Обґрунтування заходів з покращення умов охорони праці

Питання охорони праці людини необхідно вирішувати на всіх стадіях трудового процесу незалежно від виду професійної діяльності. Забезпечення безпечних і здорових умов праці в значній мірі залежить від правильної оцінки небезпечних, шкідливих виробничих факторів. Однакові по складності зміни в організмі людини можуть бути викликані різними фізичними і розумовими навантаженнями, нервово-емоційною напругою, а також різними сполученнями цих причин. У даному розділі вирішується питання охорони праці вебмайстера (далі оператора ПК), IT відділу ЗАТ «Планета-Буд» при розробці нового сайту для підприємства.

Для аналізу небезпечних і шкідливих факторів умов праці на підприємстві потрібно спочатку підібрати необхідну нормативно-технічну та довідникову літературу для визначення правил та нормативних критеріїв з охорони праці. Основними законодавчими актами, що регулюють питання небезпечних і шкідливих факторів умов праці є:

· Закон України «Про охорону праці»,

· Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 614 від 13.12.2004 «Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці»,

· ДСН 3.3.6-037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку,

· ДСТУ 2272 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять, ДСТУ 7237:2011 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту,

· НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин та інші стандарти.

Після цього починаємо аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що впливають на оператора ПК при розробці даної веб-сторінки.

Організація робочого місця

Приміщення, в якому працює оператор ПК, має загальну площу 26,04 м² довжина 6,20м, ширина 4,20м), висоту стелі 2,7 м. У приміщенні знаходиться 6 робочих місць з ПК. Кожне робоче місце обладнане робочим столом площею 1,2 м², стільцем та персональним комп'ютером, що складається з монітора, системного блоку, клавіатури та миші. Слід відзначити, що площа одного робочого місця оператора ПК не повинна бути меншою за 6м², а об'єм не менший за 20м³, а у нашому випадку площа одного робочого місця 4,34м², об’єм 11,7м³ тобто площі та об'єму даного приміщення не вистачає для розташування 6 робочих місць операторів ПК. Аналіз умов праці показує, що у приміщенні на оператора ПК можуть негативно впливати наступні фізичні та психофізіологічні фактори:

· підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

· підвищена або знижена вологість повітря;

· недостатня освітленість робочого місця;

· підвищений рівень шуму на робочому місці;

· підвищена іонізація повітря;

· підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

· нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів);

· фізичні перевантаження (одноманітна поза викликає статичну втому)

Мікроклімат робочої зони оператора ПК

Робота оператора ПК за енерговитратами відноситься до категорії легких робіт Іа, Іб, тому повинні дотримуватися наступні вимоги згідно ДСН 3.3.6.042- 99:

· оптимальна температура повітря – 20 ^оС (допустима – 20-24 ^оС),

· оптимальна відносна вологість – 40-60% (допустима – не більш 75%),

· швидкість руху повітря не більш 0,1 м/с.

Розташовані у приміщенні 6 ПК являються джерелами тепловиділень, крім того для підтримання у приміщенні в холодний період року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи. Нормованим показником ІЧВ являється гранично допустима густина потоку енергії І_г.д, Вт/м², яка встановлюється в залежності від площі опромінюваної поверхні тіла людини (S_опр). Нормовані рівні складають: І_г.д=35 Вт/м² при S_опр > 50%; Іг.д =70 Вт/м² при S_опр ~ 25-50%; Іг.д = 100Вт/м² при S_опр < 25%

Освітлення робочого місця

Нормованим параметром природного освітлення згідно ДБН В.2.5–28 –2006 являється коефіцієнт природного освітлення (КПО). КПО встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Робота оператора ПК відноситься до робіт середньої точності (ІV розряд зорових робіт, мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0,5-1,0мм), для яких при використанні бокового освітлення КПО=1,5%. Для штучного освітлення нормованим параметром виступає Е_мін – мінімальний рівень освітленості, та К_п – коефіцієнт пульсації світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%. Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІV розряда зорових робіт вона складає 300-500 лк.

Перевірка освітленості робочого місця оператора ПК в приміщені ІТ відділу на підприємстві ЗАТ «Планета – Буд» на відповідність розряду зорової роботи.

За даними вимірювань (люксметр Ю-116) рівень природної освітленості поверхні, де розташований ПК програміста, складає 200 лк при освітленості тієї же поверхні відкритим небосхилом в 20000 лк, тобто КПО = 1%, що не відповідає нормативному КПО.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг: за спектральним складом світла вони близькі до природного світла; мають підвищену світлову віддачу (у 2-5 разів вищу, ніж у ламп розжарювання); мають триваліший термін служби (до 10 тис. годин)

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 20 м², ширина якої складає 4,2м, довжина – 6,2м, висота – 2,7м за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на

робочу поверхню за формулою:

,

де F – світловий потік, що розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=26,04м²);

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1... 1,2, в нашому випадку Z =1,1);

K – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

n – коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (ρст.) і стелі (ρстелі), значення коефіцієнтів дорівнюють ρст = 50% і ρстелі=70%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою:

,

де S – площа приміщення, S = 26,04м²;

h – розрахункова висота підвісу, h = 2,7 м;

A – ширина приміщення, А = 4,2 м;

B – довжина приміщення, В = 6,2 м.

Підставивши значення отримаємо: і=0,92. Знаючи індекс приміщення, за таблицею 4.2.1

Таблиця 4.2.1