Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з профес≥йних тип≥в в науково-практичних джерелах




ј.≈. л≥мов запропонував використовувати наступн≥ характеристики та види в сфер≥ профес≥йного типу.

"Ћюдина - природа".

ѕрофес≥њ: нас≥ннЇзнавець, майстер-тваринник, зоотехн≥к, агроном, к≥нолог, лаборант х≥м≥ко-бактер≥олог≥чного анал≥зу тощо.

—еред профес≥й типу "людина - природа" можна вид≥лити профес≥њ, предмет прац≥ €ких: рослинн≥ орган≥зми, тваринн≥ орган≥зми, м≥кроорган≥зми.

÷е профес≥њ, пов'€зан≥ з с≥льським господарством, харчовою промислов≥стю, медициною ≥ науковими досл≥дженн€ми (б≥олог≥€, географ≥€). ѕевний ≥нтерес до природи (не основний) повинн≥ мати психолог, менеджер з туризму ≥ готельного б≥знесу.

Ќаведений под≥л не означаЇ, що прац€ людини спр€мована т≥льки на згадан≥ вище предмети. –ослинники, наприклад, працюють у колектив≥, використовують р≥зноман≥тну техн≥ку, займаютьс€ питанн€ми економ≥чноњ оц≥нки своЇњ прац≥. јле все таки головний предмет уваги ≥ турбот рослинник≥в - рослини та њх середовище ≥снуванн€.

ѕри вибор≥ профес≥њ цього типу важливо роз≥братис€, €к саме ви ставитес€ до природи: €к до м≥сц€ дл€ в≥дпочинку чи €к до майстерн≥, де ви збираЇтес€ в≥ддавати вс≥ сили виробництву.

ќсоблив≥сть б≥олог≥чних об'Їкт≥в прац≥ пол€гаЇ в тому, що вони складн≥, м≥нлив≥ (за своњми внутр≥шн≥ми законами), нестандартн≥. ≤ рослини, ≥ тварини, ≥ м≥кроорган≥зми живуть, ростуть, розвиваютьс€, а також хвор≥ють, гинуть. ѕрац≥вников≥ потр≥бно не просто дуже багато знати про жив≥ орган≥зми, але передбачати можлив≥ зм≥ни у них, €к≥ часом незворотн≥. ¬≥д людини потребуЇтьс€ ≥н≥ц≥атива та самост≥йн≥сть у вир≥шенн≥ конкретних трудових завдань, дбайлив≥сть ≥ далекогл€дн≥сть[26].

"Ћюдина - техн≥ка".

√оловний, пров≥дний предмет прац≥ - техн≥чн≥ об'Їкти (машини, механ≥зми), матер≥али, види енерг≥њ.

ѕрофес≥њ: прох≥дник, стол€р, техн≥к-металург, ≥нженер-механ≥к, арх≥тектор, електромонтажник, рад≥омехан≥к, буд≥вельник, складальник комп'ютер≥в, спец≥ал≥ст з телекомун≥кац≥й тощо.

ѕрац€ роб≥тник≥в тут спр€мована не т≥льки на техн≥ку, але ≥ на пров≥дний предмет профес≥йноњ уваги - область техн≥чних об'Їкт≥в та њх властивостей.

—еред профес≥й типу "людина - техн≥ка" можна вид≥лити:

Ј профес≥њ ≥з добуванн€, обробки ірунт≥в, г≥рських пор≥д;

Ј профес≥њ з обробки ≥ використанн€ неметал≥чних промислових матер≥ал≥в, вироб≥в, нап≥вфабрикат≥в;

Ј профес≥њ з виробництва ≥ обробки металу, механ≥чного складанн€, монтажу машин, прилад≥в;

Ј профес≥њ з ремонту, наладки, обслуговуванн€ технолог≥чних машин, установок, транспортних засоб≥в;

Ј профес≥њ з монтажу, ремонту буд≥вель, споруд, конструкц≥й;

Ј профес≥њ з≥ складанн€, монтажу електрообладнанн€, прилад≥в, апарат≥в;

Ј профес≥њ з ремонту, наладки, обслуговуванн€ електрообладнанн€, прилад≥в, апарат≥в;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ ≥з застосуванн€м п≥дйомних, транспортних засоб≥в, керуванн€ ними;

Ј профес≥њ ≥з переробки продукт≥в с≥льського господарства.

