Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћон≥стичн≥ теор≥њ: ћ≥летська натурф≥лософ≥€ та проблема першопочатку




ћон≥́зм Ч теор≥€, зг≥дно з €кою р≥зн≥ типи 0%91%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F"бутт€ або 0%A1%D1%83%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F"субстанц≥њ, що здаютьс€ р≥зними, врешт≥ звод€тьс€ до Їдиного джерела

јнтичн≥ ф≥лософи прагнули в≥дшукати причину вс≥х €вищ.. ѕоступово серед них формуЇтьс€ у€вленн€ про сп≥вв≥дношенн€ великого св≥ту природи (макрокосмосу) ≥ малого людського св≥ту (м≥крокосмосу).

ѕредставники одн≥Їњ з перших у —тародавн≥й √рец≥њ ф≥лософських шк≥л, що виникла наприк≥нц≥ VII ст. до н. Ї. на зах≥дному узбережж≥ ћалоњ јз≥њ в м≥ст≥ ћ≥лет≥, Ц ‘алес (бл. 625 Ц 547 до н. Ї.), јнакс≥мандр (бл. 610 Ц 546 до н. Ї.) ≥ јнакс≥мен (бл. 585 Ц 525 до н. Ї.)

¬они у€вл€ли першоречовину бутт€ в конкретно-речов≥й форм≥: води (‘алес), пов≥тр€ (јнакс≥мен), "апейрона", що в переклад≥ з давньогрецькоњ мови означаЇ "невизначене", "безмежне" (јнакс≥мандр).

‘алес визнавав першопочатком те, що Ї максимально наближеним до природного бутт€ Ц воду. ‘алесу приписують так≥ висловлюванн€: Унас≥нн€ ≥ зерна всього ≥снуючого мають вологу природуФ, Увисиханн€ всього Ї смертьФ. “аким чином, за ‘алесом, житт€ повТ€зане з вологою, а волога передбачаЇ на€вн≥сть води, тому все походить з води, знаходить своЇ житт€ у вод≥ ≥ зак≥нчуЇтьс€ в н≥й. ¬ода це першооснова Ц р≥дка сутн≥стн≥сть, з €коњ вит≥каЇ все суще ≥ у €ку все повертаЇтьс€, але €ка сама залишаЇтьс€ незм≥нною попри вс≥ перетворенн€. ‘алесова вода сп≥вставл€лась з божественним началом.

 онцепц≥€ јнакс≥мена поЇднуЇ натурф≥лософський принцип з суто психолог≥чним. јнакс≥мен вважаЇ душу пов≥тр€м, а диханн€ њњ головним визначенн€м. ƒиханн€ ≥ пов≥тр€ охоплюють увесь св≥т, ≥ јнакс≥мен висуваЇ ≥дею всезагальноњ одухотвореност≥, €к це було ≥ у вченн≥ ‘алеса. ѕроте в означенн≥ першоелемента св≥ту јнакс≥мен надав перевагу пов≥трю. ¬≥н в≥днайшов у цьому елемент≥ основу дл€ вар≥ац≥й та трансформац≥й. ћожна в цьому твердженн≥ бачити дальший крок наперед, бо зам≥сть "масивноњ" води јнакс≥мен бере за основу всього майже непом≥тний, малоприступний дл€ чутт€ елемент, €кий нагадуЇ "диханн€", в≥€нн€ житт€, ≥з чого повстала думка про душу.«а дальшими в≥домост€ми јнакс≥мен хот≥в по€снити також спос≥б, €ким один елемент перетворюЇтьс€ в другий, Ц це в≥дбуваЇтьс€ шл€хом "згущенн€" та "розр≥дженн€.

