Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолог≥чн≥ рекомендац≥њ щодо подоланн€ емоц≥йного вигоранн€ в колектив≥




ƒосл≥дивши науково-практичн≥ джерела з проблематики, нами були п≥д≥бран≥ р€д метод≥в та вправ, €к≥ сл≥д використовувати при робот≥ з проф≥лактики емоц≥йного вигоранн€ в колектив≥.

ћ. јвраменко вказуЇ основн≥ п≥дходи в робот≥ з психоемоц≥йним вигоранн€м:

1. “урбота про себе ≥ зниженн€ р≥вн€ стресу:

Ј прагненн€ до р≥вноваги ≥ гармон≥њ, здорового способу житт€, задоволенн€ потреби в сп≥лкуванн≥;

Ј задоволенн€, релаксац≥€, гра;

Ј вм≥нн€ в≥двол≥катис€ в≥д переживань, пов'€заних з роботою [16, 45].

ƒуже важливими у процес≥ подоланн€ психоемоц≥йного вигоранн€ Ї вправи з глибоким диханн€м, що Ї фундаментальним навиком емоц≥йно-ор≥Їнтованого подоланн€ стресу.

¬прави, ор≥Їнтован≥ на глибоке диханн€, Ц важлива складова вс≥х вид≥в розслаблюючих процедур. ¬они Ї одними з простих ≥ найб≥льш ефективних метод≥в релаксац≥њ. ¬права з використанн€м глибокого диханн€ даЇ можлив≥сть контролювати ф≥з≥олог≥чн≥ реакц≥њ в стресових ситуац≥€х. якщо людина навчитьс€ знижувати р≥вень свого ф≥з≥олог≥чного/емоц≥йного збудженн€ на дек≥лька пор€дк≥в, то зможе мислити €сн≥ше ≥ з великим усп≥хом застосовувати в стресових ситуац≥€х ≥нш≥ стратег≥њ подоланн€ стресу. ¬арто памТ€тати, €кщо стресор не п≥ддаЇтьс€ контролю, можна контролювати свою емоц≥йну реакц≥ю на ситуац≥ю, €кщо оволод≥ти такою стратег≥Їю, €к вправа з глибоким диханн€м та релаксац≥Їю.

¬арто пам'€тати, що дл€ того, щоб отримати користь в≥д вправи, не обов'€зково виконувати њњ ≥деально. Ќайб≥льшою проблемою тренуванн€ Ї необх≥дн≥сть пам'€тати про нењ. ўоб не забувати про вправи, можна в≥двести дл€ них певний час прот€гом дн€ або особлив≥ ситуац≥њ. ¬веденн€ в щоденний розпор€док дек≥лькох часових пром≥жк≥в дл€ щоденного тренуванн€ Ц хороший спос≥б приступити до вправи. ћожна також прикр≥пити пам'€тку в тому м≥сц≥, де њњ легко в≥дм≥тити.

2. “рансформац≥€ негативних переконань, почутт€ в≥дчаю, втрати сенсу ≥ безнад≥йност≥:

Ј прагненн€ знаходити сенс у всьому Ц €к у значних под≥€х житт€, так ≥ у звичних, повс€кденних турботах;

Ј прагненн€ боротис€ з≥ своњми негативними переконанн€ми;

Ј створенн€ сп≥втовариства.

ƒругою проблемою психоемоц≥йного вигоранн€ Ї невм≥нн€ регулювати св≥й емоц≥йний стан. ÷ьому теж можна навчитис€, використовуючи де€к≥ вправи.

¬права 1. Ђѕресї. ÷€ вправа нейтрал≥зуЇ негативн≥ емоц≥њ гн≥ву, роздратуванн€, п≥двищеноњ тривожност≥, агрес≥њ. ѓњ рекомендуЇтьс€ практикувати перед роботою з важкою аудитор≥Їю, готуючись до розмови з важким кл≥Їнтом, перед будь-€кою психолог≥чно напруженою ситуац≥Їю, що вимагаЇ внутр≥шнього самовладанн€ ≥ впевненост≥ в соб≥.

”€в≥ть в середин≥ себе, на р≥вн≥ грудей, могутн≥й прес, €кий рухаЇтьс€ зверху вниз, пригн≥чуючи виникаючу негативну енерг≥ю ≥ пов'€зану з нею внутр≥шню напругу. ѕри виконанн≥ вправи важливо добитис€ виразного в≥дчутт€ ф≥зичноњ т€жкост≥ внутр≥шнього преса, що пригн≥чуЇ ≥ н≥би виштовхуЇ вниз небажану негативну енерг≥ю.

