Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з та ≥нтерпретац≥€ результат≥в




«а результатом проведеного досл≥дженн€ за методикою експрес д≥агностики психоемоц≥йного вигоранн€ ¬.Ѕойко ми отримали наступн≥ результати за двома групами.

ќтже, симптоми незадоволеност≥ собою (Ќ—) в≥дчувають 20% досл≥джуваноњ групи та 8% досл≥джуваних контрольноњ групи. ¬ результат≥ невдач або нездатност≥ вплинути на психотравмуюч≥ обставини, людина зазвичай випробовуЇ незадоволен≥сть собою, вибраною профес≥Їю, посадою, конкретними обов'€зками.

Ѕуло ви€влено симптоми Ђзагнаност≥ у кл≥ткуї (« ) у 8% першоњ та жодного у другоњ групи в≥дпов≥дно. ÷ей симптом виникаЇ в результат≥ стресу, так би мовити, лог≥чне продовженн€ стресу, що розвиваЇтьс€.  оли психотравмуюч≥ обставини дуже тиснуть ≥ усунути њх неможливо. ÷е наводить до посиленн€ псих≥чноњ енерг≥њ ≥, €кщо вона не знаходить виходу, €кщо не спрацював €кий-небудь зас≥б психолог≥чного захисту, включаючи "емоц≥йне вигоранн€Ф, то людина переживаЇ в≥дчутт€ Ђзагнаност≥ в кл≥ткуї.

—формований симптом Ђредукц≥њ профес≥йних обовТ€зк≥вї (–ѕќ) було ви€влено у 24% типу Ђлюдина-людинаї та 20% Ђлюдина-техн≥каї. ÷е Ц профес≥йна д≥€льн≥сть, що передбачаЇ широке сп≥лкуванн€ з людьми, редукц≥€ ви€вл€Їтьс€ в спробах полегшити або скоротити обов'€зки, €к≥ вимагають емоц≥йних витрат.

64% досл≥джуваних першоњ групи та 4% досл≥джуваних ≥нженерноњ спец≥альност≥ в≥дчувають симптоми Ђемоц≥йноњ в≥дчуженост≥ї (≈¬). ќсоба майже повн≥стю виключаЇ емоц≥њ з сфери профес≥йноњ д≥€льност≥. ѓњ майже н≥чого не хвилюЇ, майже н≥що не викликаЇ емоц≥йного в≥дгуку Ц н≥ позитивн≥ обставини, н≥ негативн≥. ѕричому це не вих≥дний дефект емоц≥йноњ сфери, не ознака риг≥дност≥, а придбаний, за роки профес≥йноњ д≥€льност≥ людей, емоц≥йний захист.

—имптом Ђособист≥сноњ в≥дстороненост≥/деперсонал≥зац≥њї (ќ¬) у двох груп перебуваЇ на стад≥њ формуванн€, та притаманний 40% досл≥джуваним першоњ групи та 24% другоњ групи. ¬и€вл€Їтьс€ в широкому д≥апазон≥ налаштувань ≥ вчинк≥в профес≥онала в процес≥ сп≥лкуванн€. ѕерш за все, наголошуЇтьс€ повна або часткова втрата ≥нтересу до людини Ц суб'Їкта профес≥йноњ д≥њ.

–ис.3.2.1 —имптом на стад≥њ формуванн€ або сформований.

ѕор≥вн€льн≥ показники

ѕ≥сл€ проведенн€ обробки результат≥в за методикою-опитувальником профес≥йного вигоранн€, були ви€влен≥ наступн≥ показники.

“ак, емоц≥йне виснаженн€ (≈¬) в≥дчувають 56% досл≥джуваних типу Ђлюдина-людинаї, та 36% досл≥джуваних другоњ групи. ќск≥льки розвитку синдрому емоц≥йного вигоранн€, передуЇ пер≥од п≥двищеноњ активност≥, коли людина повн≥стю поглинена роботою, в≥дмовл€Їтьс€ в≥д потреб, з нею не зв'€заних, забуваЇ про власн≥ потреби, то ми отримуЇмо емоц≥йне виснаженн€. ¬оно ви€вл€Їтьс€ у в≥дчутт≥ емоц≥йноњ спустошеност≥, вичерпаност≥ власних ресурс≥в. ¬иникаЇ стан Ђприглушеноњї, Ђпритупленост≥ї почутт≥в, в особливо важких про€вах можлив≥ емоц≥йн≥ зриви. «Т€вл€Їтьс€ пост≥йна втома, що не минаЇ п≥сл€ н≥чного сну.

Ѕуло також ви€влено, що почутт€ деперсонал≥зац≥њ (ƒ), €ке супроводжуЇтьс€ почутт€м зм≥ни або втратою особист≥сного Ђяї не притаманне жодному досл≥джуваному з двох груп. ѕ≥д час деперсонал≥зац≥њ розвиваЇтьс€ бездушне, цин≥чне ставленн€ до ≥нших людей.  онтакти стають формальними. Ќегативн≥ установки можуть спочатку мати прихований характер ≥ ви€вл€тис€ у стримуваному роздратуванн≥. јле з часом вони вириваЇтьс€ назовн≥ у вигл€д≥ спалах≥в роздратуванн€ або конфл≥ктних ситуац≥й. ¬трачаЇтьс€ ≥нтерес до кл≥Їнта, п≥длеглого, колеги, чолов≥ка, дружини. ¬они сприймаютьс€ €к нежив≥ предмети, сама присутн≥сть €ких часто неприЇмна.