јнакс≥мандр першооснову знайшов не серед реальних стих≥й, що п≥дл€гають спостереженню, а в апейрон≥. ѕрикметник апейрос по-грецьки означаЇ неос€жний, неозорий, безмежний, безкрањй. јпейрон јнакс≥мандра безсмертний, неп≥двладний знищенню ≥ в≥чно рухаЇтьс€. Ќа безм≥рност≥ апейрону базуЇтьс€ здатн≥сть не вичерпуватис€, бути в≥чним генетичним початком  осмосу, лежати в основ≥ взаЇмоперетворенн€ чотирьох стих≥й: адже €кщо стих≥њ перетворюютьс€ одна в одну, отже, у них Ї щось сп≥льне, що само по соб≥ не Ї н≥ землею, н≥ водою, н≥ пов≥тр€м, н≥ вогнем. јнакс≥мандр стверджував, що апейрон Ц основа ≥ Їдина причина вс≥Їњ сут≥; алейрон все ≥з себе виробл€Ї сам: обертально рухаючись, апейрон вид≥л€Ї протилежност≥: вологе ≥ сухе, холодне й тепле; њх парн≥ комб≥нац≥њ утворюють землю (сухе й холодне), воду (вологе й холодне), пов≥тр€ (вологе й гар€че), вогонь (сухе й гар€че). јпейрон у јнакс≥мандра виступаЇ €к божественне начало, бо воно безсмертне ≥ не може бути зруйноване. —в≥т за јнакс≥мандром виникаЇ завд€ки виокремленню з первинного одв≥чного апейрону сер≥њ контраст≥в (протилежностей) Ц теплого ≥ холодного, св≥тла ≥ темр€ви, сухого ≥ вологого. „ергуванн€ протилежностей Ї "несправедлив≥сть" (народитис€ дл€ кожноњ з протилежностей означало протиставити себе ≥нш≥й).

 

ѕ≥фагорењ́зм Ч 0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F"давньогрецька ф≥лософська школа п≥фагор≥йц≥в. Ќазва школи походить в≥д ≥мен≥ засновника Ч 0%9F%D1%96%D1%84%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80"ѕ≥фагора (6 стол≥тт€ до н. е.).

ѕ≥фагор (бл 580 - бл 500 рр. до н. е.) п≥сл€ довгочасного навчанн€ в ™гипт≥, ¬авилон≥, можливо й в ≤нд≥њ, засновуЇ у м  ритон≥ свою школу - ѕ≥фагор≥йський союз. ÷≥кавим Ї спос≥б житт€, €кий спов≥дували п≥фагор≥йц≥. ¬≥н спиравс€ на ≥Їрарх≥ю ц≥нностей. Ќа перше м≥сце ставилос€ прекрасне ≥ благопристойне, на друге - виг≥дне ≥ корисне, на третЇ - приЇмне. ¬ основ≥ п≥фагор≥йськоњ етики лежало вченн€ про Ђналежнеї, €ке означало перемогу над почутт€ми, п≥дкоренн€ молодших старшим, культ дружби ≥ товариськост≥, шануванн€ ѕ≥фагора. ¬елика увага прид≥л€лась медитац≥њ, психотерап≥њ, проблем≥ д≥тород≥нн€. –озробл€лис€ прийоми пол≥пшенн€ розумових зд≥бностей, вм≥нн€ слухати ≥ спостер≥гати. Ќайб≥льш ц≥нувавс€ спогл€дальний спос≥б житт€ мудрец€

—початку п≥фагорейство виникло €к рел≥г≥йний рух, що сформувавс€ у рел≥г≥йну громаду в м≥ст≥  ротон (п≥вденна ≤тал≥€ Ч колон≥€ √рец≥њ). ќсновними положенн€ми рел≥г≥йного вченн€ були в≥ра в живе т≥ло 0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%81" осмосу (вогнене кулепод≥бне т≥ло Ч м≥ф про 0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0"—аламандру), що вбираЇ в себе безмежну порожнечу ≥ 0%A5%D0%B0%D0%BE%D1%81"’аос безмежного простору, перетворюючи цей прост≥р у  осмос з його в≥докремленн€м ус≥х речей м≥ж собою, п≥дпор€дкуванн€м речей Їдиному законов≥. ÷€ рел≥г≥йна громада була переконана у переселенн≥ душ≥ людини п≥сл€ њњ ф≥зичноњ смерт≥ в т≥ла ≥нших ≥стот. Ќадал≥ (5Ч4 стол≥тт€ до н. е.) серед п≥фагор≥йц≥в набула поширенн€ ф≥лософська тенденц≥€ самоусв≥домленн€. Ќайв≥дом≥шими п≥фагор≥йц€ми були 0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9"‘≥лолай, 0%95%D0%B2%D1%80%D1%96%D1%82"≈вр≥т, 0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82"јрх≥т, 0%90%D0%BB%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BD"јлкмеон.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 545 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2066 - | 1942 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.