Склади, їх функції та класифікація. Логістичний процес на складі

Складське господарство – це сукупність загальнозаводських та цехових підрозділів, призначенням яких є приймання, розміщення, зберігання та відпускання продукції, предметів та засобів праці, сприяє збереженню якості продукції, матеріалів, сировини; підвищенню ритмічності та організованості як виробництва, так і збуту; поліпшенню використання територій підприємства; зниженню простоїв транспортних засобів та транспортних витрат; вивільненню робочої сили; ефективній організації збутової діяльності та ін. Та все ж головна мета складського господарства полягає в організації своєчасних й ефективних постачань матеріальних ресурсів у виробництво, відправки готової продукції споживачу, а також забезпечення умов для зберігання при мінімальних витратах.

Узагальнено організація складського господарства містить:

1) визначення номенклатури та виду складських приміщень;

2) розміщення складів на території підприємства за принципом мінімізації витрат при перевезеннях вантажів;

3) визначення порядку роботи складів.

Склад – це складна технічна будівля, яка складається із взаємопов’язаних елементів, що має певну структуру та виконує низку функцій з перетворення матеріальних потоків, а також нагромадження, переробки та розподілу вантажів між споживачами. Він є місцем складування, розміщення і зберігання товарів. (Економічна, 2002).

Склади можна класифікувати:

1. За розмірами:

- невеликі (загальна площа становить декілька сотень кв. м);

- склади-гіганти (у сотні тисяч кв. м).

2. За різними конструкціями:

- закриті (розміщення в окремих приміщеннях);

- напівзакриті;

- відкриті.

3. За характером діяльності:

- матеріальні (постачальницькі) склади;

- внутрішньовиробничі (міжцехові та внутрішньоцехові);

- збутові.

4. За формою власності:

- колективного користування;

- склад індивідуального користування.

5. За ознакою місця:

- склади на дільниці руху продукції виробничо-технічного призначення;

- склади на дільниці руху товарів народного споживання.

6. За ступенем автоматизації:

- немеханізовані;

- комплексно-механізовані;

- автоматизовані;

- автоматичні.

7. За можливістю доставки та вивезення вантажу:

- пристанційні або портові;

- прирельсові;

- глибинні.

8. За видом та характером матеріалів, що зберігаються на складі:

- спеціалізовані;

- змішані або універсальні.

9. За функціональними особливостями:

- оборотні;

- склади для зберігання (стаціонарні і рухомі);

- спеціалізовані;

- склади комісіонування.

До основних функцій складу належать такі:

1) перетворення виробничого асортименту у споживчий відповідно до попиту;

2) складування та зберігання;

3) уніфікація та транспортування вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (уніфікацію) невеликих партій для декількох замовників до повного завантаження транспортного засобу;

4) надання послуг:

· підготовка товарів для продажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпакування та ін.);

· контроль за санкціонуванням пристроїв та обладнання, монтаж;

· надання продукції товарного вигляду, необхідна обробка;

· транспортно-експедиційні послуги та ін.

Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний та внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості вантажу. Вихідний потік зумовлює необхідність навантаження транспорту, внутрішній – необхідність переміщення вантажу всередині-складу.

У літературі зазначаються функції складів з огляду на їх функціональне призначення:

1 Склади готової продукції здійснюють такі операції:

- складування;

- збереження;

- відсортування або додаткова обробка продукції перед її відправкою;

- маркування;

- підготовка вантажів до завантаження;

- операції навантаження.

2 Склади сировини та вихідних матеріалів – до вищезазначених функцій додаються:

- прийом продукції;

- вивантаження;

- сортування;

- збереження;

-підготовка до виробничого процесу.

3 Склади оптово-посередницьких фірм, крім зазначених вище функцій, додатково забезпечують:

-концентрацію товарів;

- докомплектацію, підбір у потрібному асортименті;

- організацію товарів дрібними партіями;

- збереження резервних партій.

4 Склади торгівлі, які знаходяться в місцях розміщення виробництв (вихідні оптові бази), отримують товари від виробничих підприємств великими партіями, комплектують і відправляють великі партії товарів одержувачам, що знаходяться в місцях споживання.

5 Склади торговельних оптових баз, які розміщуються в місцях споживання, отримують товари, формують широкий торговельний асортимент, постачають на роздрібні торговельні підприємства.

Практично логістика на складі охоплює всі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато шир­шим, ніж технологічний процес (рис. 8.1).

 

 

Рисунок 8.1 - Схема логістичного процесу на складі

Умовно весь процес можна поділити на три складові:

1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;

2) операції, безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацією;

3) операції, спрямовані на координацію служби продаж.