ѕри обробц≥, перетворенн≥, перем≥щенн≥ чи оц≥нц≥ техн≥чних об'Їкт≥в в≥д прац≥вника потребуютьс€ точн≥сть, визначен≥сть д≥й. ќск≥льки техн≥чн≥ об'Їкти практично завжди створюютьс€ самою людиною, в св≥т≥ техн≥ки Ї особливо широк≥ можливост≥ дл€ новаторства, вигадки, техн≥чноњ творчост≥. –азом з творчим п≥дходом до справи в област≥ техн≥ки в≥д людини вимагаЇтьс€ висока виконавча дисципл≥на[26].

 

"Ћюдина - людина"

√оловний, пров≥дний предмет прац≥ - люди.

ѕрофес≥њ: л≥кар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, кер≥вник художнього колективу тощо.

—еред цього типу профес≥й можна вид≥лити:

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з навчанн€м ≥ вихованн€м людей, орган≥зац≥Їю дит€чих колектив≥в;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з управл≥нн€м виробництвом, кер≥вництвом людьми, колективами;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з побутовим, торговим обслуговуванн€м;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з ≥нформац≥йним обслуговуванн€м;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з ≥нформац≥йно-художн≥м обслуговуванн€м людей та кер≥вництвом художн≥ми колективами;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з медичним обслуговуванн€м.

ƒл€ усп≥шноњ роботи за профес≥€ми цього типу потр≥бно навчитис€ встановлювати ≥ п≥дтримувати контакти з людьми, розум≥ти людей, розбиратис€ у њхн≥х особливост€х, а також опанувати знанн€ми у в≥дпов≥дн≥й област≥ виробництва, науки, мистецтва.

 ороткий перел≥к €костей, €к≥ дуже важлив≥ в робот≥:

Ј ст≥йкий гарний настр≥й у процес≥ роботи з людьми;

Ј потреба в сп≥лкуванн≥;

Ј здатн≥сть розум≥ти нам≥ри, помисли, настроњ людей;

Ј ум≥нн€ швидко розбиратис€ у взаЇминах людей;

Ј ум≥нн€ знаходити сп≥льну мову з р≥зними людьми.

"Ћюдина - знаков≥ системи"

√оловний, пров≥дний предмет прац≥ - умовн≥ знаки, цифри, коди, природн≥ чи штучн≥ мови.

ѕрофес≥њ: перекладач, кресл€р, ≥нженер, топограф, секретар-друкарка, програм≥ст тощо.

—еред профес≥й типу "людина - знаков≥ системи" Ї:

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з оформленн€м документ≥в, д≥ловодством, анал≥зом текст≥в чи њх перетворенн€м, перекодуванн€м;

Ј профес≥њ, предметом прац≥ в €ких Ї числа, к≥льк≥сн≥ сп≥вв≥дношенн€;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з обробкою ≥нформац≥њ у вигл€д≥ системи умовних знак≥в, схематичних зображень об'Їкт≥в.

ўоб усп≥шно працювати за профес≥Їю, потр≥бн≥ особлив≥ зд≥бност≥ подумки занурюватис€ у св≥т, здавалос€ б, сухих позначень, в≥двол≥катис€ в≥д власне предметних властивостей довколишнього св≥ту ≥ зосереджуватис€ на в≥домост€х, €к≥ несуть у соб≥ т≥ чи ≥нш≥ знаки. ѕри обробц≥ ≥нформац≥њ у вигл€д≥ умовних знак≥в виникають завданн€ контролю, перев≥рки, обл≥ку, обробки в≥домостей, а також створенн€ нових знак≥в, знакових систем[26].

"Ћюдина - художн≥й образ".

√оловний, пров≥дний предмет прац≥ - художн≥й образ, способи його створенн€.

ѕрофес≥њ: артист, художник, музикант, дизайнер, р≥зьб€р по каменю, л≥тературний прац≥вник.

ѕрофес≥њ типу "людина - художн≥й образ" включають:

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з образотворчою д≥€льн≥стю;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з музичною д≥€льн≥стю;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з л≥тературно-художньою д≥€льн≥стю;

Ј профес≥њ, пов'€зан≥ з акторсько-сцен≥чною д≥€льн≥стю.

ќдна з особливостей профес≥й типу "людина - художн≥й образ" пол€гаЇ в тому, що значна частина трудових витрат залишаЇтьс€ прихованою в≥д стороннього спостер≥гача. Ѕ≥льше того, нер≥дко докладаютьс€ спец≥альн≥ зусилл€ дл€ створенн€ ефекту легкост≥, невимушеност≥ к≥нцевого результату прац≥.