¬права 2. Ђ¬нутр≥шн≥й пром≥ньї. ÷ю вправу спр€мовано на зн€тт€ стомленост≥, отриманн€ внутр≥шнього спокою.

”€в≥ть, що в середин≥ вашоњ голови, у верхн≥й њњ частин≥ виникаЇ св≥тлий пром≥нь, €кий повол≥ ≥ посл≥довно рухаЇтьс€ зверху вниз ≥ осв≥тлюЇ зсередини вс≥ детал≥ обличч€, шињ, плечей, рук теплим ≥ р≥вним, розслаблюючим св≥тлом. « рухом промен€ розгладжуютьс€ зморшки, зникаЇ напруга в област≥ потилиц≥, розгладжуЇтьс€ складка на лоб≥, Ђохолоджуютьс€ї оч≥, опускаютьс€ плеч≥, зв≥льн€ютьс€ ши€ ≥ груди. ¬нутр≥шн≥й пром≥нь н≥би формуЇ нову зовн≥шн≥сть людини, спок≥йноњ ≥ задоволеноњ собою, своњм житт€м, профес≥Їю ≥ кл≥Їнтами [12].

ўе одна причина розвитку психоемоц≥йного вигоранн€ Ц стресов≥ ситуац≥њ, з €кими прац≥вники служби зайн€тост≥ стикаютьс€ на робот≥. јле стрес Ц нормальний ф≥з≥олог≥чний стан орган≥зму ≥ можна навчитис€ легко виходити ≥з стресу. Ќаведемо приклади способ≥в зн€тт€ стресу.

—пос≥б 1. ¬ив≥льненн€ диханн€ Ц один ≥з способ≥в, €кий допоможе викинути з голови проблеми та одночасно розслабитись..

«абудьте про вс≥ неприЇмност≥, просто дозвольте соб≥ це. ¬и зможете до них повернутис€, коли побажаЇте. ѕрот€гом трьох хвилин дихаЇте повол≥, спок≥йно ≥ глибоко, можете нав≥ть закрити оч≥, €кщо вам так б≥льше подобаЇтьс€. якщо хочете, порахуйте до п'€ти, поки робите вдих, ≥ до семи, коли видихаЇте. ”€в≥ть, що коли ви насолоджуЇтес€ цим глибоким, неквапливим диханн€м, вс≥ ваш≥ неприЇмност≥ ≥ неспок≥й випаровуютьс€.

—пос≥б 2. ѕовторенн€ коротких, простих тверджень (афф≥рмац≥й) дозвол€Ї подолати емоц≥йну напругу, зн≥маЇ неспок≥й. ќсь дек≥лька приклад≥в: Ђзараз € в≥дчуваю себе кращеї; Ђ€ можу повн≥стю розслабитис€, а пот≥м швидко з≥братис€ї; Ђ€ можу управл€ти своњми внутр≥шн≥ми в≥дчутт€миї; Ђ€ справлюс€ з напругою у будь-€кий момент, коли побажаюї; Ђжитт€ дуже коротке, щоб витрачати його на вс€кий неспок≥йї; Ђщо б не трапилос€, постараюс€ зробити все, в≥д мене залежне, щоб уникнути стресуї; Ђвнутр≥шньо € в≥дчуваю, що все буде в пор€дкуї. ћожете придумати своњ твердженн€. √оловне Ц повторювати њх дек≥лька раз≥в в день (вголос або записувати).

—пос≥б 3. «а допомогою заспок≥йливих сл≥в або фраз пот≥к негативних думок можна перервати. ¬ибер≥ть прост≥ слова, наприклад, Ђмирї, Ђв≥дпочинокї, Ђспок≥йї, Ђзаспокоњтис€ї, Ђвр≥вноваженийї, або фрази типу: Ђглибоке розслабленн€ї. «акрийте оч≥ ≥ зосередьтесь. ѕовторюйте слово, фразу вголос або подумки прот€гом 60 секунд. ’ай думки пронос€тьс€ у ваш≥й голов≥, не давайте њм оволод≥ти вами. ƒихайте повол≥ ≥ глибоко [12].

3. ¬ажливим напр€мком отриманн€ допомоги у випадку психоемоц≥йного вигоранн€ Ї п≥двищенн€ р≥вн€ профес≥йноњ майстерност≥ та робота з суперв≥зором. —уперв≥з≥€ корисна дл€ налагодженн€ робочих в≥дносин ≥ дл€ кращого розум≥нн€ проблем кл≥Їнт≥в.

