Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иникненн€ утоп≥чного соц≥ал≥зму




” п≥знЇ —ередньов≥чч€ (’V≤-’V≤≤ ст.) в економ≥чн≥й думц≥ зах≥дноњ ™вропи в≥дбуваютьс€ значн≥ зм≥ни, спричинен≥ глибоким процесом розвитку мануфактурного виробництва. ¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт€, пограбуванн€ колон≥й прискорили процес нагромадженн€ кап≥талу. ” цей пер≥од виникають соц≥альн≥ утоп≥њ. ќдним ≥з основоположник≥в утоп≥чного соц≥ал≥зму був “омас ћор (1478-1532 рр.) - видатний мислитель-гуман≥ст, пол≥тичний д≥€ч јнгл≥њ, страчений за опозиц≥ю абсолютизму (в≥дмовивс€ скласти прис€гу королю €к глав≥ церкви). —ин багатого судд≥ ≥ сам юрист за осв≥тою, ћор об≥ймав висок≥ державн≥ посади, незважаючи на це, в≥н сп≥вчував лиху народних мас. ” 1516 роц≥ ним було опубл≥ковано знамениту книжку "”топ≥€", €ка поклала початок утоп≥чному соц≥ал≥зму ≥ дала йому назву. ћор п≥ддав р≥зк≥й критиц≥ в јнгл≥њ соц≥альн≥ пор€дки, методи перв≥сного нагромадженн€ кап≥талу. ѕершопричину виникненн€ убогост≥ в≥н вбачав у приватн≥й власност≥, виступив њњ противником. ћор був першим критиком кап≥тал≥зму. ѕогл€ди ћора не мали особливоњ науковоњ ц≥нност≥. ÷е були лише мр≥њ. ƒо числа ранн≥х представник≥в утоп≥чного соц≥ал≥зму належить ≥тал≥йський мислитель “оммазо  ампанелла (1568-1639 рр.), €кий вийшов ≥з середовища б≥дного сел€нства. ¬≥н в≥домий €к активний учасник боротьби за зв≥льненн€ ѕ≥вденноњ ≤тал≥њ в≥д гн≥ту ≥спанськоњ монарх≥њ. ќпинившись у руках ворог≥в,  ампанелла 27 рок≥в пров≥в у казематах. “ам в≥н написав св≥й знаменитий тв≥р "ћ≥сто —онц€" (1623 р.), в €кому п≥ддав р≥зк≥й критиц≥ соц≥альний устр≥й ≤тал≥њ того часу. ” ньому  ампанелла висунув проект ≥деальноњ утоп≥чноњ держави - м≥сто —онц€, основу €кого складала сп≥льн≥сть майна. ¬≥дображаючи традиц≥њ економ≥чноњ думки —ередньов≥чч€, в≥н ор≥Їнтувавс€ на господарство натурального типу. —усп≥льство майбутнього видавалос€ йому сукупн≥стю с≥льськогосподарських громад, в €ких до роб≥т залучаютьс€ вс≥ громад€ни.  ампанелла визнавав ≥ндив≥дуальн≥сть житла ≥ с≥м'њ, сп≥льн≥сть прац≥, в≥дкидав тезу про те, що п≥сл€ скасуванн€ власност≥ н≥хто не працюватиме. —поживанн€ в м≥ст≥ —онц€, вважав в≥н, буде громадським за умови достатку матер≥альних благ, зникнуть злидн≥. ¬≥дносини м≥ж людьми повинн≥ ірунтуватис€ на принципах дружби, товариськоњ сп≥впрац≥ ≥ взаЇморозум≥нн€. ѕроте н≥ “. ћор, н≥ “.  ампанелла не знали реальних шл€х≥в до нового сусп≥льства. ¬они обмежилис€ описом утоп≥чноњ держави з незвичайними пор€дками, в чому ви€вилас€ ≥сторична обмежен≥сть њх економ≥чних проект≥в. —уть утоп≥чних концепц≥й ранн≥х соц≥ал≥ст≥в-утоп≥ст≥в пол€гала в т€ж≥нн≥ до прим≥тивного ≥деалу сусп≥льного устрою на принципах р≥вност≥ потреб та р≥вност≥ зд≥бностей. ќднак у перш≥й половин≥ XIX ст. п≥д впливом праць представник≥в класичноњ пол≥теконом≥њ доктрини соц≥ал≥ст≥в-утоп≥ст≥в зазнали ≥стотних €к≥сних зм≥н. ƒл€ утоп≥чного соц≥ал≥зму цей пер≥од, пов'€заний ≥з завершенн€м промислового перевороту, знаменний осмисленн€м нових економ≥чних реал≥й, €к≥ знайшли своЇ в≥дображенн€ в розробках л≥дер≥в ц≥Їњ школи –. ќуена в јнгл≥њ, ј. —ен-—≥мона ≥ ѕ≤. ‘ур'Ї у ‘ранц≥њ. —аме ц≥ автори та њхн≥ посл≥довники стали пов'€зувати своњ ≥дењ з≥ сформованими до початку XIX ст. пан≥вними тод≥ принципами класичноњ школи пол≥теконом≥њ. ¬они, €к ≥ класики, схил€ютьс€ до подальшого прискоренн€ наукових в≥дкритт≥в ≥ техн≥чних винаход≥в, будь-€кого можливого зростанн€ продуктивност≥.

