Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈коном≥чна ≥деолог≥€ др≥бного виробництва




∆ан Ўарль Ћеонар —≥монд де —≥смонд≥ (1773 - 1842) займаЇсвоЇр≥дне м≥сце в ≥стор≥њ економ≥чноњ думки. ¬≥н Ї заверш≥телемкласичноњ школи у ‘ранц≥њ ≥ в той же час засновником новогонапр€мку, в≥домого п≥д назвою економ≥чного романтизму.
≈коном≥чний романтизм - ≥деолог≥€ др≥бноњ буржуаз≥њ. «ародивс€ в≥н назаход≥ в пер≥од найб≥льш швидкого розвитку кап≥тал≥зму п≥сл€ промисловогоперевороту. —≥смонд≥ був родоначальником цього напр€мку не випадково.
‘ранц≥€ ≥ Ўвейцар≥€, уродженцем €коњ в≥н був, б≥льш н≥ж на половину булипредставлен≥ сел€нством ≥ др≥бними рем≥сниками. ѕроцес њх розоренн€ ≥розкладанн€ в цих крањнах в≥дбувавс€ особливо бол≥сно, велика частинарозор€лис€, пролетаризувати. ѕоповнювали р€ди роб≥тник≥в або злидарював впошуках хл≥ба та роботи.

—≥смонд≥ не зрозум≥в процесу становленн€ кап≥тал≥зму ≥ його результат≥в.
¬≥н мр≥€в про затримку його розвитку ≥ поверненн€ до др≥бнотоварного виробництва.
—воЇ завданн€ в≥н бачив у тому, щоб показати €к держава повиннакерувати виробництвом ≥ розпод≥лом багатства в ≥нтересах др≥бноговиробника. ¬≥н вважав, що матер≥альний добробут залежить в≥ддержави, тому не повинно бути м≥сц€ в≥льноњ конкуренц≥њ та в≥льноњторг≥вл≥.

ћетою даноњ роботи Ї пошук в≥дпов≥дей на так≥ питанн€:

1. яка модель матер≥ального добробуту —≥смонд≥?

2.  ор≥нн€ помилкових суджень —≥смонд≥.

3. яке значенн€ теор≥њ —≥смонд≥ у розвитку економ≥чноњ думки?

ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя “≈ќ–≤ѓ др≥бнотоварного виробництва —. —≥смонд≥.

“еор≥њ вартост≥, кап≥талу ≥ доход≥в —≥монда де —≥смонд≥ в ≥стор≥њеконом≥чних навчань займаЇ своЇр≥дне становище. ” його економ≥чнихпогл€дах в≥н визначаЇ варт≥сть товару працею. ” —≥смонд≥ в≥дсутн≥йвченн€ про двоњстий характер прац≥, однак, в≥н звертаЇ увагу напротир≥чч€ м≥ж споживчою варт≥стю ≥ варт≥стю. ¬ир≥шуючи проблемувеличини вартост≥, в≥н п≥дкреслюЇ, що при кап≥тал≥зм≥ ц€ величиназводитьс€ до необх≥дного часу, €кий характеризуЇ €к час,витрачений при середн≥х умовах.

√рош≥ —≥смонд≥ правильно трактуЇ €к необх≥дний продукт розвиткутоварно-грошових в≥дносин ≥ вважаЇ, що, будучи продуктом прац≥, вонимають свою внутр≥шню варт≥сть. ¬≥н бачить р≥зницю м≥ж паперовими ≥кредитними грошима. ” нього Ї зауваженн€ про знец≥ненн€ паперових грошей≥ характеристика ≥нфл€ц≥њ €к результату переповненн€ сфери об≥гузайвими паперовими грошима. ќднак, походженн€ грошей, њх ≥стинноњсутност≥ ≥ функц≥й в≥н не розум≥Ї, розгл€даючи грош≥ лише €к зас≥бполегшенн€ обм≥ну.