ќ. ћатв≥Їнко, ћ. ѕересад≥н, ™. јндропов вважають, що одним ≥з шл€х≥в подоланн€ проблеми психоемоц≥йного вигоранн€ прац≥вник≥в соц≥альноњ сфери Ї участь персоналу в “-групах. ”часть в трен≥нгових групах спри€Ї розвитку комун≥кативних навичок у персоналу, а також покращуЇ п≥знанн€ сут≥ сп≥лкуванн€. ÷е дозвол€Ї учасникам “-груп розширити ≥ зм≥нити своњ стратег≥њ повед≥нки, чутлив≥ше ставитис€ до своњх та чужих проблем, допомагаЇ дос€гти само≥дентичност≥ та п≥двищити самооц≥нку.  р≥м того, робота в цих групах, дозвол€Ї фах≥вцев≥ навчитис€ ≥дентиф≥кувати ≥ виражати своњ почутт€, особливо в≥дчутт€ страху, €ке, част≥ше не усв≥домлюЇтьс€. –езультатом участ≥ сп≥вроб≥тник≥в в цих групах стаЇ особист≥сне зростанн€ ≥ розвиток в≥дчутт€ власноњ г≥дност≥, можлив≥сть зрозум≥ти, €к групова динам≥ка впливаЇ на учасник≥в групи, зрозум≥ти вплив сп≥вроб≥тник≥в на кл≥Їнт≥в ≥ на колег.  р≥м того, зан€тт€ допоможуть розвитку здатност≥ фах≥вц≥в стати б≥льш емпат≥йними з кл≥Їнтами.

 ожна людина може виробити своњ ≥ндив≥дуальн≥ стратег≥њ дл€ боротьби ≥з синдромом емоц≥йного вигоранн€ але варто згадати дек≥лька ун≥версальних правил.

ѕравило розпод≥лу. Ќеобх≥дно ч≥тко розд≥л€ти профес≥йну д≥€льн≥сть ≥ особисте житт€: не брати роботу додому, мати хоб≥, €ке не стосуЇтьс€ роботи, сп≥лкуватис€ з друз€ми, €к≥ не Ї колегами по робот≥.. ƒл€ цього досить д≥Ївими Ї р≥зноман≥тн≥ ритуали. Ќаприклад ритуал Ђкорпоративного од€гуї.  оли прац≥вник приходить на роботу в≥н од€гаЇ корпоративний од€г, починаЇ сп≥лкуватис€ з кл≥Їнтами Ї добрим ≥ розум≥ючим, активним ≥ профес≥йним, але коли робочий день зак≥нчуЇтьс€ ≥ прац≥вник зн≥маЇ робочий од€г, в≥н забуваЇ про вс≥х своњх кл≥Їнт≥в ≥ займаЇтьс€ особистими справами (перестаЇ бути прац≥вником компан≥њ, стаЇ мамою чи татом, дружиною чи чолов≥ком ≥.≥н.).

ѕравило зм≥ни д≥€льност≥. Ќамагатис€ чергувати свою профес≥йну д≥€льн≥сть, тобто не т≥льки сп≥лкуватис€ з кл≥Їнтами, а й займатис€ р≥зноман≥тною паперовою роботою, або особистим профес≥йним вдосконаленн€м: в≥дв≥дувати трен≥нги та навчанн€.

ѕравило часу. —трах не встигнути, зап≥знитис€, в≥дсутн≥сть структури можна подолати за допомогою тайм-менеджменту. ¬≥н дозвол€Ї при орган≥зац≥њ часу враховувати ≥ндив≥дуальн≥ ритми людини, що зводить до м≥н≥муму хрон≥чн≥ перевтоми. —учасний “айм-менеджмент д≥Ї за трьома принципами:

≤ндив≥дуальний п≥дх≥д Ц людина сама повинна визначити власний баланс м≥ж жорсткою орган≥зац≥Їю ≥ спонтанн≥стю у своњх д≥€х.

ћисленн€ спр€моване на ефективн≥сть. якщо ми встановлюЇмо правила, ми повинн≥ в≥рити у њх ефективн≥сть, а ≥накше позитивн≥ зм≥ни не можлив≥.

¬се можна удосконалювати, так €к резерви ефективност≥ ≥ розвитку не вичерпн≥.

ѕравило внутр≥шньоњ метафори. ƒуже велику роль у формуванн≥ синдрому емоц≥йного вигоранн€ в≥д≥грають внутр≥шн≥ установки, те €к людина сприймаЇ себе €к спец≥ал≥ста.

ƒеструктивн≥сть дев≥зу Ђпалаю дл€ ≥нших Ц згораю самї очевидна.

ѕрац≥вник, €кий дос€гнув певного профес≥онального р≥вн€ маЇ уже сформований образ свого профес≥йного Ђяї.

