Ергономіка та організація робочого місця

Після проведення аналізу робочого місця оператора ПК було з'ясовано, що воно не відповідає встановленим вимогам. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця оператора ПК. У зв'язку з цим пропонується організувати робоче місце оператора ПК наступним способом:

– висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працює оператор ПК, повинна складати 720 мм. Бажано, щоб робочий стіл при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680-780 мм;

– оптимальний розмір поверхні столу 1600 х 1000 мм². Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650 мм. Робочий стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану підкутом 15^о до поверхні столу. Довжина підставки - 400 мм, ширина - 350 мм. Відстань клавіатури від краю столу повинна бути не більш 300 мм, що забезпечить оператору ПК зручну опору для передпліч. Відстань між очима й екраном монітору повинне складати 40-80 см;

– робочий стілець працівника повинен бути оснащений підйомно- поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм. Глибина сидіння повинна складати не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм. Висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90 – 110^о.

. Виходячи з результатів аналізу важкості та напруженості праці пропоную скоротити час роботи за комп'ютером, робити перерви сумарний час яких повинен складати 50 хвилин при 8-ми годинній зміні.

Нормалізація повітря робочої зони

Для створення й автоматичної підтримки в приміщенні незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, у холодний час року використовується водяне опалення, у теплий час року застосовується кондиціонування повітря.

Виробниче освітлення

Під час аналізу освітлення на робочому місті програміста було встановлено, що воно не відповідає встановленим нормам, тому для покращення умов праці рекомендуємо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення 2 додаткові лампи. Також для підтримки запроектованого освітлення у чистому виді необхідно скласти графік, де передбачити очищення віконних блоків і світильників не менше 2 разів на рік.

Захист від виробничого шум

Як міри по зниженню шуму можна запропонувати:

– облицювання стелі і стін звукопоглинаючим матеріалом (знижують шум на 6-8 дб);

– екранування робочого місця (постановкою перегородок, діафрагм);

– установка в комп'ютерних приміщеннях устаткування, що робить мінімальний шум;

– раціональне планування приміщення.

Захист від електромагнітних полів

Для попередження впровадження небезпечної техніки всі дисплеї повинні бути сертифіковані.

Електробезпека

Електробезпечність у приміщенні лабораторії пропоную забезпечити

наступними технічними способами і засобами захисту:

– для зменшення накопичення статичної електрики застосовувати зволожувачі і нейтралізатори, антистатичне покриття підлоги;

– забезпечити приєднання металевих корпусів устаткування до жили, що заземлює. Заземлення корпуса ПК забезпечити підведенням жили, що заземлює, до розеток. Опір заземлення 4 Ом, згідно (ПУЭ) для електроустановок з напругою до 1000 В.

а також організаційними заходами:

– своєчасне проведення інструктажів з техніки безпеки;

– заборонення використання непередбачених у лабораторії електричних приладів, таких як електричні чайники, обігрівачі.

Пожежна безпека

Ступінь вогнестійкості будинків приймається в залежності від їхнього призначення, категорії по вибухопожежній і пожежній небезпеці, по поверховості, площі поверху в межах пожежного відсіку згідно НАПБ Б.03.002- 2007. Будинок, у якому знаходиться приміщення по пожежній небезпеці будівельних конструкцій відноситься до категорії K1 (малопожежонебезпечні), оскільки тут присутні займисті (книги, документи, меблі, оргтехніка і т.д.) і тяжкогорючі речовини (сейфи, різне устаткування і т.д.), що при взаємодії з вогнем можуть горіти без вибуху. По конструктивних характеристиках будинок можна віднести до будинків з несучими і огороджуючими конструкціями із природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону, де для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. Отже, ступінь вогнестійкості будинку можна визначити як третю (III). Приміщення лабораторії по функціональній пожежній небезпеці відноситься до класу Ф 4.3 – Установи органів управління, проектно-конструкторські організації, інформаційні та редакційно-видавничі організації, науково-дослідні організації, банки, контори, офіси;

Причини виникнення пожежі

Пожежа в приміщенні, може привести до дуже несприятливих наслідків (втрата коштовної інформації, псування майна, загибель людей і т.д.), тому необхідно: виявити й усунути всі причини виникнення пожежі; розробити план заходів для ліквідації пожежі в будинку; план евакуації людей з будинку. Причинами виникнення пожежі можуть бути:

– несправності електропроводки, розеток і вимикачів які можуть привести до короткого замикання або пробою ізоляції;

– використання ушкоджених (несправних) електроприладів;

– використання в приміщенні електронагрівальних приладів з відкритими нагрівальними елементами;

– виникнення пожежі внаслідок влучення блискавки в будинок;

– загоряння будинку внаслідок зовнішніх впливів;

– неакуратне поводження з вогнем і недотримання мір пожежної безпеки.