–едукц≥€ персональних дос€гнень ви€вл€Їтьс€ €к зниженн€ в≥дчутт€ компетентност≥ у своњй робот≥, незадоволен≥сть собою, зменшенн€ ц≥нност≥ своЇњ д≥€льност≥ ≥ власних дос€гнень. ѕом≥чаючи за собою негативн≥ в≥дчутт€ або про€ви, людина звинувачуЇ себе, у нењ знижуЇтьс€ €к профес≥йна, так ≥ особиста самооц≥нка, з'€вл€Їтьс€ в≥дчутт€ власноњ неспроможност≥. Ћюди не бачать перспектив дл€ своЇњ профес≥йноњ д≥€льност≥, втрачаЇтьс€ в≥ра в своњ профес≥йн≥ можливост≥. “ак, так≥ показники ви€влено у 56% досл≥джуваних першоњ групи та у 64% другоњ.

–ис.3.2.2.ѕор≥вн€льн≥ показники профес≥йного вигоранн€

Ќа нашу думку, одн≥Їю з причини серйозних стрес≥в у в≥тчизн€ному управл≥нському середовищ≥ Ї дом≥нуванн€ серед менеджер≥в, а особливо топ≥в, людей ≥з техн≥чним ≥ класичним економ≥чним мисленн€м. —формованим, зв≥сно, в≥дпов≥дною осв≥тою.

¬они звикли оперувати параметрами ф≥зичного середовища, де модел≥ повед≥нки обТЇкт≥в майже завжди можна передбачити, прорахувати. ÷е €к гра на б≥ль€рд≥: кул€ полетить туди, куди ти њњ спр€мував. ј в сп≥лкуванн≥ з людьми та орган≥зац≥€ми ми наштовхуЇмос€ на на€вн≥сть вол≥, мотивац≥њ та емоц≥й. ≤ р≥шенн€ приймати доводитьс€ в умовах непрогнозованост≥ повед≥нки тих, кому ц≥ р≥шенн€ треба буде вт≥лювати.

Ќаша неготовн≥сть сприймати невизначен≥сть €к норму призвела до того, що у 20-му, а тим б≥льше у 21-му стол≥тт≥ менеджери дедал≥ част≥ше ≥ важче страждають на емоц≥йне вигоранн€ (нашаруванн€ стрес≥в, коли орган≥зм не встигаЇ адаптуватис€ до зм≥н в оточенн≥ - зовн≥шньому ≥ внутр≥шньому).

√≥потеза досл≥дженн€ пол€гаЇ в припущенн≥, що р≥вень емоц≥йного вигоранн€ в сфер≥ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї вищий н≥ж у прац≥вник≥в ≥нженерних профес≥й.

ƒл€ достов≥рност≥ перев≥рки даних та п≥дтвердженн€ чи спростуванн€ г≥потези використовувались критичн≥ значенн€ t-критер≥ю —тюдента дл€ заданого ступен€ вол≥ та р≥вн≥в значущост≥. ‘ормула (3.2.1)

 ритичне значенн€ t-критер≥ю —тюдента дл€ заданого ступен€ вол≥ та р≥вн≥в значущост≥ (3.2.1)

де - середнЇ значенн€ зм≥нноњ дл€ першоњ виб≥рки даних;

- середнЇ значенн€ зм≥нноњ дл€ другоњ виб≥рки даних;

- дисперс≥€

¬≥дм≥нн≥сть м≥ж двома виб≥рками можна вважати достов≥рною (), €кщо дор≥внюЇ або вище критичного значенн€ , ≥ тим б≥льше достов≥рною (), €кщо дор≥внюЇ або вище критичного значенн€ .

–ис.3.2.3.  ритичн≥ значенн€

√≥потеза п≥дтверджена. ѕротоколи зведених результат≥в представлен≥ в ƒодатку Ѕ, таблиц€ розрахунк≥в по формул≥ в ƒодатку ¬ дипломноњ роботи.

ћи зрозум≥ли, що пост≥йна емоц≥йна Двключен≥стьФ вимагаЇ б≥льше сил у людини, н≥ж т€жка ф≥зична прац€. як в≥дзначаЇ б≥льш≥сть спец≥ал≥ст≥в, потенц≥йними жертвами синдрому емоц≥йного вигоранн€ стають т≥, хто у звТ€зку з службовими обовТ€зками багато сп≥лкуЇтьс€ з людьми. ƒл€ будь-€кого кер≥вника чи менеджера по персоналу важливим Ї знати не лише причини, але ≥ ≥ндикатори за €кими можна визначити на€вн≥сть цього синдрому у прац≥вника, щоб одразу приймати в≥дпов≥дн≥ м≥ри до людей у €ких спостер≥гаЇтьс€ хоча б частина з цих особливостей


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 787 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2013 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.