Транспортні тарифи та матеріально-технічна база різних видів транспорту

Розрахунки за обслуговування, що надаються транспортними організаціями, здійснюються за допомогою транспортних тарифів.

Транспортні тарифи – це форма ціни на послуги транспортування, які повинні забезпечити транспортному підприємству відшкодування експлуатаційних витрат та можливість отримання прибутку; покупцю транспортних послуг– можливість покриття транспортних витрат.

Тарифи охоплюють:

1) плату за перевезення вантажів;

2) збори за додаткові операції, пов’язані з перевезенням вантажів;

3) правила розрахунку оплат і зборів.

Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості.

Залізничний транспорт

1 Загальні тарифи– це основний вид тарифів, за їх допомогою визначається вартість основної маси вантажів.

2 Виняткові тарифи– встановлюються із відхиленням від загальних тарифів як спеціальні надбавки або знижки. Можуть бути:

- підвищеними;

- заниженими.

За їх допомогою можна регулювати вартість перевезень окремих видів сировини; застосовуються для перевезення вантажу постійних напрямків руху порожніх вагонів і контейнерів.

3 Пільгові тарифизастосовуються при перевезенні вантажів для відповідних цілей, а також вантажів для залізниць.

4 Місцеві тарифивстановлюються начальниками окремих залізничних доріг. Ці тарифи, у тому числі розмір оплати за перевезення вантажу та ставки різних зборів, діють у межах даної залізниці.

5 Збори– виконання силами залізниці таких додаткових операцій:

· збереження;

· зважування або перевірка ваги вантажу;

· подання вагонів;

· дезінсекція вагонів;

· експедиція вантажів;

· вантажно-розвантажувальні роботи.

Основними факторами, від яких залежить розмір оплати при перевезенні вантажів залізницею, є:

1 Вид відправлення. Залізницею вантаж може бути відправлений повагонною, контейнерною, малотоннажною (вагою до 26 т та об’ємом до піввагона) і малим відправленням (вагою до 10 т та об’ємом до 1 /3 місткості вагона).

2 Швидкість перевезень – вантажна, велика або пасажирська. Вид швидкості визначає, скільки кілометрів на добу повинен проходити вантаж.

3 Відстань перевезень. Провізна плата може збиратися за відстань за найкоротший напрям, так звана тарифна відстань – при перевезенні вантажів вантажною або великою швидкістю або за дійсно пройдену відстань – у випадку перевезень негабаритних вантажів або перевезень вантажів пасажирською швидкістю.

4 Тип вагона – універсальні, спеціалізовані або ізотермічні, цистерни або на платформах.

5 Належність вагона або контейнера. Вагон, платформа або контейнер можуть належати залізниці, а можуть бути власністю вантажо­відправника або вантажоотримувача.

6 Кількість вантажу, що перевозиться.

Автомобільний транспорт

1 Відрядні тарифи.

2 Договірні тарифи.

3 Тарифи на умовах платних автотонно-годин.

4 Тарифи за тимчасове користування вантажними автомашинами.

5 Тарифи згідно з кілометровим розрахунком.

6 Тарифи за перегін рухомого складу.

Фактори, що впливають на розмір тарифної оплати:

1) відстань;

2) маса вантажу;

3) вантажопідйомність автомобіля;

4) об’ємна вага вантажу, що характеризує можливості вантажопідйомності автомашини. За цим показником усі вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом, поділяють на класи;

5) загальний пробіг;

6) час використання;

7) тип автомашин;

8) район, у якому здійснюється перевезення.

Тут слід зазначити, що для визначення вартості перевезення враховується не вся сукупність перелічених факторів, а найбільш вагомі в умовах конкретного перевезення. Наприклад, за відрядним тарифом необхідно враховувати відстань перевезення, масу вантажу, його клас.

Корективи в тарифну вартість вносяться за допомогою так званих поясних коефіцієнтів.

Річковий транспорт

Тарифи на перевезення вантажів, збори за перевантажувальні роботи та інші, пов’язані з перевезенням, визначаються пароплавствами самостійно із урахуванням кон’юнктури ринку. В основу розрахунку розміру тарифу закладається собівартість послуг, прогнозована на період запровадження тарифів і зборів у дії, а також граничний рівень рентабельності, встановлений законодавством.

Морський транспорт

Оплата за перевезення вантажів здійснюється або за тарифом, або за фрахтовою ставкою.

