Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕод≥бност≥ та в≥дм≥нност≥ м≥ж ≥нд≥йською та китайською ф≥лософ≥Їю




як ≥ в ≥нших крањнах, ф≥лософ≥€ в ≤нд≥њ виникаЇ у зв'€зку з кризою м≥фолог≥њ. јле перех≥д в≥д ранньокласового до розвинутого класового сусп≥льства в≥дбувавс€ в ≤нд≥њ поступово. “ому ≥ в сфер≥ ≥деолог≥њ не було р≥зких стрибк≥в: б≥льш≥сть ф≥лософських систем збер≥гаЇ м≥фолог≥чн≥ теми, розвиваЇ њх. “ворц€ми б≥льшост≥ ф≥лософських шк≥л були жерц≥-аскети, чим по€снюютьс€ так≥ особливост≥ ≥нд≥йськоњ ф≥лософ≥њ, €к пропов≥дь аскетизму та м≥стичного спогл€данн€, пасивн≥сть ≥ самозаглибленн€. ÷≥ особливост≥ зумовлен≥ не специф≥кою духу ≥ндус≥в, а соц≥альними умовами розвитку ≥нд≥йського сусп≥льства.

¬ ≤нд≥њ, на в≥дм≥ну в≥д  итаю, де конфуц≥анц≥ були придворними ф≥лософами, мислител≥ були аскетами, жили осторонь важливих соц≥альних под≥й. ÷им зумовлена ≥ в≥дсутн≥сть ≥дей щодо рац≥ональноњ перебудови сусп≥льства, зануренн€ в себе. –озум не застосовано до вдосконаленн€ соц≥альноњ сфери, йому залишалось лише регулювати псих≥чн≥ процеси.

ƒавн€ китайська ф≥лософ≥€

¬иникненн€ ≥ розвиток давньокитайськоњ ф≥лософ≥њ припадаЇ на VIЧIII ст. до н. е. ÷ей ≥сторичний пер≥од вважають золотим в≥ком китайськоњ ф≥лософ≥њ, коли сформувалис€ пров≥дн≥ ф≥лософськ≥ школи Ч даосизм, конфуц≥анство, моњзм, лег≥зм, натурф≥лософ≥€, €к≥ пом≥тно вплинули на розвиток китайськоњ ф≥лософ≥њ, були сформульован≥ традиц≥йн≥ дл€ китайськоњ ф≥лософ≥њ проблеми, пон€тт€ ≥ категор≥њ. ƒавньокитайська ф≥лософ≥€, под≥бно до ≥нд≥йськоњ та грецькоњ, сформувалас€ в лон≥ м≥фолог≥њ. ќднак це не був автоматичний процес. ƒл€ переходу в≥д м≥фолог≥њ до ф≥лософ≥њ необх≥дн≥ були певн≥ соц≥альн≥ умови, соц≥альн≥ поштовхи ≥, зрештою, соц≥альн≥ сили, €ким була потр≥бна ф≥лософ≥€.

¬≥домо, що ф≥лософ≥€ розвиваЇтьс€ за соц≥альних умов, коли за ≥ндив≥дом визнаЇтьс€ право мати самост≥йну, в≥дм≥нну в≥д традиц≥йних погл€д≥в, власну думку, тобто визнаЇтьс€ суверенн≥сть розуму. ‘≥лософ≥€ постаЇ в тому сусп≥льств≥, в €кому ≥ндив≥д Ї самост≥йною силою, особою.

јле соц≥альною одиницею в  итањ завжди вважалась с≥м'€, клан, община, земл€цтво. ќднак в цей час в≥дбуваЇтьс€ зам≥на др≥бних державних об'Їднань ранньокласового сусп≥льства, в €кому панували патр≥архальн≥ родов≥ в≥дносини ≥ родова аристократ≥€, централ≥зованою державою з розвинутими класовими в≥дносинами ≥ розгалуженим чиновницьким апаратом. ÷€ епоха вв≥йшла в китайську ≥стор≥ю €к епоха Ђборотьби царствї. ќбстановка того часу, коли руйнувались давн≥ родов≥ традиц≥њ, стар≥ соц≥альн≥ механ≥зми контролю над ≥ндив≥дом, а нов≥ ще не сформувались, була в≥дносно спри€тливою дл€ реал≥зац≥њ особи ≥ в≥дпов≥дного розкв≥ту культури, зокрема ф≥лософ≥њ.

ƒавньокитайськ≥ мислител≥ ц≥кавились в основному соц≥ально-пол≥тичною та етичною проблематикою: питанн€ми управл≥нн€ державою, в≥дносинами м≥ж р≥зними соц≥альними прошарками, м≥ж людьми, батьками ≥ д≥тьми. ћенше уваги вони прид≥л€ли онтолог≥чн≥й ≥ гносеолог≥чн≥й проблематиц≥. ќдн≥ китайськ≥ школи (конфуц≥анство, моњзм,, лег≥зм) займалис€ переважно соц≥ально-пол≥тичною ≥ моральною проблематикою, ≥нш≥ (даосизм) б≥льше переймалис€ ставленн€м людини до природи, виводили моральну повед≥нку ≥з закон≥в природи.

”  итањ становленню ф≥лософ≥њ також спри€ли мандр≥вн≥ мудрец≥-аскети. „исленн≥ теч≥њ китайськоњ ф≥лософ≥њ сформувалис€ на анал≥з≥ або критиц≥ древн≥х пам'€ток культури, таких €к ЂЎи цз≥нї (Ђ анон в≥рш≥вї) ≥ Ђ≤ цз≥нї (Ђ нига зм≥нї) (дл€ пор≥вн€нн€, в ≤нд≥њ цю роль виконували ”пан≥шади ≥ –≥гведа). ѕроте на в≥дм≥ну в≥д ≤нд≥њ тут в≥дособилис€ два ч≥льн≥ св≥тогл€дн≥ напр€ми Ч конфуц≥анство ≥ даосизм. ѕерше з них у II стол≥тт≥ до н. е. набуло оф≥ц≥йного статусу державноњ ≥деолог≥њ.

“ема 3





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 983 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2079 - | 1825 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.