Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥дм≥нност≥ та под≥бност≥ м≥ж ф≥лософ≥Їю ≥ рел≥г≥Їю та ф≥лософ≥Їю ≥ наукою






‘≥лософ≥€ Ї знанн€ загального, що зближуЇ њњ з такою формою сусп≥льноњ св≥домост≥ €к наука.
ќстанн€ так само €к ≥ ф≥лософ≥€, в≥дображаЇ св≥т у загальних пон€тт€х. «ближуЇ науку з ф≥лософ≥Їю та обставина, що ф≥лософ≥€, €к ≥ наука, прагне лог≥чно обірунтувати своњ положенн€, довести њх, виразити у теоретичн≥ форм≥.

ѕ≥знавальний пафос спор≥днюЇ ф≥лософ≥ю ≥ науку. ≤снуЇ к≥лька погл€д≥в на сп≥льне та в≥дм≥нне м≥ж цими сферами знанн€. ѕри розвТ€занн≥ ц≥Їњ проблеми у ф≥лософ≥њ нам≥тились дв≥ тенденц≥њ: одна максимально зближуЇ ф≥лософ≥ю ≥ науку, нав≥ть проголошуЇ ф≥лософ≥ю наукою; друга в≥дстоюЇ думку, що ф≥лософ≥€ не Ї наукою. ‘≥лософ≥ю ≥ науку спор≥днюЇ, €к уже зазначалось, нац≥лен≥сть на п≥знанн€ св≥ту, на ≥стину. ќбидв≥ вони заснован≥ на розум≥, тобто передбачають аргументи ≥ сумн≥ви. Ќаука також Ї теоретичним, загальним знанн€м. Ѕ≥льше того, ≥сторично де€кий час ф≥лософ≥€ ≥ наука ≥снували €к Їдина система знанн€. ќтже, ≥ ф≥лософське, ≥ наукове знанн€ Ї теоретичним, тобто побудованим на узагальненн€х, правилах лог≥ки, що даЇ п≥дставу розгл€дати ф≥лософ≥ю €к науку.

ќднак, м≥ж ф≥лософським ≥ науковим знанн€м ≥снуЇ ≥ принципова в≥дм≥нн≥сть. ‘≥лософ≥€ маЇ справу з найб≥льш загальними пон€тт€ми, €к≥, по-перше, застосовуютьс€ у вс≥х науках, а часто ≥ за межами наук (пон€тт€ простору ≥ часу функц≥онують ≥ у науц≥, ≥ у техн≥ц≥, ≥ у мистецтв≥ та юриспруденц≥њ); по-друге, зм≥ст цих пон€ть, хоч вони ≥ використовуютьс€ в науках, не Ї предметом њх спец≥ального досл≥дженн€; по-третЇ, ц≥ загальн≥ пон€тт€ не можна звести до емп≥ричного досв≥ду, факт≥в чи звТ€зати математичною формулою, що властиво науковим пон€тт€м.

¬≥дм≥нн≥сть м≥ж науковою ≥ ф≥лософською ор≥Їнтац≥Їю ви€вилась досить ч≥тко вже на ранн≥х етапах становленн€ науки та ф≥лософ≥њ €к специф≥чних форм сп≥льноњ св≥домост≥. –озд≥л€ючи "мудр≥сть" (ф≥лософ≥ю) ≥ "знанн€" (науку), античн≥ мислител≥ вказували на њх €к≥сну несум≥рн≥сть - "нагромадженн€ знанн€ не навчаЇ мудрост≥", зауважував √еракл≥т ще у 6 ст. до н.е.  оли ми говоримо, що на перших етапах свого ≥снуванн€ ф≥лософ≥€ €вл€лала собою "сукупне знанн€" про св≥т, €ке м≥стило в соб≥ елементи ф≥зичних, х≥м≥чних, б≥олог≥чних та ≥нших знань, котр≥ згодом, прот€гом тривалого пер≥оду розвитку ф≥лософ≥њ поступово "в≥дбруньковувалис€" в≥д ф≥лософського "загалу", перетворюючись на самост≥йн≥ галуз≥ наукового (не ф≥лософського) знанн€, сл≥д мати на уваз≥ таке: елементи ф≥зичних, х≥м≥чних та ≥нших знань не були науковим знанн€м у лон≥ ф≥лософ≥њ. Ћише в м≥ру свого к≥льк≥сного зростанн€ ≥ в≥дпов≥дноњ систематизац≥њ ц≥ знанн€ зв≥льнилис€ в≥д св≥тогл€дно-оц≥ночних момент≥в, перестаючи бути ф≥лософ≥Їю ≥ стаючи водночас наукою.

