Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√енеза ф≥лософ≥њ:причини винекненн€, њњ розум≥нн€ та визначенн€.ѕредмет та особливост≥ ф≥лософ≥њ




“ема 1

1.‘≥лософ≥€ в систем≥ ун≥верситетськоњ осв≥ти та њњ ц≥нн≥сть дл€ м≥жнародник≥в
—лово Ђф≥лософ≥€ї давно ув≥йшло до нашого буденного мовленн€. ‘≥лософ≥Їю нин≥ називають не т≥льки в≥дпов≥дну науку чи навчальну дисципл≥ну, а й загальнотеоретичн≥ засади та сукупн≥сть принцип≥в будь-€коњ д≥€льност≥ Ч наприклад: Ђф≥лософ≥€ рекламноњ кампан≥њї, Ђф≥лософ≥€ управл≥нн€ п≥дприЇмствомї, Ђмо€ життЇва ф≥лософ≥€ї ≥ т. п.

“аке вживанн€ слова Ђф≥лософ≥€ї хоч ≥ не в≥дпов≥даЇ тому значенню, €ке вкладають у нього сьогодн≥ профес≥йн≥ ф≥лософи, маЇ певн≥ п≥дстави. « виникненн€м у ™вроп≥ системи осв≥ти ≥ встановленн€м в≥дпов≥дноњ останн≥й системи наук ф≥лософ≥€ набула статусу головноњ (≥ тривалий час Їдиноњ) теоретичноњ дисципл≥ни, без оволод≥нн€ €кою вважалось неможливим

отриманн€ вищоњ осв≥ти взагал≥

ƒо XVIII стол≥тт€ Ївропейськ≥ ун≥верситети мали т≥льки три факультети та спец≥альност≥, ≥ дл€ того, щоб отримати диплом доктора теолог≥њ, права чи медицини, потр≥бно було спочатку отримати диплом доктора ф≥лософ≥њ. « того часу к≥льк≥сть спец≥альностей, €к≥ отримують випускники вищих навчальних заклад≥в, значно зросла. ¬≥д ф≥лософ≥њ в≥докремивс€ р€д наук,

проте ч≥льне м≥сце в систем≥ теоретичноњ п≥дготовки у вищ≥й, особливо ун≥верситетськ≥й, осв≥т≥ збер≥гаЇтьс€ за ф≥лософ≥Їю. —ьогодн≥ ф≥лософ≥€, €к навчальна дисципл≥на, покликана прищепити студентов≥ вузу:

 

а) здатн≥сть до проблематизац≥њ Ч ум≥нн€ ставити питанн€, розгл€дати парадокси, альтернативи, протир≥чч€;

 

б) здатн≥сть давати визначенн€ Ч переходити в≥д семантичного до концептуального анал≥зу пон€ть;

 

в) здатн≥сть формулювати, впор€дковувати, посл≥довно анал≥зувати своњ думки.

 

¬иконанн€ ф≥лософ≥Їю цих завдань випливаЇ з методолог≥чноњ функц≥њ ф≥лософ≥њ, €ка пол€гаЇ в тому, що вона не даЇ готових в≥дпов≥дей на питанн€, €к≥ постають перед людиною чи окремими науками, а даЇ зразки форм, способ≥в, прийом≥в мисленн€, тобто змогу самост≥йно розвТ€зати ц≥ питанн€.

 

¬иход€чи ≥з значенн€, €ке маЇ ф≥лософ≥€ €к наука в житт≥ та д≥€льност≥ людини, пор€д з методолог≥чною можна вид≥лити так≥ њњ найважлив≥ш≥ функц≥њ:

 

а) св≥тогл€дну Ч ф≥лософ≥€ даЇ змогу людин≥ осмислити проблеми сенсу людського житт€: чому ≥ дл€ чого живе людина? яке њњ м≥сце та призначенн€ в св≥т≥? ≥ т. ≥н.;

 

б) акс≥олог≥чну Ч ф≥лософ≥€ даЇ змогу людин≥ осмислити природу та значенн€ власних життЇвих ц≥нностей.

 

 

√енеза ф≥лософ≥њ:причини винекненн€, њњ розум≥нн€ та визначенн€.ѕредмет та особливост≥ ф≥лософ≥њ

Ќа процес формуванн€ ф≥лософ≥њ впливаЇ багато чинник≥в. ‘≥лософ≥€ зароджуЇтьс€ на основ≥ певних ≥дейних джерел, маЇ св≥й грунт ≥ витоки. ÷ими витоками Ї м≥ф, рел≥г≥€, наукове знанн€ та буденна св≥дом≥сть. ћ≥ф передуЇ ф≥лософ≥њ. ¬ м≥фолог≥чному св≥тогл€д≥ на чуттЇво-образному р≥вн≥ формуютьс€ кор≥нн≥ риси св≥тогл€ду. ÷е питанн€ в≥дношенн€ матер≥ального ≥ духовного, смерт≥ ≥ безсмерт€, це т≥ питанн€, €к≥ Ї джерелом ф≥лософського осмисленн€. ¬ рел≥г≥њ зТ€вл€ютьс€ вже так≥ пон€тт€ €к узагальненн€, абстрагуванн€. Ѕог тут виступаЇ €к ≥де€, першопричина всього. ј питанн€ першопричини Ї ф≥лософською проблемою.  р≥м того, з розвитком рел≥г≥њ на перший план виходить така проблема €к в≥дношенн€ людина-св≥т, що Ї основною проблемою ф≥лософ≥њ.

јле м≥фолог≥€, рел≥г≥€, наука, буденна св≥дом≥сть Ц це можливост≥ ф≥лософ≥њ, а не реальн≥сть. ÷е передф≥лософ≥€. ѕор€д з передф≥лософ≥Їю ≥снуЇ ще пон€тт€ протоф≥лософ≥њ. ѕротоф≥лософ≥€ Ц це первинна ф≥лософ≥€, €ка м≥стить кр≥м ф≥лософських погл€д≥в м≥форел≥г≥йн≥ погл€д и (наприклад,  итайська, ≤нд≥йська ф≥лософ≥€, јнтична ф≥лософ≥€).

ѕередумови ф≥лософ≥њ Ц це т≥ умови, €к≥ творили ту атмосферу, в €к≥й зародилас€ ф≥лософ≥€. «окрема: 1) процес продуктивних сил в≥д сусп≥льства бронзи до зал≥за (цей процес дозволив розширити можливост≥ людини в стосунках з природою, дозволив активн≥ше вести господарство); 2) руйнуванн€ перв≥снообщинного ладу ≥ по€ва соц≥альних груп; 3) зародженн€ товарно-грошових в≥дносин; 4) зародженн€ перших держав; 5) опозиц≥€ до традиц≥йних рел≥г≥й ≥ жерц≥в; 6) зростанн€ критичного мисленн€, викликаного розвитком торг≥вл≥, товарно-грошових в≥дносин. “орг≥вл€ розширювала в≥дносини м≥ж людьми, люди в≥дкривали нов≥ земл≥, звичањ, традиц≥њ

™ к≥лька концепц≥й походженн€ ф≥лософ≥њ:

ћ≥фогенна Ц виходить з того, що ф≥лософ≥€ виникла з м≥фолог≥њ, за рахунок зм≥ни лише одн≥Їњ форми (зм≥ни чуттЇво-одиничного, конкретного, особист≥сного на безособово-абстрактне). ÷≥Їњ концепц≥њ притримувавс€ √егель.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 687 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2250 - | 1975 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.