«а умовами прац≥ вид≥л€ють чотири групи профес≥й.

ѕрац€ в умовах звичайного (побутового) м≥крокл≥мату (бухгалтер, ≥нженер, програм≥ст, секретар-референт).

ѕрац€ з перебуванн€м на в≥дкритому пов≥тр≥ з р≥зкими перепадами температури, вологост≥ (буд≥вельник, пожежник, р≥льник, агроном).

ѕрац€ у незвичних умовах: п≥д землею, п≥д водою, на висот≥, в пов≥тр≥, в гар€чих цехах, в цехах з неминучою виробничою шкодою (льотчик, шахтар, водолаз, апаратник).

ѕрац€ з п≥двищеною моральною в≥дпов≥дальн≥стю за здоров'€, житт€ людей, за велик≥ сусп≥льн≥, матер≥альн≥ ц≥нност≥ (вчитель, л≥кар, ≥нженер з техн≥ки безпеки, аудитор).

«алежно в≥д засоб≥в прац≥ профес≥њ под≥л€ють на чотири групи.

ѕрофес≥њ, пов'€зан≥ з використанн€м ручноњ прац≥ (стол€р, монтажник рад≥оапаратури, ювел≥р, музикант, х≥рург).

ѕрофес≥њ, пов'€зан≥ з використанн€м машин з ручним керуванн€м (токар, вод≥й, машин≥ст, оператор зв'€зку).

ѕрофес≥њ, пов'€зан≥ з використанн€м нап≥вавтомат≥в, автомат≥в, автоматичних л≥н≥й, робототехн≥чних комплекс≥в (сталевар, друкар, апаратник, диспетчер енергосистеми).

ѕрофес≥њ, пов'€зан≥ з використанн€м функц≥ональних засоб≥в, знар€дь прац≥ (викладач, актор, диригент, режисер, спортсмен).

«алежно в≥д мети прац≥ можна вид≥лити три класи профес≥й.

√ностичн≥: розп≥знати, розр≥знити, оц≥нити, перев≥рити (сан≥тарний л≥кар, л≥тературний критик, контролер, товарознавець, експерт, сл≥дчий).

ѕеретворююч≥: обробити, перем≥стити, орган≥зувати, перетворити (вод≥й, живописець, викладач, паркетник, слюсар, кравець).

ƒосл≥дницьк≥: винайти, вигадати, знайти новий вар≥ант, сконструювати (закр≥йник, розм≥тник, селекц≥онер, художник-оформлювач)[35].

ƒж.√олланд пропонуЇ наступну класиф≥кац≥ю в сфер≥ профес≥йного типу.

–еал≥стичний тип (–) - чолов≥чий, несоц≥альний, емоц≥йно стаб≥льний, ор≥Їнтований на сьогоденн€. …ого представники займаютьс€ конкретними об'Їктами та њх практичним використанн€м: ≥нструментами, р≥зними речами, тваринами, машинами. ¬≥ддають перевагу профес≥€м, €к≥ вимагають моторних навичок, спритност≥, конкретност≥. ѕредставники цього типу схильн≥ до таких профес≥й: механ≥к, електрик, ≥нженер, агроном, сад≥вник, токар, вод≥й, буд≥вельник тощо. ƒл€ цього профес≥йного типу характерними Ї невербальн≥ ≥нтелектуальн≥ зд≥бност≥. ѕсихомоторн≥ навички переважають над математичними зд≥бност€ми ≥ зд≥бност€ми до мов[26].

≤нтелектуальний тип (≤) - ор≥Їнтований на розумову працю. ¬≥н несоц≥альний, анал≥тичний, рац≥ональний, незалежний, ориг≥нальний. ѕереважають теоретичн≥ та, де€кою м≥рою, практичн≥ ц≥нност≥. …ому подобаЇтьс€ вир≥шувати завданн€, що вимагають абстрактного мисленн€. ≤нтелектуал надаЇ перевагу науковим профес≥€м, таким €к: ботан≥к, астроном, ф≥зик, математик тощо. ¬олод≥Ї високорозви-неними вербальними ≥ невербальними зд≥бност€ми.