ќтже, ф≥лософ≥ю та науку поЇднуЇ те, що вони: 1) базуютьс€ на дискутивному мисленн≥ та прагнуть по€снити д≥йсн≥сть; 2) в≥дображають св≥т в загальних пон€тт€х; 3) прагнуть лог≥чно обірунтувати своњ положенн€, довести њх ≥стинн≥сть; 4) протисто€ть рел≥г≥њ. ќсобливост€ми ф≥лософ≥њ у пор≥вн€нн≥ з наукою Ї: 1) невизначен≥сть, безмежн≥сть та ≥сторична зм≥нюван≥сть предмета досл≥дженн€ ф≥лософ≥њ; 2) ф≥лософ≥њ властив≥ широк≥ узагальненн€.

–ел≥г≥€ т≥сно зв'€зана з ф≥лософ≥Їю. Ѕлизьк≥сть њх пол€гаЇ в сусп≥льно-≥сторичних формах св≥тогл€ду, вир≥шенн≥ аналог≥чних завдань св≥торозум≥нн€ ≥ впливу на св≥дом≥сть та повед≥нку людей. “а м≥ж рел≥г≥Їю ≥ ф≥лософ≥Їю Ї ≥ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥. ѕо-перше, рел≥г≥€ д≥лить св≥т на земний, природний та небесний, надприродний. ‘≥лософ≥€ виходить ≥з Їдност≥ об'Їктивного природного св≥ту. ѕо-друге, в рел≥г≥йн≥й св≥домост≥ в≥дбитт€ земного та небесного св≥ту зд≥йснюЇтьс€ за допомогою надприродних образ≥в. ќб'Їктивний св≥т у ф≥лософськ≥й св≥домост≥ в≥дбиваЇтьс€ способом загальних пон€ть. ѕо-третЇ, рел≥г≥йний св≥тогл€д основну увагу прид≥л€Ї людським занепокоЇнн€м, над≥€м, пошуку в≥ри. ‘≥лософський св≥тогл€д - ≥нтелектуальним аспектам. ѕрагненн€ людей до знанн€ обумовило потребу в ф≥лософ≥њ. ѕроблемою виникненн€ ф≥лософ≥њ ц≥кавились уже античн≥ ф≥лософи. –≥зн≥ аспекти проблеми привертали увагу ѕлатона та јр≥стотел€, ƒ≥огена Ћаерт≥€ та ќл≥мтодора. «а ѕлатоном, початок ф≥лософ≥њ - у здивуванн≥. ” ѕлатон≥вському д≥алоз≥ Ђ“ее-тетї п≥дкреслюЇтьс€, що ф≥лософу притаманно в≥дчути здивуванн€. ј здивуванн€ ≥ Ї початком ф≥лософ≥њ. ўо стосуЇтьс€ питанн€ виникненн€ ф≥лософ≥њ, то в≥дпов≥дь можна знайти в јр≥стотел€: ф≥лософ≥€ виникаЇ ≥з науки, €к результат њњ розвитку, ≥ виникаЇ ≥з м≥фолог≥њ. –ел≥г≥€ базуЇтьс€ на ¬≥р≥ €к фундаментальному природному почутт≥ людини. ѓй чуж≥ сумн≥ви, омани, шуканн€. ¬они засуджуютьс€ церквою €к Їресь, €к богов≥дступн≥сть. ‘≥лософ≥€ ж заснована на –озум≥, на його спроможност≥ до необмеженого вдосконаленн€. ¬она вс€ Ц сумн≥в, пошук, п≥днесенн€ через омани. –ел≥г≥€ оперуЇ конкретно-наочними образами (бог-людинопод≥бна ≥стота, €ка над≥лена людськими ж властивост€ми, зведеними до абсолюту). ‘≥лософ≥€, €к вже говорилос€, оперуЇ абстракц≥€ми гранично високоњ сп≥льност≥, позбавленими будь €коњ наочност≥ (неможливо у€вити соб≥ "бутт€ взагал≥", "матер≥ю", "дух", "прост≥р", "€к≥сть", "причину" ≥ т.д.). “обто ф≥лософ≥€ ≥ рел≥г≥€ Ц дв≥ дуже под≥бн≥, взаЇмозв'€зан≥, але р≥зн≥ форми духовноњ культури. –ел≥г≥йний (пол≥те≥стичний) св≥тогл€д ≥сторично передував ф≥лософському. ¬иникненн€ ж моноте≥стичних рел≥г≥й зв'€зане з зародженн€м перших ф≥лософських вчень. ¬ наш час сл≥па в≥ра в бога, "чиста рел≥г≥€" (ф≥дењзм) практично неможлива. ¬≥ра потребуЇ рац≥онального ф≥лософського обгрунтуванн€ (теолог≥€). ¬с≥ сучасн≥ св≥тов≥ рел≥г≥њ (христи€нство, ≥слам, ≥удањзм, буддизм) мають своњ ф≥лософськ≥ обгрунтуванн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1433 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2270 - | 2170 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.