Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћарксистське економ≥чне вченн€




ѕочаток формуванн€ марксистськоњ пол≥тичноњ економ≥њ в≥днос€ть до 40-х рок≥в ’≤’ ст., коли в передових крањнах св≥ту утвердивс€ розвинений кап≥тал≥зм епохи в≥льноњ конкуренц≥њ. …ого формуванн€ проходило в епоху промислових переворот≥в та становленн€ фабричноњ системи, що викликало бурхливе зростанн€ продуктивних сил.

 ап≥тал≥зм народжувавс€ та зростав у муках ≥ супроводжувавс€ масовим розоренн€м сел€н ≥ рем≥сник≥в, формуванн€м арм≥њ найманоњ прац≥. ¬≥дбулас€ швидка зм≥на соц≥альноњ структури сусп≥льства, на перший план вийшли суперечност≥ м≥ж найманими роб≥тниками ≥ кап≥тал≥стами (п≥дприЇмц€ми). «б≥льшувалас€ тривал≥сть робочого дн€ та ≥нтенсивн≥сть прац≥.

—муга економ≥чних криз надвиробництва, зумовлюючи масове безроб≥тт€, стали регул€рними ≥ п≥дривали ринкову економ≥ку. ÷е стало причиною по€ви роб≥тничого руху, оск≥льки роб≥тничий клас повн≥стю залежав в≥д усп≥х≥в розвитку виробництва та був пов'€заний з ним через в≥дсутн≥сть ≥нших засоб≥в дл€ ≥снуванн€, чутливо реагував на зм≥ни в своЇму становищ≥.

÷е все загострювало соц≥альн≥ суперечност≥, про€вом €ких були заворушенн€ та повстанн€, революц≥йн≥ потр€с≥нн€, €к≥ низкою пронеслись по вс≥й ™вроп≥. “ак, у ‘ранц≥њ в 1831-1834 роках пройшли повстанн€х л≥онських ткач≥в. ” 1836 роц≥ в ¬елик≥й Ѕритан≥њ виникаЇ чартистський рух, €кий про≥снував близько чверт≥ стол≥тт€. …ого орган≥зован≥сть, масов≥сть, економ≥чн≥ та головним чином пол≥тичн≥ гасла засв≥дчили - у сусп≥льств≥ визр≥ваЇ могутн€ сила.

¬ Ќ≥меччин≥, де кап≥тал≥зм розвивавс€ шл€хом пов≥льноњ реформац≥њ феодальних в≥дносин, повстанн€ с≥лезьких ткач≥в у 1844 роц≥ започаткувало новий напр€м у роб≥тничому рус≥

–еволюц≥€ 1848 року у ‘ранц≥њ, коли паризьк≥ роб≥тники вийшли на барикади з буржуазно-л≥беральними гаслами, та п≥сл€революц≥йн≥ под≥њ п≥дготували засади нових п≥дход≥в до визначенн€ мети революц≥йноњ боротьби.

“ак виникли матер≥альн≥ та пол≥тичн≥ передумови виникненн€ марксизму, творц€ми €кого стали  . ћаркс та ‘. ≈нгельс. ¬они зробили висновок про неминуч≥сть загибел≥ кап≥тал≥зму п≥д натиском | внутр≥шн≥х суперечностей, насамперед антагон≥зму м≥ж працею (найманими роб≥тниками) ≥ кап≥талом (кап≥тал≥стами), ≥ зм≥ни соц≥ального устрою виключно революц≥йним, тобто через насильство, шл€хом. ћаркс називав соц≥альн≥ революц≥њ "локомотивами ≥стор≥њ, €к≥ рухають людство вперед". ‘ундатори марксизму заперечували саму можлив≥сть поступового еволюц≥йного вдосконаленн€ кап≥тал≥зму шл€хом його реформуванн€, базою революц≥йних зм≥н марксизм оголосив невпинно зростав ≥ орган≥зовувавс€ разом ≥з розвитком великого машинного виробництва.  . ћаркс р≥шуче под≥лив сусп≥льство на два ворогуючих табори - "п≥дприЇмц≥в-експлуататор≥в" ≥ "пролетар≥в", не визнаючи жодних компром≥с≥в м≥ж ними ≥ не бажаючи бачити шл€х≥в соц≥ального примиренн€. ћарксисти намагались внести революц≥йну ≥дею в роб≥тничий рух, €кий виник задовго до формуванн€ њх концепц≥њ, зваблюючи ≥деЇю "завоюванн€ усього св≥ту" п≥д гаслом "ѕролетар≥ вс≥х крањн, Їднайтес€!".