—оц≥альний тип (—) - ставить перед собою так≥ ц≥л≥ й завданн€, €к≥ дозвол€ють встановити т≥сний контакт з навколишн≥м середовищем. ¬олод≥Ї соц≥альними вм≥нн€ми й потребуЇ соц≥альних контакт≥в. –иси характеру: соц≥альн≥сть, бажанн€ навчати ≥ виховувати, гуманн≥сть, ж≥ночн≥сть. Ќайб≥льшу перевагу в≥ддаЇ навчанню, л≥куванню, обслуговуванню. ¬ основному це л≥кар, вчитель, психолог. ЌамагаЇтьс€ триматис€ осторонь в≥д ≥нтелектуальних проблем. јктивний, вм≥Ї пристосовуватис€. ѕроблеми вир≥шуЇ, опираючись переважно на емоц≥њ, почутт€ ≥ вм≥нн€ сп≥лкуватис€. ѕритаманн≥ хорош≥ вербальн≥ ≥ в≥дносно слабк≥ невербальн≥ зд≥бност≥[34].

 онвенц≥йний тип ( ) в≥ддаЇ перевагу ч≥тко структурован≥й д≥€льност≥. « оточуючого середовища вибираЇ ц≥л≥, задач≥ ≥ ц≥нност≥, €к≥ формуютьс€ ≥з звичањв й обумовлен≥ станом сусп≥льства. ѕ≥дх≥д до проблем Ї стереотипним, практичним ≥ конкретним. —понтанн≥сть ≥ ориг≥нальн≥сть не характерн≥. ѕритаманн≥ риг≥дн≥сть, консерватизм, залежн≥сть. ЌадаЇ перевагу профес≥€м, пов'€заним з розрахунками, канцел€р≥Їю - бухгалтер, касир, економ≥ст, статист, ком≥рник, прац≥вник банку, рев≥зор тощо. ¬олод≥Ї добрими навичками сп≥лкуванн€ ≥ моторними навичками. ћатематичн≥ зд≥бност≥ розвинут≥ у нього краще, н≥ж вербальн≥. ¬≥н поганий кер≥вник ≥ орган≥затор, його р≥шенн€ переважно залежать в≥д оточуючих його людей.

ѕ≥дприЇмницький тип (ѕ) обираЇ ц≥л≥, ц≥нност≥ ≥ задач≥, €к≥ дозвол€ють йому про€вити енерг≥ю, ентуз≥азм, ≥мпульсивн≥сть, дом≥нантн≥сть, реал≥зувати любов до пригод. ¬≥ддаЇ перевагу чисто "чолов≥чим", кер≥вним рол€м, у €ких в≥н може задовольнити своњ потреби в дом≥нантност≥ й визнанн≥. ÷е так≥ профес≥њ, €к директор, телерепортер, зав≥дувач, менеджер, журнал≥ст, дипломат тощо. ƒл€ цього профес≥йного типу характерна дуже широка сфера д≥€льност≥. …ому не подобаютьс€ зан€тт€, пов'€зан≥ з ручною працею, а також т≥, що вимагають посидючост≥, значноњ концентрац≥њ уваги й ≥нтелектуальних зусиль. ¬≥ддаЇ перевагу невизначеним вербальним задачам, €к≥ пов'€зан≥ з кер≥вництвом, високим статусом ≥ владою. ƒос€гаЇ усп≥х≥в в управл≥нн≥, б≥знес≥ та спорт≥[26].

јртистичний тип (ј) в≥дхил€Їтьс€ в≥д ч≥тко структурованих проблем ≥ вид≥в д≥€льност≥, що передбачають велику ф≥зичну силу. ¬ сп≥лкуванн≥ з оточуючими опираЇтьс€ на своњ безпосередн≥ почутт€, емоц≥њ, ≥нтуњц≥ю та у€ву. …ому притаманн≥ складн≥ погл€ди на житт€, гнучк≥сть, незалежн≥сть р≥шень. ÷е несоц≥альний, ориг≥нальний тип.


 

2.2. ’арактеристика та фактори ризику д≥€льност≥ в сфер≥ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї

ќсновною особлив≥стю д≥€льност≥ спец≥ал≥ста цього типу Ї взаЇмод≥€ з людьми. ¬м≥нн€ сп≥лкуватис€, контактувати з навколишн≥ми, добиватис€ взаЇморозум≥нн€ у процес≥ виконанн€ профес≥йних функц≥й Ї найважлив≥шою умовою високоњ ефективност≥ д≥€льност≥ прац≥вник≥в типу "людина Ч людина".