Профілактика пожежі

Для профілактики пожежі надзвичайно важлива правильна оцінка пожежонебезпеки будинку, визначення небезпечних факторів і обґрунтування способів і засобів пожежопопередження і захисту. Одне з умов забезпечення пожежобезпеки – ліквідація можливих джерел запалення. У лабораторії джерелами запалення можуть бути:

– несправне електроустаткування, несправності в електропроводці, електричних розетках і вимикачах. Для виключення виникнення пожежі з цих причин необхідно вчасно виявляти й усувати несправності, проводити плановий огляд і вчасно усувати всі несправності;

– несправні електроприлади. Необхідні міри для виключення пожежі містять у собі своєчасний ремонт електроприладів, якісне виправлення поломок, не використання несправних електроприладів;

– обігрівання приміщення електронагрівальними приладами з відкритими нагрівальними елементами. Відкриті нагрівальні поверхні можуть спричинити пожежу, тому що в приміщенні знаходяться паперові документи і довідкова література у виді книг, посібників, а папір –легкозаймистий предмет. З метою профілактики пожежі пропоную не використовувати відкриті обігрівальні прилади в приміщенні лабораторії;

– коротке замикання в електропроводці. З метою зменшення імовірності виникнення пожежі внаслідок короткого замикання необхідно, щоб електропроводка була схованою.

– влучення в будинок блискавки. У літній період під час грози можливе влучення блискавки внаслідок чого можливий пожежа. Щоб уникнути цього я рекомендую установити на даху будинку блискавковідвід;

– недотримання мір пожежної безпеки і паління в приміщенні також може спричинити пожежу. Для усунення загоряння в результаті паління в приміщенні лабораторії пропоную категорично заборонити паління, а дозволити тільки в строго відведеному для цього місці.

З метою запобігання пожежі пропоную проводити з працівниками, що працюють у приміщенні, протипожежний інструктаж, на якому ознайомити їх із правилами протипожежної безпеки, а також навчити використанню первинних засобів пожежогасіння. У випадку виникнення пожежі необхідно відключити електроживлення, викликати по телефоні пожежну команду, евакуювати людей із приміщення відповідно до плану евакуації, і приступити до ліквідації пожежі вогнегасниками. При наявності невеликого вогнища полум'я, можна скористатися підручними засобами з метою припинення доступу повітря до об'єкта загоряння

Висновки до IV розділу

Проведене дослідження СУОП на ЗАТ «Планета - Буд» показало, що більшість параметрів ефективного управління системою охорони праці не відповідають законодавчо закріпленим критеріям та нормам.

На підприємстві присутні небезпечні умови праці, а також шкідливі умови виробництва, технічні параметри техніки та будівель є не зовсім безпечними.

Проведений аналіз дозволив встановити, які параметри системи охорони праці на підприємстві не відповідають встановленим нормативам. Отже, такими є:

· параметри приміщення, зокрема, розміри приміщення, що не відповідають кількості працюючих в ньому осіб;

· рівень природного та штучного освітлення низький, та порушує норми;

· рівень зашумованості і вібраційного навантаження перевищено;

Майже всі ергономічні параметри робочих місць є оптимальними

Таким чином, стан системи управління охороною праці на підприємстві є незадовільним і потребує суттєвих вдосконалень для підвищення ефективності управління підприємством вцілому.

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Як показав аналіз теоретичних джерел, проблема феномену «вигорання» знайшла своє відображення у роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, які були присвячені змісту та структурі цього феномену (М. Буріш, Л. Карамушка, Н. Левицька, Г. Ложкін, М. Лейтер, Е. Махер, В. Орел, Х. Фрейденбергер, У. Шуфелі та ін.), а також методам його діагностики (В. Бойко, Н. Водоп’янова, С. Джексон, К. Маслач, Т. Ронгинська, О. Старченкова та ін.). В основі феномену психоемоційного вигорання вдалось встановити, що єдиних поглядів в науковій літературі немає, цей термін використовується в різних напрямках психологічної науки.

Визначення “емоційне вигорання” зробили такі вчені, як: Матвієнко О., Пересадін М., Андропов Є., Пайнс, Аронсон, Фірч, Мімс, Іванічкі, Шваб, Перлман Б., Хартман Є.А., Буріш М., Водоп’янова Н., Старченкова Є.

Визначення “психологічне вигорання” зробили такі вчені, як: Сидоров С.,Диренжонк Д.,Шауфелі В.,Сіксма Х.

Визначення “емоційне вигорання” зробили такі вчені, як: Бойко В., Юрєва Л., Міщук В., Мосткова Є.

Визначення “психічне вигорання” зробили такі вчені, як: Маслач і Джексон.