—≥смонд≥ ч≥тк≥ше, н≥ж його попередники визначаЇ прибуток €кдох≥д кап≥тал≥ста, що представл€Ї собою в≥драхуванн€ ≥з продукту прац≥ роб≥тника.
¬≥н пр€мо говорить про пограбуванн€ робочого при кап≥тал≥зм≥, п≥дкреслюючиексплуататорську природу прибутку. ѕрац€ роб≥тника перетворивс€ на кап≥тал дл€господар≥в. ќднак соц≥альну експлуататорську природу кап≥талу в≥н не з'€сував.
ѕотр≥бно в≥дзначити суперечлив≥сть трактуванн€ категор≥й кап≥талу у —≥смонд≥. ”нього переважаЇ розум≥нн€ кап≥талу €к "реч≥, €к≥ прибувають в спокоњ". ≤нод≥в≥н розгл€даЇ кап≥тал €к фактор виробництва, ототожнюючи його ззасобами виробництва, а нагромадженн€ кап≥талу пов'€зуючи з чеснотамикап≥тал≥ст≥в, њх ощадлив≥стю. ¬иход€чи з такоњ характеристики кап≥талу,
—≥смонд≥ давав таке визначенн€ прибутку: в≥н зводив њњ то до результатупродуктивност≥ самого кап≥талу, то до винагороди за ощадлив≥стькап≥тал≥ста.

“еор≥€ в≥дтворенн€ ≥ криз —≥смонд≥ €вл€Ї собою основуйого програми поверненн€ до минулого. ” розд≥л≥ "ќсв≥та багатства у≥зольованого людини ", розгл€даючи пор€док задоволенн€ потребв роб≥нзонади, в≥н прийшов до висновку, що потреби рухають виробництвом.
ƒл€ нього ≥стор≥€ ≥зольованого людини Ї ≥стор≥€ всього людствар≥зниц€ лише в к≥лькост≥. ¬≥н за€вив, що споживанн€ €к у –об≥нзона, так≥ в буржуазному сусп≥льств≥ пануЇ над виробництвом ≥ його визначаЇ,таким чином, метою кап≥тал≥стичного виробництва було оголошеноспоживанн€, а не додаткова варт≥сть. —усп≥льство зац≥кавлене в тому,щоб прац€ регулювавс€ попитом, щоб вс≥ товари мали збут ≥, щоб непостраждав не один виробник. ѕротилежн≥сть ≥нтерес≥в сусп≥льства ≥окремих виробник≥в, з його точки зору, повинно усуватидержава. "ƒержава повинна прагнути до такого пор€дку, €кийзабезпечував би ≥ б≥дному ≥ багатому достаток, рад≥сть, спок≥й - такийпор€док, за €кого н≥хто не страждаЇ. —≥смонд≥ заперечував класовий характербуржуазноњ держави, припускаючи, що воно може протисто€ти великомувиробництва ≥ зробити можливою загальну соц≥альну гармон≥ю. ќстанн€може наступити лише з поверненн€м до др≥бного виробництва, €ке н≥битозабезпечуЇ самост≥йн≥сть виробника, усуваЇ протир≥чч€кап≥тал≥зму.

«вод€чи варт≥сть сусп≥льного продукту до доход≥в, —≥смонд≥ за€вл€Ї,що дл€ реал≥зац≥њ всього виробленого товару необх≥дно, щобвиробництво повн≥стю в≥дпов≥дало доходам сусп≥льства. якщо виробництвоперевищуЇ суму доход≥в сусп≥льства, то продукт реал≥зований не буде. “акимчином, в≥н зводить процес реал≥зац≥њ до особистого споживанн€. « цього в≥нробить висновок, що кап≥тал≥сти не можуть мати прибуток.