—лабка сформован≥сть комун≥кативних €костей виступаЇ основним протипоказанн€м до вибору профес≥й даного типу[24].

√рупа профес≥й типу "людина Ч людина" включаЇ велику к≥льк≥сть профес≥й. Ѕагато з них мають однаков≥ ц≥л≥, завданн€, одну ≥ ту ж саму спр€мован≥сть д≥€льност≥, ставл€ть близьк≥ за зм≥стом вимоги до прац≥вника ≥ об'Їднуютьс€ на ц≥й основ≥ у п≥дгрупи[25].

” зм≥ст≥ д≥€льност≥ спец≥ал≥ст≥в п≥дгрупи профес≥й, €к≥ ™.ќ. л≥мов визначив €к "гностичн≥", переважаЇ п≥знавальна ("гностична") д≥€льн≥сть. “ак, головна мета роботи сл≥дчого Ч ви€вити, встановити под≥њ, мотиви вчинк≥в людей тощо. ћета роботи журнал≥ста Ч описати под≥њ, вчинки людей на п≥дстав≥ вивченн€ й узагальненн€ факт≥в, документальних чи л≥тературних джерел, ≥нтерв'ю.

” р€д≥ профес≥й гностична, п≥знавальна д≥€льн≥сть т≥сно пов'€зана з оперативно виконавчою.

” робот≥ даних спец≥ал≥ст≥в паралельно постають два завданн€:

а) досл≥дженн€, вивченн€ умов, обставин;

б) орган≥зац≥€ прац≥ людей, вжитт€ заход≥в, спр€мованих на виправленн€ недол≥к≥в (кер≥вник п≥дрозд≥лу, майстер цеху, вчитель, л≥кар тощо).

"√ностико оперативн≥" профес≥њ, в свою чергу, под≥л€ютьс€ на два види: керуванн€ людьми ≥ обслуговуванн€ людей. ¬ управл≥нськ≥й д≥€льност≥ головне завданн€ Ч "зрозум≥ти громадськ≥ ц≥л≥ ≥ спр€мувати зусилл€ на њх дос€гненн€". ¬ обслуговуюч≥й Ч "зрозум≥ти ≥ задовольнити потреби людини"[32].

”правл≥нн€ людьми, у свою чергу, под≥л€Їтьс€ на дв≥ п≥дгрупи. ¬ одн≥й дом≥нують завданн€ кер≥вництва, орган≥зац≥њ д≥й колективу (кер≥вник установи, закладу, майстер цеху, бригадир у колгосп≥), в друг≥й головну роль в≥д≥грають навчанн€, вихованн€ (вчитель, вихователь дит€чого садка, спортивний тренер, майстер профтехучилища). «авданн€ управл≥нн€ ≥ вихованн€ в робот≥ представник≥в цих двох п≥дгруп т≥сно перепл≥таютьс€, однак, переважаЇ одне з них.

ќбслуговуванн€, у свою чергу, под≥л€Їтьс€ на: а) профес≥њ ≥нформац≥йного обслуговуванн€, в завданн€ €ких входить пов≥домленн€ дов≥дковоњ, науковоњ, пол≥тичноњ, консультацйно - юридичноњ ≥нформац≥њ (лектор, адвокат консультант, прац≥вник дов≥дкового бюро), задоволенн€ естетичних потреб людей засобами мистецтва (прац≥вник клубу, дискжокей, масовик-орган≥затор); профес≥њ матер≥ального обслуговуванн€, до €ких в≥днос€тьс€, кр≥м торговельного обслуговуванн€ (продавець, оф≥ц≥ант, касир) ≥ соц≥ально-побутового обслуговуванн€ (страховий агент, приймальник ремонтноњ майстерн≥, ательЇ, пральн≥, прац≥вник готелю), також медичне обслуговуванн€ (л≥кар, медсестра, сан≥тарка)[24].

—пец≥ал≥сти профес≥й типу "людина Ч людина", з одного боку, користуютьс€ р≥зними приладами, ≥нструментами (апарати у контролера-касира, ваги у продавц€ продовольчих товар≥в, медична апаратура й ≥нструментар≥й у л≥кар€, медсестри). « ≥ншого, €к знар€дд€ прац≥ виступаЇ рука ≥ функц≥ональн≥ засоби орган≥зму.