 ласики вважали кап≥тал≥зм в≥чним ≥ природним устроЇм. Ќа противагу њм, соц≥ал≥сти-утоп≥сти п≥ддали критиц≥ кап≥тал≥зм, указуючи на б≥дн≥сть ≥ убог≥сть труд€щих мас. ¬они вважали, що на зм≥ну кап≥тал≥зму прийде такий громадський пор€док, €кий принесе щаст€ вс≥м членам сусп≥льства. ≤деальний сусп≥льний устр≥й вони ≥менували по-р≥зному: так, ј. —ен-—≥мон називав його ≥ндустр≥ал≥змом, ѕ≤. ‘ур'Ї - гармон≥Їю, –. ќуен - комун≥змом. —воњм завданн€м вони вважали розвиток св≥домост≥, пропаганду своњх ≥дей, вт≥ленн€ њх у житт€ шл€хом створенн€ комуни, "фаластера", або "базар≥в справедливого обм≥ну". ”топ≥чний соц≥ал≥зм ви€вл€в протилежн≥сть класових ≥нтерес≥в, але в≥дкидав пол≥тичну боротьбу ≥ революц≥ю, спод≥ваючись на перетворенн€ сусп≥льного устрою мирним, еволюц≥йним, компром≥сним шл€хом.

 лод јнр≥ де –ебруа —ен-—≥мон (1760-1825 рр.) - французький соц≥ал≥ст-утоп≥ст, €кий, через своњ переконанн€ в≥дмовивс€ в≥д графського титулу ≥ двор€нського званн€, Ї одним ≥з автор≥в цього напр€му економ≥чноњ думки. …ому належать так≥ в≥дом≥ твори, €к "Ћисти ∆еневського мешканц€ до сучасник≥в" (1803 р.), "ѕро промислову систему" (1821 р.), " атех≥зис промисловц≥в" (1823-1824 рр.) та ≥н.

” своњх судженн€х перех≥д в≥д феодал≥зму до ≥ндустр≥альноњ соц≥ально справедливоњ системи неминучий у силу прийдешн≥х зм≥н ≥ таких зростаючих чинник≥в, €к наука, розум ≥ передов≥ ≥дењ.

Ќа його думку, у новому сусп≥льств≥ зникнуть антагон≥стичн≥ (протилежн≥) класи ≥ ур€д знайде зам≥сть пол≥тичних економ≥чн≥ функц≥њ.

ѕроте сл≥д зазначити, що на в≥дм≥ну в≥д вс≥х ≥нших представник≥в утоп≥чного соц≥ал≥зму, в≥н був Їдиним, хто не заперечував ≥снуванн€ в новому сусп≥льств≥ приватноњ власност≥. —ен-—≥мон вважав, що "саме цей ≥нститут Ї основою сусп≥льного устрою" ≥ необх≥дним Ї "закон, що встановлюЇ власн≥сть, ≥ регулюЇ користуванн€ нею".

¬ажливу роль у сусп≥льств≥ в≥н в≥дводить "промисловц€м", завд€ки €ким "величезна б≥льш≥сть нац≥њ" стане жити "у б≥льш щасливих умовах". ѕромисловц€ми в≥н називаЇ три велик≥ класи: 1) землероб≥в (сел€н); 2) роб≥тник≥в та ≥нженер≥в, учених; 3) торговц≥в. —аме вони виробл€ють вс≥ багатства. ƒо непромислового класу належать двор€ни (землевласники), ф≥нансисти (банк≥ри).