Якщо вантаж перевозиться в напрямку встановленого вантажного потоку, то перевезення здійснюється системою лінійного судноплавства. При цьому вантаж прямує за розкладом та оплачується за оголошеним тарифом. Якщо при виконанні перевезення робота вантажних кораблів не пов’язана з постійними районами плавання, постійними портами завантаження та розвантаження, не обмежена певним видом вантажу, то перевезення оплачується за фрахтовою ставкою, яка встановлюється згідно з кон’юнктурою фрахтового ринку і залежить від виду та транспортних характеристик вантажу, умов рейсу та пов’язаних витрат.

Повітряний транспорт

Плата за авіафрахт звичайно нараховується за масою в кілограмах, при цьому маса округляється в більший бік. Коли співвідношення маси та об’єму вантажу перевищує 6, тоді оплата стягується з огляду на об’єм вантажу.

Матеріально-технічна база транспорту охоплює: транспортні засоби (вагони, локомотиви, флот, автомобілі), технічні засоби та споруди (станції, депо, порти та ін.), а також ремонтні підприємства, дорожні господарства, засоби автоматики, телемеханіки та зв’язок.

До матеріально-технічної бази залізничного транспорту належать:

· дороги та дорожнє господарство;

· вагони та вагонне господарство;

· локомотиви та локомотивне господарство;

· станції;

· вантажні господарства;

· товарні контори;

· вантажне та зважувальне господарство та ін.

Вантажні вагони поділяють на універсальні (криті напіввагони, платформи, цистерни) та спеціалізовані для перевезення певного виду вантажу (ізотермічні, цементовози, кислотні та ін.). Кожен тип вагона характеризується вантажопідйомністю та місткістю, масою тари та іншими показниками (Неруш, 1997; Кальченко, 2000). Вантажопідйомність визначається кількістю вантажу в тоннах, яка може бути завантажена в даний вагон відповідно до міцності його ходових частин, рами та кузова. Місткість визначається множенням довжини вагона на його ширину та висоту.

Технічний коефіцієнт тари вагона К_т є співвідношенням тари вагона G_т (т)до вантажопідйомності вагона q (т):

 

. (8.10)

 

Чим менший коефіцієнт тари, тим менша частка тари в загальній масі потягу – брутто та відповідно ефективніше використовуються потужність локомотива, а також провізна і пропускна спроможність залізничних доріг.

Вантажний коефіцієнт тари вагона К_тв визначається відношенням маси тари вагона G_т (т) до маси вантажу G_в (т) у ньому:

 

. (8.11)

 

Цей коефіцієнт визначає можливості використання вагонів у завантаженому стані, тобто при перевезенні відповідних вантажів. Чим вищий цей коефіцієнт, тим гірше використовується вантажопідйомність вагону.

Коефіцієнт використання вантажопідйомностіК_в визначається відношенням маси вантажу у вагоні G _в (т) до його вантажопідйомності q (т):

 

. (8.12)

 

Значення цього коефіцієнта залежить від способів укладання та розміщення вантажу у вагоні, ступеня трамбування вантажу, його пересування, правильного вибору типу вагона відповідно до характеру вантажу, стандартизації тари та ін. Значно впливає на використання вантажопідйомності вагону об'ємна маса вантажу (т/м³). Чим більше цей коефіцієнт наближається до одиниці, тим краще використовується вантажопідйомність вагону. А якщо К_в = 1,то вантажопідйомність вагона використовується повністю.

Коефіцієнт місткості вагона К_м розраховують відношенням об’єму вантажу у вагоні V_в (м³) до місткості (об'єму) вагона V (м³):

 

. (8.13)

 

Величина цього коефіцієнта залежить від тих самих чинників, що й коефіцієнт використання вантажопідйомності. При перевезенні вантажів із великою об'ємною масою не завжди повністю використовується місткість вагона, тобто вона обмежується його вантажопідйомністю. При перевезенні легких вантажів місткість вагона використовується повністю, а вантажопідйомність – ні.

Коефіцієнт питомого об’єму вагона К_пит (м³/т) є відношенням об’єму вагона V (м³) до його вантажопідйомності q (т):

 

. (8.14)

 

Чим вищим є цей показник, тим більш широка номенклатура вантажів, що можуть перевозитися при повному або близькому до повного використанні вантажопідйомності вагона даного типу.

Коефіцієнт питомої вантажопідйомності вагона К_пит.в визначається відношенням вантажопідйомності вагона q (т) до його об'єму V (м³):

 

. (8.15)

 

Чим нижча питома вантажопідйомність вагона, тим ширша номенклатура вантажів, що можуть перевозитися у вагоні даного типу при повному або близькому до повного використанні його вантажопідйомності.

До матеріально-технічної бази морського та річкового транспорту належать:

· флот;

· морські та річкові порти;

· пристані.

Річковий і морський флот складається із суден різних типів, розмірів і призначень. Залежно від призначення розрізняють судна транспортного, технічного та допоміжного флоту.