≤дењ творц≥в марксизму мали надзвичайну долю. њм судилось пережити не лише наукове визнанн€ та нищ≥вну критику, не т≥льки пересл≥дуванн€ та св≥товий тр≥умф, а й бути "кер≥вництвом до д≥њ", гаслом св≥домоњ побудови сусп≥льства, позбавленого суперечностей, €к ≥ мр≥€ли њх автори.

—творенн€ марксистськоњ (пролетарськоњ) пол≥тичноњ економ≥њ насамперед пов'€зане з ≥м'€м видатного н≥мецького економ≥ста та ф≥лософа  арла √енр≥ха ћаркса (1818-1883). ¬≥н народивс€ в “р≥р≥ в с≥м'њ адвоката. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ г≥мназ≥њ в 1835 роц≥ вступив до Ѕоннського ун≥верситету, в пот≥м перев≥вс€ до Ѕерл≥нського, на юридичний факультет, €кий зак≥нчив в 1841 роц≥ й отримав вчену ступ≥нь доктора ф≥лософських наук. ¬ с≥чн≥ 1842 року його запрошують до  ельна дл€ роботи в "–ейнськ≥й газет≥".

ћаркс був ген≥альним економ≥стом, однак його висновки часто виход€ть за рамки власне економ≥чних проблем, поЇднуючись ≥з ф≥лософськими, соц≥олог≥чними та пол≥тичними. ” створенн≥ своЇњ теор≥њ ћаркс опиравс€ на найближчого свого друга та однодумц€ - н≥мецького вченого ‘р≥др≥ха ≈нгельса (1820-1895). ≈нгельс народивс€ в Ѕремен≥ в с≥м'њ фабриканта. ¬≥н не отримав системноњ осв≥ти. Ќе зак≥нчивши г≥мназ≥њ, в 1838 роц≥ був змушений приступити до роботи в Ѕременському торговому дом≥, але увесь час займавс€ самоосв≥тою. « 1839 року в≥н друкуЇ статт≥ в журнал≥ "“елеграф", присв€чен≥ проблемам роб≥тничого класу.

« 1841 року ≈нгельс в≥дбував в≥йськову службу в Ѕерл≥н≥ ≥ там примкнув до л≥вогегель€нц≥в. ќднак вже в 1842 роц≥ пориваЇ з ними, вважаючи, що пол≥тичного реформаторства недостатньо дл€ перебудови сусп≥льства, необх≥дна соц≥альна революц≥€. ¬≥н починаЇ активно сп≥вроб≥тничати з "–ейнською газетою", хоча на той час вже перењздить до ћанчестера ≥ приступаЇ до служби в торговому дом≥, власником €кого був …ого батько.

¬ 1843 роц≥ прусський ур€д закриваЇ "–ейнську газету" ≥ висилаЇ ћаркса з крањни. ¬≥н з ≈нгельсом вињздить до ѕарижа, де беруть участь у робот≥ революц≥йних груп. ѕаризький пер≥од в≥д≥грав вир≥шальну роль в житт≥ ћаркса та ≈нгельса, вони стали на шл€х профес≥йноњ революц≥йноњ д≥€льност≥.

Ќайвизначн≥шим твором марксистськоњ пол≥тичноњ економ≥њ став " ап≥тал" ћаркса, €кий автор створював прот€гом 1844-1883 рок≥в, але так ≥ не встиг завершити. «а житт€ в≥н видав т≥льки ≤ том " ап≥талу", €кий називавс€ "ѕроцес виробництва кап≥талу" (1867). 11-й ("ѕроцес об≥гу кап≥талу") ≥ ≤≤≤-й ("ѕроцес виробництва та об≥гу кап≥талу, вз€тий в ц≥лому") томи видавав ≈нгельс у 1885 та 1893 роках в≥дпов≥дно. IV том " ап≥талу" (у трьох частинах) п≥д назвою "“еор≥њ додатковоњ вартост≥" був виданий п≥сл€ смерт≥ ≈нгельса  .  аутським у 1905-1910 роках ≥ м≥стив критичний анал≥з економ≥чноњ думки в≥д меркантил≥ст≥в до соц≥ал≥ст≥в-р≥кард≥анц≥в.

" ап≥тал"  . ћаркса став у один р€д з такими шедеврами економ≥чноњ думки, €к "Ѕагатство народ≥в" ј. —м≥та, "«асади пол≥тичноњ економ≥њ" –≥кардо, "ќснови пол≥тичноњ економ≥њ" ƒж. —. ћ≥лла, а за глибиною анал≥зу та охопленн€м проблем нав≥ть перевершив њх. ѕро його критичну спр€мован≥сть проти тогочасноњ економ≥чноњ науки св≥дчить п≥дзаголовок - " ритика пол≥тичноњ економ≥њ".





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 503 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1990 - | 1896 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.