’арактеризуючи умови прац≥ прац≥вник≥в групи профес≥й "людина Ч людина", сл≥д вид≥лити:

а) м≥крокл≥матичн≥, г≥г≥Їн≥чн≥ умови;

б) соц≥альн≥ умови.

 ористуючись класиф≥кац≥Їю умов прац≥, €ку запропонував ™.ќ. л≥мов, можна констатувати, що робота даноњ групи спец≥ал≥ст≥в проходить у прим≥щенн≥ з м≥крокл≥матом, близьким до побутових норм. ” складн≥ших умовах працюють продавц≥: вони ≥нод≥ зазнають впливу пов≥тр€ високоњ та низькоњ температури, прот€г≥в тощо.

 оли йдетьс€ про соц≥альн≥ умови прац≥вник≥в групи профес≥й "людина Ч людина", варто п≥дкресли ти, що вони висувають п≥двищен≥ вимоги до морального образу людини, њњ дисципл≥нованост≥, принциповост≥, в≥дпов≥дальност≥.

–озвиток психолог≥њ профес≥йноњ д≥€льност≥ за останн≥ дес€тир≥чч€ за зм≥стом теоретичних, експериментальних та прикладних роб≥т в≥дображало основн≥ науков≥ ≥ соц≥альн≥ позиц≥њ взаЇмов≥дношенн€ психолог≥њ ≥ трудовоњ д≥€льност≥, а саме: направлен≥сть результат≥в досл≥джень не лише на полегшенн€ людськоњ прац≥, але й на прагненн€ зробити њњ ефективною та безпечною; забезпечити взаЇмне пристосуванн€ людини ≥ д≥€льност≥ (њњ зм≥сту, засоб≥в, умов та орган≥зац≥њ); отриманн€ знань про ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ людини, про опосередкован≥ про€ви псих≥ки (особливо в профес≥€х типу "людина-людина") та можливост€х управл≥нн€, корекц≥њ функц≥ональних стан≥в ≥ профес≥йноњ придатност≥[32].

ѕри вивченн≥ теор≥њ профес≥йноњ д≥€льност≥ та обірунтуванн€ принцип≥в ≥ метод≥в формуванн€ профес≥йноњ придатност≥, вдосконаленн€ способ≥в психолог≥чного забезпеченн€ працездатност≥, зм≥нюЇтьс€ акцент з розробки питань ≥нженерно-психолог≥чного проектуванн€ систем "людина-машина" на психоф≥з≥олог≥чне забезпеченн€ становленн€ фах≥вц€ у профес≥€х типу "людина-людина".

¬веденн€ у психолог≥ю прац≥, €к реальноњ основи живоњ д≥ючоњ людини, що переживаЇ, усв≥домлюЇ, волод≥Ї ≥ндив≥дуальним способом соц≥ального бутт€, в≥дкриваЇ можливост≥ дл€ досл≥дженн€ ≥ндив≥да €к активного суб'Їкта своЇњ д≥€льност≥ ≥ свого внутр≥шнього св≥ту, €кий шл€хом реорган≥зац≥њ власних реальних, псих≥чно опосередкованих д≥€льних взаЇмин з≥ св≥том зм≥нюЇ свою св≥дом≥сть, св≥т своњх переживань.

 


 

2.3. ‘актори, що впливають на розвиток емоц≥йного вигоранн€ спец≥ал≥ст≥в профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї

ѕсихологи переконан≥: найб≥льшим навантаженн€м та найсильн≥шим випробуванн€м дл€ людини Ї ≥нша людина. —ьогодн≥ найактуальн≥шою дл€ профес≥й типу Ђлюдина-людинаї Ї проблема стресових ситуац≥њ на робот≥.

—индром емоц≥йного вигор€нн€ Ц стан душевного ≥ ф≥зичного виснаженн€, що виникаЇ виключно на ірунт≥ роботи. «в≥дси ≥ його друга назва Ц синдром профес≥йного вигоранн€. ќсновна причина в надлишку сп≥лкуванн€ Ђчисто по робот≥ї (т.зв. комун≥кативне перевантаженн€), емоц≥йно напружених умов прац≥, наприклад п≥двищеноњ в≥дпов≥дальност≥, ненормований робочий день, пост≥йноњ невизначеност≥ щодо робочих план≥в ≥ при цьому в≥дсутн≥сть г≥дноњ ф≥нансовоњ та моральноњ винагороди, а також скупчен≥сть колективу ≥ тощо.