якщо в процес≥ роботи ви€влено, що цей образ маЇ певн≥ деструктивн≥ елементи, його варто видозм≥нити, але не знищувати, тому що це може принести шкоду особистост≥. ¬нутр≥шн≥ переконанн€ варто м≥н€ти конструктивно, щоб з одн≥Їњ сторони людина в≥дчувала себе хорошим спец≥ал≥стом, €кий д≥йсно допомагаЇ люд€м, а з ≥ншоњ Ц була емоц≥йно благополучною, вр≥вноваженою ≥ захищеною в≥д стресу.

≤ на к≥нець, можна додати, що ще одним важливим фактором, €кий може спричинити емоц≥йне вигоранн€ Ї ставленн€ до своњх невдач.

≤деальних людей не буваЇ, тому ус≥ час в≥д часу помил€ютьс€, але кожен реагуЇ на невдачу по-своЇму. якщо ¬и не даЇте соб≥ права на помилку ≥ картаЇтесь за кожну невдачу, по€ва у ¬ас синдрому емоц≥йного вигоранн€ Ц це ц≥лком прогнозована р≥ч.

“ому стикаючись ≥з труднощами ≥нколи варто говорити соб≥: ЂнемаЇ н≥чого поганого, що не вийшло на добреї, Ђвсе найскладн≥ше уже позадуї, Ђ€ не один, разом ми впораЇмосьї, Ђмогло бути ≥ г≥ршеї.

“ак≥ прийом≥ позитивного мисленн€ на перший погл€д можуть здатис€ прим≥тивними. јле на практиц≥ вони вже тривалий час довод€ть свою ефективн≥сть.

 

 


¬исновки до ≤≤≤ розд≥лу

ƒосл≥дженн€ проводилос€ на баз≥ «ј“ Ђѕланета-Ѕудї. ƒосл≥джувану групу склали особистост≥ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї, контрольну Ц прац≥вники ≥нженерних спец≥альностей.

Ѕули обран≥ методики д≥агностики р≥вн€ Ђемоц≥йного вигоранн€ї ¬. Ѕойко та опитувальник Ђпрофес≥йного вигоранн€ї.

ƒосл≥джуючи особливост≥ вигоранн€ типу Ђлюдина-людинаї, ми пом≥тили, що специф≥ка роботи негативно впливаЇ на њх здоровТ€ ≥ тим самим спри€Ї пришвидшенню психоемоц≥йного вигоранн€. ќсобливо спри€ють цьому невизначен≥сть зм≥сту обовТ€зк≥в та рольових рамок роботи, на€вн≥сть Ђважкихї кл≥Їнт≥в, та п≥двищена напружен≥сть прац≥.

” практичн≥й д≥€льност≥ цього типу одн≥Їю з головних причин негативних стан≥в Ї конфл≥кти, €к≥ виникають м≥ж кл≥Їнтами-≥нвесторами та спец≥ал≥стами п≥д час њх безпосереднього сп≥лкуванн€. ѕо€ва конфл≥кт≥в, €к одного з фактор≥в, що призвод€ть до певного негативного стану, обумовлена самою специф≥кою домовленостей м≥ж ≥нвесторами та буд≥вельною компан≥Їю.

√раф≥к роботи занадто щ≥льний, що призводить до деф≥циту часу. ўодн€ прац≥вники вимушен≥ отримувати та обробл€ти велику к≥льк≥сть в≥зит≥в та дзв≥нк≥в. ¬ обмежений терм≥н фах≥вцев≥ доводитьс€ не т≥льки визначати насущн≥ проблеми в≥дв≥дувача, але й знаходити найб≥льш оптимальн≥ шл€хи щодо њх вир≥шенн€. ÷е потребуЇ в≥д нього сталоњ концентрац≥њ уваги, пост≥йноњ ≥нтелектуальноњ боЇздатност≥. “ака специф≥ка прац≥ обумовлюЇ поступове п≥двищенн€ психолог≥чноњ та емоц≥йноњ напруженост≥ спец≥ал≥ста, призводить до виснаженост≥, роздратованост≥, незадоволеност≥ результатами своЇњ роботи. —тан псих≥чноњ втоми ви€вл€Їтьс€ в тому, що прац≥вник п≥д к≥нець робочого дн€ незадов≥льно почуваЇ себе, зм≥нюютьс€ ф≥з≥олог≥чн≥ реакц≥њ: прискорюЇтьс€ пульс, п≥двищуЇтьс€ тиск.

—аме тому виникаЇ необх≥дн≥сть детального досл≥дженн€ проблеми емоц≥йного вигоранн€ в сфер≥ профес≥йних тип≥в та уточненн≥ можливих шл€х≥в подоланн€ вигоранн€ прац≥вник≥в на робочому м≥сц≥.

–ќ«ƒ≤Ћ IV.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1781 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1995 - | 1921 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.