” справ≥ розбудови нового сусп≥льства —ен-—≥мон ус≥ма способами захищав близьк≥сть ≥нтерес≥в корол≥вськоњ влади ≥ промисловц≥в.  орол≥вська влада повинна об'Їднатис€ з промисловц€ми в боротьб≥ з пережитками феодал≥зму. —ен-—≥мон в≥дкидав насильницький перех≥д до нового сусп≥льства ≥ вважав, що осв≥чен≥сть, св≥дом≥сть людей буде спри€ти розбудов≥ нового сусп≥льства.

–оберт ќуен (1771-1858) - англ≥йський соц≥ал≥ст-утоп≥ст, автор роб≥т, €к≥ м≥ст€ть проекти соц≥ал≥стичних перетворень. « пом≥ж них так≥ твори, €к: "ѕро утворенн€ людського характеру" (1813-1814 рр.), "ƒопов≥дь графству Ќью-Ћанарк" (1820 р.), " нига про новий моральний св≥т" (1836-1844 рр.) та ≥н.

…ого трактуванн€ економ≥чноњ категор≥њ "варт≥сть" наближаЇтьс€ до класичного трактуванн€ ƒ. –≥кардо. ¬≥н беззастережно прийн€в трудову теор≥ю вартост≥, але не допускав положенн€ про те, що ц≥нн≥сть товару охоплюЇ ще й прибуток. —аме несправедлив≥сть њњ виникненн€, на його думку, Ї причиною знедоленост≥ робочих й економ≥чних криз.

–. ќуен, будучи тривалий час крупним фабрикантом, передбачив багато соц≥альних заход≥в в умовах фабрично-заводськоњ орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва. “ак, дл€ своњх роб≥тник≥в в Ќью-Ћанарку ще в XIX стол≥тт≥ ним були побудован≥ спец≥альн≥ упор€дкован≥ житла, њдальн€, торгова лавка, ощадна каса, дит€чий садок ≥ €сла тощо. ј встановленим пор€дком прац≥ –.ќуен на п≥встол≥тт€ випередив фабричне трудове законодавство:

- скоротивши робочий день дл€ дорослих з 17 до 10 годин;

- в≥дмовившись в≥д дит€чоњ прац≥ (д≥тей в≥ком менше 10 рок≥в) ≥ створивши школи, €к≥ вперше були св≥тськими;

- знищив штрафи на виробництв≥, €к≥ ран≥ше були буденним €вищем.

” своњх творах –. ќуен намагаЇтьс€ обірунтувати концепц≥ю "розумного устрою сусп≥льства". ѕ≥д час переходу до нового сусп≥льства, на думку ученого, необх≥дно за допомогою "розумних закон≥в" виправити стару систему без €кого-небудь насильства. ѕануванн€ приватноњ власност≥, вважав учений, Ї головною причиною незл≥ченноњ к≥лькост≥ "несправедливостей, злочин≥в ≥ б≥д", випробовуваних людиною, а машини, €к≥ могли б бути "найб≥льшим благод≥€нн€м", стають њњ "найб≥льшим прокл€тт€м". «ам≥на "несправедливого сусп≥льного устрою буде зд≥йснюватис€ "поступово, мирно ≥ мудро" за умови реал≥зац≥њ "наукових начал". ќуен пропонував скупити приватну землю за "њњ ринковою ц≥ною у тих, хто бажаЇ продати њњ, перетворивши тим самим у майбутньому на сусп≥льну власн≥сть. ¬она буде джерелом державних доход≥в". Ќа цих земл€х учений пропонуЇ створити селища з населенн€м в≥д 500-3000 ос≥б. ”с≥ ц≥ заходи маЇ проводити розумний ур€д ≥ забезпечувати дл€ сусп≥льства розумн≥ умови, €кими, за словами ќуена, будуть 26 закон≥в - так звана розумна конституц≥€:

- широке застосуванн€ машин дл€ зам≥ни ручноњ прац≥, включаючи домашнЇ господарство;

- перетворенн€ прац≥ на Їдине м≥рило ц≥нност≥;

- забезпеченн€ достатку багатства людства завд€ки зам≥н≥ металевих грошей "бонами прац≥";

- використанн€ р≥зних засоб≥в дл€ осв≥ти населенн€, особливо друку;

- л≥кв≥дац≥€ "даремноњ приватноњ власност≥", а в≥дпов≥дно ≥ прибутк≥в завд€ки контактам виробник≥в без посередник≥в ≥ т.д.

