет —орбонни, але захопивс€ економ≥кою. ” 1774Ц1776 р. займав посаду генерального контролера ф≥нанс≥в. —п≥вроб≥тничав ≥з просв≥тител€ми в Ђ≈нциклопед≥њї ƒ. ƒ≥дро.

√оловна прац€ “юрго Ц Ђ–оздуми про створенн€ ≥ роз≠под≥л багатствї (1770 р.).

”сл≥д за  ене та ≥н. ф≥з≥ократами в≥н обстоював принцип свободи економ≥чноњ д≥€ль-ност≥ ≥ под≥л€в њх погл€д на землеробство €к Їдине джерело додаткового продукту. ¬пер-ше вид≥лив усередин≥ Ђземлеробського класуї ≥ Ђкласу рем≥сник≥вї п≥дприЇмц≥в ≥ найманих прац≥вник≥в. “юрго вперше сформулював закон спадноњ родючост≥ грунту, €кий св≥дчить: кожне додаткове вкладенн€ кап≥талу ≥ прац≥ в землю даЇ менший пор≥вн€но з попередн≥м вкладанн€м ефект, а п≥сл€ певноњ меж≥ вс€кий додатковий ефект стаЇ неможливим.

¬загал≥ вченн€ “юрго зб≥гаЇтьс€ з≥ вченн€м ф≥з≥ократ≥в, але сл≥д вид≥лити так≥ ≥дењ:

  • прибуток в≥д кап≥талу под≥л€Їтьс€ на витрати дл€ ство≠ренн€ продукт≥в ≥ прибуток на кап≥тал (зароб≥тна плата влас≠ника кап≥талу, п≥дприЇмницький прибуток ≥ земельна рента);
  • обм≥н взаЇмовиг≥дний обом товаровласникам, тому в≥дбуваЇтьс€ зр≥внюванн€ ц≥нностей благ, що обм≥нюютьс€;
  • сплата позичкового в≥дсотка виправдовуЇтьс€ втратою прибутку позикодавц€ при наданн≥ позики;
  • поточн≥ ц≥ни на ринку, на думку “юрго, формуютьс€ з урахуванн€м попиту ≥ пропозиц≥њ, будучи критер≥Їм, за €ким можна судити про надлишок або нестачу кап≥тал≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 446 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2021 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.