Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософськ≥ проблеми ≥нд≥йськоњ ф≥лософ≥њ: ортодоксальн≥ та неортодоксальн≥ школи, основн≥ категор≥њ та джерела. ѕогл€ди на св≥т, п≥знанн€ та людину у буддизм≥ та джайн≥зм≥




ѕершими джерелами ≥нформац≥њ про давньо≥нд≥йське сусп≥льство Ї тексти ≥ндуњстськоњ культури, ще не повн≥стю розшифрован≥, €к≥ збиралис€ прот€гом дев'€ти стол≥ть (1500-600 pp. до а е.). ¬они д≥стали назву ведичноњ л≥тератури.

¬едична л≥тература дуже р≥зноман≥тна, ≥ њњ тексти можна под≥лити на к≥лька груп. Ќайдавн≥ша група - це чотири ¬еди (Ђведаї - знанн€). √оловна з них - –≥гведа Ц зб≥рник г≥мн≥в, €к≥ формувалис€ прот€гом тривалого часу до XII ст. до н. е. ” X ст. до н. е. з'€вилис€ Ѕрахмани - кер≥вники ведичного ритуалу, основний з €ких Ц Ўатапатхабрахмана (брахмана ста шл€х≥в). ” Ѕрахманах висловлюютьс€ г≥потези щодо виникненн€ св≥ту, розвиваютьс€ положенн€ про воду €к про першосубстанц≥ю. ¬перше розробл€Їтьс€ теор≥€ бутт€, початковими про€вами €кого вважаютьс€ р≥зноман≥тн≥ форми диханн€. «ак≥нчуЇтьс€ ведична л≥тература ”пан≥шадами (букв, Ђсид≥ти б≥л€ї). ” них викладено нове тлумаченн€ навколишнього св≥ту ≥ бутт€ Ц брах всесв≥тн€ душа, першооснова вс≥х речей ≥ €вищ.) ма(. « брахмою нерозривно пов'€зуЇтьс€ духовна сутн≥сть кожноњ людини - атман. ќдн≥Їю з основних частин ”пан≥шад Ї концепц≥€ круговороту житт€ - сансара ≥ пов'€заного з нею закону, в≥дплати - карма. ¬ теор≥њ круговороту людське житт€ показане €к неск≥нченний р€д перероджень. Ќайвищий сенс мудрого житт€ вбачаЇтьс€ в усв≥домленн≥, дос€гненн≥ брахмана €к сутност≥, що перебуваЇ у всьому, а також у тому, щоб побачити не≥стинн≥сть, плинн≥сть емп≥ричного бутт€, в≥дмовитис€ в≥д прив'€заност≥ до нього ≥ одержати в≥чне блаженство ≥ справжнЇ безсмерт€ в п≥знанн≥ своЇњ тотожност≥ з брахманом, у злитт≥ з ним (мокша). √оловну увагу звернено на проблему пост≥йного самовдосконаленн€ людини, а не вдосконаленн€ св≥ту. ‘≥лософськ≥ вченн€ джайн≥зму та буддизму:

” першому тис€чол≥тт≥ до н. е. на зм≥ну традиц≥йному ведичному ритуал≥зму приходить джайн≥зм ≥ буддизм. ќсновоположником джайн≥зму (терм≥н походить в≥д слова Ђджинаї - переможець) вважаЇтьс€ ћахав≥ра ¬ардхамана. —утн≥сть людини, зг≥дно з джайн≥змом, складаЇтьс€ з двох частин - матер≥альноњ (аджива) ≥ духовноњ (джива). —получною ланкою м≥ж ними виступаЇ карма.  арма Ч це тонка матер≥€, що утворюЇ њњ т≥ло ≥ з'ЇднуЇ душу з грубою матер≥Їю. ¬они под≥л€ютьс€ на добр≥ та лих≥.  оли людина повн≥стю зв≥льн€Їтьс€ в≥д лихих ≥ добрих карм, вона стаЇ зв≥льненою особист≥стю. «в≥льненн€ людини в≥д впливу карм можливе т≥льки через зд≥йсненн€ добрих справ ≥ суворий аскетизм. ¬они вважають, що людина може зв≥льнитис€ т≥льки сама ≥ њй н≥хто не може в цьому допомогти. ” VI ст. до н. е. в ѕ≥вн≥чн≥й ≤нд≥њ виникаЇ буддизм - вченн€, засновником €кого був —≥ддхартха √аутама. Ќа нього з≥йшло просв≥тл≥нн€ ≥ —≥ддхартха став Ѕуддою, тобто Ђпросв≥тленимї. ” центр≥ буддистського вченн€ лежать чотири благородн≥ ≥стини. Х ∆итт€ Ї стражданн€: народженн€ - стражданн€, хвороба -стражданн€, смерть - стражданн€, втрата приЇмного - стражданн€, невиконанн€ бажанн€ - стражданн€. Х ѕричиною стражданн€ Ї бажанн€ (тршна), €ке веде через радощ≥ та пристраст≥ до переродженн€, народженн€ знову. Х ”суненн€ причин страждань пол€гаЇ в усуненн≥ цього бажанн€.Х Ўл€хом, що веде до усуненн€ страждань, Ї правильне судженн€, правильне р≥шенн€, правильна мова, правильне житт€, правильне прагненн€, правильна увага, правильне зосередженн€. ѕрипиненн€ страждань настаЇ тод≥, коли людина позбавл€Їтьс€ в≥д сл≥поњ прихильност≥ до земного житт€. ÷ей стан згасанн€, затуханн€, охолодженн€ пристрастей ≥ бажань називаЇтьс€ в буддизм≥ н≥рваною. √оловну увагу буддизм прид≥л€Ї дос€гненню цього стану через Ђправеднеї житт€. ќсновою Ђправедногої житт€ Ї точне ≥ беззаперечне дотриманн€ правил морал≥ - п'€ти знаменитих будд≥йських запов≥дей: 1 Ч не шкодити живим ≥стотам; 2 Ч не брати чужого; 3 Ч утримуватис€ в≥д заборонених статевих контакт≥в; 4 Ч не вести безглуздих ≥ брехливих розмов; 5 Ч не вживати алкогольних напоњв. Ћюдина, €ка пройшла вс≥ стад≥њ шл€ху ≥ прийшла до зв≥льненн€ св≥домост≥ за допомогою медитац≥њ, одержувала званн€ архата, св€того, €кий дос€гав н≥рвани. Ѕуддизм з ≤нд≥њ поширюЇтьс€ на остр≥в ÷ейлон (Ўр≥-Ћанка), а в б≥льш п≥зн≥й пер≥од - через  итай на —х≥д. —ьогодн≥ буддизм - одна з трьох св≥тових рел≥г≥й.

ƒев'€ть класичних шк≥л ≥нд≥йськоњ ф≥лософ≥њ под≥л€ють на ортодоксальн≥ (аст≥ка), тобто так≥, що визнають авторитет ¬ед, та неортодоксальн≥ (наст≥ка), тобто т≥, що авторитет ¬ед не визнають. “ри неортодоксальн≥ школи: Ѕуддизм, ƒжайн≥зм, „арвака. –ешта Ц ортодоксальн≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 686 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2271 - | 2172 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.