Ўарль ‘ур'Ї (1772-1832) - французький соц≥ал≥ст-утоп≥ст, що запропонував не менш ориг≥нальну модель "справедливого" соц≥ального устрою сусп≥льства, н≥ж його сучасники –. ќуен ≥  .—ен-—≥мон. Ќайзначн≥шими публ≥кац≥€ми цього ученого Ї "“еор≥€ чотирьох рух≥в ≥ загальних доль" (1808), "Ќовий господарський ≥ соц≥Їтарний св≥т" (1829) та ≥н. ¬иходець з купецькоњ с≥м'њ, торговий агент за профес≥Їю ≥ самоучка в р≥зних галуз€х науки, ѕ≤. ‘ур'Ї у своњх прац€х гн≥вно критикуЇ класичну пол≥теконом≥ю, що вихвал€Їтьс€ њњ представниками економ≥ку в≥льноњ конкуренц≥њ. ¬≥н пропонуЇ пок≥нчити з порочною експлуататорською системою так званого цив≥л≥зованого сусп≥льства ≥ перейти за допомогою реформ до нового "соц≥Їтарного св≥ту" до так званих "фаластер≥в". ” цих асоц≥ативних утворенн€х, на думку ‘ур'Ї, не буде м≥сц€ найман≥й прац≥, оск≥льки власн≥сть набуваЇ загального характеру, а роб≥тник, ставши акц≥онером, зможе брати участь у прибутках ≥ бути обраним на кер≥вн≥ посади в структур≥ в≥дпов≥дноњ фаланги. ѕ≤. ‘ур'Ї у своњх творах звинувачуЇ класик≥в за перетворенн€ пол≥теконом≥њ в науку, €ка "говорить т≥льки гаманцю...". ѕ≤. ‘ур'Ї доходить висновку, що економ≥ка в≥льноњ конкуренц≥њ невиправдано розширюЇ арм≥ю торговц≥в, представник≥в паразитуючого класу, ≥ може перетворитис€ на жахливу силу, бо вона ухил€Їтьс€ в≥д втручанн€ ур€ду. —вою програму реформ в≥н висловлюЇ на основ≥ з≥ставленн€ недол≥к≥в "ладу цив≥л≥зац≥њ" ≥ достоњнств "ладу узгодженост≥". ƒо недол≥к≥в "ладу цив≥л≥зац≥њ" в≥н в≥дносить соц≥альний хаос, пограбуванн€ б≥дн€к≥в ≥ збагаченн€ ≥мущих, невизначен≥сть зростанн€ народонаселенн€, ≥ндустр≥ал≥зм, що п≥дсилюЇ убог≥сть б≥дн€к≥в. ƒостоњнствами "ладу узгодженост≥", перех≥д до €кого зайн€в би 30 рок≥в, стануть:

- всесв≥тн€ гармон≥€;

- встановленн€ по всьому св≥ту одн≥Їњ мови, грошей, заход≥в ≥ т.д.;

- незм≥нно вищ≥ урожањ;

- зв≥льненн€ негр≥в ≥ раб≥в;

- дос€гненн€ високих культурних вдач;

- можлив≥сть зб≥льшити дох≥д в≥д розумного господарюванн€. ”топ≥чний соц≥ал≥зм - теч≥€, €ка зародилас€ на початку XIX стол≥тт€ ≥ призначалас€ дл€ боротьби з експлуатац≥Їю в сусп≥льств≥. ”топ≥чний соц≥ал≥зм в≥дображав майбутнЇ сусп≥льство €к сусп≥льство достатку, забезпечуючи задоволенн€ людських потреб ≥ розкв≥т особи. ƒл€ ц≥Їњ теч≥њ характерне використанн€ г≥потетичного методу "що було б, €кщо...".

ѕроте, цей напр€м економ≥чноњ науки маЇ все-таки досить значим≥ елементи з погл€ду передбачень, що збулис€, соц≥ального й економ≥чного характеру. ÷е видаЇтьс€ особливо актуальним з урахуванн€м нин≥шн≥х реал≥й сучасного сусп≥льства, що вимагають виробленн€ соц≥ально ор≥Їнтованих концепц≥й розвитку економ≥ки крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 669 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2123 - | 1854 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.