Ќе сл≥д забувати ≥ про суб'Їктивн≥ фактори, наприклад, так≥ €к в≥дсутн≥сть взаЇморозум≥нн€ з≥ своњм кер≥вником ≥ колегами. ¬ результат≥ повного Ђзануренн€ї в роботу зовс≥м не залишаЇтьс€ часу на себе. ≤ чим менше людина звертаЇ увагу на своњ почутт€ ≥ переживанн€, тим б≥льше Ђкричитьї њњ душа. ј чим довше вона Ђкричитьї, тим ближче до хвороби[25].

√оловна причина вигоранн€ Ч психолог≥чна перевтома в≥д профес≥йно вимушеного сп≥лкуванн€. —ам синдром Ч це процес поступовоњ втрати емоц≥йноњ, розумовоњ (памТ€ть, мисленн€, увага) ≥ ф≥зичноњ енерг≥њ, що про€вл€Їтьс€ симптомами емоц≥йного, розумового виснаженн€, ф≥зичноњ втоми, в≥дстороненост≥ й наростаючоњ байдужност≥ до своњх обовТ€зк≥в на робот≥, негатив≥зму у ставленн≥ до оточуючих, в≥дчутт≥ власноњ профес≥йноњ неспроможност≥. ‘актично це хвороба сп≥лкуванн€, тож переважно —≈¬ зустр≥чаЇтьс€ в ос≥б, робота €ких повТ€зана з т≥сним контактом з людьми Ч у л≥кар≥в, психолог≥в, педагог≥в, продавц≥в, менеджер≥в, соц≥альних прац≥вник≥в, р€тувальник≥в, правоохоронц≥в.

ќдним з показник≥в синдрому емоц≥йного вигоранн€ в профес≥йн≥й д≥€льност≥ Ђлюдина-людинаї Ї стан псих≥чноњ напруженост≥, викликаний конфл≥ктами, труднощами у вир≥шенн≥ складних соц≥альних проблем, що привод€ть до в≥дчутт≥в дискомфорту, тривоги, фрустрац≥њ, песим≥стичн≥ настроњ.

ƒо емоц≥йного вигоранн€ б≥льш схильнi люди, €к≥ змушен≥ багато й ≥нтенсивно сп≥лкуватис€ з р≥зними людьми, знайомими ≥ незнайомими. ѕо-друге, ж≥нки, що переживають внутр≥шнЇ протир≥чч€ м≥ж роботою й родиною, а також пресинг у звТ€зку з необх≥дн≥стю пост≥йно доводити своњ профес≥йн≥ можливост≥ в умовах конкуренц≥њ ≥з чолов≥ками. “рет€ група Ч прац≥вники, профес≥йна д≥€льн≥сть €ких проходить в умовах нестаб≥льност≥ й хрон≥чного страху втратити роботу[26].

’арактерним дл€ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї, Ї розвиток почутт€ невдоволенн€ собою або розчаруванн€, €к≥ формуютьс€ в результат≥ сп≥лкуванн€ з людьми. ѕом≥чаючи за собою в≥дчуженн€ або сплески внутр≥шнього роздратуванн€ по в≥дношенню до своњх п≥доп≥чних, сп≥вроб≥тник переживаЇ це €к власну неспроможн≥сть, некомпетентн≥сть чи людськ≥ недол≥ки, часто звинувачуЇ те, що в≥дбуваЇтьс€ з ним самого себе.

” повс€кденному рутин≥ вигор€нн€ п≥дкрадаЇтьс€ непом≥тно, в навколишньоњ ситуац≥њ €к н≥би н≥чого не зм≥нилос€, ситуац≥йн≥ причини ≥дентиф≥кувати важко, ≥, отже, людина мимовол≥ починаЇ шукати причини того, що в≥дбуваЇтьс€ в самому соб≥.

 р≥м того, €к правило, ц≥ проблеми не обговорюютьс€ в своЇму колектив≥, здаЇтьс€, що оточуюч≥ н≥чого под≥бного не переживають, ≥ це також спри€Ї приписуванн€ причин свого зм≥неного стану соб≥ самому. ” в≥тчизн€н≥й практиц≥ безсумн≥вний вплив робл€ть також соц≥альн≥ вимоги в≥дпов≥дност≥ певним профес≥йним зразкам, €к≥ Ї особливо жорсткими у раз≥ Ђлюдськихї профес≥й, що посилюЇ переживанн€ власноњ неспроможност≥.