Координація служби закупівлі здійснюється в ході операцій з постачання запасами та завдяки контролю за веденням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає в забезпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на даний період при повному задоволенні замовлень споживачів.

Облік і контроль за одержанням запасів та відправленням замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, мак­симальне використання складських потужностей та необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим під­вищити оборотність складу, розвантаження і приймання вантажів.

Розвантаження на сучасних скла­дах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізнич­них рампах та контейнерних майданчиках. Операції даного етапу передбачають:

· розвантаження транспортних засобів;

· контроль документальної і фізичної відповідності замовлень поставки;

· документальне оформлення вантажу, що надійшов, через інфор­маційну систему;

· формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньо складське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, потім до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою підйомно-транспортних машин і механізмів.

Процес складування полягає в розміщенні та укладенні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування– ефек­тивне використання обсягу зони зберігання. При цьому простір під робочі проходи має бути міні­мальним, але з урахуванням нормальних умов роботи підйомно-транспортних машин і механізмів.

Процес складування та зберігання охоплює:

а) закладку вантажу на зберігання;

б) зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;

в) контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється через інформаційну систему.

Процес комплектації передбачає підготовку товару за замов­леннями споживачів. Він охоплює:

а) одержання замовлення клієнта (відбірний лист);

б) відбір товару кожного найменування за замовленням клієнта;

в) підготовку товару до відправки (укладання в тару, на товароносій);

г) документальне оформлення підготовленого замовлення та контроль;

д) об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення та оформ­лення транспортних накладних;

е) відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Комісіонування замовлень клієнтів проводиться в зоні комплек­тації. Підготовка та оформлення документації здійснюється через інформаційну систему. Адресна система зберігання дозволяє зазначати у відбірному листі місце необхідного товару, що значно ско­рочує час відбору та допомагає докладніше відслідковувати відпускання товару зі складу.

Транспортування та експедирування замовлень можуть здійсню­ватись як складом, так і самим замовником. Найбільш поширеною та економічно ви­правданою є централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку завдяки уніфікації вантажів та оптимальним маршрутам доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'яв­ляється реальна можливість здійснювати поставки дрібними партія­ми й частіше, що сприяє зменшенню непотрібних страхових запасів у споживача.

Збирання і доставка порожніх товароносіїв відіграють значну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара, обладнання) за умов внутрішньоміських перевезень частіше за все є бага­тооборотні, а тому їх слід повертати відправникові.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління ін­формаційними потоками і є зв'язувальним стрижнем функціонуван­ня всіх служб складу. Інформаційне обслуговування охоплює:

· обробку вхідної документації;

· пропозиції за замовленнями постачальників;

· оформлення замовлень постачальників;

· управління прийманням та відправленням;

· контролювання наявності на складі;

· приймання замовлень споживачів;

· оформлення документації відправлення;

· диспетчерську допомогу, у тому числі оптимальний вибір партій відвантаження та маршруту доставки;

· обробку рахунків клієнтів;

· обмін інформацією з оперативним персоналом та вищим управлінським рівнем;

· різноманітну статистичну інформацію.

На забезпечення координації діяльності служби продажу в першу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і на­данням послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслуговування. Виділяють три основні категорії елемен­тів обслуговування: допродажне, під час продажу та післяпродажне. Склад забезпечує виконання як продажних (сорту­вання товарів, повна перевірка якості товарів, що постачаються, фасування та пакування, заміна замовленого товару, експедиторські послуги, у тому числі розвантаження, інформаційні послуги, підпи­сання договорів з транспортними агентствами), так і післяпродаж­них послуг (установлення товарів, гарантійне обслуговування, забезпе­чення запчастинами, тимчасова заміна товарів, приймання дефект­ної продукції та її заміна).

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запору­кою його рентабельності. Тому при організації логістичного проце­су слід додержуватися таких принципів:

1) раціональне планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу;

2) ефективне використання простору при розставленні облад­нання, що дозволяє підвищити потужність складу;

3) використання універсального обладнання, яке виконує різно­манітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;

4) мінімізація маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;

5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки (більш детально див. п. 10), що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;

6) максимального використання можливостей інформаційної си­стеми, що значним чином скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.

Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу (на­віть і незначні) полягають у простих речах: розчищенні загромадже­них проходів, покращанні системи освітлення, наукової організації робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все повинно ретельно аналізуватися, а надалі використовуватися для поліпшення організації логістичного процесу.