«а —≥смонд≥, з розвитком кап≥тал≥зму звужуЇтьс€ внутр≥шн≥й ринок ≥з задвох обставин. ѕерша обставина - скорочуЇтьс€ дох≥д роб≥тник≥в. ќск≥лькивони вит≥сн€ютьс€ машинами, не пред'€вл€ють н≥€кого попиту. ƒох≥д робочихскорочуЇтьс€ ≥ з ≥ншоњ причини: при найм≥ роб≥тник≥в кап≥тал≥сти завжди можутьнайн€ти б≥льше зг≥дливих роб≥тник≥в з маси безроб≥тних. ќтже, нав≥тьзайн€т≥ роб≥тники приречен≥ на споживанн€ м≥н≥муму засоб≥в ≥снуванн€,значить пред'€вл€ють все менше ≥ менше попит на товари. ≤ншеобставина - звуженн€ внутр≥шнього ринку - зменшенн€ попиту з бокукап≥тал≥ст≥в. ќстанн≥ прагнуть все б≥льше ≥ б≥льше виробл€ти. „астинасвого доходу, €кий вони повинн≥ були б пустити на споживанн€,накопичують. ¬ результат≥ виробництва перевищуЇ споживанн€ €к роб≥тник≥в,так ≥ кап≥тал≥ст≥в. „астина сусп≥льного продукту (частина "надварт≥сть")залишаЇтьс€ не реал≥зованою. ¬иходом з ситуац≥њ м≥г би бути зовн≥шн≥й ринок.
јле ≥ в≥н звужуЇтьс€, тому що т≥ крањни, €к≥ були зовн≥шн≥м ринком дл€кап≥тал≥стичних крањн, сам≥ стають на шл€х кап≥тал≥зму ≥ гонитви зазовн≥шн≥м ринком. Ќедалеко той момент коли, зовс≥м не буде зовн≥шн≥х ринк≥в дл€крањн розвиненого кап≥тал≥зму. ќтже, кап≥тал≥зм не може розвиватис€
- …ому внутр≥шньо притаманн≥ кризи надвиробництва.

ќсновною причиною криз —≥смонд≥ вважав нев≥дпов≥дн≥сть виробництва≥ споживанн€. јбсолютно €сно за€вл€Ї в≥н, що €кщо продукти купуютьс€ надоходи, то перевищенн€ виробництва над доходами означаЇ ≥ перевищенн€ надспоживанн€м ≥ маЇ призвести до криз. √овор€чи про ц≥ протир≥чч€,в≥н виводить кризи з недостатнього споживанн€, заперечуючи можлив≥стькриз у господарств≥ ≥зольованого людини (–об≥нзон не допускавперевищенн€ виробництва над споживанн€м).

¬»—Ќќ¬ »:
1. ћатер≥альний добробут за —≥смонд≥ можливе лише за др≥бнотоварного виробництва, де немаЇ м≥сц€ в≥льн≥й конкуренц≥њ ≥ в≥льноњ торг≥вл≥.

ѕрац€ регулюЇтьс€ попитом. —поживанн€ пануЇ над виробництвом ≥ визначаЇ його. ¬иробництво повн≥стю в≥дпов≥даЇ доходам сусп≥льства.

¬с≥ товари мають збут. ƒержава керуЇ виробництвом ≥ розпод≥л€Ї багатство в ≥нтересах др≥бного виробника.
2. «а вих≥дний пункт досл≥дженн€ —≥смонд≥ бере виробництво ≥ споживанн€ ≥зольованого людини - –об≥нзона. ≤деал≥зований др≥бний буржуа ≥снуЇ т≥льки в його у€в≥. ¬≥н не бачить мети кап≥тал≥стичного виробництва - додатковоњ вартост≥. ” його розум≥нн≥ головна мета кап≥тал≥зму - споживанн€. ¬≥н недооц≥нюЇ прогресивну роль великого машинного виробництва, заперечуЇ класовий характер буржуазноњ держави, ≥ нањвно припускаЇ, н≥би кап≥тал≥стична держава буде стримувати велике виробництво ≥ доб'Їтьс€ загального благоденства в умовах патр≥архального др≥бного виробництва. —≥смонд≥ заперечуЇ, що кризи Ї засобом в≥дновленн€ економ≥чноњ р≥вноваги в розвитку окремих господарств та окремих держав.
3. ’оча суперечн≥сть кап≥тал≥зму —≥смонд≥ трактуЇ з др≥бнобуржуазних позиц≥й, сама постановка проблем суперечностей кап≥тал≥зму ≥ њх соц≥альних насл≥дк≥в була значним кроком у розвитку економ≥чноњ думки, серйозним внеском у пол≥тичну економ≥ю. ¬≥н звернув увагу на ≥снуванн€ протир≥ч м≥ж виробництвом та споживанн€м, в≥дзначив важлив≥сть проблем особистого споживанн€. « тих п≥р критики кап≥тал≥зму стаЇ важливим розд≥лом пол≥тичноњ економ≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 536 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2031 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.