Ќайчаст≥ш≥ фактори емоц≥йного вигоранн€ в сфер≥ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї це:

Ј необх≥дн≥сть завжди бути в центр≥ уваги Ц щохвилини випром≥нювати енерг≥ю, профес≥онал≥зм ≥ упевнен≥сть в соб≥, а також добре вигл€дати ≥ в≥дпов≥дати на будь-€к≥ питанн€;

Ј т≥сне та пост≥йне сп≥лкуванн€ з людьми, особливо з конфл≥ктними;

Ј надм≥рне залученн€ прац≥вника до потреб користувача (в≥дв≥дувача), бажанн€ будь-що допомогти, занадто глибоке сп≥вчутт€ та сп≥впереживанн€ ≥ншим;

Ј в≥дсутн≥сть профес≥йноњ мотивац≥њ (коли кожен прац≥вник сам на сам з≥ своњми виробничими завданн€ми, а винагорода не залежить в≥д результат≥в роботи та докладених зусиль);

Ј брак часу чи матер≥ального забезпеченн€ дл€ в≥дпочинку;

Ј конфл≥кти та конкуренц≥€ всередин≥ колективу, непорозум≥нн€ або неповне розум≥нн€ ≥нтерес≥в кер≥вника та структурних п≥дрозд≥л≥в;

Ј ненормований робочий день ≥ захоплен≥сть профес≥Їю допомагають дос€гти усп≥ху, але привод€ть до проблем в с≥м'њ.

 


¬исновки до ≤≤ розд≥лу

‘ах≥вц≥ в област≥ вигор€нн€ сход€тьс€ на тому, що розвиток Ђвигоранн€ї не обмежуЇтьс€ профес≥йною сферою ≥ його насл≥дки починають в≥дчутно про€вл€тис€ в особистому житт≥ людини, його взаЇмод≥њ з ≥ншими людьми, в ≥нших ситуац≥€х його бутт€. ’воробливе розчаруванн€ в робот≥ €к способ≥ набутт€ сенсу забарвлюЇ всю життЇву ситуац≥ю особистост≥ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї.

¬игоранн€ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї Ї насл≥дком профес≥йних стрес≥в. Ђ—индром вигоранн€ї - складний психоф≥з≥олог≥чний феномен, €кий визначаЇтьс€ €к емоц≥йне, розумове ≥ ф≥зичне виснаженн€ через тривалу емоц≥йного навантаженн€, виражаЇтьс€ в депресивному стан≥, почутт≥ втоми ≥ спустошеност≥, нестач≥ енерг≥њ та ентуз≥азму, втрати зд≥бностей бачити позитивн≥ результати своЇњ прац≥, негативн≥й установц≥ в≥дносно роботи ≥ житт€ взагал≥. ≤снують р≥зн≥ думки щодо причин виникненн€ вигор€нн€ ≥ самих симптом≥в емоц≥йного Ђвигоранн€ї.

ƒосл≥дники сход€тьс€ на думц≥ про те, що головне джерело вигор€нн€ - це взаЇмод≥€ з людьми. “≥, хто працюють в медичних, осв≥тн≥х, психолог≥чних, соц≥альних службах, перш за все, виконують роботу, що вимагаЇ особливих емоц≥йних витрат, це особистост≥ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї.

” ф≥зичному в≥дношенн≥ людина пост≥йно в≥дчуваЇ втому, в≥дсутн≥сть сил, знижений енергетичний тонус, у нього падаЇ працездатн≥сть ≥ з'€вл€ютьс€ р≥зн≥ симптоми ф≥зичних нездужань, головн≥ бол≥, безсонн€, втрата апетиту або схильн≥сть до перењданн€, зловживанн€ заспок≥йливими або збудливими засобами ≥ т. д. ¬ результат≥, це спричин€Ї розвиток профес≥йноњ деформац≥њ особистост≥ профес≥йного типу Ђлюдина-людинаї, що вкрай негативно в≥дображаЇтьс€ на €кост≥ та результатах роботи.

 


 

–ќ«ƒ≤Ћ ≤≤≤.

≈ћѕ≤–»„Ќ≈ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя.

≈ћќ÷≤…Ќ≈ ¬»√ќ–јЌЌя ¬ —‘≈–≤ ѕ–ќ‘≈—≤Ќќ√ќ “»ѕ” ЂЋёƒ»Ќј-Ћёƒ»Ќјї





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 818 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2098 - | 1825 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.043 с.