Теоретичною основою для вивчення феномену емоційного вигорання є загальна психологічна теорія особистості. Як показав аналіз теоретичних джерел, психологи визначають особистість, як людину, включену в систему суспільних відносин, що розвивається, наділена суб’єктністю, свідомістю, яка здатна усвідомлювати свої відносини зі світом і як діяльність їх будувати.

Але теорії особистості в зарубіжній психології в основному спрямовані на вирішення проблеми розвитку індивіда без врахування його взаємовідносин із суспільством - або шляхом протиставлення суспільству. Світ створюють самі люди, але щоб робити це свідомо, треба із самого початку бути спрямованим на участь у його зміні, будівництві, у процесі яких змінюється і сама особистість.

На відміну від зарубіжних психологів вітчизняні вчені розглядали особистість як об'єкт суспільних відносин і суб'єкта суспільної діяльності. Таке методологічне підґрунтя найкраще ілюструє системно-діяльнісний підхід. Відповідно до цього підходу біологічні особливості в процесі життя індивіда стають суспільними, бо розвиваються лише в певному соціокультурному середовищі.

Дослідження емоційного вигорання проводилося на базі ЗАТ «Планета-Буд». У дослідженні прийняло участь 50 працівників компанії, типу «людина-людина», та інженерних спеціальностей.

Аналіз результатів проводився за допомогою якісного і кількісного аналізу та використанням критичних значень t-критерію Стьюдента.

Проблема емоційного вигорання притаманна менеджерам різного фаху, адже, з ранку до вечора через них проходить не один десяток клієнтів. На сон, у поглинених роботою та соціальними активностями людей, іноді залишається менше рекомендованих лікарями восьми годин. Нещадний режим "встигнути усюди" рано чи пізно призводить до виснаження.

Існує цілий ряд причин, які можуть викликати синдром емоційного вигорання, серед них:

· Тісне та постійне спілкування з людьми, переважно в складних ситуаціях. При цьому до груп ризику належать лікарі (особливо реаніматологи, психіатри, психологи, педагоги), співробітники сервісних служб, що приймають скарги, продавці, а також менеджери-управлінці та працівники екстрених служб;

· Надмірне залучення людини до потребам клієнтів (відвідувачів, пацієнтів), бажання, у що б то не було допомогти, занадто глибоке співчуття і співпереживання іншим;

· Залежність від сторонньої оцінки. Коли досягнення результату є не очевидним відразу: працівники приймальних комісій, державних установ, вчителі, вихователі, лікарі-терапевти, продавці, винагорода, яких не залежить від продажів;

· Відсутність професійної мотивації (коли кожен працівникові один на сам зі своїми виробничими завданнями, а винагорода не залежить від результатів роботи та докладених зусиль);

· Конфлікти і конкуренція всередині колективу;

· Дисбаланс у внутрішніх цінностях людини, коли на перше місце ставиться робота, а решта (сім'я, відпочинок, дружба, самовдосконалення і здоров'я) утискають через обмеження в часі.

Існує три фази робочого вигорання:

- Напруга. Конфлікти з колегами та керівництвом, бажання змінити роботу, всі клієнти здаються важкими, очікування неприємностей;

- Економія емоцій. Спроби скоротити час спілкування з клієнтом, робочий час та обов'язки взагалі, не брати роботу близько до серця, спілкуватися виключно "у справі", намагання не виявляти інтересу до особистостей інших людей, нікого на роботі не хочеться чути і бачити, позиція "від мене тут нічого не залежить ";

- Виснаження. Неможливість дати клієнтам і колегам зворотний зв'язок, навіть коли потрібно, не сприйняття настрою інших людей, робота "на автоматі", постійне роздратування, різкий контраст з тим, як працювалося раніше.

Всі перераховані фактори викликають не тільки професійне вигорання, а й емоційне. Втома, постійна боротьба зі сном і бажання усамітнитися - це лише кілька тривожних ознак.

Серед інших симптомів погіршення настрою, почуття провини за реальні чи уявні помилки, спалахи агресивності, цинізму та байдужості щодо колег, клієнтів і в першу чергу сім'ї.

До інших симптомів фахівці відносять розлади сну, нав'язливі думки, прокручування подумки моментів, в які можна було б вчинити інакше або сказати. Туди ж - уповільнення темпів роботи, зниження уважності та продуктивності праці, що пізніше призводить до небажання виконувати свої обов'язки взагалі.

Серед серйозних ознак вигоряння знаходяться ситуації, коли робота витісняє все інше ("береться" додому у будні і на вихідні, є головною темою розмов), коли на зміну колишньої енергійності приходять втома, апатія, розчарування. Можливий навіть розвиток хвороб (пам'ятаєте, нездоровий дух - нездорове й тіло?), Починаючи від частих ГРЗ, закінчуючи появою гіпертонії і проблем із серцем.

Тому, на нашу думку, дослідження питання емоційного вигорання в сфері професійного типу потребує подальших досліджень, що може слугувати темою наукових робіт.